6 грудня 2023 року Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ) та Український інститут корпоративного управління вже вшосте зібрали в Києві членів рад директорів, керівників та власників державних та приватних українських і міжнародних компаній, представників міжнародних організацій, державних органів на VI Міжнародний форум корпоративних директорів (далі – Форум).
Якщо ви не змогли відвідати Форум, але хочете переглянути всі інсайти від спікерів, пропонуємо придбати відеозапис заходу за посиланям
З вітальними словами виступили представники партнерів Форуму – Олена Волошина, голова Представництва IFC в Україні, Ірина Кравченко, заступник Голови ЄБРР в Україні, Браян Лі, директор Програм СІРЕ в Східній Європі.
О.Волошина зазначила, що зважаючи на ситуацію, на часі мати опору та підмогу у веденні бізнесу. Для власників бізнесу такою опорою виступає наглядова рада, члени якої можуть бути надійними друзями, але мати свіжий погляд та стати опорою у важкий момент. Саме злагоджена робота менеджменту та наглядової ради сприяють витривалості та стійкості бізнесів у сучасній Україні. І.Кравченко відмітила, що такий Форум – потужний сигнал, що Україна налаштована на реформи та створення привабливого інвестиційного клімату. «Ми спільно працювали над базою для реформи корпоративного управління. Реформа – це процес, і ми тільки на початку довгого шляху. У нас є велика програма підтримки, бо корпоративне управління – це не тільки наглядові ради, а й великі плани, які мають бути втілені. Важливо навчати стейкхолдерів і учасників процесу, уряд та парламентарів, тобто різних учасників ринку, щоби досягти повного консенсусу в цих питаннях. Відкритий діалог, особливо у такий важкий час, надзвичайно важливий, адже навіть маленькі кроки – це кроки до успіху». Браян Лі наголосив на тому, що CIPE вже багато років поспіль сприяє сталому розвитку українського бізнесу через підтримку форумів та навчальних заходів ПАКУ, що сприяє просування належного корпоративного управління та стандартів антикорупційного комплаєнсу в Україні.
Артур Міхно, СЕО та співзасновник Work.ua, компанії, яка виступила генеральним партнером Форуму, у відповідь на питання О. Окунєва, голови Ради директорів ПАКУ, чому Work.ua вирішила підтримати Форум, зазначив, що криза може бути не небезпекою, а можливістю, і треба підтримувати компанії, які теж бачать можливість для розвитку бізнесу та економіки в ситуації, що склалася. «Лише створення сталих систем дозволить Україні зробити крок в майбутнє. Важливість ефективних наглядових рад для великих системних компаній вже не підлягає сумніву. Слід нести цю культуру в ширші маси суспільства, вчити і переконувати малий і середній бізнес, що належна система корпоративного управління, ефективні наглядові ради – це крок до розвитку і системності бізнесу, що сприятиме залученню інвестицій і швидкому відновленню економіки.Рада директорів може стати таким ресурсом для керівника, який дасть опору у впровадженні належної корпоративної культури, механізмів прийняття рішень і правильному донесенні їх до усіх працівників компанії».
«Діяльність наглядових рад в Україні: чи настав час щось змінювати?» – питання, відповіді на яке під час форуму під модерацією Олександра Окунєва спільно шукали учасники дискусії Ростислав Карандєєв, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України, Олексій Мовчан, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Надія Васильєва, членкиня наглядової ради АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», членкиня наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі» та Олександр Лисенко, член Ради директорів ПАКУ.
О. Лисенко поділився спостереженням, що наглядові ради держкомпаній так і не стали незалежними. «На початку своєї діяльності наглядові ради навіть не знали, за чим мають наглядати, і не мали відповідних необхідних повноважень. І ніхто ніколи цих наглядових рад не оцінював. Не оцінювали їх ефективності. Тому в другому підході до цієї реформи є великі сподівання це все виправити». О. Окунєв доповнив, що в Україні на сьогодні не існує погодженого підходу до оцінки рад.
Учасники панелі приділили увагу питанню призначення незалежних членів наглядових рад держпідприємств сьогодні. Зокрема, О.Окунєв вважає, що час змінити механізм їхнього призначення й алгоритм роботи номінаційного комітету, в якому представники міжнародних організацій не мають права голосу, а представники професійної спільноти взагалі не задіяні.
Р. Карандєєв наголосив, що попри загальне враження, що міністерство культури не має стосунку до корпоративного управління, це враження хибне. «У сфері, яка не ставить за мету отримання прибутку, але володіє майном, яким треба ефективно розпоряджатися, і коштами, які треба ефективно використовувати, корпоративне управління надзвичайно актуальне».
Окремо обговорювали питання інклюзивності, гендерної рівності та інновацій в наглядових радах. За словами Н.Васильєвої, японське дослідження виявило, що 40% жінок в наглядовій раді підвищують ефективність цієї ради на 30%. Крім того, вона зазначила, що існує термінова необхідність проактивної участі українських наглядових рад у формуванні бачення ролі компанії в інноваційному відновленні України. «Старі продукти і системи бізнесу не підійдуть, якщо ми хочемо будувати сучасні галузі, ринки, нові продукти, які будуть конкурентоздатні в світовому масштабі».
О. Мовчан зосередив увагу учасників на тому, що події навколо держкомпаній, навіть тих, які звикли називати реформованими, продовжують бути джерелом резонансних новин зі знаком мінус. Як результат можна спостерігати несприйняття та нерозуміння цієї реформи з боку суспільства — в той час, як міжнародні партнери постійно вимагають подальшого її впровадження, зокрема, прийняття нового законодавства. Своєю чергою ключовий законопроєкт (5593-д) вже довгий час перебуває на розгляді у парламенті, а в нього закладена передусім незалежність наглядових рад. Він спрямований на те, щоби припинити ручне управління великими державними компаніями.
Спеціальний гість Форуму Ритіс Амбразявічюс, голова Ради директорів ecoDa, привітав ПАКУ з вступом до Європейської директорської спільноти та виходом на нову дорогу зростання і розвитку для Асоціації і корпоративного управління в Україні в цілому. Він запевнив у всебічній підтримці та готовності ділитися досвідом, а також наданні допомоги у впровадженні найкращих практик корпоративного управління.
У відповідях на запитання головного редактора Forbes Ukraine Бориса Давиденка Голова НБУ Андрій Пишний відзначив: «Державні банки потребували реформи корпоративного управління, і можу засвідчити, що ми впоралися із цим завданням. Ми пройшли вже другий етап – оновили склади наглядових рад, залучивши в банківський сектор надзвичайно якісну експертизу. Тепер наглядові ради мають виконати свою функцію і відпрацювати із коефіцієнтом корисної дії у 100%, насамперед у здійсненні стратегічного планування. Це компетенція наглядових рад. І ми на них розраховуємо». Він також зауважив, що рівень корпоративного управління в приватних банках також має бути суттєво поліпшений, а реформа корпоративного управління буде поширюватися не лише на банки, а й на небанківський сектор. «У 2024 році до реформування будуть залучені страховики, фінансові компанії та кредитні спілки. Попереду багато роботи».
Голова ФДМУ Віталій Коваль в розмові з Русланом Роховим, керуючим партнером PGR Consulting Group LLC, зазначив: «Ми говоримо про ФДМУ не просто як структуру, яка продає держмайно. Одна гривня приватизації – це 4 грн нових інвестицій, тобто ми фактично прокладаємо дорогу приватному капіталу. Сьогодні у нас величезний виклик – знайти внутрішній резерв для перезапуску економіки. Я попрошу від вас економічного волонтерства – направте своїх фахівців в наші робочі групи, щоби ми визначилися з векторами руху. Інвестуйте, будь ласка, свій робочий час в поліпшення якості корпоративного управління на державних підприємствах».
Під час обговорення діяльності Рад в приватному секторі учасники панелі Володимир Ігонін, член Ради директорів ПАКУ, партнер «Василь Кісіль і Партнери», Лев Жиденко, співзасновник групи компаній «Аврора», та Анна Лазуренко, членкиня ради директорів компанії «Нібулон», поділилися здобутками компаній та планами на майбутнє, а також відповіли на питання, чому належне корпоративне управління і ефективна рада є запорукою сталого розвитку бізнесу, а Олена Волошина, голова Представництва IFC в Україні, і Анна Лебединець, асоційована директорка ЄБРР, розповіли про те, що очікують донори від власників бізнесу та компаній.
В. Ігонін, модератор панелі, зазначив: «Якщо менеджмент – це двигун, то наглядова рада – це гальмівна система». Л. Жиденко поділився досвідом створення системи корпоративного управління та ради директорів, підтвердивши, що в Аврорі борд часом стримує акціонерів і власників в їхньому «підприємницькому драйві», що дотепер завжди виправдовувало себе. А. Лазуренко розповіла, що колишній власник і засновник компанії Нібулон О.Вадатурський концентрував все управління у своїх руках, хоча формально наглядова рада й існувала. «Але вже рік компанія живе в нових умовах і теперішній власник змінює підходи до управління. Феномен в тому, що Нібулон – повністю українська компанія, то ж питання ради директорів вимагало небанального розв’язання і було вирішено використати нову для України модель ради – однорівневу раду, в якій усі директори беруть участь як в обговореннях, так і беруть відповідальність на себе за прийняті рішення».
О. Волошина відмітила, що власники компаній повинні “купити” ідею корпоративного управління. Способів йому це продати достатньо, оптимально показати майбутній cash flow. Коли власник чи акціонер бізнесу прийме ідею, зрозуміє її важливість для бізнесу, тоді вже йому можна допомогти з реалізацією на практиці належної системи корпоративного управління та створення ради директорів. Віра людей в майбутнє і бажання розвивати бізнес, незважаючи на ситуацію, в якій здавалося б треба думати про виживання, надихає міжнародних партнерів, інвесторів і донорів на бажання допомагати.
Анна Лебединець, асоційована директорка ЄБРР, відмітила, що клієнти ЄБРР перебувають на різних етапах розвитку корпоративного управління, а банк прагне розуміти, де перебуває центр прийняття рішень в компанії (ідеально – це якщо в компанії є рада директорів), і заохочує використовувати найкращі практики. «Ламати те, що працює не варто, варто його покращувати. Будь-який фінансовий партнер повинен не насаджувати чи заставляти втілювати в компанії ту чи іншу модель управління, а допомагати вдосконалювати ту, яка склалася історично, або допомагати створювати нову, якщо компанія і її власник до цього готові».
Антикорупція і належне корпоративне управління є запорукою успішної відбудови економіки України – вважають експерти. «Яка роль ради в цьому процесі і з якими викликами доводиться стикатися», спитав Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, в Мустафи Найєма, голови Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Євгена Лященка, голови правління АТ «Укрзалізниця», Ігоря Смілянського, генерального директора АТ «Укрпошта», Іллі Михайлова, голови наглядової ради АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», Андрія Длігача, радника UkraineInvest, голови Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Катю Лисову, керівницю програм в регіоні Євразії СІРЕ, та Адама Льюїса, радника з питань доброчесності інвестиційних проектів ЄБРР.
М.Найєм відповів, що в процесах відбудови української економіки важливу роль відіграє ефективна співпраця держави як замовника та бізнесу як підрядника, проте, на жаль, державний замовник у бізнесу викликає переважно несприйняття. «Ті, хто вже пробував, знають, які наслідки за собою тягне виконання замовлень державних органів, зокрема, додаткові витрати та безкінечні перевірки вже іншими державними контролюючими органами». Рішенням, на його думку, є створення уніфікованих прозорих правил діяльності та співпраці всюди, де взаємодіють держава і бізнес. «Нічого кращого за відкриті дані у боротьбі з корупцією не існує». С.Деркач доповнив, що дуже ефективним механізмом запобігання проявам корупції є впровадження елементів діджиталізації, що сприяє зменшенню людського впливу на кінцеві рішення. Гарним прикладом цифрового вирішення проблем є електронна черга, яку започаткувало Агентство відновлення і продовжує реалізовувати Міністерство відновлення.
Є.Лященко зауважив, що як неможливо побороти корупцію, якщо вона складалася десятиріччями, так неможливо побудувати за ніч антикорупційну систему. «Ми часто женемося за швидкими перемогами, але це поганий шлях. Управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит, антикорупція, внутрішня та економічна безпека повинні працювати разом на одну мету, тоді ефект від співдії зростає в рази, а зміни у системі мають незворотній ефект».
І. Смілянський поділився досвідом діяльності керівника державної компанії у період найбільших викликів. «Укрпошта має дуже багато регуляцій. Тому наглядова рада в Укрпошті – це майданчик, де обговорюються і вирішуються проблеми, які в звичайних компаніях навіть на рівень керівника департаменту не виносилися би. І це через надзвичайну зарегульованість процесів і відповідальність, що слідує за прийняттям рішень».
І. Михайлов зазначив, що саме Прозорро.Продажі – це компанія, яка першою проходила процес корпоратизації по новому закону, ще й під час війни. «Мета держави як акціонера – це позбуватися форми державного підприємства і переходити до акціонерного товариства. Це не тільки питання прозорості чи підзвітності, це про одну мову з розвиненими країнами-партнерами в частині залучення інвестицій, технологій та інновацій. Це про побудову довіри в межах так званого «золотого трикутника»: влада-бізнес-суспільство». Окрім того, інститут наглядових рад в умовах невизначеності дозволяє динамічніше реагувати на виклики, хоча не користується популярністю зараз. «Найімовірніше так відбувається через необізнаність, тому практики та проекції доброго результату діяльності компаній з діючими наглядовими радами треба доносити до ширшого кола стейкхолдерів», – вважає І. Михайлов. Саме через навчання корпоративних директорів, через нетворкінг слід доносити ключові принципи, ефективні практики і бажаний ефект від запровадження інституту незалежних директорів і наглядових рад.
У відповідь на питання про те, як рівень корупції впливає на економічний розвиток, А. Длігач зазначив, що дослідження свідчать, що індекс сприйняття корупції і верховенство права, як не дивно, не мають прямої кореляції з рівнем прямих інвестицій. «Причина корупції – презумпція винуватості підприємця і велика частка держави та силовиків в економіці. Шлях вирішення має три складові: перша – це справжні ліберальні реформи в економіці (5 ключових реформ); друга – інклюзивність: долучення українського бізнесу і громадянського суспільства до планування і реалізації відновлення (модернізації) країни; третя – концентрація на подоланні причини хвороби, а не на боротьбі з симптомами».
А.Льюїс відзначив, що бачить багато позитивних змін в розвитку антикорупційних та комплаєнс політик у компаніях. «Клієнти розуміють, що саме їм треба змінювати, і з цим вони звертаються за допомогою до донорів та міжнародних партнерів для втілення в життя необхідних змін у сфері антикорупційного комплаєнсу. Ми раді спостерігати за такою тенденцією. Щодо ролі наглядової ради, то саме рада повинна підтримувати і просувати культуру дотримання стандартів та політик комплаєнсу в компанії».
К.Лисова, підсумовуючи, сказала, що головне – не створювати і не нагромаджувати документів. «Треба, щоб компанія, її керівництво та усі працівники розуміли, що дотримання політик антикорупційного комплаєнсу справді є необхідним. В компанії повинна створюватися відповідна культура дотримання антикорупційних вимог завдяки «tone from the top», і компанія послідовно та чесно повинна рухатися в цьому напрямі».
Якщо ви не змогли відвідати Форум, але хочете переглянути всі інсайти від спікерів, пропонуємо придбати відеозапис заходу за посиланям
Партнерами заходу виступили міжнародні організації та приватні українські компанії. Серед них:
- Мультидонорський рахунок стабілізації та сталого розвитку України (МДР), розпорядником якого є ЄБРР. Країнами-донорами МДР є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз – найбільший донор.
- Програма IFC «Сприяння інвестиціям через інтегровані екологічні, соціальні та управлінські стандарти в Європі та Центральній Азії», що реалізується у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO. Метою Програми є стимулювання та допомога компаніям у прийнятті кращих практик корпоративного управління, сприяючи їх здатності залучати стійкі інвестиції.
- Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Генеральний партнер: Work.ua – сайт пошуку роботи номер 1 в Україні
Офіційний юридичний партнер: ЮФ «Василь Кісіль та Партнери»
Офіційний партнер: компанія «Віннер Лізинг»
Спеціальний партнер: компанія «Вікна Стиль Трейдинг»
Партнери Форуму: компанія Boyden Україна та компанія Нова Пошта
Партнер з безпеки: холдинг «Шериф»
Партнер зі стратегічних комунікацій: PGR Consulting Group LLC
Генеральний інформаційний партнер: Видання Forbes Ukraine
Партнер з перекладів: міжнародна лінгвістична компанія “Таск Форс”
Форум організований за підтримки УАІБ, АСС, НАБУ, USUBC, UNIC, Board, АУБ, МІМ.
