Увійти|Реєстрація

м.Київ, вул. Володимирська, 23

Підписатись на новини
08.12.2021V Міжнародний форум корпоративних директорів: підведення підсумків

7 грудня 2021 року відбувся П’ятий міжнародний форум корпоративних директорів, який організували Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ), Український інститут корпоративного управління у партнерстві з Центром міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) за підтримки Міжнародної фінансової корпорації у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO.

Голова правління ПАКУ Олександр Окунєв привітав учасників та побажав плідних та цікавих дискусій. А також подякував партнерам заходу за підтримку. Цьогоріч 30 компаній, інститутів та організацій долучились до підготовки Міжнародного форуму корпоративних директорів.

Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар у вітальному слові до учасників Форуму наголосив на тому, що Форум допомагає в черговий раз об’єднатися, подискутувати та обговорити нові виклики, які стоять перед компаніями.

«Ми говоримо про сталий розвиток, успішність, прозорість, ризик-менеджмент, наголошуючи на тому, що принципи корпоративного управління дуже важливі як для приватних, так і для державних компаній. Наглядові ради компаній повинні включати таких директорів, які працюватимуть на розвиток українських компаній та примноження приватного та державного капіталу», – підкреслив Джейсон Пеллмар.

Заступник регіонального директора в Європі та Євразії СІРЕ Ерік Хонц підкреслив, що CIPE п’ятий раз поспіль виступає партнером Міжнародного форуму корпоративних директорів, адже переконані, що Форум, як відкрита дискусійна платформа, сприяє розвитку корпоративного управління в Україні.

Соціальна відповідальність бізнесу – невід’ємна частина розвитку сучасної корпорації. Вкладаючи ресурси у ESG, ви вкладаєте в репутацію компанії. Про це на Форумі говорили лідери українських компаній Нова Пошта, Астарта та експерти в сфері корпоративного управління під час першої сесії «ESG та бізнес-етика» .

«ESG – це фундаментальне питання для корпорації, – вважає Ерік Хонц. – Систематизація ESG це інвестиція. Пройде певний час, і ми зможемо побачити і прибутки бізнесу, і високу репутацію компанії, і високий рівень її на ринку. Грати брудно і заробляти швидко – це просто. Але грати за правилами – це гра на довгу перспективу, розвиток і залучення капіталу».

Сьогодні компанії намагаються розвивати соціальну відповідальність. Їх досвід свідчить про те, що це дуже вигідно.

«Ми активно розвиваємо напрям соціальної відповідальності. Допомога лікарням у боротьбі з COVID-19, безкоштовна доставка вантажів для потреб армії, відкриття адміністративного хабу для потреб мешканців села в Луганській області, підтримка бігового руху – ось далеко неповний список того, що Нова пошта як відповідальний корпоративний громадянин робить для країни», – говорила Ірина Папуша, голова наглядової ради компанії «Нова пошта». Вячеслав Климов, співзасновник та  член наглядової ради «Нова Пошта» додав, що проєкти уже дають свої результати та ефективно працюють на репутацію компанії.

В. Климов виступає проти тиску на бізнес з боку міжнародних інституцій. «ДНК будь-якого бізнесу, який шукає успіху – це пошук власного підходу до sustainable growth, суть якого з часом змінюється. Раніше це була більше бізнесова розмова, зараз усе змінюється. Бізнес повинен і може це робити за власним вибором, щоб залучати нових споживачів, інвесторів та партнерів», – підкреслив В.Климов.

Засновник та генеральний директор  компанії «Астарта» Віктор Іванчик підрахував, що загалом його компанія в напрямок ESG вже вклала 23 мільйони доларів. «Наша мета – розвивати ОТГ, розвивати місцевий бізнес і підприємництво, особливо жіноче підприємництво в малих общинах. Стратегія в тому, щоб спочатку навчати голів правильно організовувати свою роботу та всебічно підходити до вирішення питання громади».

Олена Волошина, керівник діяльності IFC в Україні, запевняє, що міжнародні компанії не охоче фінансують проєкти компаній, які не працюють над створенням корпоративного ESG. Також О. Волошина відмітила, що сьогодні до уваги в першу чергу слід брати потреби стейкхолдерів, особливо молодого покоління, яке велику увагу приділяє тому, в якій компанії працює.

Сьогодні наявність якісного корпоративного управління в компаніях -– одна з обов’язкових умов для залучення інвестора в конкретні бізнеси, а у підсумку – в економіку України, тому перед наглядовими радами стоїть чимало амбітних завдань. Такого висновку дійшли учасники сесії «Корпоративне управління та залучення фінансування бізнесу: сучасні виклики для наглядових рад».

«Треба пам’ятати, що корпоративне управління дозволяє компаніям отримати доступ до ринків капіталу і фінансування, якого неможливо отримати з приватних джерел», – відзначив співзасновник і керуючий партнер компанії Twelve Seas Capital Димитрій Елькін і звернув увагу учасників форуму на перспективи використання SPAC, який набирає все більшої популярності на біржах США та Європи. «Зараз там 500 SPAC-фондів з капіталом, які шукають компанії для розміщення. І для українських бізнесів – це прекрасна перспектива: перший в історії SPAC був створений саме під українську компанію, і хоча тоді не склалося, інтерес до України зберігається», – зазначив Димитрій Елькін.

Ексголова представництва Morgan Stanley в Україні Ігор Мітюков підтвердив, що SPAC дає компаніям без минулого шанс отримати доступ до інвестицій, причому швидко. «Компанії достатньо мати переконливий бізнес-план і думати про майбутнє, а не демонструвати звітність за три роки і прозоре корпоративне управління, тому період виходу на міжнародний рівень скорочується до кількох місяців», – сказав він.

У державних компаній, і, зокрема банків, на цьому шляху є трохи більше перешкод. Як пояснила голова наглядової ради «ПриватБанку» Шерон Іскі, борди в таких компаніях мають не тільки переконатися, що всередині компанії всі процеси налагоджені та ефективні, але й мати впевненість, що ця ситуація збережеться після зміни власника. Перевагою ПриватБанку в цьому випадку є міжнародний склад наглядової ради, коли фахівці з різним бекграундом і досвідом мають знаходити компромісні рішення.

«Розміщення українських банків на біржі засвідчить, який шлях пройшла індустрія – від очищення сектору до IP», – підкреслив модератор сесії, член наглядової ради «Нової Пошти» Тарас Кириченко.

«Наявність ефективного корпоративного управління є для інвестора додатковою гарантією надійності інвестицій, – підтримує голова ради Незалежна асоціація банків України Олена Коробкова. – Це як транш МВФ: коли країна його отримує, він спрацьовує як бенчмарк, як показник довіри до країни, і тоді приходять інші фінансові інституції. Тому корпоративне управління – це наше майбутнє».

«Кейс компанії «Аврора» – нарешті хороший кейс!» – відкрив сесію «УЧАСТЬ РАДИ В ПРОЦЕСІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТОРА» Володимир Ігонін, керівник практики корпоративного права/злиттів і поглинань ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

За його словами, корпоративне управління в інфопросторі України трошки недолюблене, бо мало хороших новин, які би показували, що це хороша і потрібна річ, тому досвід «Аврори» надзвичайно важливий як мотиваційний приклад.

Як пояснив старший партнер та член інвестиційного комітету Horizon Capital Василе Тофан, для private equity важливі такі речі: перспективний ринок, менеджмент компанії, який розділяє наші цінності: чесність, репутація, компетенція, наявність реальної конкурентної переваги, прозорість бізнесу та якісне корпоративне управління, а також можливість виходу з інвестиції. В компанії «Аврора» були всі ці елементи, тому угода відбулася.

Акціонери компанії «Аврора» Тарас Панасенко та Леся Клименко розповіли про історію рішення щодо залучення борда в компанію та позитив, який вони від цього отримали.

«Якщо ви хочете подивитися на себе зі сторони – запросіть борд, якщо хочете оцінити – спробуйте залучити private equity. Дізнаєтеся про себе багато нового», – каже Леся, але попереджає, що не треба боятися, коли вам ставлять незручне питання або питання, відповіді на яке ви не маєте. «Це посилює і поліпшує ваш бізнес», – стверджує вона.

Ігор Гут, член Ради «Аврори», підтримує тезу про готовність до ведення неприємних розмов і складних переговорів. «Моя роль була на початку – пояснити інвестору бізнес-модель, в чому унікальність системи, а також спрогнозувати майбутнє – реалістичне. Horizon дуже скептично ставився до нашого оптимізму і нам довелося самим тричі переконатися, що ми маємо для нього підстави».

Водночас, як зазначила Ірина Стародубова, член Ради «Автори», у випадку з «Авророю» залучення інвестора було не метою, а засобом досягнення цілі, яку поставила компанія. «Але оскільки власники зазвичай залучають інвестора в компанію один раз у житті, це завжди небанальна подія, яка трохи лякає. У мене досвід близько 20 угод M&A, і від мене найбільше користі було в процесі переговорів. І це був прекрасний кейс»,  – поділилася вона.

«Борд має розуміти, що він будує щось, яке можна було продати наступному поколінню, тобто черед 25 років. Важливо отримати win-win для себе і для інвестора, а також збудувати платформу, яка генеруватиме гроші для компанії», – вважає Олег Дрінь.

«Нові члени наглядових рад державних підприємств, яких ми оберемо після завершення повноважень чинних бордів, мають працювати краще, ніж попередники, і співпрацювати краще, ніж попередники. Усі провали, які ставалися в останні роки, є наслідками неготовності працювати разом всередині ради чи невміння досягти згоди між бордом і правлінням. Ми будемо звертати увагу на таку сумісність вже під час відбору на комітеті», – поділився планами на найближче майбутнє під час інтерв’ю Джейсон Пеллмар, голова Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, відповідаючи на запитання Олексія Долгіх, Керуючого партнера Boyden Ukraine.

«Ми не шукаємо зірок, ми організовуємо сузір’я», – влучно сформулював відповідь на ключове питання сесії «Роль голови ради: найкращі практики» Роман Шпек, Голова Наглядової ради «Альфа Банку».

На думку інших учасників дискусії Володимира Жмака, Голови Наглядової ради аеропорту «Бориспіль», та Владислава Бурди, засновника та генерального директора компанії RedHead Family Corporation, в залежності від того, чи компанія належить державі, чи є сімейним бізнесом, задачі голови наглядової ради дещо ускладняються.

«На державних підприємствах голова наглядової ради має хоча б організувати її роботу, тому що «зловити» представника акціонера, а зазвичай це – міністр або його заступник, і примусити готуватися до засідання – дуже важка задача. Тому її рішення – уже успіх», – каже Володимир Жмак.

«Голова борда має визначити, хто у компанії головний замовник. У сімейному бізнесі це ще складніше, ніж в державних компаніях чи корпораціях – треба чітко зрозуміти, хто є центром прийняття рішень, хто головним протагоністом. І це не завжди власник бізнесу і навіть не його мама», – ділився досвідом Владислав Бурда.

Утім усі спікери згодні в одному: основна задача голови наглядової ради – тримати борд в стані engaged, тобто утримувати його увагу до діяльності компанії, не втручаючись в оперативне управління, якщо цього не вимагають обставини.

Опитування, проведене серед учасників Форуму, засвідчило, що майже 60% занепокоєні тенденцією запрошувати до наглядових рад компаній «зірок», і ті ж 60% підозрюють, що ця тенденція збережеться в майбутньому.

Чи буває реальна користь від запрошення «зірок» до наглядових рад компаній і в чому вона полягає, обговорили Наталія Кривда, Академічний директор Единбурзької бізнес-школи в Україні, народний депутат України Олег Макаров, член ради директорів Київської школи економіки Святослав Вакарчук, власниця і головний лікар Інституту дерматокосметології доктора Богомолець Ольга Богомолець та Corporate Governance Officer IFC Олексій Волинець.

«Бути «весільним генералом» – сумнівна честь, – сказала Ольга Богомолець. – Член наглядової ради має чітко розуміти п’ять речей: мету (свою і компанії), інструменти її досягнення, можливість контролю, вигоду (свою і компанії) та наслідки. Якщо якогось з цих елементів бракує, не варто ризикувати своєю репутацією навіть заради фінансової винагороди чи тимчасових переваг обіймання посади».

Більше того, за словами Олега Макарова, «мало знати собі ціну, треба ще користуватися попитом». «Треба подивитися, хто тебе запрошує. Якщо сумнівні компанії, а порядні люди тебе не хочуть, може, треба повернутися до  основної діяльності», – каже він.

Але якщо репутація компанії та її цілі відповідають інтересам запрошеної зірки, від її присутності може бути реальна користь, причому не тільки в некомерційних структурах на кшталт благодійних фондів чи соціальних проектах. «Не треба забувати, що знамениті люди – люди успішні. Тобто вони володіють унікальним досвідом і знаннями, які також можуть стати у пригоді компанії, – зазначив Олексій Волинець. – Головне, щоби при цьому в наглядовій раді було достатньо професійних управлінців, які орієнтуються в специфіці бізнесу і можуть реально контролювати діяльність менеджменту».

Але навіть професійні  управлінці з бездоганною репутацією разом можуть приймати неоднозначні рішення. «Тоді питання, чи ви готові його захищати і отримувати негатив або нерозуміння, чи мета, заради якої ви працюєте, важливіша за необхідність асоціюватися з людьми, які тобі не дуже подобаються. Якщо варта – можна ризикнути», – зауважив Святослав Вакарчук.

«Першу оцінку роботи наглядової ради ми робили в 96-му році і я не хотіла би повторити, – розповідає провідна світова експерта з питань ефективності рад Беверлі Бехан в розмові з радником голови правління ПАКУ Олегом Журавльовим. Але тоді і музику слухали через Walkman. Не повторюйте нашого шляху і наших помилок. Україна може одразу використовувати хороші практики, вам дуже пощастило»

Хороші практики Беверлі описала в книзі «Оцінка Ради та директорів: інновації в роботі комітетів з корпоративного управління в 21-му столітті», де виділила вісім параметрів, які треба розглянути  і оцінити, щоби скласти повне уявлення про те, як працювала наглядова рада.

«Не розглядайте оцінку як ще один звіт, не ставте бездумно галочки, не витрачайте дарма час. Ставтеся до цього як до інструменту покращення вашої роботи», – сказала вона, спираючись на 20-річний досвід роботи в цій галузі з майже 200 компаніями в цілому світі. 

Генеральний партнер Форуму: компанія «Нова Пошта».

Офіційний юридичний партнер: ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Офіційний енергетичний партнер: енергетична компанія «ДТЕК».

Офіційний HR партнер: компанія Boyden.

Компанія CREATORE – партнер з ділового стилю.

Компанія SHERIFF – партнер з безпеки.

PGR consulting group – партнер зі стратегічних комунікацій.

Jack Daniels – спонсор коктейльного вечора.

Форум організований за підтримки УАІБ, DYB, Edinburgh Business School, House of Knowledge, НДУ, НАБУ, USUBC, ЕМКОН, UNIC.

Медіапартнери Форуму –  Юридична газета, ЛІГА.net, РБК-Україна, телеканал Live.

 

Відеосюжети з Форуму