Увійти|Реєстрація

м.Київ, вул. Володимирська, 23

info@cgpa.com.ua

Підписатись на новини
22.10.2018Про нові можливості Закону про ТОВ та ТДВ розповіли під час семінару ПАКУ

19 жовтня 2018 було проведено семінар «Застосування Закону про ТОВ та ТДВ: нові можливості». Серед учасників семінару були юристи, керівники та радники великих та малих товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, а також партнери та адвокати юридичних компаній, які супроводжують вирішення корпоративних суперечок товариств.

Відкривав семінар голова Правління ПАКУ Олександр Окунєв, який розповів про нові можливості Закону про ТОВ, право на частку, вступ у ТОВ, особливості виходу, виключення з ТОВ, про проведення загальних зборів акціонерів, значні правочини та правочини із заінтересованістю, а також про відповідальність посадових осіб у ТОВ.

О. Окунєв окремо зупинився на одній з новел закону, а саме на порядку створення і функціонування наглядової ради у ТОВ, оскільки раніше наглядові ради не заборонялося створювати в ТОВ, але ніяким чином це не було обумовлено в законодавстві. Зараз закон передбачає, що статутом товариства може бути передбачено створення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу ТОВ. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу або членів колегіального виконавчого органу ТОВ (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів, розмір винагороди членів, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом. Наглядовій раді можуть бути делеговані повноваження загальних зборів акціонерів (крім виключної компетенції). З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами акціонерів.

Продовжив семінар заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак, який поділився досвідом Ради бізнес-омбудсмена у сфері боротьби з рейдерством і розповів, зокрема, про практику розгляду скарг на недобросовісну поведінку державних реєстраторів.

Так, станом на 1 жовтня 2018 року загалом надійшло 69 скарг, з яких 24 скарги було Радою відхилено (35%); на етапі первинної оцінки або розслідування наразі є 4 скарги (6%); 41 скаргу (59%) було закрито, причому з них 29 справ (або 70% від взятих в роботу) – з позитивним результатом для скаржника. В якості повчального прикладу справи у якій Рада, на жаль, не змогла допомогти скаржнику, розказав про випадок, коли були вчинені реєстраційні дії щодо зміни керівника ТОВ і виключення скаржника із числа підписантів ТОВ. Були проведені Загальні збори учасників ТОВ без фактичної участі скаржника (49% голосів), однак з внесенням останнього до переліку нібито присутніх осіб. Це стало можливим за рахунок того, що інші двоє учасників оформили відповідний протокол Загальних зборів у якості Голови і Секретаря (причому – як того вимагає закон – з нотаріальним засвідченням підписів на протоколі). Скаржник подав відповідну скаргу не до комісії Міністерства юстиції України, а до його теруправління, – причому не відразу, а із значним запізненням. Водночас, скарга стосувалася порушеного права скаржника, а не процесуальних порушень, які могли мати місце під час вчинення відповідної реєстраційної дії. Відповідно, коли теруправління переслало скаргу до комісії Мінюсту, – остання отримала її з порушенням 60-ти денного строку, тому не змогла взяти її в роботу. Відтак, обставини скарги є наразі предметом розгляду у адміністративному суді. Тому треба слідкувати за строками і дотримуватись всіх інших формальностей – подавати скаргу у «правильну» комісію Мінюсту, не кажучи вже про те щоб не забувати ставити дату, підпис, тощо.

«Загалом, з огляду на зміну ідеології законодавства (коли, серед іншого, скасовано обов’язок викладати статут у новій редакції в разі державної реєстрації змін щодо складу учасників, розміру їх часток чи розміру статутного капіталу) виглядає так, що для зменшення вразливості до рейдерських атак на корпоративні права учасники ТОВ мають дуже відповідально скористатися своїм правом і належним чином розписати в статуті положення, які б, встановлювали (1) підстави виключення недобросовісного учасника; (2) порядок підписання установчих документів; (3) порядок передачі частки в статутному капіталі; та (4) мінімальний розмір кворуму», – зазначив у своєму виступі Я.Грегірчак.

Під час заходу також виступив Володимир Ігонін, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» на тему «Корпоративні договори: практика застосування». Володимир відзначив, що для України корпоративні договори – це нова можливість, яка нещодавно з’явилася в законодавстві, тоді як в міжнародній діловій практиці цей інструмент використовується вже давно і успішно.

«Безумовно, партнерам краще на початку – як кажуть, «на березі» – домовитись про те, як разом розвивати бізнес, бо партнери можуть мати різне уявлення про ведення бізнесу. Більше того, практика показує, що уявлення і плани партнерів часто змінюються під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. Підписаний корпоративний договір значно полегшує подальшу роботу компанії і захищає від спорів між партнерами».

Учасники семінару дізналися, що попри необов’язковість за законом, корпоративні договори особливо корисні при загрозі спору між учасниками, при паритетній (50/50) структурі власності, для захисту інтересів міноритаріїв, за потреби в додатковому акціонерному чи позиковому капіталі, коли в складі учасників є різні групи інтересів (наприклад, з різними інвестиційними очікуваннями), при передачі бізнесу спадкоємцям, коли менеджмент має частку в бізнесі. Далі детально на прикладах розібрали основні елементи договору.

Наприкінці виступу аудиторії поставили питання «Чи планується в Вашій компанії укладання корпоративного договору?». 25% респондентів відповіли, що планується укладання корпоративних договорів найближчим часом, 8% чекають, поки сформується судова практика. Прикметно, що після подібного семінару в липні відповіді були 18% і 49% відповідно. Це свідчить, що корпоративні договори – затребуваний ринком інструмент, і є тенденція до росту готовності його використання.