Увійти|Реєстрація

м.Київ, вул. Володимирська, 23

Підписатись на новини
30.11.2020Наглядові ради держпідприємств – ручне управління або професіоналізм незалежних директорів?

Джерело Українські новини

Управління державними підприємствами продовжує залишатися “ахілесовою п’ятою” української економіки.  За даними ФДМУ за минулий рік (дані 2020 р. навряд чи будуть більш райдужними), кожне п’яте держпідприємство збиткове.  До останнього часу Фонд не пропонував шляхів поліпшення корпоративного управління держвласністю, крім продажу, мовляв, новий власник прийде – порядок наведе. Однак замість передприватизаційної підготовки, яка б сприяла підвищенню вартості держактивів, що виставляються на продаж, за останній рік Фонд держмайна кілька разів міняв в.о.  директорів. І, всупереч планам уряду, так і не почав формувати наглядові ради держпідприємств з присутністю незалежних директорів. Спробуємо розібратися, до чого призводить така політика Фонду і чи допоможуть наглядові ради з незалежними директорами підвищити якість менеджменту на держактивах, поліпшити їх інвестиційну привабливість.

В кінці жовтня Міненерго оголосило конкурсний відбір кандидатів на чотири вакантні місця незалежних членів наглядової ради ДП “НАЕК “Енергоатом”.  Відповідний наказ від 28.10.2020 був опублікований на сайті відомства. Як повідомила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець: “Ми не очікуємо завершення корпоратизації (!), а вже зараз, згідно зі статутом, рухаємося до підвищення ефективності управління компанією”.  Говорячи простою мовою, глава Міненерго підкреслила, що чекати корпоратизації в наших непередбачуваних карантинно-кризових умовах можна довго, а покращувати показники за рахунок нової якості наглядової ради можна і потрібно вже сьогодні. При цьому на засіданні Кабміну в присутності прем’єр-міністра Дениса Шмигаля пройшла нарада з корпоратизації “Енергоатома”, мабуть покликана продемонструвати, що оновлення наглядової ради незалежними членами все-таки не привід не готуватися до майбутнього продажу об’єкта.  Тому були сказаны всі належні моменту мантри про те, що модель корпоратизації повинна відповідати міжнародним практикам, забезпечити прозорість та ін.

Наглядові ради, які врятують держактиви

Відбір незалежних директорів до складу наглядових рад державних підприємств – питання назріле та перезріле.  Оскільки очевидно, що в нинішньому стані керівники держактивів і існуючі наглядові ради ситуацію не змінять та, подібно барону Мюнгхаузену, який самостійно витягнув себе за волосся з болота, зі своїх “болот” збитків не виберуться. А ситуація з держпідприємствами й насправді, як кажуть в народі, ахова.  Посудіть самі: за даними Держстату, в 2019 році в Україні налічувалося близько 3,8 тис. держпідприємств.  При цьому, як відзначали в Кабміні, 50% з них – банкрути, на 20% “паразитують” різного роду ділки та спостерігачі від олігархів й лише 30% – прибуткові.  Неефективні держпідприємства принесли нашій країні лише за 2019 р. понад 172 млрд. грн.  збитків, й ситуація продовжує погіршуватися.

На цьому тлі введення незалежних членів до складу наглядових рад виглядає, безумовно, позитивно, хоча поки приклад з “Укрзалізницею” і ще десятком держпідприємств, все ж є не єдиним шляхом підвищення прибутковості держпідприємств.  При цьому очевидно, що ФДМУ ситуацію не виправить й чекати від нього ефективних рішень не доводиться: реформа корпоративного управління, як і саме управління держактивами, повністю провалені, а на держактивах процвітають чорні схеми й вершать справи одіозні “кишенькові” директори, службовці, які є маріонетками в руках  олігархів. У той же час ефективних менеджерів на держактивах вже можна заносити у Червону книгу.  При цьому держава (в особі уповноваженого органу – ФДМУ) або байдуже дивиться на те, як доводять “до ручки” цілком життєздатні містоутворюючі держкомпанії, або робить абсолютно нелогічні дії по звільненню успішних менеджерів.

 “Ефективні незалежні наглядові ради – це must have option для державних компаній, які найближчим часом не плануються до приватизації й потребують розробки та реалізації стратегії розвитку, – впевнений голова правління Професійної асоціації корпоративного управління (ПАКУ) Олександр Окунєв, – Для мене маркер ефективності –  це шалений тиск та атаки, які відчувають незалежні директори.  Якби незалежні наглядові ради не були ефективними, повірте, їх би ніхто не помічав.  Тож, вони комусь заважають!  В цьому і полягає функція спостережної ради – заважати тим, хто до держкомпаній відноситься, як до джерела особистого збагачення”.

Більше у статті за посиланням.

Джерело Українські новини