Увійти|Реєстрація

м.Київ, вул. Володимирська, 23

Підписатись на новини
14.12.2020“Компанія, яка використовує комплаєнс, викликає більше довіри”

Як комплаєнс допомагає отримати вигідні умови на ринку? Чому антикорупційний комплаєнс має бути, навіть на невеликому підприємстві? Що таке “комплаєнс за 1$”? Про це в статті розповідає експерт.

Джерело YOUCONTROL

Олександр Окунєв, Голова Правління Професійної асоціації корпоративного управління. Працює у сфері корпоративного права та управління 24 роки. Автор посібника та методичних рекомендацій із впровадження комплаєнсу, антикорупційних програм для компаній різного масштабу. Проводив навчальні програми для представників бізнесу в 6–ти країнах.

Які вигоди для компанії від впровадження комплаєнсу?

Компанія, яка використовує комплаєнс, вселяє більше довіри з боку стейкхолдерів. Користуючись цією довірою, вона може отримувати доступне й дешеве фінансування; можливість працювати з великими закордонними партнерами без посередників, отримувати дешевші товари або послуги; залучати більш кваліфікований персонал. Така компанія дорожче коштує на ринку.

Чи потрібен антикорупційний комплаєнс невеликим підприємствам?

Так, звісно. Інша справа, що комплаєнс-програми в таких компаніях відрізняються від великих компаній. Тут своя специфіка. І більше значення має “гучний голос із самого верху”. Що я маю на увазі? Ну, скажімо, власник компанії звертається до співробітників із таким меседжем: “Хабарів не беремо й не даємо. Ніхто. Включно зі мною. Якщо на когось із вас буде якийсь тиск, пропозиції, вказівки про те, щоби порушити цю вимогу – повідомте безпосередньо мені!”. Це те, що називають “голосом зверху”. 

У великій компанії буде набагато більше процедур. Наприклад, лінії довіри, тренінги, договори, правила. У невеликих бізнесах можна без цього обійтися, якщо на рівні цінностей власник і топменеджер “на одній хвилі”, і співробітники їм вірять.

Які ризики для компанії, яка не використовує антикорупційний комплаєнс?

По-перше – відстати від світових трендів. Ми спостерігаємо це в різних сферах. В Україні все ще міркують, чи потрібна компанії наглядова рада. У світі вже 200 років ці ради успішно працюють. Для людей із розвинених країн ми виглядаємо в цих питаннях справжніми папуасами. Виражається це в тому, що наші компанії на ринку катастрофічно недооцінені. Гадаю, згодом таке ж ставлення буде до компаній, у яких немає механізмів, які забезпечують комплаєнс.

По-друге, очевидно, що це питання розвитку міжнародних торговельних відносин. Американські та британські компанії не ризикують відкривати свої представництва в Україні, працювати з українськими компаніями. В разі, якщо їхні українські партнери будуть викриті в корупційних діях, доведеться стати об’єктом підозр і розслідування в себе на батьківщині. Там передбачені жорсткі покарання для компаній за те, що не змогли запобігти корупційним діям своїх ділових партнерів.

Наприклад, у 2013 році Альфред С. Топфер Інтернешнл Юкрейн Лтд. (Українська “дочка” американської Archer Daniels Midland Company) визнала свою провину в корупційних діях і погодилася заплатити владі США штрафи на загальну суму понад $54 млн. Звинувачення полягало в перерахуванні грошей “підрядникам”, для пересилання українським державним посадовцям із метою повернення ПДВ. Компанія визнала переказ $22 млн для отримання відшкодування з бюджету України ПДВ у сумі понад $100 млн.

Про такі випадки, можливо, погано знають в Україні, але, повірте, добре знають у ділових колах США. Тому, якщо українська компанія прагне працювати без посередників на міжнародних ринках, з вигідними контрактами та залучати інвестиції, то вона повинна позиціювати себе як національного лідера у сфері антикорупції та комплаєнс. Не просто “все добре, за законом”, а “найкраще за всіх в Україні, на рівні світових стандартів”!

До речі, не так давно був затверджений Стандарт ISO 37001, що регламентує антикорупційну роботу в компанії. Це означає, що вже є чітке розуміння, що таке “світові стандарти” у сфері.

По-третє, керівники ризикують бути залученими до відповідальності в США, Великобританії, інших країнах за порушення законодавства. Річ у тім, що в антикорупційного законодавства “наднаціональна” юрисдикція. Місце вчинення злочину часто не важливо. Яскравий приклад – залучення до відповідальності пана Фірташа за законодавством США за корупційні дії в Індії. Здавалося б, який стосунок український громадянин і його компанії, які щось зробили в Індії, мають до США? Але платежі здійснювалися в доларах, значить, були залучені банки США. Цього достатньо для притягнення до відповідальності. Справа ще не завершена, але судові спори тривають багато років і доставляють незручності.

Що може бути мотивацією для бізнесмена впровадити комплаєнс?

Йому буде легше розвивати свою компанію. Він отримає можливості, яких ніколи не буде в компанії без цієї функції – доступ до кредитування та великих міжнародних партнерів безпосередньо.

Він знизить ризики залучення компанії до відповідальності в разі порушень, і пов’язаних із цим розслідувань.

Також важливою є можливість продати компанію партнерам із розвинених країн, а це значить – продати швидше, легше й дорожче.

Як влаштований комплаєнс закордоном, а як у нас?

У великих компаніях і банках, гадаю, особливих відмінностей у побудові цієї роботи немає. На початковому етапі наші компанії зазвичай залучають міжнародних консультантів, які користуються напрацюваннями закордонних колег.

Скрізь стандартна модель: нагорі піраміди наглядова рада (рада директорів) – далі комітет комплаєнсу, у який входять топменеджери, члени ради та комплаєнс-офіцер – далі підрозділи компанії, керівництво яких відповідає за ідентифікацію, оцінювання й розробку заходів щодо зниження ризиків.

У невеликих компаніях, звичайно, не потрібно настільки громіздкої й дорогої системи. У США опублікована робота “Комплаєнс за 1 долар на день”, де описано, як побудувати систему комплаєнс у малому бізнесі саме за 1 долар на день. Там це, дійсно, можливо. У нас – ні, тому що немає численних асоціацій, юридичних фірм, які працюють pro bono, надають безкоштовні матеріали, зразки, поради.

Саме тому, як мені здається, великі українські компанії могли б допомогти своїм бізнес-партнерам у побудові системи комплаєнс. Наприклад, запрошувати співробітників своїх контрагентів на спільні тренінги, допомагати в розробці документів, складати “чорні” й “білі” списки ділових партнерів. Від такої співпраці виграли б усі сторони.

Джерело YOUCONTROL