Як комплаєнс допомагає отримати вигідні умови на ринку? Чому антикорупційний комплаєнс має бути, навіть на невеликому підприємстві? Що таке “комплаєнс за 1$”? Про це в статті розповідає експерт.
Джерело YOUCONTROL
Олександр Окунєв, Голова Правління Професійної асоціації корпоративного управління. Працює у сфері корпоративного права та управління 24 роки. Автор посібника та методичних рекомендацій із впровадження комплаєнсу, антикорупційних програм для компаній різного масштабу. Проводив навчальні програми для представників бізнесу в 6–ти країнах.
Компанія, яка використовує комплаєнс, вселяє більше довіри з боку стейкхолдерів. Користуючись цією довірою, вона може отримувати доступне й дешеве фінансування; можливість працювати з великими закордонними партнерами без посередників, отримувати дешевші товари або послуги; залучати більш кваліфікований персонал. Така компанія дорожче коштує на ринку.
Так, звісно. Інша справа, що комплаєнс-програми в таких компаніях відрізняються від великих компаній. Тут своя специфіка. І більше значення має “гучний голос із самого верху”. Що я маю на увазі? Ну, скажімо, власник компанії звертається до співробітників із таким меседжем: “Хабарів не беремо й не даємо. Ніхто. Включно зі мною. Якщо на когось із вас буде якийсь тиск, пропозиції, вказівки про те, щоби порушити цю вимогу – повідомте безпосередньо мені!”. Це те, що називають “голосом зверху”.
У великій компанії буде набагато більше процедур. Наприклад, лінії довіри, тренінги, договори, правила. У невеликих бізнесах можна без цього обійтися, якщо на рівні цінностей власник і топменеджер “на одній хвилі”, і співробітники їм вірять.
По-перше – відстати від світових трендів. Ми спостерігаємо це в різних сферах. В Україні все ще міркують, чи потрібна компанії наглядова рада. У світі вже 200 років ці ради успішно працюють. Для людей із розвинених країн ми виглядаємо в цих питаннях справжніми папуасами. Виражається це в тому, що наші компанії на ринку катастрофічно недооцінені. Гадаю, згодом таке ж ставлення буде до компаній, у яких немає механізмів, які забезпечують комплаєнс.
По-друге, очевидно, що це питання розвитку міжнародних торговельних відносин. Американські та британські компанії не ризикують відкривати свої представництва в Україні, працювати з українськими компаніями. В разі, якщо їхні українські партнери будуть викриті в корупційних діях, доведеться стати об’єктом підозр і розслідування в себе на батьківщині. Там передбачені жорсткі покарання для компаній за те, що не змогли запобігти корупційним діям своїх ділових партнерів.
Наприклад, у 2013 році Альфред С. Топфер Інтернешнл Юкрейн Лтд. (Українська “дочка” американської Archer Daniels Midland Company) визнала свою провину в корупційних діях і погодилася заплатити владі США штрафи на загальну суму понад $54 млн. Звинувачення полягало в перерахуванні грошей “підрядникам”, для пересилання українським державним посадовцям із метою повернення ПДВ. Компанія визнала переказ $22 млн для отримання відшкодування з бюджету України ПДВ у сумі понад $100 млн.
Про такі випадки, можливо, погано знають в Україні, але, повірте, добре знають у ділових колах США. Тому, якщо українська компанія прагне працювати без посередників на міжнародних ринках, з вигідними контрактами та залучати інвестиції, то вона повинна позиціювати себе як національного лідера у сфері антикорупції та комплаєнс. Не просто “все добре, за законом”, а “найкраще за всіх в Україні, на рівні світових стандартів”!
По-третє, керівники ризикують бути залученими до відповідальності в США, Великобританії, інших країнах за порушення законодавства. Річ у тім, що в антикорупційного законодавства “наднаціональна” юрисдикція. Місце вчинення злочину часто не важливо. Яскравий приклад – залучення до відповідальності пана Фірташа за законодавством США за корупційні дії в Індії. Здавалося б, який стосунок український громадянин і його компанії, які щось зробили в Індії, мають до США? Але платежі здійснювалися в доларах, значить, були залучені банки США. Цього достатньо для притягнення до відповідальності. Справа ще не завершена, але судові спори тривають багато років і доставляють незручності.
Йому буде легше розвивати свою компанію. Він отримає можливості, яких ніколи не буде в компанії без цієї функції – доступ до кредитування та великих міжнародних партнерів безпосередньо.
Він знизить ризики залучення компанії до відповідальності в разі порушень, і пов’язаних із цим розслідувань.
Також важливою є можливість продати компанію партнерам із розвинених країн, а це значить – продати швидше, легше й дорожче.
У великих компаніях і банках, гадаю, особливих відмінностей у побудові цієї роботи немає. На початковому етапі наші компанії зазвичай залучають міжнародних консультантів, які користуються напрацюваннями закордонних колег.
У невеликих компаніях, звичайно, не потрібно настільки громіздкої й дорогої системи. У США опублікована робота “Комплаєнс за 1 долар на день”, де описано, як побудувати систему комплаєнс у малому бізнесі саме за 1 долар на день. Там це, дійсно, можливо. У нас – ні, тому що немає численних асоціацій, юридичних фірм, які працюють pro bono, надають безкоштовні матеріали, зразки, поради.
Саме тому, як мені здається, великі українські компанії могли б допомогти своїм бізнес-партнерам у побудові системи комплаєнс. Наприклад, запрошувати співробітників своїх контрагентів на спільні тренінги, допомагати в розробці документів, складати “чорні” й “білі” списки ділових партнерів. Від такої співпраці виграли б усі сторони.
Джерело YOUCONTROL