Увійти|Реєстрація

м.Київ, вул. Володимирська, 23

Підписатись на новини
11.09.2020Антикорупційний комплаєнс: погляд юриста

9 вересня 2020 Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ) провела вже другу  онлайн-конференцію з серії «Антикорупційний комплаєнс в Україні». Цього разу своїм  досвідом ділилися провідні юристи, а саме: Аріо Дехгані, радник практики комплаєнс та розслідувань Sayenko Kharenko, Олег Лагодієнко, співзасновник та виконавчий директор Ethicontrol, Ольга Шенк, радник практики вирішення спорів та комплаєнс CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang–Ukraine, Артем Крикун-Труш, юрист DLA Piper Ukraine.

Модератор заходу Олександр Окунєв, голова Правління Професійної асоціації корпоративного управління, відкриваючи захід, зазначив, що питання комплаєнсу в компаніях дуже тісно пов’язані з питаннями трудового права, адміністративного, а також кримінального права, тому думка юристів дуже важлива в цій сфері.

Олег Лагодієнко провів огляд українського законодавства про захист викривачів та порівняв його з іншими країнами. Він зазначив, що «Україна за рахунок останніх змін до закону з подолання корупції, в принципі, просунулася досить непогано вперед, і по більшості країн навіть краще, але нам багато ще треба працювати над удосконаленням. Немає єдиного повноцінного закону про захист викривачів і не лише стосовно корупції».

Олег також зазначив, що є фактори, які впливають на кількість повідомлень по порушення, викривачів та їх захисту:

  • обмежена та неточна сфера покриття;
  • обмежене коло суб’єктів;
  • фінансові гарантії та стимули насправді незначні;
  • важкодоступність інформації про можливість повідомлення;
  • погано захищена анонімність та недоліки конфіденційності.

Зі свого досвіду Ольга Шенк у презентації на тему «Працівник, який не дотримується комплаєнсу – звільнити не можна залишити» звернула особливу увагу на питання припинення відносин працівника і компанії, в якій він працює, а саме на тому, як в контексті звільнення працівника компанія може чи повинна діяти в ситуації, коли порушення норм комплаєнсу працівником виявлено і доведено, які права мають обидві сторони та яким чином питання врегулювання відносин у такій ситуації вирішується в українських компаніях  на практиці.

Ольга зазначила, що з огляду на особливості трудового законодавства, наразі найпопулярнішим способом вирішення питання щодо звільнення працівника через порушення норм комплаєнсу є звільнення за угодою сторін. Також спікер вказала на додаткові підстави , за якими працівника потенційно може бути звільнено за порушення правил комплаєнс (одноразове грубе порушення, втрата довіри), але наголосила, що такі підстави та процедура звільнення повинні аналізуватися з урахуванням обставин кожного конкретного випадку. І наостанок Ольга нагадала слухачам, що у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, що з огляду на діюче законодавство є складним завданням, яке вимагає фахового підходу.

Аріо Дехгані у своїй презентації на тему «Як вберегти український бізнес від екстериторіальних іноземних законів» поділився знаннями щодо таких питань, як:

  • екстериторіальне іноземне законодавство, потенційно застосовне до українських компаній;
  • практичні кейси застосування Закону про корупцію за кордоном – FCPA (США);
  • практичні кейси застосування Закону про хабарництво – UK Bribery Act (Велика Британія);
  • способи зменшення негативних наслідків корупційних порушень за екстериторіальними законами.

Аріо визначив низку заходів,  свого роду «червоні прапорці» (red flags) для компаній, що можуть привести до порушень, а саме:

  • незвичайні схеми оплати або фінансові домовленості;
  • рівень корупції в країні ведення бізнесу;
  • відмова бізнес-партнерів від включення антикорупційних положень до договору;
  • «рекомендації» державних органів;
  • незвично високі комісії;
  • непрозорі видатки та бухгалтерія;
  • недостатня кваліфікованість та забезпеченість ресурсами.

І наостанок, Артем Крикун-Труш підняв у своїй презентації дуже контроверсійні і складні питання взаємодії бізнесу та органів правопорядку, особливо тих, що стосуються розслідування правопорушень, пов’язаних з комплаєнсом.

У відповідь на запитання «Чому немає співпраці?», Артем навів ряд прикладів та узагальнень того, як бачать бізнес органи правопорядку та з чим асоціюють органи правопорядку представники бізнесу. Що думають правоохоронці: «Бізнес хоче тільки «наживатися»».«Більшість бізнесу є порушниками». «Бізнесу вигідна корупція». «Недостатня правосвідомість бізнесу».  «Відсутня ефективна, проста та швидка реакція правоохоронців».  «Немає реального притягнення до кримінальної відповідальності».  «Роками формувалася негативна репутація органів правопорядку (відсутність довіри)». «Ніхто не любить «стукачів» (конфіденційність).  «Бізнес боїться дій у відповідь».  «У бізнесу немає досвіду». «Співпрацювати нераціонально та токсично». Що думає бізнес: «Розслідування здійснюється дуже довго, судовий розгляд – ще довше». «Невиправдані репутаційні ризики». «Немає конфіденційності». «Неефективно (немає результату)». «Ми майже не можемо вплинути на процес». «Небезпечно». «Може спричинити значні втрати». «Відлякує клієнтів та партнерів». «Немає довіри».  

Артем наголосив, що сьогодні бізнес потребує комплексних послуг та експертизи: недостатньо бути спеціалістом у комплаєнсі і проводити якісні внутрішні розслідування, все частіше бізнес потребує продовження послуг у вигляді захисту інтресів компанії як потерпілої особи в кримінальному проваджені. Тому ти маєш бути і комплаєнс-спеціалістом, і адвокатом з кримінальних справ в одній особі.

Олександр Окунєв на завершення конференції наголосив на тому, що Асоціація старається бути корисною своїм членам та усім зацікавленим сторонам, організовуючи заходи на найбільш актуальні теми, які хвилюють сьогодні бізнес.

Усім, хто працює в системі комплаєнсу чи тільки планує приєднатися до такої надзвичайно важливої для українського бізнесу сфери, буде корисно пройти програму «Антикорупційний комплаєнс», яку ПАКУ успішно реалізовує вже 5 років у співпраці з Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE, USA). Реєстрація на програму відкрита. Кількість місць, як завжди, обмежена. Дати проведення: 02-06 листопада 2020.