Корпоративне управління держпідприємств, SOE WEEKLY

Реформа корпоративного управління держкомпаній, включаючи “Укроборонпром”, “ОГТСУ” та “Енергоатом”, є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік.

 14 березня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік.

План включає подальше реформування держпідприємств, що передбачає скорочення їхньої кількості шляхом приватизації, ліквідації та реорганізації. [До повномасштабного вторгнення Росії в Україну держава володіла понад 3300 держпідприємствами. Пізніше дані було засекречено. – SOE Weekly.]

Зокрема, цей план уряду передбачає заходи щодо корпоративного управління конкретних держпідприємств: “Укроборонпром”, “Оператор газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) та “Енергоатом”.

“Укроборонпром”. Кабінет Міністрів планує до кінця травня 2023 року створити акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, яке стане правонаступником нинішнього державного концерну “Укроборонпром”.

Раніше ми повідомляли, що у липні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон №1630-ІХ (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав підґрунтя для трансформації “Укроборонпрому”, у тому числі перетворення його на акціонерне товариство.

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство.

Кабмін також схвалив перетворення його 43 підприємств-учасників “Укроборонпрому” на господарські товариства [тобто перетворення з унітарних або казенних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю – SOE Weekly], які на 100% контролюватимуться державою.

“ОГТСУ”. Кабмін також планує до грудня 2023 року привести корпоративне управління “ОГТСУ” у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. Це передбачає, що “ОГТСУ” має бути передано у пряме володіння Міністерству енергетики. Також, в “ОГТСУ” має бути затверджено нову редакцію статуту компанії, а також утворено незалежну наглядову раду та правління.

Раніше ми повідомляли, що “Європейська правда” оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації “ОГТСУ” до червня 2023 року.

[Як бачимо, пакет макрофінансової допомоги ЄС та урядовий План пріоритетних дій на 2023 рік встановлюють різні терміни для реформування “ОГТСУ”. У зв’язку з цим, наразі не зрозуміло, які саме кроки – з тих, що передбачені урядовим Планом на 2023 рік – має бути здійснено в “ОГТСУ” до червня 2023 року, щоби умови допомоги від ЄС вважалися виконаними. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що 4 жовтня Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем’єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління “ОГТСУ”:

• передати “ОГТСУ” із власності “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) у пряму власність Міністерства енергетики;
• прийняти новий статут “ОГТСУ”, який передбачає створення незалежної наглядової ради;
• провести конкурсний відбір членів наглядової ради “ОГТСУ”;
• після створення нової наглядової ради “ОГТСУ” обрати та призначити правління, яке буде сформовано новим складом наглядової ради.

“Енергоатом”. Також, згідно з планом уряду, “Енергоатом” має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. А до кінця листопада 2023 року в “Енергоатомі” має бути створено наглядову раду, більшість членів якої мають бути незалежними та обрані на конкурсних засадах.

Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 (у другому читанні) про корпоратизацію “Енергоатому”. У першому читанні законопроєкт було схвалено у жовтні 2022 року, про що ми також писали раніше.

Законопроєкт було внесено народними депутатами Остапом Шипайлом, Андрієм Герусом (обидва – фракція “Слуга народу”) та іншими депутатами. Він встановлює правові, економічні та організаційні засади перетворення НАЕК “Енергоатом” з державного (унітарного) підприємства на акціонерне товариство з метою підвищення його ефективності та покращення корпоративного управління.

Як заявили в енергетичному комітеті Верховної Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Після корпоратизації “Енергоатом” так само на 100% залишатиметься у державній власності, а його суб’єктом управління продовжить виступати Кабінет Міністрів, пояснили в комітеті.

Водночас, акції, набуті державою в результаті перетворення підприємства на акціонерне товариство, не підлягатимуть приватизації та не зможуть бути відчужені у інший спосіб.

У прогнозі головних подій на 2022 рік ми перебачали, що “Енергоатом” має всі шанси бути корпоратизованим у 2022 році.

Рішення про корпоратизацію “Енергоатома” приймаються принаймні з 2012 року, починаючи з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

Раніше ми писали, що 28 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив Кабінету Міністрів розробити та подати до 30 вересня 2021 року законопроєкт щодо корпоратизації “Енергоатому”.

Меморандум з МВФ 2021 року передбачав зобов’язання української влади забезпечити прийняття закону про корпоратизацію “Енергоатому” до кінця грудня 2021 року. Після цього “Енергоатом” мав би отримати наглядову раду з більшістю незалежних членів.

До травня 2022 року (на той час – новий “структурний маяк” МВФ) він також повинен був підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Коболєва носити електронний браслет. 

14 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зміну запобіжного заходу колишньому голові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву.

Суд залишив заставу у 229 мільйонів гривень для Коболєва. Разом з цим, судді ВАКС визначили Коболєву додаткове зобов’язання у вигляді носіння електронного браслета стеження. Крім того, попередні зобов’язання Коболєва, встановлені раніше Апеляційною палатою ВАКС також залишаються чинними.

Коболєву заборонено залишати межі Києва без дозволу детектива або прокурора. Він повинен утримуватися від спілкування зі свідками, здати закордонні паспорти і носити електронний браслет стеження, повідомили в юридичній фірмі “Міллер”, яка представляє інтереси Коболєва в цьому судовому процесі. Термін дії обмежень – два місяці.

Коболєв прокоментував рішення суду на своїй сторінці у Facebook, опублікувавши фото браслета. “Треба визнати, що це не 8 мільярдів гривень особистого штрафу, як у березні 2018 року, але все одно хороша відзнака”, – написав він.

Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконній виплаті собі) понад 229 млн грн у 2018 році.

Ця виплата була частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі.

Більш детальний огляд цієї справи див. у нашому попередньому дайджесті.

Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.

Згодом ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття під варту Коболєва. 31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.

Після цього Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання НАБУ та САП, визначивши заставу у 229 млн грн, яку Коболєв мав внести до 6 березня.

Згодом ми повідомляли, що за даними САП, Коболєв не вніс необхідну заставу у 229 мільйонів гривень. Станом на 7 березня 2023 року, за Коболєва було сплачено майже 97 мільйонів гривень застави, заявили в САП. За рішенням суду, заставу має бути внесено в повному обсязі на рахунки Державної казначейської служби України не пізніше п’яти днів із дня оголошення ухвали суду.

У зв’язку з цим прокурор САП подав клопотання про застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 365 млн грн. В САП зазначають, що така сума є еквівалентом 10 млн дол., які Коболєв за версією слідства незаконно отримав у якості першої частини премії.

Фонд держмайна планує замінити керівників на 65 держпідприємствах. 

15 березня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) заявив, що планує замінити керівників на 65 державних підприємствах. Рішення ґрунтується на аналізі фінансових показників цих підприємств.

За даними ФДМУ, нових керівників уже призначено на 22 підприємствах, ще 20 очікують погодження з місцевими військовими адміністраціями, а на призначення ще 15 керівників готуються документи.

ФДМУ також передав результати аудиту ефективності управління “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”) протягом 2022 року Службі безпеки України (СБУ) та НАБУ.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок звільнення керівників держпідприємств, яких було визнано недоброчесними.

Крім цього, ми писали, що ФДМУ оголосив про звільнення т.в.о. голови правління “ОГХК” Владислава Іткіна. 100% акцій “ОГХК” належать ФДМУ, а компанія підлягає приватизації. Згідно з повідомленням ФДМУ, рішення про звільнення було прийнято за результатами ретельного внутрішнього фінансово-економічного аудиту компанії.

Раніше ми повідомляли, що аукціон з приватизації “ОГХК” було заплановано на 31 серпня 2021 року.

Згодом ми повідомляли, що ФДМУ скасував цей аукціон, оскільки на нього подав заявку лише один кваліфікований учасник. Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року.

Як ми повідомляли, ФДМУ скасував і цей аукціон. Тоді ФДМУ пояснив, що отримав лише дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам. Тоді аукціонна комісія ФДМУ знову призначила нову дату аукціону – 20 грудня 2021 року.

Крім цього, ми писали, що компанія BDO Corporate Finance, радник ФДМУ з питань приватизації “ОГХК”, повідомила, що міжнародні компанії не готові брати участь в аукціоні з продажу “ОГХК”, незважаючи на їхній інтерес до цих активів. У BDO заявили, що це пов’язано з відсутністю гарантій, які би захистили інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня 2021 року Кабінет Міністрів не затвердив приватизаційні умови аукціону з продажу “ОГХК”, які би містили такі гарантії.

Згодом ми повідомляли, що ФДМУ втретє переніс аукціон з приватизації “ОГХК”. Як і в жовтні 2021 року, ФДМУ заявив, що отримав дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам чинного законодавства.

Проведення аукціону з одним учасником не допускається законом про приватизацію. З цієї причини аукціон з приватизації “ОГХК” було визнаний таким, що не відбувся [втретє – SOE Weekly]. Тоді ФДМУ зазначив, що нову дату аукціону з продажу “ОГХК” буде призначено окремо.

Коболєв не вніс заставу, тепер САП вимагає посилити до нього запобіжний захід. 

7 березня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що колишній голова правління “Нафтогазу” Андрій Коболєв не вніс заставу у розмірі 229 млн грн, яка була встановлена Апеляційною палатою ВАКС.

За інформацією САП, станом на 7 березня 2023 року, у якості застави за Коболєва було внесено майже 97 млн грн. У той же час, за рішенням суду застава мала бути внесена в повному обсязі не пізніше п’яти днів з дня оголошення ухвали суду. У САП додали, що кінцевий термін сплив 6 березня.

У зв’язку з цим прокурор САП подав клопотання до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 365 млн грн. В САП зазначають, що така сума є еквівалентом 10 млн дол., які Коболєв за версією слідства незаконно отримав у якості першої частини премії.

У САП також наголосили, що у жодному з кримінальних проваджень за клопотанням НАБУ та САП жодні рахунки (ні в українських, ні в іноземних банківських установах) підозрюваного не арештовані.

Сам Коболєв раніше написав на своїй сторінці у Facebook, що його закордонні рахунки наразі заблоковані до з’ясування обставин кримінального провадження.

За словами Коболєва, його рахунки в іноземних банках було заарештовано за ініціативою самих банків, коли вони дізналися про наявність кримінального провадження в Україні. У свою чергу, українські рахунки були заарештовані наприкінці грудня 2022 року з незрозумілих для нього причин.

Він також додав, що після того, як отримав доступ до українських рахунків, вніс усі кошти з них як частину застави. За словами Коболєва, це було близько 1 млн грн. Він також зазначив, що зберігає свої активи за кордоном відтоді, як йому було виписано персональний штраф у розмірі більше 8 мільярдів гривень.

Юридична фірма “Міллер”, яка представляє інтереси Коболєва у цьому судовому процесі, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) провів засідання 10 березня, на якому САП подала клопотання про арешт Коболєва з можливістю внесення застави в 365 млн грн.

Юридична компанія повідомила, що надали суду акт огляду електронного листування між корпоративним секретарем наглядової ради “Нафтогазу” (Марією Сухан), головою комітету наглядової ради з питань призначень та винагород (Амосом Хохштейном), юридичним радником наглядової ради (Оленою Кучинською) та іншими учасниками обговорення премій.

На думку захисту, листування має підтверджувати багатоетапність процедури прийняття рішення наглядовою радою.

ВАКС продовжить розгляд справи у понеділок 13 березня.

Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконній виплаті собі) понад 229 млн грн у 2018 році.

Ця виплата була частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі.

[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не поставили жодних запитань членам наглядової ради, які приймали первинне рішення про виплату цієї премії, в тому числі членам комітету з питань винагород, який має розглядати будь-які рішення, пов’язані з винагородою голови правління, та надавати рекомендацію наглядовій раді щодо затвердження таких рішень.

Згідно з українським законодавством, члени наглядової ради акціонерних товариств (а також керівники та посадові особи товариства) несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями або бездіяльністю. – SOE Weekly.] 

Більш детальний огляд цієї справи див. у нашому попередньому дайджесті.

Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.

Згодом ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття під варту Коболєва. 31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.

Після цього Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання САП і НАБУ, визначивши заставу у 229 млн грн, яку Коболєв мав внести до 6 березня.

Голова наглядової ради “МГУ” подає у відставку. 

За даними ЗМІ, голова наглядової ради “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) Уберт Беттонвіль подала акціонеру компанії (Міністерству енергетики) заяву про дострокове припинення повноважень.

[Згідно з українським законодавством, заява про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради має бути подана щонайменше за два тижні. Якщо Беттонвіль подала заяву про відставку 6 березня, як випливає із повідомлень ЗМІ, то її відставка має набути чинності з 20 березня або пізніше. – SOE Weekly.]

“Незважаючи на мої щирі зусилля на благо компанії та військовий спротив України, деякі члени [наглядової ради] довели, що вони не хочуть і не можуть застосовувати стандарти ЄС та принципи корпоративного управління, і їм має бути соромно за себе. Вони є основною причиною моєї відставки”, – написала Беттонвілль на обгрунтування свого рішення. Вона також заявила, що більше не може брати участь у процесі прийняття рішень і створювати додаткову цінність для компанії.

У розмові з аналітичним агентством ICIS наступного дня після своєї відставки Беттонвілль заявила, що її зусилля з ліквідації “МГУ”, призначення нового гендиректора “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) та зменшення залежності “ОГТСУ” від доходів від російського транзиту було зірвано. Вона сказала, що розчарована тим, що за 15 місяців перебування на посаді наглядова рада не змогла досягти нічого відчутного, та залежала від схвалень її рішень з боку уряду.

Беттонвілль сказала, що відчуває, що деякі члени наглядової ради мають “свій порядок денний”, хоча вона не уточнила, про кого саме йдеться і що саме передбачає цей порядок денний.

Раніше джерела, близькі до “ОГТСУ”, висловлювали занепокоєння щодо так званого “кумівства” та спроб деяких представників держави в наглядовій раді призначити на високі посади близьких людей, пише ICIS.

[Наглядова рада “МГУ” складається з п’яти членів, включаючи двох представників держави (Віктор Пинзеник і Тетяна Федорова) і трьох незалежних членів (Уберт Беттонвіль, Ян Чадам та Ірина Марушко). Беттонвіль очолює наглядову раду “МГУ”.

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів, причому голова має право вирішального голосу в разі рівного розподілу голосів.

Із заяви голови Беттонвілль випливає, що вона була незадоволена діяльністю щонайменше трьох членів наглядової ради – тобто, окрім представників держави, це означає незадоволення роботою принаймні одного незалежного члена – SOE Weekly.]

Беттонвіль також нарікала на те, що “ОГТСУ” не має постійного генерального директора після того, як у вересні 2022 року було звільнено попереднього гендиректора “ОГТСУ” Сергія Макогона. Вона також додала, що вважає Макогона “хорошою людиною з сильними лобістськими здібностями”.

[Рішення про звільнення Макогона ухвалила наглядова рада “МГУ”. Беттонвіль не уточнила, чи голосувала вона за звільнення Макогона у вересні 2022 року. – SOE Weekly.]

Вона повідомила, що новий гендиректор Дмитро Липпа був обраний “МГУ” 31 грудня 2022 року, але він не міг вступити на посаду, оскільки відповідні рішення Міністерства енергетики та Кабінету Міністрів досі не прийнято, що ставить під сумнів незалежність “МГУ”.

[Єдиним акціонером “МГУ” є Міністерство енергетики. “МГУ” є власником “ОГТСУ”, а наглядова рада “МГУ” виконує функції загальних зборів “ОГТСУ”. – SOE Weekly.]

Беттонвіль також зазначила, що виконуючий обов’язки голови правління “МГУ” [Олександр Лісніченко – SOE Weekly] залишив компанію і втік з країни на початку лютого.

Замість нього посаду обійняв Дмитро Фудашкін [очевидно, як в.о. генерального директора – SOE Weekly]. Джерело, близьке до “ОГТСУ”, повідомило ICIS, що Фудашкін є близьким соратником Віктора Пинзеника, одного з представників держави в наглядовій раді “МГУ”.

[Невідомо, коли і як Фудашкіна було призначено на цю посаду. Згідно з інформацією на сайті “МГУ”, Олександр Лісніченко досі виконує обов’язки генерального директора. За даними SMIDA, в.о. генерального директора є Валерій Ноздрін, якого було призначено на цю посаду при створенні “МГУ” ще у 2017 році. – SOE Weekly.]

Макогон написав на своїй сторінці у Facebook, що це не вперше, коли Беттонвіль оголошує про свою відставку, але “ніхто нікуди ще не пішов”, зазначив він.

Раніше ми писали, що наглядова рада “МГУ” досі не призначила нового керівника “ОГТСУ”, більш ніж через п’ять місяців після звільнення попереднього гендиректора Сергія Макогона у вересні 2022 року.

Наглядова рада “МГУ” оголосила конкурсний відбір на посаду гендиректора 25 листопада 2022 року. Додаткової інформації не було оприлюднено, зокрема, скільки кандидатів подали заявки та коли буде завершено відбір.

Згідно вимог чинного законодавства кандидатура на посаду керівника “ОГТСУ” має бути спершу погоджена Кабінетом Міністрів України (КМУ), а вже потім призначена на посаду рішенням наглядової ради “МГУ”.

Раніше ми повідомляли, що список кандидатів на посаду гендиректора “ОГТСУ” потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел “Економічної правди”, до списку претендентів увійшли 19 кандидатів станом на 19 грудня 2022 року. Кінцевим терміном подачі документів було 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати пройшли перевірку, і лонг-лист був сформований менш ніж за тиждень.

Раніше ми писали, що попередній гендиректор “ОГТСУ” Сергій Макогон був звільнений наглядовою радою “МГУ” 16 вересня 2022 року. Макогона змінив виконуючий обов’язки гендиректора Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора “ОГТСУ” з питань розвитку та трансформації.

Макогон розкритикував новий конкурсний відбір, зазначивши, що в лонг-листі немає жодного іноземного кандидата. Він заявив, що процедура відбору була формальною, і додав, що не має сумнівів щодо того, хто увійде до шорт-листа. Макогон повідомив, що багато авторитетних кандидатів, з якими зв’язувалася компанія з добору персоналу, що проводила відбір [Odgers Berndtson – SOE Weekly], категорично відмовилися подавати заявки на конкурс.

Раніше Макогон заявляв, що перед його звільненням “МГУ” хотіли створити правління [ймовірно, з метою розмити повноваження Макогона, при цьому не звільняючи його – SOE Weekly]. Однак тепер, коли його звільнено, “МГУ” більше не потребує правління і просто хоче призначити лояльного генерального директора, стверджував Макогон.

За даними ЗМІ, у червні 2022 року наглядова рада “МГУ” офіційно запропонувала кандидатури Сергія Олексієнка та Андрія Хоменка на посаду гендиректора без проведення конкурсного відбору, але Кабмін не затвердив жодного з них.

Мінфін вимагає прискорити реформу корпоративного управління “ОГТСУ”.

 Як повідомляє “Економічна правда”, Міністерство фінансів звернулося до Міністерства енергетики з проханням прискорити реформу корпоративного управління “ОГТСУ”, оскільки це є обов’язковою умовою для отримання Україною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу (ЄС) у розмірі 18 млрд євро у 2023 році.

Міністерство фінансів повідомило, що це передбачає запровадження однорівневої моделі корпоративного управління “ОГТСУ” шляхом передачі компанії у пряму власність держави (в особі Міністерства енергетики), подальшу ліквідацію “МГУ” та створення незалежної наглядової ради та правління “ОГТСУ”.

Раніше ми повідомляли, що “Європейська правда” оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги від ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації “ОГТСУ” до червня 2023 року.

Раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем’єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно здійснити такі ключові кроки для реалізації плану дій з корпоративного управління “ОГТСУ”:

• передати “ОГТСУ” у власність від “МГУ” до Міністерства енергетики;
• прийняти новий статут “ОГТСУ”, що передбачає створення незалежної наглядової ради в “ОГТСУ”;
• провести конкурсний відбір членів наглядової ради “ОГТСУ”;
• сформувати правління, яке буде обрано та призначено наглядовою радою “ОГТСУ”, після створення такої ради.

[Зауважимо, що на цих пунктах наголошується у вищезгаданому листі Мінфіну. – SOE Weekly.]

Перепризначено двох із трьох представників держави у наглядовій раді “ПриватБанку”.

 3 березня 2023 року Кабінет Міністрів перепризначив двох представників держави у наглядовій раді “ПриватБанку” на другий термін.

Юлії Мецгер продовжили повноваження як представнику держави, що номінується президентом, а Артему Шевальову – Кабміном.

Мецгер була призначена на свій перший термін у липні 2019 року. Шевальов – у травні 2019 року.

[Наглядова рада “ПриватБанку” складається з дев’яти членів, серед яких шість незалежних членів та три представники держави.

Третім представником держави, призначеним Верховною Радою, був Сергій Олексієнко. У публічному доступі відсутня інформація про плани Верховної Ради щодо його перепризначення або звільнення. 

Конкурсний відбір на посади членів наглядових рад трьох українських державних банків – “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” – розпочався одночасно 11 жовтня 2022 року з кінцевим терміном подачі документів 11 листопада 2022 року.

Раніше ми повідомляли, що 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів звільнив майже всіх незалежних членів наглядової ради “ПриватБанку” та замінив їх новими після конкурсного відбору.

Наразі не було жодної публічної інформації про відбір до “Ощадбанку” та “Укрексімбанку”. – SOE Weekly.]

Держбанки витратили майже пів мільярда гривень на винагороду наглядовим радам та правлінням у 2022 році. 

За даними “Економічної правди” (ЕП), у 2022 році 68 членів правлінь та наглядових рад чотирьох українських державних банків отримали 477 мільйонів гривень зарплат, премій та інших винагород.

[Очевидно, ЕП використовує для своїх розрахунків наступні джерела даних: “ПриватБанк“, “Ощадбанк“, “Укрексімбанк” та “Укргазбанк“. – SOE Weekly.]

Згідно зі звітами держбанків про винагороди, більшу частину цієї суми, 301 млн грн, становила винагорода правлінням. Решта, 176 млн грн, пішли на наглядові ради, пише ЕП.

Найбільший банк України “ПриватБанк” заплатив своїм топ-менеджерам і членам наглядової ради за минулий рік найбільше серед держбанків – понад 197,7 млн грн, а саме 116,8 млн грн членам правління і 80,9 млн грн членам наглядової ради.

“Укрексімбанк” у 2022 році виплатив членам правління майже 78 мільйонів гривень. Окрім основної заробітної плати, ця сума включає 34 млн грн премій та 12,8 млн грн “інших виплат у грошовій формі”. Як пояснив банк у своєму звіті, члени правління перерахували свої премії за лютий 2022 року на підтримку ЗСУ, додає ЕП.

На наглядову раду “Укрексімбанк” витратив загалом 42,5 млн грн. У звіті зазначається, що вся березнева винагорода наглядової ради також була перерахована на підтримку ЗСУ.

“Ощадбанк” у 2022 році витратив 49,1 мільйона гривень на своє правління. Ці виплати включали заробітну плату, компенсації та страхові внески. Також банк виплатив 46,2 млн грн винагород та компенсацій членам наглядової ради.

“Укргазбанк” загалом витратив 64 млн грн на правління та наглядову раду. Члени правління отримали 57,3 млн грн заробітної плати, компенсації витрат у зв’язку з воєнним станом та додаткових виплат (у тому числі від профспілки). Ще 6,7 млн грн отримали члени наглядових рад.

За даними ЕП, середньомісячні виплати державних банків у 2022 році були наступними:

[Примітно, що середня винагорода члена правління “Укрексімбанку” була майже такою ж, як і в “ПриватБанку”. “Укрексімбанк” є набагато меншим за розміром і зазнав значних збитків у 2022 році. – SOE Weekly.]

Нагадаємо, що у листопаді 2021 року члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко, Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський проаналізували вимоги до розкриття винагород держпідприємств та банків, їх виконання та оприлюднені цифри у статті “Держкомпанії змусили розкрити зарплати керівництва: скільки вони заробляють і чому не всі звітують“.

Нижче розрахункові середньомісячні зарплати в державних банках у 2021 році:

Раніше ми зазначали, що ці розрахунки є орієнтовними і до них слід ставитися з обережністю. Зокрема, формати звітності варіювалися від одного держпідприємства до іншого: деякі компанії звітували про винагороду, нараховану в жовтні, тоді як інші – про винагороду, виплачену в жовтні. В останньому випадку це може бути винагорода за вересень, жовтень або весь третій квартал.

Наприкінці 2020 року НБУ зобов’язав банки розкривати інформацію про винагороду, виплачену членам правління та наглядової ради.

СБУ повідомила про підозру колишнім керівникам “Антонова” у справі про знищення літака “Мрія”.

 10 березня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) заявила, що повідомила про підозру колишньому генеральному директору ДП “Антонов” Сергію Бичкову в перешкоджанні діяльності ЗСУ.

За даними СБУ, напередодні повномасштабного вторгнення Росії посадовці “Антонова” не допустили українських військових на територію аеропорту “Гостомель” для підготовки до його оборони.

Такі злочинні дії призвели до тимчасового захоплення стратегічно важливого аеродрому та прилеглих населених пунктів, а також знищення літака Ан-225 “Мрія”, додали в СБУ.

У січні-лютому 2022 року посадовці прямо заборонили українським військовим будувати оборонні укріплення на території аеропорту. Для цього вони віддали розпорядження заблокувати допуск нацгвардійців на територію об’єкта, зазначили в СБУ.

Про підозру також повідомили в.о. заступника генерального директора та керівника з авіаційної безпеки. За даними ЗМІ, йдеться про Михайла Харченка та Олександра Нетьосова.

Як заявили в Офісі генпрокурора України (ОГП), двох підозрюваних затримано, а щодо третього підозрюваного (колишнього заступника генерального директора) ОГП розглядає питання про оголошення його в розшук. Якщо їх визнають винними, їм загрожує до 15 років позбавлення волі.

Апеляційна палата ВАКС визначила заставу для Коболєва у 229 млн грн. 

Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнила клопотання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та САП щодо колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва.

Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції про необґрунтованість клопотання про взяття Коболєва під варту, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 229 млн грн.

[Згідно ухвалою, яку ВАКС прийняв раніше, у 2018 році Коболєв отримав 267 млн грн премій. Майже вся ця сума – премія за перемогу “Нафтогазу” над “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі: 261 млн грн. За даними НАБУ, загальна сума його премій за 2018 рік перевищила ліміт, встановлений законодавством, на 229 млн грн. – SOE Weekly.]

Також на Коболєва терміном на два місяці були покладені такі обов’язки:

• прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду;
• не відлучатися із Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
• повідомляти прокурора, детектива або суд про зміну місця проживання;
• утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками;
• здати на зберігання до відповідного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Згідно з ухвалою суду, Коболєв повинен внести заставу протягом п’яти днів з дня винесення ухвали.

[Точна інформація про те, який саме запобіжний захід загрожує Коболєву, якщо він не сплатить заставу протягом цього терміну, відсутня, але ймовірно йдеться саме про тримання під вартою. – SOE Weekly.]

Коболєв написав на своїй сторінці у Facebook, що він обмірковує свої наступні кроки і наразі не має жодних коментарів. Пізніше він додав, що застава у 229 млн грн – це значно більше, ніж він може зараз сплатити, враховуючи блокування банками його  рахунків.

Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн.

За даними НАБУ, Коболєв незаконно нарахував собі 261 млн грн на підставі рішення наглядової ради про виплату йому премії за екстраординарні досягнення.

Ця виплата була частиною премій, наданих керівництву “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.

[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не поставили жодних запитань членам наглядової ради, які приймали первинне рішення про виплату цієї премії, в тому числі членам комітету з питань винагород, який має розглядати будь-які рішення, пов’язані з винагородою голови правління, та надавати рекомендацію наглядовій раді щодо затвердження таких рішень.

Згідно з українським законодавством, члени наглядової ради акціонерних товариств (а також керівники та посадові особи товариства) несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями або бездіяльністю. – SOE Weekly.]

Детальніший огляд справи див. в одному із наших попередніх дайджестів.

Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.

Також ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття Коболєва під варту.

Суддя вирішив, що сторона обвинувачення не змогла довести, що Коболєв зловживав службовим становищем та ввів в оману наглядову раду “Нафтогазу”, щоб виплатити собі премію у розмірі, яка виходила за межі, встановлені чинним законодавством. Крім того, суд не побачив ризику в тому, що Коболєв може намагатися залишити Україну або перешкоджатиме слідству.

[Клопотання ґрунтувалося на підозрі САП у тому, що Коболєв незаконно призначив собі багатомільйонну премію у 2018 році.

Зазначимо, що ця ухвала ВАКС стосується клопотання детективів НАБУ обрання  Коболєву запобіжного заходу. Вона не стосується суті справи, тобто законності рішення про преміювання. – SOE Weekly.]

31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.

Голова правління “Укрзалізниці” Камишін оголосив про відставку.

 27 лютого 2023 року голова правління державного залізничного оператора України “Укрзалізниця” Олександр Камишін оголосив, що йде у відставку.

[Звільнення голови правління “Укрзалізниці” відбувається на підставі розпорядження уряду. Ми не знайшли відповідного розпорядження про звільнення Камишіна. У свою чергу, за даними YouControl, він все ще є керівником “Укрзалізниці”.

Примітно, що за даними SMIDA, головою правління “Укрзалізниці” зазначено Євгена Кравцова, якого було звільнено ще у 2020 році, що може свідчити про те, що компанія не повідомила цю інформацію регулятору фондового ринку, як того вимагає законодавство. – SOE Weekly.]

Камишін заявив, що очолить офіс європейської інтеграції “Укрзалізниці” в Європі за спільним рішенням з віце-прем’єром, міністром з питань розвитку громад, територій та відновлення інфраструктури України Олександром Кубраковим.

 [Незрозуміло, чи має на увазі Камишін вже існуючий європейський офіс “Укрзалізниці” чи офіс, який буде створено у майбутньому. – SOE Weekly.]

Камишін не повідомив, хто його замінить.

[Відповідно до статуту “Укрзалізниці”, рішення про призначення та звільнення голови правління приймається загальними зборами акціонерів (у випадку “Укрзалізниці” – Кабінетом Міністрів) за поданням наглядової ради. Незрозуміло, чи наглядова рада була залучена до прийняття цього рішення.

У своєму дописі на Facebook член наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко заявив, що відставка Камишина була його особистим рішенням, і що, незважаючи на бажання наглядової ради вплинути на це рішення, вони не мали можливості це зробити. – SOE Weekly.]

За інформацією Forbes Україна, Кубраков попросив Камишина піти у відставку за два тижні до того, як той оголосив про неї. В Офісі президента були здивовані, але президент схвалив відставку, пише Forbes.

[Очевидно, Forbes має на увазі неформальне схвалення, оскільки формально президент не має повноважень щодо призначення або звільнення керівника “Укрзалізниці”. – SOE Weekly.]

Forbes поспілкувався з майже десятком політиків і посадовців, пов’язаних з “Укрзалізницею”, в Офісі президента та міністерстві Кубракова. Поки що ніхто точно не знає, що саме змусило Кубракова вимагати звільнення Камишіна. Видання повідомило про різні версії – від очікуваних звинувачень НАБУ проти Камишіна до усунення Кубраковим конкурентів.

Тимчасово виконувати обов’язки голови правління “Укрзалізниці” буде член правління компанії Євген Лященко. Про це вперше повідомив інший член правління компанії Орест Логунов у коментарях під своїм постом у Facebook.

[У звичайній корпоративній практиці компанія оголошує про призначення нового керівника через офіційні канали, такі як веб-сайт компанії та прес-релізи. – SOE Weekly.]

За словами джерел Forbes в “Укрзалізниці”, “Кубраков вважає, що Лященко впорається з роботою краще, ніж Камишін”. За даними ЗМІ, Камишін запропонував чотири кандидатури на посаду, і Кубраков одразу обрав Лященка, який відповідав за кадрові та фінансові питання.

3 березня 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Камишіна своїм радником.

Раніше ми повідомляли, що в.о. голови правління “Укрзалізниці” Іван Юрик подав у відставку у серпні 2021 року. Після цього Кабінет Міністрів призначив Камишіна виконуючим обов’язки генерального директора.

Згодом ми повідомляли, що у жовтні 2021 року Камишіна було перепризначено на посаду голови правління до 31 грудня 2021 року.

24 березня 2022 року Камишін повідомив, що за поданням наглядової ради Кабмін призначив правління “Укрзалізниці” на постійній основі. Члени правління були затверджені на три роки, а Камишін – на чотири роки.

Раніше ми писали, що після вторгнення Росії український уряд поставив перед “Укрзалізницею” нові завдання, серед яких:

• Безкоштовна евакуація мільйонів українських громадян, які опинилися в зоні бойових дій (компанія евакуювала 3,7 млн пасажирів із зон активних бойових дій);
• Доставка критично важливих вантажів та обладнання в зони бойових дій;
• Перевезення посилок “Укрпошти” залізницею, оскільки приватні логістичні компанії не були готові надавати послуги, коли це було небезпечно або нерентабельно – “Укрзалізниця” та “Укрпошта” взяли на себе відповідальність за надання цих послуг;
• Закупівля нафтопродуктів з-за кордону для потреб держави після того, як Кабмін надав “Укрзалізниці” таке право.
• [У своїй статті 2021 року “Безголовий Приватбанк: що загрожує банку без керівника та як його призначити”, двоє членів команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський назвали такі важливі аспекти, які слід враховувати при заміні голови правління державної компанії чи банку:
• Невизначеність у період відсутності постійного керівника створює невпевненість щодо майбутніх результатів діяльності держпідприємства та може вплинути на стабільність його роботи.
• Планування наступництва є важливим для зменшення невизначеності: воно передбачає, що на випадок випадок відставки чинного керівника в будь-який момент часу існує план дій або заздалегідь обраний компетентний наступник (наступники).
• Однією із ключових ролей наглядової ради є розробка плану наступництва для голови правління та інших ключових посад і підтримувати проактивну комунікацію для забезпечення довіри зацікавлених сторін.

ВАКС засудив колишнього в.о. гендиректора “Борисполя” Дихне до п’яти років ув’язнення за зловживання службовим становищем. 

1 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив до п’яти років позбавлення волі колишнього виконувача обов’язків гендиректора міжнародного аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем, що завдало збитків на суму понад 15,7 млн грн.

Окрім п’яти років позбавлення волі, Дихне заборонено обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на три роки. Він також має сплатити штраф у розмірі 8,5 тис грн.

Керівницю служби орендних відносин аеропорту Олесю Левочко засудили до чотирьох років позбавлення волі. Вона також отримала трирічну заборону обіймати вищевказані посади та 8,5 тис грн штрафу.

За даними САП, у період з 2014 по 2019 роки Дихне та Левочко передали в оренду майно “Борисполя” приватним компаніям за ціною, нижчою за ринкову. Майно належало Міністерству інфраструктури [яке виконує функцію власника аеропорту – SOE Weekly], і лише Фонд державного майна України (ФДМУ) мав право передавати його в оренду на конкурсних засадах.

Незважаючи на це, Дихне та Левочко незаконно передали приміщення підприємцям за заниженою вартістю, що призвело до збитків на суму понад 15,7 млн грн, додали в САП.

Вирок суду може бути оскаржений у апеляційному суді протягом 30 днів. В адвокатській компанії “Міллер”, яка представляє інтереси Дихне, повідомили, що апеляція буде.

За словами компанії “Міллер”, у 2016 році Дихне підписав договори оренди приміщень аеропорту з потенційними орендарями, поки ФДМУ проводив конкурс. ФДМУ виявився “неквапливим менеджером”, і конкурси на укладення договорів затягнулися приблизно на два роки, додали в “Міллер”.

[Іншими словами, юристи посилаються на альтернативні витрати – тобто, скільки доходу держпідприємство недоотримало би протягом двох років, якби майно простоювало. Якщо доходи від оренди за дворічний період перевищують оцінені збитки, то чистий ефект від рішення керівника буде позитивним для держави як власника. – SOE Weekly.]

Це означає, що протягом двох років пасажири аеропорту не отримуватили би послуг, оскільки об’єкти аеропорту [такі як магазини та ресторани – SOE Weekly] не працювали би, а сам аеропорт був би змушений оплачувати витрати на експлуатацію не зданих в оренду площ, не отримуючи при цьому доходу від оренди, стверджують в “Міллер”.

За словами компанії, всі керівники “Борисполя” підписували подібні угоди з 2011 року (їх було підписано близько 150), “тому що проблема виникла не вчора, і її рішення придумав не Дихне”.

[З публічно доступної інформації незрозуміло, чи використовувало керівництво “Борисполя” конкурентні процедури для здачі в оренду майна. Також незрозуміло, як САП або ВАКС розраховували вартість збитків. – SOE Weekly.]

Дихне був в.о. гендиректора міжнародного аеропорту “Бориспіль” у 2014-2017 роках.

Джерело:

• https://www.epravda.com.ua/ 
• https://www.epravda.com.ua/publication