Аналіз публікацій щодо впливу політики Трампа на концепцію застосування принципів ESG загалом у світі та в Україні зокрема. Здійснено фахівцями Українського інституту корпоративного управління та Професійної асоціації корпоративного управління.
Розділ 1. Визначення ландшафту ESG у бізнесі
Пояснення екологічних, соціальних та управлінських аспектів (ESG)
Принципи ESG (Environmental, Social, Governance) пояснюють вплив бізнесу на навколишнє середовище та суспільство, а також надійність та прозорість системи корпоративного управління в бізнесі. Ця концепція слугує рамковою основою для оцінки нефінансових ризиків та можливостей компанії[1], а також її загальної ефективності у сфері сталого розвитку.[2] Інвестори та інші зацікавлені сторони все частіше використовують критерії ESG для оцінки корпоративної поведінки та прогнозування майбутніх фінансових показників компаній.[3]
Основні компоненти ESG, які часто називають «стовпами», включають:
- Екологічний (Environmental – E): Цей компонент оцінює, як компанія взаємодіє з навколишнім (природним) середовищем. Він включає управління прямими та непрямими екологічними впливами, політику щодо зміни клімату, використання джерел енергії та природних ресурсів, управління відходами та забрудненням (викиди парникових газів, забруднення повітря, води, ґрунту), збереження біорізноманіття та ставлення до тварин.[4] Ключовими аспектами є зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, внесок у декарбонізовану економіку та дотримання екологічних норм.[5] Компанії також звітують про позитивні екологічні ініціативи, які можуть створити довгострокові бізнес-переваги. З точки зору звітності, це часто найскладніший компонент.
- Соціальний (Social – S): Цей компонент стосується управління відносинами компанії з її внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами (стейкхолдерами).[6] Він охоплює широкий спектр питань, зокрема: управління людським капіталом (розвиток співробітників, навчання, залучення та утримання талантів), трудові практики (умови праці, охорона здоров’я та безпека, різноманітність та інклюзивність робочої сили), відносини зі спільнотою (благодійність, волонтерство), відповідальність за продукцію (безпека та якість), захист даних та конфіденційність, справедливий маркетинг та маркування продукції. Важливим аспектом є також дотримання прав людини та трудових стандартів у ланцюгах постачання.[7]
- Корпоративне управління (Governance – G): Цей компонент фокусується на системах та процесах, що забезпечують ефективне та етичне управління компанією. Ключові питання включають структуру та різноманітність ради директорів, права акціонерів, винагороду виконавчому керівництву компанії (зокрема її узгодженість з показниками сталого розвитку), прозорість та точність бухгалтерського обліку, внутрішній контроль, аудит, управління ризиками, корпоративну етику та поведінку (включаючи антикорупційні заходи та запобігання антиконкурентним практикам) Мета полягає в забезпеченні підзвітності керівництва перед акціонерами та уникненні конфліктів інтересів.[8]
Хоча поняття ESG зосереджене навколо цих трьох стовпів, його визначення та застосування не є монолітними. Воно перетинається з іншими концепціями, такими як корпоративна соціальна відповідальність (КСВ, англ. CSR) та соціально відповідальне інвестування (СВІ, англ. SRI), але має відмінності. КСВ часто розглядається як внутрішня ініціатива компанії, спрямована на досягнення цілей сталого розвитку, і може бути більш якісною за своєю природою. Натомість ESG керується зовнішніми вимогами та фокусується на вимірюваних результатах зовнішнього впливу компанії.[9] СВІ, з іншого боку, є інвестиційною стратегією, що акцентує увагу на етичних та соціально свідомих темах, і може розглядатися як один з аспектів ширшого підходу ESG.[10] Ця плинність визначень та відсутність єдиного, універсально узгодженого стандарту може сприяти політизації концепції ESG та різним її інтерпретаціям, що, в свою чергу, створює підґрунтя для критики та потенційного «грінвошингу» (маскування недостатньої екологічної відповідальності) або «соціалвошингу».
Від ніші до мейнстріму: Еволюція та бізнес-обґрунтування ESG
Концепція ESG еволюціонувала з попередніх ідей сталого розвитку та відповідального бізнесу, набувши значної популярності в середині 2000-х років. Важливим кроком стала публікація звіту ООН «Who Cares Wins» у 2004 році, де вперше було введено термін ESG та підкреслено його потенціал для покращення довгострокових фінансових показників.[11] Ця концепція ґрунтується на ідеї, що корпорації мають не лише можливість, але й відповідальність впливати на позитивні зміни у світі.
За останнє десятиліття ESG перетворилося з нішевого інтересу на мейнстрімну практику, що зумовлено зростаючим тиском з боку різних зацікавлених сторін: інвесторів, регуляторів, споживачів та співробітників. Вони все частіше вимагають, щоб компанії були відповідальними розпорядниками не лише фінансового, але й природного та соціального капіталу. Інвестори, зокрема, розглядають ESG-фактори як ключові рушії довгострокової вартості та невід’ємну частину оцінки майбутніх фінансових показників та ризиків.
Бізнес-обґрунтування для впровадження принципів ESG є багатогранним і виходить за межі простої відповідності вимогам чи покращення репутації. Основні переваги включають:
- Зниження витрат: Оптимізація використання ресурсів (енергії, води, сировини), зменшення відходів та покращення логістики можуть призвести до значної економії.
- Зростання продажів: Споживачі все частіше віддають перевагу брендам, які демонструють прихильність до сталого розвитку, і готові платити більше за «сталі» продукти.
- Стимулювання інновацій: Необхідність відповідати ESG-стандартам може спонукати компанії до розробки нових, більш ефективних та екологічних продуктів і процесів.
- Залучення та утримання талантів: Компанії з чіткою метою та позитивним соціальним впливом є більш привабливими для співробітників, особливо для молодших поколінь, що сприяє підвищенню мотивації та задоволеності роботою.
- Зменшення ризиків: Дотримання екологічних та соціальних стандартів, а також належне корпоративне управління допомагають уникнути штрафів, санкцій, судових позовів та репутаційних втрат. Це також підвищує операційну стійкість до зовнішніх викликів.[12]
- Покращення доступу до капіталу: Інвестори все частіше інтегрують ESG-фактори у процес прийняття інвестиційних рішень, що робить компанії з високими ESG-показниками більш привабливими для залучення як боргового, так і акціонерного капіталу. ESG-інвестування, яке враховує ці нефінансові показники поряд з фінансовими метриками, є сегментом ринку, що швидко зростає[13], і за оцінками Форбс, обсяг ESG-активів може сягнути $50 трлн до 2030 року.[14]
Таким чином, інтеграція ESG у бізнес-стратегію зумовлена поєднанням сприйняття ризиків та можливостей. Це не просто питання «добрих намірів» ; інвестори дедалі більше розглядають ESG-фактори як матеріальні для довгострокових фінансових результатів та управління ризиками. Одночасно тиск з боку споживачів та співробітників створює ринкові стимули. Ця подвійна природа – пом’якшення ризиків та створення вартості – пояснює стійкість концепції ESG навіть в умовах політичних викликів, хоча акценти можуть зміщуватися, а компанії можуть вдаватися до менш публічних стратегій («грінхашинг»[15]).
Розділ 2. Політичний контекст: Трамп, ESG та регуляторне середовище
Перше президентство Трампа (2017-2021): Огляд дій у сфері екологічної та соціальної політики
Перша адміністрація Дональда Трампа (2017-2021) визначила своїм пріоритетом дерегуляцію, стверджуючи, що існуючі екологічні норми створюють надмірне економічне навантаження на бізнес.[16] Ця політика призвела до значних змін у регуляторному ландшафті США. Було скасовано або суттєво змінено близько 100 екологічних правил.[17]
Ключові дії включали:
- Вихід з Паризької угоди: США оголосили про вихід з міжнародної кліматичної угоди, сигналізуючи про відмову від глобальних зусиль щодо обмеження викидів парникових газів.
- Скасування Плану чистої енергії (Clean Power Plan – CPP): Цей план, запроваджений попередньою адміністрацією для обмеження викидів CO2 від електростанцій, був скасований та замінений менш суворим правилом Affordable Clean Energy (ACE).[18]
- Звуження визначення “Вод США” (Waters of the U.S. – WOTUS): Було переглянуто визначення водних об’єктів, що підпадають під федеральний захист згідно із Законом про чисту воду, що обмежило юрисдикцію над багатьма водно-болотними угіддями та струмками.[19]
- Послаблення обмежень на викиди метану: Були скасовані вимоги до нафтогазових компаній щодо моніторингу та усунення витоків (зменшення викидів) метану, потужного парникового газу.
- Зниження стандартів паливної ефективності транспортних засобів: Були послаблені стандарти щодо викидів СО2 для легкових та вантажних автомобілів, запроваджені за часів Обами.
- Перегляд Стандартів щодо ртуті та токсичних викидів в атмосферу (Mercury and Air Toxics Standards – MATS): Було переглянуто аналіз витрат і вигод для цих стандартів, що регулюють викиди від вугільних електростанцій, з висновком, що вони більше не є «доцільними та необхідними», незважаючи на те, що галузь вже витратила значні кошти на їх виконання.[20]
- Скасування заборони на пестицид хлорпірифос: Адміністрація відмовилася заборонити використання цього пестициду, незважаючи на наукові дані про його шкідливий вплив на розвиток дитячого мозку.[21]
- Сприяння видобутку викопного палива: Політика була спрямована на розширення видобутку нафти, газу та вугілля, в тому числі на федеральних землях та в захищених зонах.[22]
Окрім екологічної сфери, адміністрація також вживала заходів, що впливали на соціальні аспекти та аспекти корпоративного управління. Було видано керівництво Міністерства праці, яке не заохочувало врахування ESG-факторів при прийнятті рішень щодо пенсійних планів.[23] Також були зроблені кроки проти певних ініціатив у сфері різноманітності, рівності та інклюзії (DEI), зокрема указ, що, на думку критиків, сприяв утвердженню расової нерівності на робочому місці.[24]
Цей масштабний дерегуляційний курс викликав значний спротив з боку екологічних неурядових організацій, які відповіли сплеском судових позовів, намагаючись захистити екологічні стандарти. Критики також вказували на потенційні негативні наслідки для громадського здоров’я. Бюджет Агентства з охорони навколишнього середовища (EPA) зазнав пропозицій щодо скорочення.[25]
Таким чином, перший термін президентства Трампа встановив чіткий прецедент пріоритезації короткострокових економічних вигод, особливо для індустрії викопного палива, над екологічними регуляціями та міжнародними кліматичними зобов’язаннями. Обґрунтування часто полягало в тому, що регуляції є обтяжливими та непотрібними.[26] Це створило конфронтаційну динаміку з екологічними групами та штатами, які виступали за суворіші правила, заклавши основу для посилення протистояння, прогнозованого на другий термін.
Трамп 2.0: Обіцянки кампанії, перші дії та заявлені пріоритети щодо ESG, DEI та регулювання
Другий термін президентства Дональда Трампа розпочався з чітко вираженої анти-ESG та анти-DEI позиції, що спирається на політику першого терміну та передвиборчі обіцянки.[27] Адміністрація сигналізувала про намір продовжити та поглибити курс на дерегуляцію та підтримку традиційних галузей економіки.
Ключові пріоритети та перші дії включають:
- Підтримка викопного палива: Гасло «бури, дитинко, бури» («drill baby drill») залишається актуальним, вказуючи на намір розширювати видобуток нафти, газу та вугілля.13 Адміністрація прагне досягти «енергетичної домінації».[28]
- Вихід з Паризької угоди: Очікується повторний вихід США з угоди.
- Скасування стимулів для чистої енергії: Під загрозою опинився Закон про зниження інфляції (Inflation Reduction Act – IRA), який передбачав значні інвестиції в чисту енергетику та електромобілі. Очікуються спроби скасувати його положення, припинити фінансування або послабити його імплементацію. Також анонсовано припинення лізингу для вітрових електростанцій.[29]
- Загальна дерегуляція: Продовження курсу на скорочення регуляторного навантаження на бізнес.[30][14] Було оголошено ініціативу «10 до 1», що вимагає скасування десяти існуючих правил на кожне нове.[31] EPA запустило масштабну програму дерегуляції.[32]
- Призначення критиків ESG: На ключові посади призначено осіб, відомих своєю критичною позицією щодо ESG, зокрема Вівека Рамасвамі та Ілона Маска (відповідальні за ефективність уряду), Пола Аткінса (кандидат на голову SEC).[33]
- Атака на DEI: Було видано низку виконавчих указів, спрямованих на припинення програм та ініціатив DEI у федеральному уряді, серед федеральних підрядників та отримувачів грантів. Ці укази скасовували попередні розпорядження та забороняли врахування расових та інших факторів при наймі на роботу та в навчальних програмах.[34] Подібні дії також спостерігаються на рівні штатів, наприклад, у Флориді.[35]
- Протидія ESG на рівні штатів: Видано виконавчий указ, що спрямовує Генерального прокурора розслідувати та блокувати застосування законів штатів, що просувають ESG-політики, аргументуючи це загрозою національній безпеці та економічним інтересам.
- Блокування правил SEC та DOL: Адміністрація чітко сигналізувала про намір заблокувати або скасувати правило SEC щодо розкриття кліматичної інформації та правило Міністерства праці (DOL), що дозволяє враховувати ESG-фактори при інвестуванні пенсійних коштів.[36]
- Торговельна політика (тарифи): Запроваджено широкі тарифи на імпорт (базовий 10% та вищі тарифи для країн з великим торговельним дефіцитом), аргументуючи це захистом американських робітників та виробників і боротьбою з нечесними торговельними практиками.[37]
- Вплив Project 2025: Політичний план консервативного аналітичного центру Heritage Foundation «Project 2025», хоча Трамп публічно від нього дистанціювався, слугує орієнтиром для багатьох політичних рішень адміністрації, зокрема щодо ESG та DEI.[38]
Порівняно з першим терміном, порядок денний другої адміністрації Трампа виглядає більш систематичним та ідеологічно спрямованим проти концепцій ESG та DEI. Пряме націлювання на DEI через виконавчі укази, відкрите протистояння ESG-політикам на рівні штатів[39], призначення відвертих критиків на ключові посади та опора на програмні документи, такі як Project 2025[40], свідчать про більш скоординовані зусилля з демонтажу цих рамок на федеральному рівні та потенційного стримування їхнього впровадження у приватному секторі. Використання нових механізмів, таких як антимонопольні розслідування проти координації дій у сфері ESG[41], є новим потенційним вектором атаки. Це свідчить про те, що «анти-woke» або анти-ESG/DEI порядок денний є не просто риторикою, а ключовою політичною метою, що реалізується через численні адміністративні та потенційно юридичні канали, з метою досягнення глибшого впливу, ніж переважно екологічна дерегуляція першого терміну.
Розділ 3. Очікувані наслідки другого терміну Трампа для практик ESG у США
Федеральний регуляторний прогноз: Прогнозовані скасування та послаблення (SEC, EPA, DOL)
Очікується значне скасування регуляторних норм у сфері ESG, запроваджених за часів адміністрації Байдена, з чітким пріоритетом на користь економічного зростання.
Комісія з цінних паперів та бірж (SEC): Фінальне правило SEC щодо розкриття кліматичної інформації, яке вже зіткнулося з юридичними викликами та було призупинене, вважається фактично скасованим або замороженим на невизначений термін за другої адміністрації Трампа. [8] Інші потенційні правила SEC, що стосуються «грінвошингу», управління людським капіталом та корпоративної різноманітності, навряд чи будуть ухвалені.[42] Це означає зупинку тенденції до гармонізації американських стандартів розкриття інформації з європейськими та іншими міжнародними нормами.
- Міністерство праці (DOL): Очікується скасування або суттєве послаблення правила DOL, яке дозволяло фідуціаріям враховувати ESG-фактори при інвестуванні пенсійних коштів. Ймовірно, відбудеться повернення до підходу, що фокусується виключно на «грошових» (pecuniary) факторах, як це було під час першого терміну Трампа.[43]
- Агентство з охорони навколишнього середовища (EPA): Прогнозується масштабна дерегуляція, що охоплює різні сфери. Це включає потенційний перегляд «Висновку про загрозу» (Endangerment Finding) 2009 року, який є науковою основою для регулювання викидів парникових газів, послаблення стандартів якості повітря (зокрема, щодо твердих часток PM 2.5) та стандартів щодо викидів ртуті та токсичних речовин (MATS)[44], подальше звуження визначення “Вод США” (WOTUS)[45], скасування обмежень та сприяння видобутку викопного палива.[46]
Зміна поля бою: Ключові юридичні ризики, пов’язані з ESG
На тлі обмеження федеральних законодавчих та регуляторних шляхів, прогнозується значне зростання судових процесів як основного поля боротьби навколо ESG. Ризики виникають з різних напрямків, створюючи складне юридичне середовище для компаній.
- Анти-ESG судові процеси: Очікується, що республіканські посадовці на рівні штатів (генеральні прокурори) та потенційно приватні позивачі будуть ініціювати позови на основі антимонопольних теорій. Вони можуть стверджувати, що інституційні інвестори, проксі-радники (такі як ISS та Glass Lewis, які вже є мішенню Heritage Foundation[47]) та неурядові організації вступили у змову з метою нав’язування ESG-порядку денного, що завдало шкоди конкуренції та споживачам.[48] Прикладом цієї тенденції є дії Генерального прокурора Флориди щодо припинення контрактів з юридичними фірмами, що мають політики ESG/DEI.[49] Також передбачаються позови проти програм DEI на підставі зворотної дискримінації.
- Про-ESG судові процеси: Штати, очолювані демократами (наприклад, Каліфорнія, Іллінойс), ймовірно, посилять судову активність, подаючи позови на основі теорій «грінвошингу» (тобто введення в оману щодо ESG-показників компанії) та кліматичної відповідальності. Це може включати позови проти великих нафтових компаній за приховування інформації про кліматичні ризики або за внесок у пластикову кризу. Закони штатів щодо розкриття кліматичної інформації (як у Каліфорнії) можуть створити нові підстави для судових позовів щодо неправдивих заяв.[50]
- Пропозиції акціонерів: Хоча загальна кількість ESG-пропозицій акціонерів може зменшитися через зміни в політиці SEC та загальний політичний клімат[51], очікується, що як про-, так і анти-ESG пропозиції продовжуватимуть подаватися на високому рівні, хоча й можуть отримати низьку підтримку.[30] Керівництво SEC, призначене Трампом, ймовірно, буде обмежувати про-ESG резолюції, що стосуються клімату та різноманітності робочої сили. Кількість анти-ESG пропозицій зростає, але вони переважно не знаходять підтримки.
Перехід боротьби навколо ESG у судову площину свідчить про глибоку політизацію цього питання. Компанії опиняються під перехресним вогнем, стикаючись із юридичними загрозами як за надмірну активність у сфері ESG/DEI (антимонопольні позови, звинувачення у зворотній дискримінації), так і за недостатню активність (звинувачення у грінвошингу, кліматична відповідальність). Це підвищує юридичні витрати та репутаційні ризики незалежно від обраної компанією стратегії щодо ESG. Таке загострене та різноспрямоване юридичне ризикове середовище вимагає надзвичайно обережної комунікації, надійного управління даними та стратегічного розрахунку щодо зобов’язань та розкриття інформації у сфері ESG.
Ринкові реакції та настрої інвесторів: Фонди, облігації та альянси під тиском
Очікується, що фінансові ринки реагуватимуть на анти-ESG політичний клімат у США. Можливе поновлення інтересу до традиційних секторів, таких як нафтогазовий. Настрої інвесторів щодо ESG, особливо в США, демонструють ознаки охолодження або обережності. Це підтверджується кількома тенденціями:
- Потоки коштів у фондах: Наприкінці 2023 та у 2024 році спостерігався чистий відтік капіталу з ESG-фондів у США та Європі, що є потенційним розворотом попередніх тенденцій зростання. Однак Європа спочатку демонструвала більшу стійкість.[52]
- Зелені облігації: Попит на зелені облігації, особливо з ринків, що розвиваються, ослаб. Це призвело до скорочення обсягів випуску та зменшення «грініуму» (премії, яку інвестори готові платити за зелені облігації порівняно зі звичайними). Зменшення грініуму свідчить про ослаблення стимулу для інвесторів обирати саме зелені інструменти.
- Вихід з альянсів: Великі фінансові установи (банки, такі як JPMorgan Chase, Citigroup, Bank of America, та управляючі активами, як BlackRock) виходять або скорочують свою участь у кліматичних альянсах, таких як Climate Action 100+, Net Zero Banking Alliance (NZBA) та Net Zero Asset Managers (NZAM). Часто це пояснюється регуляторною невизначеністю або політичним тиском з боку республіканських політиків, які звинувачують учасників у порушенні антимонопольного законодавства або фідуціарних обов’язків.
- Скорочення запуску нових ESG-продуктів: Деякі управляючі активами виявляють небажання запускати нові продукти з маркуванням ESG.
Ринкова реакція є складною і виявляє напруженість між сприйняттям політичного/регуляторного ризику та фундаментальною фінансовою суттєвістю ESG-факторів. Хоча гучні виходи з альянсів та відтік коштів з фондів свідчать про певний відступ, глибший аналіз показує, що основний інтерес інвесторів до матеріальних даних про сталий розвиток, ймовірно, зберігається. Виходи з альянсів можуть бути радше пов’язані з уникненням політичної суперечки та потенційних юридичних ризиків (наприклад, антимонопольних), пов’язаних із скоординованими діями або специфічними ярликами, аніж з повною відмовою від врахування ESG-факторів при оцінці ризиків. Відбувається зміщення акцентів від явного «ESG-інвестування» до інтеграції матеріальних факторів сталого розвитку у стандартний аналіз ризиків.
Стратегії адаптації компаній: Від «грінхашингу» до стратегічного перекалібрування
Очікується, що компанії будуть адаптуватися до мінливого середовища, потенційно скорочуючи загальні зусилля у сфері ESG. Ключові стратегії адаптації включають:
- Відмова від зобов’язань: Коригування або повна відмова від раніше оголошених цілей та завдань у сфері ESG через складне операційне середовище, політичний тиск та потенційні конфлікти з бізнес-пріоритетами.[53]
- «Грінхашинг» / Ребрендинг: Уникнення публічного обговорення екологічних або ESG-стратегій («greenhushing») з метою мінімізації критики як з боку прихильників, так і противників ESG. Це може включати відмову від політично зарядженого терміну «ESG» при збереженні основних ініціатив, як це зробив Ларрі Фінк з BlackRock[54].
- Фокус на управлінні та даних: Посилення внутрішніх практик управління для збору, оцінки та перевірки ESG-даних з метою підготовки до потенційних судових процесів та забезпечення того, щоб розкриття інформації було обґрунтованим фактами та обережним.
- Стратегічне сценарне планування: Аналіз сценаріїв для розуміння ризиків, пов’язаних зі змінами політики (тарифи, депортації, зміна стимулів) та фізичними кліматичними впливами (пожежі, повені).[55]
- Узгодження з цінностями та комунікація: Перевірка відповідності дій заявленим корпоративним цінностям, особливо щодо соціальних питань, таких як DEI та підтримка ЛГБТК+, та комунікація переконань на основі аналізу, фактів та цінностей.
- Продовження дій щодо фундаментальних аспектів: Збереження ініціатив у сфері сталого розвитку, які мають чіткі бізнес-переваги (наприклад, економія коштів від енергоефективності, привабливість для різноманітних талантів/клієнтів) незалежно від політичного клімату.
- Дотримання правил штатів/глобальних правил: Зосередження зусиль на дотриманні суворіших правил на рівні штатів (наприклад, Каліфорнії) та міжнародних стандартів (наприклад, CSRD ЄС), де це застосовно.
Реакція корпоративного сектору, ймовірно, буде різнитися залежно від таких факторів, як розмір компанії, галузь, географічний охват та тиск з боку зацікавлених сторін. Великі транснаціональні корпорації зі значною присутністю в ЄС або Каліфорнії можуть продовжувати реалізовувати потужні ESG-програми (можливо, менш публічно), щоб відповідати регуляторним вимогам та очікуванням інвесторів на цих ринках. Менші, орієнтовані на внутрішній ринок фірми, особливо в штатах з республіканським керівництвом або в галузях, що користуються прихильністю адміністрації (викопне паливо), можуть відчути більше свободи для значного скорочення ESG-ініціатив. Загальною тенденцією, схоже, є зменшення публічної активності («грінхашинг») та посилення уваги до юридично обґрунтованих даних та управління ризиками.
Розділ 4. Глобальна дивергенція та міжнародні наслідки
Трансатлантичний розкол у сфері ESG: Контраст між федеральними тенденціями США та ЄС (CSRD) й іншими регіонами
Прогнозується значна розбіжність між федеральним підходом США за часів Трампа (дерегуляція, анти-ESG риторика) та траєкторією розвитку в Європейському Союзі та інших регіонах. ЄС продовжує просувати амбітні ESG-регуляції, такі як Директива про звітність підприємств у сфері сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive – CSRD). Директива поширюється приблизно на 50 000 компаній, зокрема й на ті, що зареєстровані поза ЄС, але працюють у його межах. Вона зобов’язує подавати детальні звіти про екологічні, соціальні та управлінські показники й застосовує «подвійний погляд»: з одного боку, аналізує, як екологія та соціальні фактори впливають на бізнес, а з іншого — оцінює, який вплив має сам бізнес на людей і довкілля. Такий підхід помітно відрізняється від американської моделі, що зосереджується переважно на даних, здатних змінити фінансові результати, а також від імовірного скасування кліматичного правила SEC. Водночас кліматичні закони Каліфорнії щодо розкриття інформації значно ближчі до європейських вимог.[56]
Ця дивергенція створює складне регуляторне середовище для транснаціональних корпорацій. Хоча анти-ESG настрої існують і в інших країнах (наприклад, у Великій Британії прихильність до ESG нижча, ніж у континентальній Європі; Німеччина скасувала закон про ESG[57]), регуляторна рамка ЄС залишається потужною.
Трансатлантичний розкол може призвести до ситуації «регуляторного арбітражу» навпаки. Замість того, щоб компанії шукали юрисдикції з менш суворими правилами, більш жорсткі та екстериторіальні норми ЄС (як CSRD, що впливає на компанії з-поза меж ЄС) можуть змусити глобальні компанії універсально прийняти вищі стандарти для забезпечення відповідності та доступу до ринку. Це може фактично експортувати норми ЄС, незважаючи на федеральну дерегуляцію в США, обмежуючи реальний вплив американської дерегуляції на глобальні операції великих фірм.
Потенційні наслідки для транснаціонального бізнесу та глобального лідерства у сфері ESG
Розбіжність у регуляторних підходах створює значні операційні виклики для транснаціональних компаній. Вони змушені орієнтуватися у фрагментованому регуляторному ландшафті з потенційно суперечливими вимогами та підвищеними витратами на дотримання норм. Невідповідність міжнародним стандартам (встановленим ЄС та, можливо, іншими країнами) може негативно вплинути на конкурентоспроможність та доступ до ринків, особливо європейських.[58]
Існує ризик, що США ізолюють себе від глобальної тенденції до сталого фінансування та потенційно поступляться лідерством у зелених технологіях та фінансах іншим гравцям, таким як Китай або ЄС. Вихід адміністрації Трампа з міжнародних угод (Паризька угода) та потенційне скорочення підтримки багатосторонніх інституцій може ще більше послабити глобальну координацію зусиль у сфері клімату та сталого розвитку. [59]
Відступ федерального уряду США від ESG може ненавмисно посилити глобальний вплив інших регуляторних режимів (ЄС, Каліфорнія) та потенційно прискорити перехід до багатополярного світового порядку в частині встановлення стандартів для практик сталого бізнесу. Це може мати довгострокові конкурентні наслідки для американських галузей, якщо вони відставатимуть від глобальних конкурентів у впровадженні сталих технологій та практик, яких вимагають міжнародні ринки.
Розділ 5. Специфічні наслідки для України та пов’язаного міжнародного бізнесу
Перспективи з українських джерел: Оцінка потенційних впливів
Українські джерела висловлюють занепокоєння щодо потенційних наслідків другого президентства Трампа, хоча пряме обговорення впливу на ESG є обмеженим у вибраних матеріалах. Занепокоєння зосереджені на ширших геополітичних та економічних змінах:
- Скорочення допомоги США: Зменшення американської допомоги, включаючи підтримку через USAID, яка була дуже значною для України, зокрема для аграрного сектору. У 2023 році допомога USAID Україні перевищила $16 млрд.[60]
- Зміна політики щодо війни: Побоювання щодо зміни політики США стосовно війни в Україні, потенційного тиску на Україну щодо поступок або дистанціювання США від конфлікту[61].
- Вплив торговельної політики: Запровадження США широких тарифів може вплинути на український експорт, особливо в таких секторах, як металургія (чавун, труби), яка становила значну частину експорту до США у 2024 році.[62]
- Необхідність відповідності міжнародним стандартам: Визнається, що українському бізнесу для інтеграції в світову економіку та доступу до ринків (особливо ЄС) необхідно відповідати міжнародним стандартам, що неявно включає і ESG.[63] Впровадження ESG-звітності для українських компаній, що працюють з міжнародними партнерами, стає дедалі актуальнішим.[64]
- ESG як підтримка України: В деяких публікаціях зазначається, що продовження співпраці міжнародних компаній з українським бізнесом під час війни саме по собі відповідає соціальним та управлінським принципам ESG (підтримка суспільства в кризі, стійкість)[65].
Загалом, для України потенційний вплив анти-ESG позиції Трампа, ймовірно, буде непрямим, але значним. Основний канал впливу – це потенційне скорочення загальної фінансової та політичної підтримки з боку США, яка є критично важливою для стійкості України. Другий вплив випливає з глобальної дивергенції ESG: оскільки федеральний уряд США відступає, українські підприємства, які прагнуть міжнародних інвестицій та доступу до ринків (особливо в ЄС), зіткнуться зі зростаючим тиском щодо впровадження надійних стандартів ESG, узгоджених з вимогами ЄС, незалежно від політики США. Таким чином, політика Трампа може ненавмисно посилити нормативний вплив ЄС на українські бізнес-практики.
Навігація ландшафтом: Виклики та міркування для українського бізнесу та партнерів
Українські підприємства стикаються зі складним завданням задоволення потенційно суворіших вимог ЄС щодо ESG (зумовлених CSRD та потребами доступу до ринку) в умовах можливого зменшення підтримки з боку США та постійних перебоїв, пов’язаних з війною. Доступ до фінансування може бути ускладнений, якщо американські інвестори стануть більш обережними щодо ESG або міжнародних інвестицій за часів Трампа.
Міжнародні партнери, що працюють з українським бізнесом, повинні враховувати, як підтримка цих підприємств узгоджується з їхніми власними зобов’язаннями щодо ESG, особливо в частині соціальної відповідальності (‘S’ – підтримка громад у кризових ситуаціях) та управління (‘G’ – стійкість, боротьба з корупцією).
Запровадження американських тарифів може негативно вплинути на окремі експортні сектори (наприклад, металургію[66]), додаючи ще один рівень економічного тиску. Невизначеність щодо довгострокової підтримки США створює значні виклики для стратегічного планування.
Український бізнес опинився у складній геополітичній та регуляторній пастці. Йому необхідно демонструвати високі стандарти ESG для інтеграції з ЄС та залучення відповідального міжнародного капіталу, водночас стикаючись із потенційним відкликанням підтримки з боку ключового союзника (США) та долаючи прямі наслідки війни та потенційно руйнівну торговельну політику США. Це вимагає стратегічного фокусу на узгодженні з ЄС та диверсифікації партнерств. Історія ESG українських компаній може акцентувати увагу на стійкості та соціальному впливі, щоб привабити міжнародних партнерів.
Розділ 6. Синтез прогнозів: Ключові сценарії майбутнього ESG
Підсумок домінуючих прогнозів з різних джерел
Серед англомовних джерел існує стійкий консенсус щодо прогнозу федеральної дерегуляції та ворожого ставлення до ESG/DEI у США за другої адміністрації Трампа. Ключові прогнози включають скасування кліматичного правила SEC, перегляд правила DOL щодо пенсійних фондів, широку дерегуляцію EPA на користь викопного палива та активні заходи проти DEI. Широко очікуються посилення судових процесів, ринкова обережність (відтік коштів з фондів, вихід з альянсів ) та адаптація корпорацій («грінхашинг», фокус на правилах штатів/ЄС). Значна розбіжність між США та ЄС у регулюванні ESG є центральною темою.
Українські джерела більше зосереджуються на ширших геополітичних та економічних наслідках (допомога, торгівля, підтримка у війні), але визнають необхідність узгодження з глобальними/європейськими стандартами.[67]
Навігація в умовах невизначеності: Ключові стратегічні міркування для зацікавлених сторін
Бізнесу необхідно стратегічно підходити до управління цією невизначеністю. Ключові міркування включають:
- Моніторинг регуляторного ландшафту: Уважно відстежувати зміни у федеральних, штатних та міжнародних регуляціях, що стосуються ESG.
- Посилення управління даними: Забезпечити надійні системи збору, перевірки та управління ESG-даними для підтримки розкриття інформації та захисту від судових позовів.
- Фокус на суттєвості: Пріоритезувати ті питання ESG, які є очевидно суттєвими для фінансових показників компанії та створення довгострокової вартості, незалежно від використовуваних ярликів.
- Стратегічна комунікація: Бути обережними та спиратися на факти у публічних комунікаціях щодо ESG; зважувати ризики та переваги “грінхашингу” порівняно з прозорою звітністю, що відповідає цінностям компанії.
- Взаємодія із зацікавленими сторонами: Розуміти та управляти різноманітними очікуваннями інвесторів, клієнтів, співробітників та регуляторів у різних юрисдикціях.
- Сценарне планування: Готуватися до різних регуляторних та ринкових сценаріїв, оцінюючи потенційні впливи на бізнес-модель та стратегію.
- Для українського бізнесу: Пріоритезувати узгодження з європейськими стандартами ESG для забезпечення доступу до ринків та інвестицій, одночасно управляючи ризиками, пов’язаними зі змінами політики США, та шукаючи диверсифіковані міжнародні партнерства.
Майбутнє ESG за другої адміністрації Трампа залишається невизначеним, але очевидно, що компанії, які зможуть гнучко адаптуватися, управляти ризиками та зосередитися на фундаментальних аспектах сталого розвитку, матимуть кращі позиції для довгострокового успіху в мінливому глобальному середовищі.
[1] #1 What is ESG? – Deloitte, https://www.deloitte.com/ce/en/services/consulting/perspectives/esg-explained-1-what-is-esg.html
[2] A Comprehensive Guide to ESG: Definition and Relevance – Kaizen Institute, https://kaizen.com/insights/esg-definition-relevance/
[3] ESG: Feel-Good Or Good For Business? – AESC.org, https://www.aesc.org/insights/magazine/article/esg-feel-good-or-good-business
[4] #1 What is ESG? – Deloitte, https://www.deloitte.com/ce/en/services/consulting/perspectives/esg-explained-1-what-is-esg.html
[5] A Comprehensive Guide to ESG: Definition and Relevance – Kaizen Institute, https://kaizen.com/insights/esg-definition-relevance/
[6] What Is ESG Investing? – Investopedia, https://www.investopedia.com/terms/e/environmental-social-and-governance-esg-criteria.asp
[7] #1 What is ESG? – Deloitte, https://www.deloitte.com/ce/en/services/consulting/perspectives/esg-explained-1-what-is-esg.html
[8] Те саме.
[9] A Comprehensive Guide to ESG: Definition and Relevance – Kaizen Institute, https://kaizen.com/insights/esg-definition-relevance/
[10] What Is ESG Investing? – Investopedia, https://www.investopedia.com/terms/e/environmental-social-and-governance-esg-criteria.asp
[11] What is ESG? An environmental, social and governance guide for 2023 – Diligent, https://www.diligent.com/resources/guides/esg
[12] A Comprehensive Guide to ESG: Definition and Relevance – Kaizen Institute, https://kaizen.com/insights/esg-definition-relevance/
[13] What Is ESG Investing? – Investopedia, https://www.investopedia.com/terms/e/environmental-social-and-governance-esg-criteria.asp
[14] Trump and ESG: What’s next following the US election? – The …, https://www.thecorporategovernanceinstitute.com/insights/news-analysis/trump-and-esg-whats-next-following-the-us-election/
[15] Там само.
[16] Trump EPA: Interplay of Deregulation and NGO Citizen Suits …, https://www.mcglinchey.com/insights/trump-epa-interplay-of-deregulation-and-ngo-citizen-suits/
[17] Trump’s second term is not the end of ESG, but a crossroads moment | Context by TRF, https://www.context.news/net-zero/opinion/trumps-second-term-is-not-the-end-of-esg-but-a-crossroads-moment
[18] Trump EPA: Interplay of Deregulation and NGO Citizen Suits …, https://www.mcglinchey.com/insights/trump-epa-interplay-of-deregulation-and-ngo-citizen-suits/
[19] Там само.
[20] The Trump administration’s major environmental deregulations, https://www.brookings.edu/articles/the-trump-administrations-major-environmental-deregulations/
[21] Там само.
[22] Environmental policy of the first Donald Trump administration – Wikipedia, https://en.wikipedia.org/wiki/Environmental_policy_of_the_first_Donald_Trump_administration
[23] The Future of ESG: Under the Trump Administration – Michigan Journal of Economics, https://sites.lsa.umich.edu/mje/2025/01/10/the-future-of-esg-under-the-trump-administration/
[24] Biden Reverses Trump Executive Order Banning Diversity Traininga, https://law.ucla.edu/news/biden-reverses-trump-executive-order-banning-diversity-training
[25] Environmental policy of the first Donald Trump administration – Wikipedia, https://en.wikipedia.org/wiki/Environmental_policy_of_the_first_Donald_Trump_administration
[26] Trump EPA: Interplay of Deregulation and NGO Citizen Suits …, https://www.mcglinchey.com/insights/trump-epa-interplay-of-deregulation-and-ngo-citizen-suits/
[27] What the Trump Administration Means for Sustainability Efforts, https://sloanreview.mit.edu/article/what-the-trump-administration-means-for-sustainability-efforts/
[28] Trump issues executive order opposing state ESG policies …, https://news.ballotpedia.org/2025/04/15/trump-issues-executive-order-opposing-state-esg-policies/
[29] Trump’s second term is not the end of ESG, but a crossroads moment | Context by TRF, https://www.context.news/net-zero/opinion/trumps-second-term-is-not-the-end-of-esg-but-a-crossroads-moment
[30] The Resurgence of Trumponomics: Implications for the Future of ESG Investments in a Changing Political Landscape Innocentus Alha – arXiv, https://arxiv.org/pdf/2502.02627
[31] First Month of the Trump Administration: Environmental Summaries and Insights, https://www.stinson.com/newsroom-publications-first-month-of-the-trump-administration-environmental-summaries-and-insights
[32] EPA Launches Biggest Deregulatory Action in U.S. History | US EPA, https://www.epa.gov/newsreleases/epa-launches-biggest-deregulatory-action-us-history
[33]www.la-francaise.com, https://www.la-francaise.com/fileadmin/docs/Actualites/FR/2025/ESG/Actu_ESG_EN_2025.pdf
[34] Trump’s second term is not the end of ESG, but a crossroads moment | Context by TRF, https://www.context.news/net-zero/opinion/trumps-second-term-is-not-the-end-of-esg-but-a-crossroads-moment
[35] Trump issues executive order opposing state ESG policies …, https://news.ballotpedia.org/2025/04/15/trump-issues-executive-order-opposing-state-esg-policies/
[36] Does ESG Stand a Chance in the Trump 2.0 Era?, https://internationalbanker.com/finance/does-esg-stand-a-chance-in-the-trump-2-0-era/
[37] Energy and Climate Issues During the Trump Administration’s First 100 Days, https://www.energypolicy.columbia.edu/energy-and-climate-issues-during-the-trump-administrations-first-100-days/
[38] What the Trump Administration Means for Sustainability Efforts, https://sloanreview.mit.edu/article/what-the-trump-administration-means-for-sustainability-efforts/
[39] Trump issues executive order opposing state ESG policies …, https://news.ballotpedia.org/2025/04/15/trump-issues-executive-order-opposing-state-esg-policies/
[40] Trump has big plans for climate and energy policy, but can he implement them?, https://www.brookings.edu/articles/trump-has-big-plans-for-climate-and-energy-policy-but-can-he-implement-them/
[41] ESG in 2025: What to Expect in Trump 2.0 | V&E ESG Update …, https://www.velaw.com/insights/esg-in-2025-what-to-expect-in-trump-2-0/
[42] The ESG, climate rules at stake under a second Trump term | ESG …, https://www.esgdive.com/news/the-esg-climate-rules-at-stake-under-a-second-trump-presidency/732294/
[43] The Future of ESG: Under the Trump Administration – Michigan Journal of Economics, https://sites.lsa.umich.edu/mje/2025/01/10/the-future-of-esg-under-the-trump-administration/
[44] EPA Launches Biggest Deregulatory Action in U.S. History | US EPA, https://www.epa.gov/newsreleases/epa-launches-biggest-deregulatory-action-us-history
[45] Trump EPA: Interplay of Deregulation and NGO Citizen Suits …, https://www.mcglinchey.com/insights/trump-epa-interplay-of-deregulation-and-ngo-citizen-suits/
[46] What the Trump Administration Means for Sustainability Efforts, https://sloanreview.mit.edu/article/what-the-trump-administration-means-for-sustainability-efforts/
[47] Heritage Playbook Sets Up Antitrust Pressure on Proxy Advisers – Bloomberg Law News, https://news.bloomberglaw.com/esg/heritage-playbook-sets-up-antitrust-pressure-on-proxy-advisers
[48] Does ESG Stand a Chance in the Trump 2.0 Era?, https://internationalbanker.com/finance/does-esg-stand-a-chance-in-the-trump-2-0-era/
[49] Trump issues executive order opposing state ESG policies …, https://news.ballotpedia.org/2025/04/15/trump-issues-executive-order-opposing-state-esg-policies/
[50] Trump’s Second Term Sparks a Turning Point in ESG and Climate …, https://carboncredits.com/trumps-second-term-sparks-a-turning-point-in-esg-and-climate-disclosure-policies/
[51] How Trump’s war on climate and equity is impacting ‘woke investing …, https://grist.org/business/trump-climate-equity-esg-woke-investing-shareholder-resolutions/
[52] Trump’s campaign against ESG hits green bonds – Wodne Sprawy, https://wodnesprawy.pl/en/trumps-campaign-against-esg-hits-green-emerging-market-bonds/
[53] Trump’s second term is not the end of ESG, but a crossroads moment | Context by TRF, https://www.context.news/net-zero/opinion/trumps-second-term-is-not-the-end-of-esg-but-a-crossroads-moment
[54] Trump and ESG: What’s next following the US election? – The …, https://www.thecorporategovernanceinstitute.com/insights/news-analysis/trump-and-esg-whats-next-following-the-us-election/
[55] What the Trump Administration Means for Sustainability Efforts, https://sloanreview.mit.edu/article/what-the-trump-administration-means-for-sustainability-efforts/
[56] Trump’s Second Term Sparks a Turning Point in ESG and Climate …, https://carboncredits.com/trumps-second-term-sparks-a-turning-point-in-esg-and-climate-disclosure-policies/
[57] Trump issues executive order opposing state ESG policies …, https://news.ballotpedia.org/2025/04/15/trump-issues-executive-order-opposing-state-esg-policies/
[58] The Future of ESG: Under the Trump Administration – Michigan Journal of Economics, https://sites.lsa.umich.edu/mje/2025/01/10/the-future-of-esg-under-the-trump-administration/
[59] Trump Speech Lays Out Roadmap to Prosperity | The Heritage …,https://www.heritage.org/markets-and-finance/commentary/trump-speech-lays-out-roadmap-prosperity
[60] Трамп призупинив міжнародну допомогу США. Чи зачепить це Україну? – Радіо Свобода, доступ отримано квітня 21, 2025, https://www.radiosvoboda.org/a/rfe-rl-tramp-zupynyv-mizhnarodnu-pidtrymku-chy-zachepyt-ukrayinu/33286391.html
[61] Прес-релізи та звіти – Сприйняття політики Заходу, Європи і США щодо України та сприйняття політики Д. Трампа – КМІС, https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1511&page=1
[62] Fact Sheet: President Donald J. Trump Declares National Emergency to Increase our Competitive Edge, Protect our Sovereignty, and Strengthen our National and Economic Security – The White House, https://www.whitehouse.gov/fact-sheets/2025/04/fact-sheet-president-donald-j-trump-declares-national-emergency-to-increase-our-competitive-edge-protect-our-sovereignty-and-strengthen-our-national-and-economic-security/
[63] Міжнародні компанії багато говорять про ESG. Чому працювати з українським бізнесом під час війни — це і є принципи ESG, https://forbes.ua/company/mizhnarodni-kompanii-bagato-govoryat-pro-esg-chomu-pratsyuvati-z-ukrainskim-biznesom-pid-chas-viyni-tse-i-e-printsipi-esg-15072022-7208
[64] Архів 25 березня 2024 року | Українська правда, https://www.pravda.com.ua/archives/date_25032024/
[65] Міжнародні компанії багато говорять про ESG. Чому працювати з українським бізнесом під час війни — це і є принципи ESG, https://forbes.ua/company/mizhnarodni-kompanii-bagato-govoryat-pro-esg-chomu-pratsyuvati-z-ukrainskim-biznesom-pid-chas-viyni-tse-i-e-printsipi-esg-15072022-7208
[66] Мита Трампа: як вдарять по Україні? Думки політиків і експертів – Радіо Свобода, https://www.radiosvoboda.org/a/myta-tramp-ukrayina-vplyv-reaktsiyi/33372810.html
[67] Світ на порозі змін: чи варто продовжувати впровадження ESG? – Економічна правда, https://epravda.com.ua/svit/svit-na-porozi-zmin-chi-varto-prodovzhuvati-vprovadzhennya-esg-803320/