Сергій Булавін, член наглядових та дорадчих рад українських компаній.
«Протягом останнього десятиліття ми стали свідками періоду стрімких змін у глобальному корпоративному середовищі, які вплинули на багато аспектів ведення бізнесу компаніями. Ради директорів, виконуючи ролі як радників, так і наглядачів за менеджментом, дедалі частіше стикаються з викликами, що виникають через складність функціонування в умовах нестабільності середовища, яке постійно змінюється і не демонструє ознак уповільнення. У результаті ради зосереджують дедалі більше уваги на управлінні невизначеністю та ризиками.»
Стаття «Лідерство ради в умовах невизначеного глобального бізнес-середовища» («Board Leadership in an Uncertain Global Business Environment»), яка була опублікована International Banker https://internationalbanker.com/banking/board-leadership-in-an-uncertain-global-business-environment/ 19.06.2025, привертає увагу до стрімких змін глобального ландшафту та закликає ради займати більш проактивну позицію, допомагаючи компаніям адаптуватися до цих змін, та еволюціонувати разом із компаніями.
«Академічні дослідження свідчать, що компанії часто накопичують грошові резерви як запобіжний захід – стратегію, спрямовану на захист від майбутніх потрясінь… Однак створення справжньої стійкості вимагає більшого, ніж просто наявність грошових резервів. Це передбачає стратегічне передбачення, адаптивність і здатність реагувати на непередбачувані виклики. З цією метою компаніям слід впроваджувати більш комплексний підхід до забезпечення стійкості. Ради можуть сприяти цій зміні, заохочуючи інвестиції в дослідження та розробки (R&D), проведення сценарного аналізу для виявлення потенційних вразливостей і вивчення можливостей використання ШІ для моделювання та стрес-тестування різних сценаріїв ризику. Топ-менеджмент часто зосереджений на короткострокових результатах через операційні потреби та тиск з боку ринку. Натомість ради мають унікальну можливість дивитися стратегічно та з довгострокової перспективи. Вони повинні стимулювати менеджмент думати ширше, ніж наступний квартал, і враховувати позицію компанії в умовах стрімких змін.»
«Чотири ключові напрями, в яких ради можуть здійснити справді значущий вплив у періоди підвищеної невизначеності:
- Управління ризиками: Створення спеціалізованих комітетів з ризиків… Рада має здійснювати нагляд за загальнофірмовим підходом до управління ризиками, який включає виявлення та моніторинг внутрішніх і зовнішніх загроз, проведення регулярних оцінок та забезпечення наявності відповідних механізмів реагування. Цей підхід повинен бути інтегрований у загальний стратегічний процес компанії.
- Стратегічне спрямування: Поки менеджмент займається щоденними операціями та реагуванням на поточні виклики, рада має забезпечувати довгостроковий напрямок розвитку. Це означає не лише реагування на загрози, а й стратегічне позиціонування компанії для використання майбутніх можливостей. Планування сценаріїв – це потужний інструмент, який ради можуть використовувати для дослідження різних варіантів майбутнього та розробки резервних планів, що дозволять компанії швидко адаптуватися до неочікуваних змін.
- Ефективна комунікація: Ради мають сприяти прозорій комунікації з усіма стейкхолдерами, особливо в умовах невизначеності. Акціонери, працівники, регулятори та клієнти повинні розуміти, як компанія реагує на нові ризики. Під час криз Рада має бути видимою та активно залученою – забезпечуючи впевненість, водночас зберігаючи належний нагляд за діями менеджменту. Забезпечення збалансованої культури врядування – такої, що підтримує підзвітність і довіру – є надзвичайно важливим у ці моменти.
- Формування стійкості: Можливо, найважливішу роль ради можуть відігравати у сприянні побудові організаційної стійкості. Це включає здатність передбачати майбутні потрясіння, ефективно реагувати на них у разі виникнення, а також гнучкість адаптуватися до змін. Стійкість – це не усунення ризиків, а розумне управління ризиками. Ради повинні допомагати балансувати між вирішенням нагальних проблем і зосередженістю на довгострокових пріоритетах. Це включає сприяння гнучкості у виконанні стратегій та їх своєчасний перегляд відповідно до змін середовища.»