Корпоративне управління держпідприємств, SOE WEEKLY,

період з 29 вересня по 20 жовтня 2023 року

Автори:  Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський, 

Олександр Лисенко, Олексій Павлиш, Марія Крамар

Корпоративне управління держпідприємств

Внесок дивідендів держпідприємств до доходів держбюджету зменшився за останні роки. Згідно зі звітом Мінфіну про фіскальні ризики на 2024 рік, у 2022 році українські держпідприємства та держбанки сплатили 46,9 млрд грн (1,3 млрд дол.) дивідендів до державного бюджету. [Це становить 2,6% від загальних доходів держбюджету. – SOE Weekly.]

Ми розрахували частку доходів держбюджету від дивідендів держпідприємств та держбанків за останні п’ять років (див. нижче). За цей період ця частка загалом зменшилася з 5-6% до 2-3%, що є відносно незначним внеском.

* За перші вісім місяців 2023 року.

[Номінальні доходи бюджету послідовно зростали протягом п’яти років – спочатку через інфляцію та девальвацію, а потім завдяки міжнародній допомозі для подолання викликів, пов’язаних з війною.

Незважаючи на загальне зростання номінальних доходів бюджету, дивіденди держпідприємств та держбанків у номінальному вираженні не демонстрували аналогічного тренду, і при цьому значно коливалися.

Ці коливання часто пояснюються надзвичайними одноразовими подіями, зазвичай пов’язаними з “Нафтогазом” або “ПриватБанком”. Наприклад, коли держава отримала 66,9 млрд грн дивідендів у 2020 році, левова частка – 39,6 млрд грн, або 59,2% усіх дивідендів держпідприємств та держбанків того року – надійшла від “Нафтогазу”, що пояснюється отриманням “Нафтогазом” компенсації від “Газпрому” в розмірі 2,9 млрд дол. після перемоги в Стокгольмському арбітражі.

У погані для “Нафтогазу” роки “ПриватБанк” залишається єдиним значним джерелом дивідендних надходжень. Наприклад, відповідно до звіту Мінфіну про фіскальні ризики, дивіденди “ПриватБанку” за 2022 рік – 24,2 млрд грн, виплачені у 2023 році – забезпечили 75,4% усіх дивідендів держпідприємств та держбанків, які надійшли до бюджету у 2023 році. (Зауважимо, що у звіті про фіскальні ризики зазначено, що ця частка становила 80,4%. Нам невідомо, як було зроблено цей розрахунок.)

У 2024 році Мінфін планує зібрати 66,1 млрд грн дивідендів (йдеться про дивіденди усіх держпідприємств та держбанків за фінансовими результатами 2023 року). Це на 39,8 млрд грн (або у понад 2,5 рази) більше, ніж плановий показник на цей, 2023 рік (26,3 млрд грн).

Водночас у звіті про фіскальні ризики визнається, що розмір цих дивідендів у 2024 році значною мірою залежатиме від результатів діяльності “ПриватБанку” у 2023 році, а також його рішень щодо списання непрацюючих кредитів (NPL), пов’язаних з колишніми власниками банку.

Відзначаємо, що прибутковість держпідприємств та держбанків, а також розмір дивідендів, які вони виплачують, виявилися чутливими до зовнішніх факторів, таких як покладені спеціальні обов’язки (PSO) для держкомпаній та непрацюючі кредити для держбанків. Повномасштабне вторгнення Росії спричинило шоки, які негативно вплинули на здатність держпідприємств виплачувати дивіденди у наступні роки.

Якщо держава як власник очікує, що метою володіння певними держпідприємствами, такими як наприклад “ПриватБанк”, є насамперед отримання надходжень до держбюджету, вона має чітко сформулювати це очікування у своїй політиці власності. – SOE Weekly.]

Держава хоче позбавити “Нафтогаз” права приймати рішення про розмір дивідендів щодо своїх дочірніх компаній. Законопроєкт про держбюджет на 2024 рік (законопроєкт №10000) пропонує встановити обов’язок для компаній, 50 і більше відсотків акцій яких належать “Нафтогазу”, сплатити дивіденди за 2023 рік безпосередньо до держбюджету у розмірі не менше 90 відсотків, у строк до 1 липня 2024 року.

[Зазначаємо, що законопроєктом встановлюються окремі вимоги саме до “Нафтогазу”, що не може вважатися належною практикою. Україна вже вдавалась до практики встановлення окремих правил для окремих держкомпаній у минулому, але в останні роки значною мірою припинила використовувати такий підхід. – SOE Weekly.]

Законопроєкт також встановлює вимоги до решти держкомпаній, що перебувають у прямій власності держави, а також їхніх дочірніх компаній, щодо сплати до 1 липня 2024 року дивідендів за 2023 рік безпосередньо до держбюджету, так само встановлюючи мінімальний розмір 90 відсотків, але лише у випадку, якщо ці держкомпанії не приймуть рішення про виплату дивідендів самостійно до 1 травня 2024 року.

[Видається, що, принаймні технічно, решта держкомпаній мають можливість самостійно прийняти рішення щодо виплати дивідендів по своїм “дочкам”, у той час як для “Нафтогазу” такого права навіть не передбачено. Разом з тим незрозуміло, чи зможуть інші держпідприємства відхилятися від мінімального нормативу виплати дивідендів у розмірі 90 відсотків.

Важливо також зазначити, що Закон про Держбюджет на 2023 рік містив таке саме положення щодо порядку виплати дивідендів держкомпаніями та їх “дочками”, але не встановлював окремих правил для дочірніх компаній “Нафтогазу”.

Практика, яка відповідає Рекомендаціям ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, передбачає, що дивіденди мають виплачувати на консолідованій основі на рівні материнської компанії. У свою чергу, практика, коли дочірні компанії сплачують дивіденди безпосередньо до держбюджету (а не до материнської компанії), порушує принцип рівних умов між держпідприємствами та приватними компаніями.

Така практика є наслідком існуючого в Україні законодавства, яке регулює діяльність держкомпаній, зокрема Закону “Про управління об’єктами державної власності“. Також, це не співвідноситься із загальним корпоративним законодавством України, що застосовується до приватних компаній, за яким рішення про дивіденди приймає безпосередній власник.

У випадку дочірніх компаній “Нафтогазу” таким безпосереднім власником має бути “Нафтогаз”, а не уряд. Такий стан справ також не відповідає керівним принципам ОЕСР, якими прямо зазначено, що практика діяльності держкомпаній повинна відповідати загальноприйнятим корпоративним нормам. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, серед зобов’язань України в рамках поточної програми МВФ – ухвалення закону, який має привести систему корпоративного управління у відповідність до Рекомендацій ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств (законопроєкт № 5593-д).

Одним із запропонованих удосконалень у законопроєкті № 5593-д є впровадження належної дивідендної політики для держкомпаній, що, зокрема, у подібних ситуаціях передбачає усунення існуючої практики та запровадження виплати дивідендів на консолідованій основі.

Крім того, як ми писали раніше, нещодавно США наполягли на тому, щоб українська влада ухвалила законопроєкт № 5593-д у відповідності до рекомендацій ОЕСР до осені 2023 року як пріоритетну реформу. Детальніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.

[До основних дочірніх компаній “Нафтогазу” належать “Укрнафта”, “Укргазвидобування”, “Укртрансгаз” і “Укртранснафта”.

Як ми писали раніше, голова правління “Укрнафти” Сергій Корецький повідомив у Facebook, що в січні-квітні 2023 року “Укрнафта” отримала близько 7 млрд грн чистого прибутку. Як зазначалося, цей показник, швидше за все, не є аудійованим.

Нам не вдалося знайти офіційної звітності про прибутки “Укрнафти”. Також нам не вдалося знайти фінансову звітність “Укрнафти” за 2022 рік. – SOE Weekly.]

ВАКС продовжив строк дії обов’язків для Коболєва. 6 жовтня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) повідомив, що частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про продовження обов’язків, покладених раніше на колишнього голову правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва, ще на місяць.

[Нам не вдалося знайти відповідну ухвалу ВАКСу у відкритому доступі на момент написання цього дайджесту – SOE Weekly.]

Згідно з повідомленням ВАКСу, Коболєв повинен:

• прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
• повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, указаними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі свої паспорти для виїзду за кордон.

За словами юридичної компанії “Міллер”, яка представляє інтереси Коболєва, прокурори САП просили продовжити дію обов’язків на два місяці, але суд продовжив їх лише на один місяць. Водночас, ВАКС скасував обов’язок отримувати дозвіл на виїзд за кордон, хоча обов’язок здати паспорти залишився, і виїзд за кордон все ще обмежений, додали в “Міллер”.

Раніше ми повідомляли, що 25 вересня 2023 року ВАКС частково задовольнив клопотання адвоката Коболєва, зменшивши розмір застави з 229 млн грн до вже внесених 107 млн грн. Також ВАКС продовжив строк дії обов’язків для Коболєва до 10 жовтня 2023 року. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

ФДМУ змінив керівництво “ОГХК”. 29 вересня 2023 року “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (“ОГХК”) повідомила, що Фонд державного майна (ФДМУ) змінив склад правління компанії, звільнивши першого заступника голови правління Ярославу Максименко і замінивши її на Єгора Перелигіна.

За словами liga.net, Перелигін очолював “ОГХК” з серпня 2021 року по квітень 2022 року. У березні 2023 року він повернувся в компанію як член правління, а тепер отримав найвищу посаду, повідомляє liga.net. [Схоже, що Перелигін замінив Максименко на посаді в.о. голови правління “ОГХК”. – SOE Weekly.]

Попереднього голову правління, Владислава Іткіна, було звільнено в лютому 2023 року. [Детальніше про звільнення Іткіна читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

До складу правління також увійшли заступник голови правління Дімітрі Каландадзе, заступник директора департаменту з питань безпеки та контрольно-ревізійної роботи Валерій Папенко та колишній керівник філії компанії Валерій Захаренко. Член правління Олена Каунова припинила повноваження разом із Максименко.

У ФДМУ повідомили liga.net, що звільнення Максименко було “логічним рішенням, яке давно назріло”.

“По-перше, є ознаки того, що вона керована певними групам впливу, які залишилися на підприємстві ще з часів попереднього керівника ФДМУ Дмитра Сенниченка [якого зараз звинувачують у розкраданні 500 млн грн з “ОГХК” і “Одеського припортового заводу” – SOE Weekly]. Вона також противилась рішенням ФДМУ щодо приватизації “ОГХК”, ймовірно, могла сприяти доведенню компанії до технічного банкрутства.

По-друге, вона створила всередині компанії корпоративний конфлікт, який паралізував нормальну роботу підприємства”, пояснили у ФДМУ.

liga.net також повідомила, що після звільнення Іткіна в лютому 2023 року Кабмін не призначив нового голову правління, тому Максименко обійняла найвищу посаду. У лютому 2023 року ФДМУ намагався призначити новим керівником Дімітрі Каландадзе, якого, можливо, просував голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Однак Каландадзе не змогли призначити головою правління “ОГХК”, оскільки він має грузинське громадянство – за українським законодавством іноземці не мають права керувати держпідприємствами.

[Ймовірно, видання має на увазі законодавчі обмеження, які передбачено Законом України “Про правовий режим воєнного стану”. – SOE Weekly.]

Каландадзе став лише членом правління, який не міг підписувати деякі важливі документи; замість нього їх підписувала Максименко. Завданням Каландадзе була підготовка “ОГХК” до приватизації, проти якої виступає Максименко, пояснило liga.net.

За словами видання, Максименко подала заяву про злочин до СБУ та НАБУ одразу після звільнення.

Раніше ми повідомляли, що аукціон з приватизації “ОГХК” було заплановано на 31 серпня 2021 року. Пізніше ми писали, що ФДМУ скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.

Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені в активах “ОГХК”. Деякі з них заявили, що актив не було добре підготовлено до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси корисних копалин компанії.

Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року.

Як ми повідомляли згодом, ФДМУ скасував і аукціон 29 жовтня 2021 року. Тоді ФДМУ пояснив, що отримав лише дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам. Аукціонна комісія ФДМУ знову призначила нову дату аукціону – 20 грудня 2021 року.

Пізніше ми писали, що компанія BDO Corporate Finance, радник ФДМУ з питань приватизації “ОГХК”, повідомила, що міжнародні компанії не готові брати участь в аукціоні з продажу “ОГХК”, незважаючи на їхній інтерес до цих активів. У BDO заявили, що це пов’язано з відсутністю гарантій, які би захистили інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня 2021 року Кабінет Міністрів не затвердив приватизаційні умови аукціону з продажу “ОГХК”, які би містили такі гарантії.

Згодом ми повідомляли, що наприкінці грудня 2021 року ФДМУ втретє переніс аукціон з приватизації “ОГХК”. Як і в жовтні 2021 року, ФДМУ повідомив, що отримав дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам чинного законодавства.

У зв’язку з тим, що до аукціону було допущено лише одного учасника, аукціон з приватизації “ОГХК” було визнано таким, що не відбувся [втретє – SOE Weekly]. Тоді ФДМУ зазначив, що нову дату аукціону з продажу “ОГХК” буде призначено окремо.

Звільнена перша заступниця голови правління “ОГХК” Максименко дала інтерв’ю. Після звільнення Ярослава Максименко дала інтерв’ю liga.net. Ми вибрали ключові моменти.

Про своє звільнення:

• За словами Максименко, пояснюючи причини її звільнення, в.о. голови Фонду держмайна Олександр Федорошин заявив, що результати третього кварталу для компанії були дуже погані, із заборгованістю по зарплаті і податках, а також були повідомлення про внутрішні проблеми в компанії.

Про фінансові результати компанії:

• Максименко розповіла, що прибуток “ОГХК” впав із 414 млн грн у 2021 році до 13 млн грн у 2022 році.

Про Дімітрі Каландадзе:

• За словами Максименко, Каландадзе приєднався до “ОГХК” у лютому 2023 року, його представили як майбутнього голову правління. Максименко додала, що юридично вона виконувала обов’язки керівника, але стратегічне бачення розвитку забезпечував Каландадзе”.

Про своє звернення до СБУ та НАБУ із заявою про злочин:

• За словами Максименко, своєю заявою вона хотіла привернути увагу до того, що відбувається навколо компанії. Вона підкреслила, що “ОГХК” перебуває під прихованим зовнішнім впливом, який, на її думку, пов’язаний з Group DF олігарха-втікача Дмитра Фірташа, “яка є основним інтересантом “ОГХК”.
• Максименко вважає, що Group DF намагається дестабілізувати ситуацію в компанії і робить “якісь незрозумілі представницькі дії” по відношенню до “ОГХК”. За її словами, хтось приходить в держустанову і називає себе представником “ОГХК”, а потім виявляється, що це колишній менеджер Group DF Ілля Лупоносов.
• За її словами, у її заяві до правоохоронних органів йдеться про зовнішній вплив з метою знецінення компанії. “Щоб або продати її швидко і дешево, щоб ніхто нічого не зміг зробити, або знищити”, – заявила вона.

ФДМУ запустив сайт з переліком вакансій на керівні посади в держпідприємствах. 29 вересня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що запустив у тестовому режимі автоматизовану систему “Кадровий резерв ФДМУ”.

Сайт покликаний стати ключовим інструментом для пошуку професійних кандидатів, надаючи актуальну інформацію про вакансії на посади вищого керівництва в компаніях, що перебувають в управлінні Фонду. Кандидати можуть подавати заявки в електронному вигляді. ФДМУ сподівається, що це зробить управління активами кращим, ефективнішим та менш корумпованим.

Згідно з інформацією на сайті, наразі є 75 вакансій на посади вищого керівництва в держкомпаніях.

Раніше ми повідомляли про те, що ФДМУ почав звільняти керівників державних підприємств, яких вважав недоброчесними.

Згодом ми писали, що ФДМУ планує замінити керівників 65 державних підприємств. Таке рішення ухвалили на основі аналізу фінансових показників цих підприємств.

У травні 2023 року ми також писали, ФДМУ повідомив, що з вересня 2022 року він замінив 89 керівників та 53 членів наглядових рад на підприємствах, що перебувають в управлінні Фонду. Ще на 26 підприємствах ФДМУ очікував на погодження призначень.

ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет та зменшив розмір застави – до фактично внесеної суми. 25 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив клопотання адвоката колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва, зменшивши розмір застави з 229 млн грн до 107 млн грн. За словами юридичної компанії “Міллер”, яка представляє інтереси Коболєва, суму застави було зменшено до суми, яку вже було внесено.

Згідно з рішенням ВАКС, до 10 жовтня 2023 року Коболєв зобов’язаний: 

• прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
• не залишати межі України без дозволу детективів, прокурорів та суду;
• повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон.

Коболєв прокоментував це рішення на своїй сторінці у Facebook. Він написав, що суд вирішив зняти з нього електронний засіб контролю і вдвічі зменшив розмір застави до рівня фактично внесеної суми. Коболєв додав, що чекає на повний текст рішення суду.

У “Міллер” повідомили, що Коболєву також дозволили вільно пересуватися всією територією України – до розгляду справи його переміщення були обмежені Києвом та областю.

Раніше ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року ВАКС ухвалив рішення про продовження застави у 229 млн грн ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов’язки колишньому голові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву.

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Кабмін змінив власника “Оператора ГТС”; стартував конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради. 22 вересня 2023 року представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про передачу корпоративних прав “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) від попереднього власника, “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”), у пряме володіння Міністерства енергетики.

Таке рішення Кабміну було прийнято відповідно до закону № 3293-IX про оптимізацію структури власності “ОГТСУ”, додав Мельничук.

[На момент написання дайджесту постанову Кабміну ще не було оприлюднено. Згідно з даними Державного реєстру, власником “ОГТСУ” все ще значиться “МГУ”. Відповідно до законодавства, інформація, що зазначена в держреєстрі про юридичну особу, є офіційною інформацією. Для зміни цієї інформації в держреєстрі необхідно внести відповідні зміни до статуту “ОГТСУ” та провести їх державну реєстрацію. – SOE Weekly.]

Як ми писали раніше, закон № 3293-IX про приєднання “МГУ” до “ОГТСУ” створив правову базу для реформування “ОГТСУ”. Цей процес складається з двох етапів:

• На першому етапі “МГУ” приєднуються до “ОГТСУ”, припиняючи своє існування як окремий суб’єкт господарювання. В результаті цього Міністерство енергетики стає прямим власником “ОГТСУ”. Також, вносяться зміни до статуту компанії, які запроваджують наглядову раду як орган управління “ОГТСУ”.
• Після завершення процедури приєднання новий склад наглядової ради “ОГТСУ” має бути призначено до 31 жовтня 2023 року. До того часу обов’язки наглядової ради “ОГТСУ” виконуватимуть нинішні члени наглядової ради “МГУ”.

Також ми повідомляли, що 5 вересня розпочалася процедура ліквідації “МГУ” як юридичної особи.

Перед цим ми писали, що Україна пообіцяла МВФ завершити реформу корпоративного управління ОГТСУ до кінця жовтня 2023 року.

26 вересня 2023 року Міністерство економіки оголосило конкурсний відбір для визначення трьох незалежних членів наглядової ради “ОГТСУ”.

Загалом наглядова рада складатиметься з п’яти членів – трьох незалежних та двох представників держави.

Документи від претендентів приймаються до 5 жовтня 2023 року включно.

[Детальніше про закон про приєднання “МГУ” до “ОГТСУ” читайте у наших попереднiх дайджестах. – SOE Weekly.]

Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ. 25 вересня 2023 року “Українська правда” (УП) повідомила, що заступник радника Білого дому з національної безпеки з питань міжнародної економіки Майк Пайл надіслав робочий проєкт переліку пріоритетних реформ прем’єр-міністрові, Офісу президента та Координаційній платформі донорів. У проєкті окреслено, що Україна має зробити протягом 3, 6, 12 та 18 місяців.

Пізніше посольство США підтвердило, що надіслало перелік запропонованих реформ, необхідних “для інтеграції в Європу”, як основу для консультацій з українським урядом та ключовими партнерами. П’ять з цих пунктів стосуються корпоративного управління держпідприємств.

• Призначення сьомих членів до наглядових рад “Укренерго” та “Нафтогазу”

[Як ми повідомляли раніше, у наглядових радах “Укренерго” та “Нафтогазу” досі не вистачає по одному члену. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Коментуючи необхідність призначення сьомого члена до наглядової ради компанії, голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов сказав, що “це взагалі не проблема”. “Ще буде додано одного представника від держави. Це умова абсолютно здійсненна”, – сказав він. – SOE Weekly.] 

• Завершення корпоратизації “Енергоатому” та обрання незалежної наглядової ради

[Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію “Енергоатому”.

Згодом ми писали, що реформа корпоративного управління “Енергоатому” є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також має отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах, до листопада 2023 року.

Після цього ми повідомляли, що Кабмін схвалив перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство.

Пізніше ми також писали, що уряд схвалив план цього перетворення. За словами Міністерства економіки, план визначає процедуру корпоратизації “Енергоатому”, яка розпочалася у червні 2023 року і має завершитися перетворенням оператора на акціонерне товариство у грудні 2023 року. Цей план також передбачає, що нова наглядова рада та менеджмент мають бути сформовані до березня 2024 року. – SOE Weekly.] 

• Передача “ОГТСУ” у власність Міністерства енергетики, прийняття нового статуту компанії та обрання нової незалежної наглядової ради

[Як ми писали вище, Кабмін вже передав “ОГТСУ” у власність від “МГУ” до Міністерства енергетики. Компанія також має отримати новий статут та наглядову раду.

Також раніше ми писали, що Україна пообіцяла МВФ завершити реформу корпоративного управління “ОГТСУ” до кінця жовтня 2023 року.

Статут мав бути розроблений спільно з українським енергетичним регулятором та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і затверджений до кінця липня 2023 року [структурний маяк, перенесений з березневого Меморандуму з МВФ, про який ми писали в одному з наших попередніх дайджестів].

З набуттям чинності закону № 3293-IX Міністерство енергетики може внести зміни до статуту “ОГТСУ”, хоча й із запізненням у два місяці. 

Це відкриє шлях до конкурентної та прозорої процедури призначення нового складу наглядової ради “ОГТСУ”. Відповідно до Меморандуму з МВФ, таку раду має бути призначено до кінця жовтня 2023 року [новий структурний маяк, який було додано після першого перегляду програми МВФ у липні – SOE Weekly.]

• Ухвалення до осені 2023 року законодавства про корпоративне управління держпідприємствами (законопроєкт № 5593-д) відповідно до рекомендацій ОЕСР, що забезпечить прозоре та засноване на заслугах висування, відбір та перепризначення висококваліфікованих незалежних професіоналів на посади членів наглядових рад держпідприємств, а також запровадить процедуру щорічного оцінювання наглядових рад (з метою унеможливити звільнення членів наглядової ради у довільному порядку).

[Раніше ми повідомляли, що поточна програма МВФ вимагає від України ухвалити закон, який приведе українську систему корпоративного управління у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств.

Законопроєкт № 5593-д має посилити підзвітність та розширити повноваження наглядових рад, надавши їм, серед іншого, право призначати та звільняти керівників держпідприємств. Згідно з програмою МВФ, закон має бути ухвалений до жовтня 2023 року.

Пізніше ми писали, що Секретаріат ОЕСР має провести оцінку законопроєкту щодо корпоративного управління держпідприємств.

Два роки тому ми писали, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні. – SOE Weekly].

• Обрання та запровадження нової наглядової ради для новоствореної “Української оборонної промисловості” (раніше – “Укроборонпром”) у відповідності до стандартів ОЕСР

[Як ми писали раніше, “Укроборонпром” було офіційно перетворено на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (“УОП”). За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, наступним кроком у трансформації компанії серед інших процедур є передача персоналу та майна. Після цього буде сформовано наглядову раду за стандартами ОЕСР.

Як ми також повідомляли, Кабмін призначив Германа Сметаніна генеральним директором новоствореної “УОП”.

Два роки тому ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації “Укроборонпрому”.

Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення “Укроборонпрому”, включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління держпідприємств.

Відповідно до пріоритетів на 18 місяців, окрім створення наглядової ради,”УОП” має також налагодити більш тісні інституційні зв’язки (наприклад, офіси зв’язку або закупівель) з Міноборони та органом планування Генерального штабу, щоб забезпечити відповідність роботи компанії найбільш нагальним потребам України. Згідно з листом, “УОП” також має забезпечити дотримання стандартів НАТО щодо прозорості, підзвітності, ефективності та конкуренції в оборонно-промисловому секторі.

Іншим завданням є запровадження процедур прозорості (навіть з урахуванням вимог секретності у воєнний час), щоб уможливити подальший аудит і уникнути навіть видимості політизації чи корупції в оборонному виробництві.

Джерело:

• https://www.epravda.com.ua/