Автори: Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський,
Олександр Лисенко, Олексій Павлиш, Марія Крамар, https://www.epravda.com.ua/
Кабмін схвалив законопроєкт щодо реформи корпоративного управління “ОГТСУ”, який критикують за невідповідність зобов’язанням перед МВФ. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів повідомив, що схвалив законопроєкт, спрямований на запуск реформи корпоративного управління “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”).
[Ані відповідне рішення Кабміну про схвалення законопроєкту, ані сам законопроєкт не було опубліковано на сайті уряду на момент написання цього дайджесту. Також, законопроєкт ще не було зареєстровано у Верховній Раді. – SOE Weekly.]
Згідно повідомлення Кабміну, міністр енергетики Герман Галущенко зявив, що поточна модель роботи “ОГТСУ” не відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств.
За словами міністра, законопроєкт запроваджує вдосконалену модель корпоративного управління шляхом приєднання “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) до “ОГТСУ”, після чого структура корпоративного управління набуде нового вигляду: “Міненерго – Оператор ГТС (з незалежною наглядовою радою та колегіальним виконавчим органом)”.
[Очевидно, Міненерго мало на увазі, що “ОГТСУ” після приєднання “МГУ” перейде у пряму власність міністерства. На сьогодні “ОГТСУ” належить “МГУ”, яким, у в свою чергу, володіє Міненерго. – SOE Weekly.]
Колишній керівник “ОГТСУ” Сергій Макогон розкритикував законопроєкт. Він назвав його “профанацією, а не реформою”.
За словами Макогона, цей законопроєкт не призводить до виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). У зобов’язаннях чітко прописано, що “ОГТСУ” має бути переданий до Міненерго, а також має бути прийнятий новий статут “ОГТСУ”, який повинен передбачати створення незалежної наглядової ради в “ОГТСУ”, сказав він.
Згідно запропонованого законопроекту, за словами Макогона, наглядову раду “МГУ” буде перенесено до “ОГТСУ”, і вона працюватиме до 31 жовтня 2023 року – а до цієї дати має бути обрана нова рада “ОГТСУ”. Однак, за його словами, цього не можна буде досягти вчасно, якщо конкурсний відбір не розпочнеться до 30 липня 2023 року. У свою чергу, щоб почати такий відбір необхідно спочатку внести зміни до статуту “ОГТСУ”, які передбачають створення наглядової ради як органу управління “ОГТСУ”.
На думку Макогона, головна мета цього законопроєкту – створити видимість реформи перед міжнародними донорами та зберегти контроль та статус-кво в управлінні “ОГТСУ”. Міненерго просто пересаджує потрібних людей на потрібні місця руками Кабміну та народних депутатів, заявив Макогон.
19 травня народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) повідомив, що рішення Кабміну щодо попередньої версії законопроєкту буде скасовано, і натомість буде прийнято оновлену версію [на засіданні Кабміну 19 травня – SOE Weekly.]
Він також сказав, що ці зміни не вирішують проблему [порушену Макогоном – SOE Weekly.]
Пізніше 19 травня представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що цей законопроєкт схвалено.
У другій половині дня 19 травня його зареєстрували у Верховній Раді як законопроект №9311, хоча на момент написання дайджесту тексту законопроекту ще не було опубліковано.
Раніше ми повідомляли, що у нещодавно затвердженій програмі МВФ для України на суму $15,6 млрд встановлено структурний маяк щодо “ОГТСУ”, а також низку інших вимог. Зокрема, влада взяла на себе зобов’язання здійснити наступні кроки:
- Передати всі акції “ОГТСУ” від “МГУ” до Міністерства енергетики та прийняти новий статут “ОГТСУ”, який було розроблено та погоджено з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (EnCS) до кінця липня 2023 року (структурний маяк);
- Обрати та призначити наглядову раду “ОГТСУ” до кінця жовтня 2023 року;
- Призначити нового керівника та згодом ліквідувати “МГУ”.
Раніше ми повідомляли, що у березні наглядова рада “МГУ” призначила Дмитра Липпу гендиректором “ОГТСУ”.
Також ми писали, що у своєму Плані пріоритетних дій на 2023 рік Кабінет Міністрів задекларував плани привести корпоративне управління “ОГТСУ” у відповідність до Керівних принципів OECP з корпоративного управління держпідприємств. Відповідно до Плану, “ОГТСУ” має бути переданий до сфери управління Міненерго, отримати наглядову раду та правління, а також має бути затверджена нова редакція його статуту. Термін – до грудня 2023 року.
Ще раніше ми повідомляли, що “Європейська правда” оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації “ОГТСУ” до червня 2023 року.
Крім цього, раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства звернувся з листом до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Германа Галущенка, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління “ОГТСУ”:
- передати “ОГТСУ” із власності “МГУ” у власність Міністерства енергетики;
- ухвалити новий статут “ОГТСУ”, який передбачає створення незалежної наглядової ради;
- провести конкурсний відбір членів наглядової ради “ОГТСУ”;
- забезпечити обрання та призначення нового складу правління “ОГТСУ” новою наглядовою радою.
ВАКС повторно розгляне клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва. 17 травня 2023 року юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси колишнього керівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розгляне клопотання прокурора про продовження досудового розслідування у справі щодо законності премії Коболєва.
За словами юридичної компанії, 17 травня сторона обвинувачення просила скасувати попередню ухвалу (про залишення клопотання детектива без розгляду) та призначити новий розгляд клопотання про продовження строків досудового розслідування. У свою чергу, апеляційна палата ВАКС задовольнила клопотання прокурора.
Водночас, досудове розслідування офіційно завершено, і наразі Коболєв та його захист ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження.
Коболєв прокоментував цю ухвалу на своїй сторінці у Facebook, зазначивши, що українське законодавство не передбачає права слідчих на апеляцію в таких випадках.
Раніше ми повідомляли, що ВАКС відмовив детективу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо Коболєва.
Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly.] та його захисту (читайте наш попередній дайджест).
Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Суд збільшив заставу для одного з підозрюваних у причетності до розкрадання 500 млн грн “ОГХК” та “ОПЗ”. 16 травня 2023 року Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання САП та змінила розмір застави для одного з колишніх в.о. директора “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”).
Згідно з ухвалою, заставу збільшено з 5,9 млн грн до 20,1 млн грн. Водночас процесуальні обов’язки, покладені слідчим суддею ВАКС, залишено без змін.
САП не назвала ім’я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Миколу Синицю. За версією прокуратури, Синиця є одним з учасників злочинної організації, яка протягом 2019-2021 років викрала понад 500 млн грн у “ОПЗ” та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”).
Раніше ми повідомляли, що НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитра Сенниченка. Більше про цю справу читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що суд дав дозвіл на арешт колишнього радника Сенниченка Юрія Липка та колишнього в.о. директора “ОПЗ” Миколи Синиці. Заставу було визначено у розмірі 5,9 млн грн.
За інформацією САП, прокурор не погодився з рішенням суду щодо Синиці і планував подати апеляцію (читайте в одному з попередніх дайджестів).
Підозрюваних у цій справі оголосили в розшук (детальніше читайте в одному з попередніх дайджестів).
Кабмін із затримкою у шість тижнів таки оприлюднив постанову про корпоратизацію “Укроборонпрому”. 4 травня 2023 року Кабінет Міністрів опублікував постанову про перетворення державного концерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”.
[Як ми повідомляли раніше, Кабмін заявив, що прийняв відповідне рішення про корпоратизацію “Укроборонпрому” 21 березня 2023 року. Згодом ми писали, що корпоратизація “Укроборонпрому” ще не розпочалася, оскільки постанову уряду ще було не оприлюднено. – SOE Weekly.]
Згідно з протоколом засідання уряду, який потрапив у розпорядження видання liga.net, на доопрацювання постанови давався лише один день, але в результаті публікація постанови затягнулася на шість тижнів.
Голова фракції “Слуга народу” та колишній член наглядової ради “Укроборонпрому” Давид Арахамія пояснив, що новий міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин “призупинив [публікацію] на деякий час, щоб розібратись”.
[Незрозуміло, чому Олександр Камишин призупинив публікацію постанови, яка вже була затверджена Кабміном, і чи має він на це відповідні повноваження.
Раніше ми повідомляли, що 21 березня 2023 року Верховна Рада призначила колишнього очільника “Укрзалізниці” Камишина новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості. – SOE Weekly.]
Публікація постанови офіційно запускає корпоратизацію “Укроборонпрому”. Постанова передбачає створення акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (скорочено – “УОП”) шляхом перетворення державного концерну “Укроборонпром”.
Статутний капітал компанії становитиме 237 мільйонів гривень. Також були опубліковані статут “УОП” та положення про її наглядову раду, які також були затверджені в березні.
Згідно зі статутом, метою створення “УОП” є зміцнення обороноздатності України, здійснення ефективного управління, інвестиційного та інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу України, а також регулювання, контроль та координація діяльності суб’єктів господарювання в оборонно-промисловому комплексі.
Єдиним засновником та акціонером компанії є держава в особі Кабінету Міністрів.
Згідно зі статутом, “УОП” має сплачувати державі щорічні дивіденди у розмірі 30% від прибутку не пізніше 1 вересня.
Органами управління компанії будуть загальні збори [у ролі яких виступатиме Кабінет Міністрів – SOE Weekly], наглядова рада та генеральний директор.
Наглядова рада має складатися з шести членів – трьох незалежних і трьох представників держави. Їхні повноваження триватимуть три роки. До повноважень наглядової ради, зокрема, належатиме призначення генерального директора.
Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення “Укроборонпрому”, включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління державних підприємств.
Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації “Укроборонпрому”.
9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств “Укроборонпрому” на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.
Суд заочно заарештував двох підозрюваних у розкраданні 500 млн грн з “ОГХК” та “ОПЗ”. 4 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про обрання колишньому в.о. директора “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не назвала ім’я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Артура Сомова. За даними прокуратури, Сомов є одним з учасників злочинної організації, яка протягом 2019-2021 років викрала понад 500 мільйонів гривень з “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “ОГХК”.
8 травня 2023 року ВАКС також ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому в.о. директора “ОПЗ” Миколи Парсентьєва.
Як у випадку з Сомовим, так і з Парсентьєвим, після їх затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішуватиме питання про застосування цих запобіжних заходів, додали в САП.
Раніше ми повідомляли, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював колишній голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко. Більше про цю справу читайте у нашому попередньому дайджесті.
Також ми писали, що суд дав дозвіл на арешт колишнього радника Сенниченка Юрія Липка та колишнього в.о. директора “ОПЗ” Миколи Синиці.
Пізніше ми повідомляли, що підозрюваних у цій справі, серед яких Сенниченко, Парсентьєв та Сомов, оголошено в розшук. Більше читайте у нашому попередньому дайджесті.
Затверджено річний звіт “ПриватБанку”; банк спрямує до держбюджету 24,2 млрд грн дивідендів за 2022 рік. 28 квітня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив річну звітність “ПриватБанку” за 2022 рік. Вона містить:
- річний звіт банку за 2022 рік, який включає звіт наглядової ради;
- звіт про винагороду наглядової ради;
- заходи за результатами розгляду звіту наглядової ради.
[Вищезазначені документи не публікуються разом із відповідним розпорядженням Кабміну і на момент написання дайджесту ще не були доступними публічно у інший спосіб. На сайті “ПриватБанку” раніше оприлюднювався звіт про винагороду. – SOE Weekly.]
Крім того, Кабмін затвердив наступний розподіл чистого прибутку “ПриватБанку” у розмірі 30,25 млрд грн на 2022 рік:
- 80% (24,2 млрд грн) – на виплату дивідендів до держбюджету;
- 5% (1,5 млрд грн) – до резервного фонду;
- 15% (4,5 млрд грн) – на покриття збитків, накопичених у попередні роки.
Раніше ми повідомляли, що Кабмін встановив розмір дивідендів, які мають сплатити держпідприємства за 2022 рік. У той час як більшість із них мають сплатити 50%, “ПриватБанк” має сплатити 80%.
Перед цим ми писали, що у 2022 році “ПриватБанк” виплатив понад 197,7 млн грн винагороди своїм топ-менеджерам та членам наглядової ради.
Кабмін затвердив річний звіт “Укрзалізниці” за 2022 рік. Розпорядженням уряду від 28 квітня 2022 року затверджено аудійовану консолідовану фінансову звітність компанії, звіт наглядової ради та звіт правління за 2022 рік.
[Вищезазначені документи не публікуються разом із відповідним розпорядженням Кабміну і на момент написання дайджесту ще не були доступними публічно у інший спосіб. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що у 2022 році “Укрзалізниця” отримала чистий збиток у розмірі 10,8 мільярда гривень. У 2023 році компанія очікує збитків на рівні 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення.
Також ми писали, що 30 грудня 2022 року Кабмін затвердив консолідований фінансовий план “Укрзалізниці” на 2023 рік.
[Як ми повідомляли два роки тому, інформації про те, що Кабмін розглядав річний звіт “Укрзалізниці”, звіт наглядової ради, звіт правління та розподіл прибутку за 2020 рік, не було, хоча ці питання було розглянуто за 2019 та 2021 роки.
Крім цього, ми повідомляли, що тоді за результатами 2020 року “Укрзалізниця” отримала чистий збиток у розмірі 11,9 мільярда гривень. Відтоді уряд не робив жодних заяв щодо таких результатів діяльності компанії.
На момент написання цього дайджесту ситуація не змінилася. – SOE Weekly.]
Мінінфраструктури здійснить оцінку ризиків та аудит системи запобігання корупції всіх держпідприємства під своїм управлінням, почне з “Борисполя”. 2 травня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури оголосило про запуск пілотного проєкту з аудиту системи запобігання корупції в міжнародному аеропорту “Бориспіль”.
За словами міністерства, буде проаналізовано систему закупівель та укладання договорів, визначено потенційні зони ризику та шляхи їх усунення. Це допоможе запобігти зловживанням та уникнути конфлікту інтересів на підприємстві. Проект розраховано на два місяці.
Аеропорт “Бориспіль” став першим держпідприємством, що належить до сфери управління міністерства, яке розпочало подібний проєкт з оцінки та аудиту ризиків. Згодом цю програму буде поширено й на інші держпідприємства, додали у міністерстві.
Уряд розпочав корпоратизацію “Енергоатому”. 2 травня 2023 року Кабінет Міністрів, на виконання нещодавно прийнятого парламентом закону, ухвалив рішення про запуск процедури корпоратизації державного оператора атомної енергетики “Енергоатом”, шляхом його перетворення на акціонерне товариство.
З цією метою Кабмін створив комісію з перетворення “Енергоатому” під головуванням заступника міністра економіки Олексія Соболєва. До складу комісії увійшли президент “Енергоатому” Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.
Комісія має:
- розробити проєкт плану трансформації “Енергоатому” та подати його на затвердження уряду;
- подати документи, необхідні для внесення майна “Енергоатому” до статутного капіталу корпоратизованого правонаступника – нового акціонерного товариства “Енергоатом”;
Також, Кабмін встановив двомісячний строк (з дня опублікування рішення про реорганізацію компанії) для заявлення кредиторами своїх вимог до “Енергоатому” та утворив інвентаризаційну комісію.
Раніше ми писали, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію державного “Енергоатому”.
Раніше ми також повідомляли, що реформа корпоративного управління “Енергоатому” є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планується, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін – листопад 2023 року.
Детальніше про корпоратизацію “Енергоатому” читайте у наших попередніх дайджестах.
Кабмін затвердив нормативи для виплати держпідприємствами дивідендів за 2022 рік. 18 квітня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив нормативні значення для розрахунку дивідендів держпідприємств за 2022 рік.
Так, більшість держпідприємств (у тому числі, більшість великих держпідприємств] мають спрямувати 50% свого чистого прибутку за 2022 рік на виплату дивідендів, за умови спрямування 30% чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію російській агресії.
[Виходячи з офіційних даних та попередніх даних ЗМІ, за результатами 2022 року більшість великих держпідприємств, ймовірно, будуть збитковими. Зокрема, прогнозується, що наступні держпідприємства зазнають збитків у такому розмірі (скоріше за все, більшість наведених нижче показників є неаудійованими):
- “Укрпошта” – 1,3 млрд грн (перевірено аудитором);
- “Укрзалізниця” – 10,8 млрд грн;
- “Енергоатом” – 3,3 млрд грн;
- “Адміністрація морських портів України” (“АМПУ”) – 0,5 млрд грн;
- Ми не знайшли даних по міжнародному аеропорту “Бориспіль”, але, скоріше за все, він також буде збитковим, оскільки фактично не працює з 24 лютого 2022 року.
За даними ЗМІ, наступні держпідприємства мають показати прибуток такому розмірі (скоріше за все, наведені нижче показники є неаудійованими):
- “Укргідроенерго” – 11,8 млрд грн;
- “Укренерго” – 2,7 млрд грн.
Звертаємо увагу, що більшість держпідприємств зазнали значних збитків через російське вторгнення в Україну.
Виходячи з наведених вище прогнозів, скоріше за все, у сукупності загальна сума дивідендів, сплачених найбільшими держпідприємствами до держбюджету, буде незначною. Дивись також пункт про фіскальні ризики від держпідприємств нижче. – SOE Weekly.]
Також, Кабмін затвердив індивідуальні нормативні значення для розрахунку розміру дивідендів для наступних держпідприємств:
- “ПриватБанк” має спрямувати на дивіденди 80% чистого прибутку за 2022 рік.
[Як ми повідомляли раніше, у 2022 році “ПриватБанк” отримав чистий прибуток у розмірі 30,25 млрд грн. Це означає, що банк виплатить 24,2 млрд грн дивідендів. Зазначимо, що “ПриватБанк” вже не вперше виплачує найбільші дивіденди серед українських держпідприємств.
Зокрема, у 2020 році “Нафтогаз” прогнозував 11 млрд грн прибутку, але натомість показав 19 млрд грн збитків. Значний дефіцит дивідендних надходжень від держпідприємств, який виник через збитки “Нафтогазу” в той час, ймовірно, був покритий за рахунок збільшення нормативу дивідендів для “ПриватБанку” із початково запланованих 50% до 80% того року.
Детальніше див. у одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
- “Ощадбанк” має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік.
[Як ми повідомляли раніше, “Ощадбанк” заробив 690 млн грн чистого прибутку у 2022 році.]
- “Нафтогаз” має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік, а решту прибутку – на закупівлю природного газу українського видобутку.
[Раніше ми повідомляли, що за попередніми результатами 2022 року, “Нафтогаз” очікує збитків у розмірі 40 млрд грн. Якщо “Нафтогаз” закінчить 2022 рік із збитками, він не зможе виплатити дивіденди. – SOE Weekly.]
- “Укргідроенерго” має cпрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на відновлення пошкоджених активів).
- “Українська фінансова житлова” корпорація – 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на доступне іпотечне кредитування).
- “Українське Дунайське пароплавство” – 30%чистого прибутку (з урахуванням 50% на оновлення флоту).
- “Украгролізинг” – 80% чистого прибутку.
- “Укрбуд” – 95% чистого прибутку.
Кабмін замінив двох представників держави у нещодавно затвердженій наглядовій раді “Укрпошти”. 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів опублікував розпорядження, яким погодив наступні кандидатури переможців відбору на посади членів наглядової ради “Укрпошти”:
- Як незалежних членів: Абдрасілова Ріната, Карновскі Якуба, Керрола Ґері Джона, Малинську Олену, Мітюкова Ігоря. Докладніше про них читайте у нашому попередньому дайджесті.
- Як представників держави: Костянтина Гуру та Сергія Деркача.
[Звертаємо увагу, що у розпорядженні Кабміну зазначено інші кандидатури представників держави, ніж ті, яких Кабмін оголосив у своєму повідомленні про призначення нового складу наглядової ради “Укрпошти” від 23 березня 2023 року.
У тому повідомленні представниками держави було зазначено Наталію Бернацьку та Крістіну Прасолову. Докладніше про них читайте у попередньому дайджесті.
Однак, як ми писали раніше, розпорядження Кабміну, на яке посилався уряд у своєму повідомленні, на той час не було у відкритому доступі. Не було воно доступним і через тиждень (див. один із попередніх дайджестів).
Кабмін не надавав публічної інформації щодо того, чому замінив представників держави. – SOE Weekly.]
Костянтин Гура очолює Державне агентство інфраструктурних проєктів України з червня 2022 року. До цього він був виконувачем обов’язків голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Сергій Деркач обіймає посаду заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з лютого 2023 року. До цього обіймав керівні посади в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), в тому числі заступника керівника апарату та керівника Департаменту запобігання та виявлення корупції.
Уряд призначив незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку”. 21 квітня 2023 року Кабмін призначив шістьох незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку”, четверо з яких є новими. Новими незалежними членами наглядової ради є:
- Міхал Крупінські – працював заступником держсекретаря Державного казначейства Польщі, заступником виконавчого директора Групи Світового банку, керівником глобального банківського бізнесу та ринків Центральної та Східної Європи в Bank of America Merrill Lynch, генеральним директором страхової компанії PZU Group, а також головою правління польського банку Pekao;
- Елізабет Нельсон – працювала віце-президентом ЄБРР з 2012 року, в тому числі віце-президентом з питань ризиків та комплаєнсу та директором з ризиків з кінця 2016 року до кінця 2019 року. До цього вона була керівником кредитного відділу у відділі спеціалістів з ризиків Управління фінансових послуг (FSA, тепер PRA) у Великій Британії, а ще раніше мала 30-річну кар’єру в JPMorgan Chase;
- Філіп Хізлі – був президентом і головним виконавчим директором ACI Worldwide у 2005-2020 роках, а зараз входить до складу рад директорів Jopari Solutions Inc. і PayPower;
- Володимир Лавренчук – колишній голова правління “Райффайзен Банку” (2006-2019), регіональний директор NEQSOL Holding Ukraine.
Четверо нових членів замінять Байбу Апін, Майкла Вайнштейна, Пітера Бріггса та Янне Харьюнпаа.
Хуан Енріке Перес Калот та Антон П’ятигін були незалежними членами попереднього складу наглядової ради та продовжать працювати на цих посадах.
[За законом, наглядова рада “Ощадбанку”, як і рада будь-якого держбанку, повинна складатися з шести незалежних членів і трьох представників держави.
На момент написання цього дайджесту інформація про перепризначення представників держави в наглядовій раді “Ощадбанку” була відсутня. Згідно з інформацією на сайті “Ощадбанку”, Юлія Пашко, Роза Тапанова та Олександр Роднянський продовжують працювати в раді – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що, за інформацією “Економічної правди” (ЕП), щоби виконати умови нової програми МВФ, Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках.
Раніше уряд призначив нові наглядові ради в “ПриватБанку” (докладніше читайте в одному з наших минулих дайджестів) та “Укргазбанку” (див. наші попередні дайджести).
[Конкурсні відбори до наглядових рад “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року з кінцевим терміном подачі заявок 11 листопада 2022 року.
Уряд поки не надав публічної інформації щодо статусу відбору наглядової ради в “Укрексімбанку”.
За словами голови наглядової ради “Укрексімбанку” Оляни Гордієнко, процес відбору членів ради банку перебуває на етапі співбесід з кандидатами.
Нам не відомо, з чим пов’язано те, що терміни проведення відбору членів наглядових рад настільки різняться від одного держбанку до іншого, враховуючи, що усіх їх було розпочато одночасно. – SOE Weekly.]
Джерело: