Переклад фахівців Професійної асоціації корпоративного управління та Українського інституту корпоративного управління за матеріалами Corporate Governance and Ethics: Two Sides of the Same Coin https://www.ethicalview.com/our-thinking/corporate-governance-and-ethics:-two-sides-of-the-same-coin
Надійні механізми корпоративного управління будуються на етичному прийнятті рішень. Разом вони забезпечують прозорість, підзвітність і створення довгострокової цінності.
Сильне корпоративне управління без етики — це процедура без мети. Високі етичні стандарти без корпоративного управління — це намір без відповідальності. Ці два аспекти необхідно розуміти та будувати як єдину систему, елементи якої взаємодоповнюють один одного.
Корпоративне управління суттєво еволюціонувало за останні два десятиліття. Під впливом гучних корпоративних провалів, посилення регуляторних вимог і зростаючого попиту інвесторів на підзвітність ради директорів та управлінські команди зробили значні інвестиції в структури корпоративного управління: комітети з аудиту, системи управління ризиками, протоколи розкриття інформації та механізми незалежного нагляду.
Проте збої в корпоративному управлінні тривають. При детальному аналізі вимальовується чітка закономірність: системи управління, які на папері здавалися надійними, насправді не мали етичного фундаменту, необхідного для їх ефективного функціонування. Саме тому корпоративне управління та етика мають розроблятися та впроваджуватися як єдине ціле.
Що дає корпоративне управління і в чому воно недосконале
Корпоративне управління забезпечує структуру: чітко визначені ролі та обов’язки, механізми нагляду, процеси підзвітності та системи ухвалення рішень. Це незамінний фундамент. Але механізми корпоративного управління — це інструменти, а не цінності. Їх можна формально дотримуватися, фактично обходячи по суті. Рада директорів, яка технічно відповідає критеріям незалежності, але культурно схильна до беззаперечного підпорядкування домінуючому СЕО, забезпечує корпоративне управління за формою, але не за змістом. Структура без щирої етичної відданості є, зрештою, фасадом.
Що дає етика і де їй потрібне корпоративне управління
Етика забезпечує орієнтир: прихильність до чесності, справедливості, прозорості та відповідальності, які повинні визначати використання механізмів корпоративного управління. Але етика без корпоративного управління — це прагнення без підзвітності. Організації, що покладаються на особисту доброчесність без структурного підкріплення, створюють системи, які добре функціонують тоді, коли всі чесні, і руйнуються саме тоді, коли відбуваються етичні порушення, — тобто тоді, коли вони найбільше потрібні. Етика потребує корпоративного управління, щоб мати реальний вплив і наслідки.
Роль ради директорів у задаванні етичного тону
Рада директорів є головним хранителем етичної культури організації. Не тому, що директори присутні в повсякденній операційній діяльності, а тому, що вони встановлюють вищі стандарти та забезпечують підзвітність керівництва їм. Ради директорів, які активно займаються питаннями культури та етики — а не лише фінансовими результатами та дотриманням законодавства, — суттєво знижують ризик системних порушень. Ради директорів, які ставляться до етики як до управлінської функції, що перебуває нижче рівня їхньої уваги, відмовляються від одного зі своїх найважливіших обов’язків.
Засади корпоративного управління, що вбудовують етичну культуру
Ефективні засади корпоративного управління вбудовують етику на кожному рівні організації: кодекси поведінки зі справжнім змістом і видимим виконанням, комітети з етики з реальними повноваженнями та незалежністю, захист викривачів під наглядом ради директорів, структури винагороди виконавчого менеджменту, що не заохочують досягнення результатів будь-якою етичною ціною, а також регулярна звітність перед радою щодо показників культурного здоров’я організації. Це не декоративні елементи — це механізми, через які етична відданість перетворюється на послідовну організаційну поведінку.
Роль прозорості в інтегрованому корпоративному управлінні
Прозорість є сполучною тканиною між корпоративним управлінням та етикою. Організації, які розкривають інформацію про те, як приймаються рішення, як виявляються конфлікти інтересів і управляються ними, як розслідуються та вирішуються випадки порушень і як вимірюється прогрес у досягненні етичних стандартів, демонструють усім стейкхолдерам, що корпоративне управління та етика справді інтегровані. Непрозорість, навпаки, дозволяє розриву між задекларованими цінностями та реальною практикою розширюватися до нескінченності — аж поки зовнішня подія не викликає відплати, якої можна було б уникнути.
Коли корпоративне управління та етика справді інтегровані
Свідчення справжньої інтеграції можна спостерігати: рада директорів, яка так само легко ставить менеджменту запитання на етичні теми, як і на фінансові; менеджмент, який доносить погані новини нагору, не прикрашаючи їх; співробітники, які вірять, що механізми корпоративного управління навколо них є реальними, а не показовими. Ці умови виникають не лише від кращих політик — вони виникають завдяки послідовному управлінню, яке розглядає корпоративне управління та етику як нерозривні обов’язки, а не як окремі адміністративні функції, що управляються різними командами для різних аудиторій.
Висновок
Організації, які успішно долають складнощі, будують стійку репутацію та заслуговують тривалої довіри стейкхолдерів, — це ті, що перестали розглядати корпоративне управління та етику як окремі дисципліни. Вони побудували системи, в яких структура служить цінностям, а цінності наповнюють структуру, — створюючи організації, підзвітні не лише за формою, але й на практиці.