Мінекономіки оголосило конкурс на посаду незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. 23 квітня 2024 року Мінекономіки повідомило, що Номінаційний комітет затвердив вимоги до кандидатів на вакантну посаду незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. Кінцевий термін подачі заявок кандидатами – 22 травня 2024 року.
Рішення про конкурсний відбір останнього незалежного члена, необхідного для повного укомплектування наглядової ради компанії, було ухвалене в листопаді 2023 року.
Як ми повідомляли у червні 2023 року, станом на той момент – більше ніж через рік після припинення повноважень Деяна Остоїча у квітні 2022 року – Кабмін досі не обрав і не затвердив ще одного незалежного члена наглядової ради “Укренерго” [тим часом, більше ніж через два роки – SOE Weekly].
[Згідно зі статутом “Укренерго”, наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.
Згідно з інформацією на сайті “Укренерго”, зараз наглядової рада компанії скалдається з шести членів: три незалежні члени (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та три представники держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).
Таким чином, незалежні члени не становлять більшості у наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту “Укренерго”. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Також раніше ми повідомляли, що наглядова рада “Укренерго” тоді не мала обраного голови та сформованих комітетів.
[У випадку з головою ради це означає, що рада щоразу повинна була обирати головуючого на кожне засідання.
У випадку з комітетами наглядової ради це свідчить про те, що наглядова рада “Укренерго” не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, Закон “Про акціонерні товариства” вимагає, щоби в “Укренерго” були щонайменше комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень та винагород. – SOE Weekly.]
Пізніше ми писали, що 28 серпня 2023 року наглядова рада “Укренерго” обрала своїм новим головою незалежного члена Даніеля Доббені. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
У вересні 2023 року ми повідомляли, що Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ, який, серед іншого, передбачав призначення сьомого члена наглядової ради “Укренерго”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно заарештував підозрюваного у справі “Укрзалізниці”. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 29 березня 2024 року. У повідомленні йдеться, що співорганізатор схеми привласнив 11,4 млн грн коштів “Укрзалізниці”.
У САП додали, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку, але не назвали його імені. За даними ЗМІ, йдеться про бізнесмена Ярослава Остапенка.
Як ми повідомляли раніше, 26 лютого 2024 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та співробітники САП заявили, що викрили організовану злочинну групу посадовців “Укрзалізниці” та підприємців, які привласнили 11,4 млн грн компанії.
Підозрюваних НАБУ і САП не назвали, але за даними “Економічної правди” (“ЕП”), колишньому голові правління “Укрзалізниці” Євгену Кравцову було повідомлено про підозру. Докладніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.
Корпоративне управління, приватизація та непрацюючі кредити в держбанках визначені пріоритетами в плані реформ уряду за програмою Ukraine Facility на 2024-2027 роки. 18 березня 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет Міністрів схвалив план реформ для програми Ukraine Facility на суму 50 млрд євро. За його словами, у 2024 році Україна отримає близько 16 млрд євро за цією програмою.
20 березня 2024 року Шмигаль передав план президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Україна очікує, що його буде схвалено комітетом країн-членів ЄС у квітні 2024 року. Після цього новий інструмент фінансування остаточно набуде чинності, сказав Шмигаль.
За повідомленням Кабміну план складається з 70 категорій, серед яких структурні реформи в державному секторі та економічні реформи, спрямовані на розвиток бізнес-клімату та підприємництва.
Нижче ми зосередимося на запропонованих реформах на фінансових ринках, враховуючи домінування держбанків у банківському секторі, а також на управлінні держактивами.
Фінансові ринки
Реформа 1. Оцінка банківського сектору
- Оприлюднення Оцінки стійкості найбільших банків банківської системи (за розміром активів) (1 квартал 2026 року).
Реформа 2. Зменшення державної частки в банківському секторі
- Набрання чинності законодавства щодо принципів продажу держбанків (1 квартал 2026 року).
[Фактично це означає, що уряд не має наміру приватизувати держбанки до середини 2026 року (див. також наші коментарі нижче).
Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ (див. нижче), в рамках підготовки до приватизації держбанків Мінфін, за погодженням з НБУ та міжнародними фінансовими організаціями, переглядає та оновлює законопроєкт про приватизацію держбанків 2012 року і мусить подати його до парламенту до кінця березня 2024 року. – SOE Weekly.]
- Ухвалення стратегії поступового зменшення державної частки в банківському секторі (2 квартал 2026 року).
[Фактично, це означає, що уряд не має наміру приватизувати держбанки до середини 2026 року.
Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ (див. нижче), Мінфін має призначити міжнародно визнаного фінансового радника до кінця травня 2024 року для підготовки до продажу двох системних держбанків – “Сенс Банку” та “Укргазбанку”.
У січні 2024 року ми повідомляли, що заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук розповів “Економічній правді” (“ЕП”) про те, що наприкінці минулого року іноземні інвестори висловили зацікавленість у придбанні двох українських держбанків – “Укргазбанку” та “Сенс Банку”. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.
Пізніше ми писали, що, відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну на 2024 рік, до грудня Мінфін має розробити та подати закон про статутний капітал, з метою зменшення частки держави у секторі. – SOE Weekly.]
Реформа 3: Удосконалення роботи з непрацюючими кредитами (NPL)
- Ухвалення стратегії врегулювання непрацюючих кредитів (2 квартал 2025 року).
- Набуття чинності законодавства щодо вдосконалення роботи з непрацюючими кредитами (1 квартал 2026 року).
Управління державними активами
[Запропонована урядом сфера управління державними активами обмежується держпідприємствами, тоді як загалом визначення державного активу є ширшим і, як правило, включає нерухомість, інфраструктуру, землю та природні ресурси. – SOE Weekly.]
Реформа 1. Прийняття політики державної власності
- Ухвалення політики державної власності та сортування держпідприємств (4 квартал 2024 року).
[Термін збігається з терміном виконання аналогічного зобов’язання в оновленому Меморандумі з МВФ. – SOE Weekly.]
Реформа 2. Удосконалення управління та менеджменту держпідприємств
- Набуття чинності закону про корпоративне управління держпідприємствами (2 квартал 2024 року).
[Цей довгоочікуваний закон, який приводить систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств, був раніше відомий як законопроєкт № 5593-д. Докладніше про вдосконалену правову базу для держпідприємств, запроваджену цим законом, читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Згодом ми писали, що 5 березня 2024 року президент Зеленський підписав цей закон. 8 березня закон було опубліковано – таким чином, він уже набув чинності. – SOE Weekly.]
- Призначення наглядових рад з більшістю незалежних членів щонайменше у 15 держпідприємствах з переліку найбільших держпідприємств, затвердженого протокольним рішенням Кабінету Міністрів (2 квартал 2026 року).
[Незрозуміло, чи йдеться в плані реформ про раніше прийняте протокольне рішення № 62 від 29 липня 2020 року щодо підвищення рівня корпоративного управління в 15 найбільших держпідприємствах, чи має бути прийняте нове рішення, яким буде затверджено новий перелік. Сам план реформи не містить переліку 15 найбільших держпідприємств. – SOE Weekly.]
- Корпоратизація щонайменше 15 держпідприємств з переліку найбільших, затвердженого протокольним рішенням Кабінету Міністрів (3 квартал 2026 року).
[Те саме, що й вище: незрозуміло, чи йдеться в плані реформ про протокольне рішення № 62 від 29 липня 2020 року, чи про нове рішення, яке ще має бути ухвалене.
11 держпідприємств з 15 найбільших, перелічених у протокольному рішенні № 62, вже корпоратизовано. – SOE Weekly.]
- Набрання чинності законодавства про консолідовані органи управління держпідприємствами (4 квартал 2027 року).
[Нам невідомо, яке саме законодавстов мається на увазі. – SOE Weekly.]
Реформа 3. Розділення фінансового обліку, пов’язаного з виконанням ПСО та іншою діяльністю
- Ухвалення дорожньої карти щодо розмежування діяльності, пов’язаної та не пов’язаної із виконанням покладених спеціальних обов’язків (ПСО) (1 квартал 2025 року).
[Дорожня карта стосується держпідприємств, хоча ПСО, як правило, можуть застосовуватися до суб’єктів будь-якої форми власності. Див. також наші коментарі нижче. – SOE Weekly.]
- Оцінка, доопрацювання та ухвалення закону, що розмежовує діяльність, пов’язану та не пов’язану з ПСО (3 квартал 2025 року).
- Незалежний аудиторський звіт, що підтверджує відокремлення діяльності, пов’язаної та не пов’язаної з ПСО (3 квартал 2027 року).
Реформа 4. Удосконалення системи контролю за державною допомогою
- Скасування призупинення контролю за державною допомогою та гармонізація законодавства про державну допомогу із законодавством ЄС (3 квартал 2025 року).
[Застосування Закону “Про державну допомогу” було призупинено на час дії воєнного стану в Україні.
У Плані зазначено, що ПСО прирівнюються до послуг загального економічного інтересу (SGEI) в ЄС. SGEI в принципі можуть надаватися будь-яким суб’єктом, незалежно від форми власності. Таким чином, їхнє застосування не обмежується до держпідприємств. Більше того, законодавство ЄС встановлює рамки, які, як правило, вимагають конкурентного відбору постачальників послуг у рамках SGEI. В Україні послуги, що становлять загальний економічний інтерес, визначені Законом “Про державну допомогу”, а їхнє застосування також не обмежується до держпідприємств.
З огляду на це, реформу державної допомоги краще було би віднести до розділу “Управління державними фінансами” або “Бізнес-середовище”, а реформу ПСО – до реформ відповідних ключових секторів (наприклад, “Енергетика” або “Транспорт”), а не до категорії, що стосується держпідприємств.
Зауважимо також, що Антимонопольний комітет не зазначено серед виконавців Реформ 3 і 4, “Розділення фінансового обліку, пов’язаного з виконанням ПСО та іншою діяльністю” та “Удосконалення системи контролю за державною допомогою”. – SOE Weekly.]
Оновлений Меморандум МВФ. 22 березня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після третього перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Серед ключових зобов’язань України, пов’язаних із держпідприємствами, є наступні:
- До кінця травня 2024 року Мінфін має призначити міжнародно визнаного фінансового радника для підготовки до продажу двох системних державних банків – “Сенс Банку” та “Укргазбанку”.
- У рамках підготовки до приватизації держбанків Мінфін, у консультаціях із НБУ та міжнародними фінансовими організаціями, переглядає та оновлює законопроєкт про приватизацію державних банків 2012 року і мусить подати його на розгляд парламенту до кінця березня 2024 року. Всі системні банки з мажоритарною часткою у державній власності повинні перейти під відповідальність Мінфіну, а будь-які несистемні банки, що перейдуть у держвласність, не будуть рекапіталізовані за рахунок бюджетних коштів і будуть передані для реорганізації в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у разі порушення пруденційних вимог (модифікований безперервний структурний маяк).
[Цей структурний маяк було додано в грудні 2023 року після другого перегляду МВФ в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Його модифікація полягає у забороні рекапіталізувати несистемні банки за рахунок бюджетних ресурсів та зобов’язанні передавати їх на реорганізацію у разі порушення пруденційних вимог. – SOE Weekly.]
- До кінця жовтня 2024 року влада розробить політику власності держпідприємств, дивідендну політику та стратегію приватизації (структурний маяк, перенесено з кінця серпня 2024 року).
- Влада визначить основні держпідприємства, які найбільше постраждали від війни, та підготує огляд потенційних фіскальних та квазіфіскальних витрат (структурний маяк, кінець вересня 2024 року).
- ФГВФО, Мінфін та НБУ підготують концепцію санації банків у консультаціях з персоналом МВФ (структурний маяк, кінець грудня 2024 року).
Джерело: https://www.epravda.com.ua/