Корпоративне управління держпідприємств, SOE WEEKLY з 26 травня по 26 червня  2023

 Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський, 

Олександр Лисенко, Олексій Павлиш, Марія Крамар,

 https://www.epravda.com.ua/

Фонд держмайна ліквідує понад 1200 збиткових держпідприємств. 16 червня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що проаналізував 2 364 підприємства, які наразі перебувають в управлінні ФДМУ. Із них:

• 134 – стратегічні активи, які залишаться в управлінні ФДМУ;
• 288 – підлягають приватизації та шукають інвесторів;
• 664 – перебувають на окупованих територіях;
• 1278 – заплановані до ліквідації або банкрутства.

Активи, які залишаються в управлінні ФДМУ, – стратегічні та соціальні підприємства, зокрема, діючі та прибуткові протезно-ортопедичні компанії та оборонні підприємства. [ФДМУ не зазанчив назви цих підприємств. – SOE Weekly.]

До кінця 2023 року ФДМУ планує взяти в управління ще близько 1200 держпідприємств.

На думку ФДМУ, ліквідація непрацюючих активів дозволить зменшити боргове навантаження на держбюджет, виплатити заборгованість із заробітної плати працівникам, створити нові бізнеси на базі майна збиткових підприємств, а також розвивати українську економіку.

Ліквідація підприємств може тривати від чотирьох місяців до 1,5 року. ФДМУ планує ліквідувати 347 підприємств у 2023 році, 400 підприємств – у 2024 році та ще 141 – у 2025 році.

Раніше ми повідомляли, що з вересня 2022 року ФДМУ замінив 89 керівників та 53 членів наглядових рад на підприємствах, які перебувають в його управлінні. Фонд очікував на погодження призначень ще на 26 підприємствах.

Також ми писали, що Верховна Рада схвалила механізм ліквідації понад 1200 непрацюючих державних підприємств.

Перед цим ми повідомляли, що ФДМУ оголосив, що планує замінити керівників 65 держпідприємств. Таке рішення було прийнято на основі аналізу фінансових показників цих підприємств.

Крім цього, ми писали, що ФДМУ оголосив про початок звільнення недоброчесних керівників держпідприємств.

Наглядова рада “Укроборонпрому” затвердила стратегічні пріоритети розвитку концерну до 2034 року. 21 червня 2023 року “Укроборонпром” повідомив, що його наглядова рада затвердила стратегію, яка встановлює пріоритети для “Укроборонпрому” та підприємств-учасників концерну на 2023-2034 роки.

[У державному оборонному замовленні у 2020 році частка держпідприємств, зокрема тих, що входять до “Укроборонпрому”, становила 36%. – SOE Weekly.]

Згідно з пресрелізом “Укроборонпрому”, його основною метою є забезпечення сталого розвитку виробничо-технологічної бази. Це включає серійне виготовлення та постачання продукції і послуг для задоволення потреб Сил безпеки та оборони України.

Стратегічними пріоритетами “Укроборонпрому” та його підприємств є:

• збереження існуючих науково-технічних та виробничих компетенцій;
• розвиток нових компетенцій за рахунок трансферу технологій від провідних західних компаній;
• підтримка всього життєвого циклу сучасних зразків озброєння та військової техніки.

“Укроборонпром” має на меті забезпечити взаємосумісність та взаємозамінність озброєння та військової техніки, що використовуються Силами безпеки та оборони України та країнами-членами НАТО. Для цього “Укроборонпром” співпрацюватиме з оборонними компаніями США, а також інших країн-членів НАТО і ЄС.

[Раніше ми повідомляли, що “Укроборонпром” створив кілька нових виробництв у країнах НАТО. Детальніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

Зауважимо, що важливо, аби стратегія держпідприємств відповідала очікуванням держави як власника. Ці очікування, як правило, викладені в політиці державної власності.

Концепцію реформи корпоративного управління “Укроборонпрому”, включаючи політику власності, було розроблено на початку 2020 року членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar.

Згодом політику було cхвалено урядом у 2021 році. Обговорення цих документів можна знайти в Огляді ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами в Україні.

У відкритому доступі немає інформації про те, чи розглядалися якісь зміни до цієї політики після повномасштабного вторгнення Росії. Нам також невідомо, як нещодавно затверджена стратегія “Укроборонпрому” відображає його політику власності. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації “Укроборонпрому”.

9 грудня 2021 року Кабмін ухвалив постанови та розпорядження про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств “Укроборонпрому” на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

Ми також писали, що у своєму прес-релізі Кабмін повідомив, що 21 березня 2023 року прийняв постанову про реорганізацію Державного концерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство.

Згодом ми повідомляли, що ця корпоратизація ще не розпочалася: постанову уряду про перетворення Державного концерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” ще не було оприлюднено.

Кабмін опублікував постанову 4 травня 2023 року. (Детальніше читайте в одному з наших попередніх випусків).

Однак перетворення “Укроборонпрому”, як того вимагала ця постанова, залишилося заблокованим (детальніше див. в одному з наших минулих дайджестів).

[Серед іншого, трансформація “Укроборонпрому” передбачає створення наглядової ради, до склад якої входитимуть незалежні члени. Таким чином, новій наглядовій раді буде необхідно актуалізувати вже існуючі або затвердити нові стратегічні пріоритети розвитку корпоратизованої компанії. – SOE Weekly.]

ФДМУ планує централізувати управління держмайном

13 червня 2023 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Рустем Умєров в ефірі телеканалу “1+1” заявив, що Фонд розробляє плани щодо централізації управління державною власністю, які передбачають створення:

• cуверенного фонду;
• земельного банку;
• інвестиційного фонду нерухомості.

Суверенний фонд. За словами Умєрова, після створення cуверенного фонду всі стратегічні держпідприємства, які не підлягають приватизації, буде передано від Кабінету Міністрів до цього фонду. Він слугуватиме єдиним інструментом для ефективного довгострокового управління державними компаніями, включатиме стратегічні активи, які розвиватимуться з метою отримання прибутку та збільшення добробуту для майбутніх поколінь.

[Інших подробиць оприлюднено не було.

Суверенні фонди (sovereign wealth funds – SWFs) зазвичай створюються для управління резервною ліквідністю країни, що є результатом або наявності запасів ресурсів (наприклад, великих запасів нафти), або доходу, що генерується валютними резервами країни (як у випадку з сінгапурською GIC).

SWF зазвичай інвестує в цінні папери, що торгуються на основних розвинених ринках, і займається оптимізацією портфелю через постійну торгівлю цінними паперами для досягнення балансу між ризиком і прибутковістю (тобто є насамперед управлінцем фонду).

Умєров, можливо, має на увазі ідею фонду національного добробуту (national wealth fund – NWF), такого як сінгапурський Temasek, а не SWF. NWF займається активним управлінням операційними активами як портфелем (тобто є насамперед управлінцем активами). Його метою є максимізація вартості портфеля шляхом активного управління, включаючи розвиток, реструктуризацію та монетизацію окремих активів.

Досвід роботи як суверенних фондів (SWFs), так і фондів національного добробуту (NWFs), суттєво різниться в різних країнах світу – від дуже негативного до дуже позитивного, і успіх фонду, як правило, пов’язаний з якістю його корпоративного управління. Наприклад, як Норвегія, так і Венесуела мають величезні запаси нафти.

Проте норвезький фонд GPFG продемонстрував надзвичайний успіх (уже в 2017 році його вартість досягла 1 трильйона доларів). Натомість, венесуельський фонд FIEM/FEM зазнав невдачі через політичне втручання та погане управління і скоротився з 7 млрд дол. у 2001 році майже до нуля. – SOE Weekly.]

11 червня 2023 року ФДМУ повідомив, що підписав меморандум про співпрацю з Contango, консалтинговою компанією суверенного фонду Об’єднаних Арабських Еміратів ADQ. Це стратегічне партнерство дозволить отримати професійну експертизу, підтримку та допомогу у створенні суверенного фонду та розробці його стратегії, додали у ФДМУ.

Як ми повідомляли раніше, “Економічна правда” (ЕП) писала, що ФДМУ має намір перетворитися на суверенний фонд для управління найбільшими держпідприємствами та конфіскованими російськими активами.

[Зазначимо, що Програма діяльності Кабінету Міністрів, схвалена парламентом у 2020 році, включала план створення Фонду національного добробуту (ФНД) для управління стратегічними держпідприємствами. Члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський відіграли ключову роль у розробці концепції ФНД.

У держбюджеті на 2020 рік також було передбачено окрему статтю для створення ФНД. Проте план так і не було реалізовано, а бюджетну статтю було скасовано після зміни Кабміну у березні 2020 року.

Огляд ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами в Україні у 2021 році містив рекомендації щодо централізації функції власності для держпідприємств. ОЕСР та український уряд домовилися про реалізацію цих рекомендацій в рамках спільної чотирирічної програми, яка стартувала два тижні тому.

Зазначимо також, що українські держпідприємства зазнали значних фізичних та фінансових збитків через російське вторгнення, а також отримали нові завдання або покладені спецобов’язки (ПСО). Як наслідок, є малоймовірним те, що ці держпідприємства найближчим часом зможуть генерувати значні прибутки. Однак багато з них зберігають своє стратегічне значення для української економіки.

У звіті CASE “Економічні пріоритети в післявоєнній Україні” Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський рекомендували Україні прийняти на парламентському рівні політику державної власності. Ця політика повинна встановити чітке обґрунтування для володіння державою підприємствами, яке має бути використане для визначення стратегічно важливих держкомпаній.

Важливо зазначити, що чітка законодавча база, включаючи вимоги до політики державної власності, була передбачена законопроєктом № 5593-д. Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні ще 15 липня 2021 року. Він має бути ухвалений до кінця жовтня 2023 року в рамках зобов’язань України за поточною програмою МВФ на суму 15,6 млрд доларів. – SOE Weekly.]

Земельний банк. Щодо земельного банку Умєров повідомив, що ФДМУ та Кабмін планують централізувати всі державні землі сільськогосподарського призначення в єдиному суб’єкті для передачі в довгострокову оренду.

[Станом на 2020 рік в Україні налічувалося 750 тис. га сільськогосподарських земель держвласності. Для порівняння, за даними ЗМІ, у 2023 році найбільша аграрна компанія “Кернел” обробляла 363 тис. га землі, а 10 найбільших агрохолдингів сукупно управляли 2,3 млн га землі.

Одним із найбільших державних землевласників є Національна академія аграрних наук (НААН). Станом на 2020 рік вона управляла 465 тис. га землі, але лише 320 тис. га з них (69%) було зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Дані про 145 тис. га землі були відсутні.

Академія часто фігурує в корупційних скандалах. Розслідувачі виявили, що керівники НААН та їхні родичі стали власниками земельних ділянок на територіях, які раніше використовувалися науково-дослідними установами, підпорядкованими Академії.

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте, купівля-продаж земель сільгосппризначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]

Інвестиційний фонд нерухомості. За словами Умєрова, цей фонд створюється для того, щоб здавати в оренду нерухомість, наприклад, портові або інфраструктурні об’єкти.

[Незрозуміло, чи цільова модель передбачає, що фонд буде власником нерухомості, агентом з управління нерухомістю чи працюватиме за договорами оперативного управління. Також незрозуміло, чи фонд отримуватиме доходи від експлуатації державної нерухомості, чи лише плату за послуги, а сам дохід від нерухомості сплачуватиметься безпосередньо до держбюджету.

Наразі немає публічного обґрунтування того, навіщо та у яких ситуаціях держава повинна володіти нерухомістю, або публічно озвучених планів щодо розробки такого обґрунтування. Нам також не відомо про плани щодо сортування об’єктів нерухомості на ті, що підлягають приватизації, та ті, які мають залишитися у держвласності.

Згідно з оновленим Єдиним реєстром об’єктів державної власності, станом на 1 січня 2023 року у власності держави перебувало понад 1 мільйон об’єктів нерухомості, які знаходилися в управлінні 8 722 суб’єктів господарювання, включаючи держпідприємства, державні установи та приватні компанії. У відкритому доступі відсутня інформація про вартість цих активів, умови їх використання (оренда чи оперативне управління) та вартість оренди.

До п’ятірки найбільших балансоутримувачів державної нерухомості входять:

• “Укрзалізниця” – державна залізнична компанія; управляє 124 752 об’єктами нерухомості.
• “Донецькоблгаз” – за даними SMIDA, 38% його акцій належить “Нафтогазу”, тоді як 50% було вилучено урядом у двох офшорних компаній Trading Field Limited (25%) та Endless Moonlight Limited (25%). “Донецькоблгаз” управляє 27 508 об’єктами, переважно (якщо не повністю) за контрактом на управління з Міністерством енергетики.
• “Луганськгаз” – за даними SMIDA, 25% належить “Нафтогазу”; управляє 25 326 об’єктами. Згідно з реєстрами, 49,91% належить компанії “Газтек”, пов’язаній з Group DF Дмитра Фірташа.
• “Львівгаз” – за даними SMIDA, 25% належить “Нафтогазу”; за інформацією ЗМІ, частки попередніх приватних власників було вилучено державою; управляє 24 498 об’єктами.
• “Ліси України” – держпідприємство, що здійснює управління лісами; управляє 22 311 об’єктами.

Звертаємо увагу, що 12 січня 2023 року у першому читанні було прийнято законопроєкт № 6013. Цей законопроєкт має на меті замінити квазі-права “господарського відання” та “оперативного управління” на прозорі та послідовні приватноправові структури користування (оренди) та управління майном. – SOE Weekly.]

Верховна Рада віддала перевагу альтернативному законопроєкту про реформування корпоративного управління “ОГТСУ” перед урядовим. 10 червня 2023 року Верховна Рада відхилила законопроєкт №9311, поданий Кабміном, який встановлював одноразову процедуру для оптимізації структури власності “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) шляхом приєднання до нього “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”).

До цього, цей законопроєкт критикували як такий, що не відповідає зобов’язанням України перед МВФ. (Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті).

Натомість парламент проголосував за доопрацювання альтернативного законопроєкту (№9311-1) та його повторного подання на розгляд до Верховної Ради. Цей законопроєкт було подано народними депутатами Максимом Хлапуком (фракція “Голос”), Ярославом Железняком (фракція “Голос”) та іншими народними депутатами. Авторами законопроєкту є члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко та Андрій Бойцун.

Загалом було зареєстровано чотири альтернативні версії цього законопроєкту. За словами Железняка, Секретаріат Енергетичного Співтовариства надіслав листа до енергетичного комітету Верховної Ради, в якому зазначив, що редакція законопроєкту №9311-1 є найкращою, зокрема підкресливши його переваги над урядовою версією.

Як ми повідомляли раніше, законопроєкт №9311-1 виправляє недоліки урядового законопроєкту і має на меті допомогти Україні виконати свої зобов’язання перед МВФ та інші міжнародні зобов’язання. Якщо парламент ухвалить законопроєкт №9311-1 за одне пленарне засідання протягом найближчих тижнів, це допоможе уряду вкластися у строки виконання структурного маяка МВФ щодо реформування “ОГТСУ”.

[Раніше ми писали, що поточна програма МВФ “Механізм Розширеного Фінансування” (EFF) для України на суму 15,6 млрд доларів, окрім інших вимог, встановлює структурний маяк для “ОГТСУ”. Зокрема, українська влада взяла на себе зобов’язання здійснити наступні кроки:

• Передати всі акції “ОГТСУ” від “МГУ” до Міністерства енергетики та прийняти новий статут “ОГТСУ”, розроблений та погоджений із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, до кінця липня 2023 року (структурний маяк);
• Обрати та призначити наглядову раду “ОГТСУ” до кінця жовтня 2023 року;
• Після цього призначити нового керівника “ОГТСУ” і згодом ліквідувати “МГУ”.

Умови програми МВФ можуть змінитися після нещодавнього перегляду МВФ. 30 травня МВФ та українська влада досягли домовленості на рівні персоналу щодо оновленого пакету економічної та фінансової політики в рамках програми EFF. Угода на рівні персоналу підлягає затвердженню Виконавчою радою МВФ. – SOE Weekly.]

Більш детально про законопроєкти №9311 та 9311-1 читайте у наших попередніх дайджестах.

Тим часом, народні депутати від фракції “Батьківщина” зареєстрували ще два альтернативні законопроекти – № 9311-2 (внесено Олексієм Кучеренком 26 травня) та № 9311-3 (внесено Юлією Тимошенко та Сергієм Власенком 2 червня).

10 червня 2023 року законопроєкт № 9311-2 було відкликано. До Ради також надійшло звернення про відкликання законопроекту № 9311-3, і його розгляд було відкладено.

“ОГТСУ” шукає рекрутингову компанію для відбору незалежних кандидатів до наглядової ради. 15 червня 2023 року “ОГТСУ” оголосила тендер у системі Prozorro на закупівлю послуг компанії з пошуку кандидатів у незалежні члени наглядової ради “ОГТСУ”.

Кінцевий термін подання пропозицій – 29 червня, а самі торги заплановано на 30 червня.

[Тендер у системі Prozorro проходить у два раунди. У першому раунді подаються пропозиції відповідно до умов оголошення про закупівлю та відбираються фірми-кандидати для другого раунду. У другому раунді відібрані фірми подають тендерні пропозиції щодо ціни. Переможець визначається на основі найнижчої цінової пропозиції. – SOE Weekly.]

Згідно з оголошенням про закупівлю “ОГТСУ”, очікувана вартість послуг з підбору персоналу становить 2 млн грн без ПДВ.

[Це означає, що торги у другому раунді починаються з 2 млн грн, і під час торгів ціна може знизитися. – SOE Weekly.]

Кінцевий термін для пошуку кандидатів до наглядової ради – 31 січня 2024 року.

[Як ми зазначили вище, згідно з чинною програмою МВФ, нова наглядова рада “ОГТСУ” має бути призначена до кінця жовтня 2023 року. Зауважимо, що дедлайн 31 січня 2024 року наразі не заважає рекрутерам знайти кандидатів до наглядової ради раніше. – SOE Weekly.]

Корпоратизація “Укроборонпрому” досі заблокована. За даними аналітичного центру StateWatch, перетворення держконцерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, передбачене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2023 року, заблоковано.

StateWatch повідомив, що пункти, які дозволяли вчинення дій щодо реєстрації нової компанії, були вилучені з проєкту постанови перед тим, як її було схвалено на засіданні Кабміну, а саме вилучено:

• Пункт про призначення Юрія Гусєва [нинішній гендиректор “Укроборонпрому” – SOE Weekly] виконуючим обов’язки гендиректора нової компанії до призначення постійного керівника.
• Пункт, який доручає Гусєву здійснити реєстрацію припинення “Укроборонпрому” та створення нової компанії АТ “Українська оборонна промисловість”. Цей пункт також уповноважував Гусєва здійснити дії щодо реєстрації випуску акцій нової компанії в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Станом на середину червня в держреєстрі була відсутня інформація щодо реєстрації АТ “Українська оборонна промисловість”, додали у StateWatch.

За даними джерел аналітичного центру в уряді, зараз Кабмін намагається визначити, хто саме та на основі якого нормативно-правового акту має провести реєстрацію нової оборонної компанії. Пізніше StateWatch повідомив, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості не знає, коли розпочнеться трансформація “Укроборонпрому”.

У свою чергу, згідно опублікованої відповіді Міністерства, воно підтвердило, що реєстрація “Укроборонпрому” буде здійснена після того, як уряд з’ясує, хто має зареєструвати нову компанію, при цьому не зазначивши коли саме це станеться.

Раніше ми повідомляли, що 4 травня 2023 року Кабмін опублікував постанову про перетворення держконцерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”. (Детальніше читайте в одному із наших попередніх дайджестів).

Як ми повідомляли раніше, Кабмін заявив у пресрелізі, що прийняв відповідне рішення про корпоратизацію “Укроборонпрому” 21 березня 2023 року. Згодом ми писали, що корпоратизація “Укроборонпрому” ще не розпочалася, оскільки постанову уряду ще було не оприлюднено.

Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення “Укроборонпрому”, включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління державних підприємств.

Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації “Укроборонпрому”.

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств “Укроборонпрому” на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

ОЕСР запускає чотирирічну програму підтримки реформ в Україні, що включає держпідприємства. 7 червня 2023 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та уряд України розпочали чотирирічну програму, яка підтримає процес реформ, відновлення та реконструкції в Україні, а також допоможе країні реалізувати її амбіції щодо вступу до ОЕСР та ЄС.

Програма включає кілька проєктів, пов’язаних з держпідприємствами. 

• Розбудова потенціалу для підтримки впровадження рекомендацій ОЕСР за результатами огляду корпоративного управління держпідприємств. За результатами Огляду 2021 року ОЕСР надала детальні рекомендації щодо пріоритетних напрямків реформт у галузі корпоративного управління держпідприємств. На їх основі проєкт надаватиме цільову технічну допомогу Міністерству економіки та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) для впровадження найкращих практик у таких сферах, як:
• Централізація державної функції власності;
• Посилення підзвітності та прозорості у встановленні та моніторингу цілей державних підприємств;
• Покращення розкриття інформації;
• Підвищення професіоналізму та посилення автономії наглядових рад держпідприємств.
• Удосконалення фінансових ринків та корпоративного управління для післявоєнного відновлення. Стратегія розвитку публічного та приватного ринків капіталу в Україні є критично важливою для залучення іноземних інвестицій та підтримки зростання внутрішнього фінансування, необхідного для забезпечення сталого відновлення України, йдеться у програмі ОЕСР.

Відповідно до програми, це вимагає всебічної оцінки поточної законодавчої, регуляторної та інституційної бази України, яка визначає, як функціонують її ринки капіталу та наскільки вони відповідають стандартам ОЕСР, включаючи різні настанови ОЕСР щодо корпоративного управління, пенсійного регулювання та захисту прав споживачів фінансових послуг. Серед іншого, оцінка повинна включати оцінку потенціалу для виведення держпідприємств на біржу (лістингу).

• Огляд заходів із забезпечення доброчесності та боротьби з корупцією. Україна висловила зацікавленість у підтримці антиолігархічних реформ. Для цього необхідно оцінити ризики захоплення державної політики групами із корисливим інтересами; проаналізувати питання державних закупівель, держпідприємств та конкуренції; а також практик відповідального ведення бізнесу та проведення відповідних ризик-орієнтованих комплексних перевірок як у державних, так і в приватних компаніях.

ВАКС втретє відхилив клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва. 5 червня 2023 року юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси екс керівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про продовження досудового розслідування у справі щодо премій Коболєва.

Як повідомили у “Міллер”, у своєму клопотанні сторона обвинувачення просила продовжити строк досудового розслідування ще на шість місяців для проведення слідчих дій.

Раніше ми повідомляли, що ВАКС повторно розгляне клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва.

Також ми повідомляли, що ВАКС відхилив попереднє клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування.

Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly] та його захисту (читайте один із наших попередніх дайджестів).

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Держава володіє 3 256 держпідприємствами на центральному рівні. Станом на 1 січня 2023 року українська держава володіла 3 256 державними компаніями. Це з’ясувала команда SOE Weekly, проаналізувавши оновлений Єдиний реєстр об’єктів державної власності.

За даними цього ж реєстру, станом на 1 січня 2022 року налічувалося 3 378 держпідприємств. Це означає, що протягом 2022 року їхня кількість зменшилася на 122 ДП, або на 3,6% від загального портфеля державних підприємств. [Звертаємо увагу, що ця кількість не включає щонайменше 14 000 підприємств, що належать місцевим органам влади, щодо яких немає достовірної статистики. – SOE Weekly].

Команда SOE Weekly проаналізувала перелік держпідприємств за назвами компаній. Виходячи з назв, щонайменше 2 384 (73%) з 3 256 підприємств зареєстровані як державні унітарні підприємства.

Звертаємо увагу, що Фонд державного майна України (ФДМУ), який веде Єдиний реєстр, опублікував лише назви держпідприємств у списку 2023 року, на відміну від даних, оприлюднених за 2022 рік, які також включали таку інформацію, як організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, суб’єкт управління, основний вид господарської діяльності, фінансові показники та юридичний статус.

Обмеження опублікованих даних може бути пов’язане з міркуваннями безпеки у воєнний час, особливо коли йдеться про розкриття конкретних місць розташування держпідприємств. Однак інші показники, які не містять конфіденційної інформації, можуть бути опубліковані для забезпечення громадського контролю за діяльністю держпідприємств.

Нестандартні організаційно-правові форми для держпідприємств, такі як державне унітарне підприємство, не відповідають Принципам ОЕСР з корпоративного управління державних підприємств. Зазначимо, що 12 січня 2023 року було прийнято за основу законопроєкт № 6013. Зокрема, він має на меті сприяти перетворенню державних унітарних підприємств у стандартні правові форми, такі як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Законопроєкт встановлює семирічний термін для корпоратизації всіх держпідприємств.

Раніше ми повідомляли, що 14 березня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив свій План пріоритетних дій на 2023 рік. План передбачає подальше реформування держпідприємств, зокрема скорочення їхньої кількості шляхом приватизації, ліквідації та реорганізації. План дій уряду та Єдиний реєстр ФДМУ не містять планів щодо подальшої приватизації, ліквідації чи збереження у державній власності конкретних держпідприємств.

Члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський є авторами розділу “Приватизація та корпоративне управління держпідприємств” у звіті “Економічні пріоритети для повоєнної України“, підготовленого CASE (Польща) та CASE Україна. У звіті наголошується на необхідності затвердження на парламентському рівні оновленої політики державної власності, яка б чітко окреслювала обґрунтування збереження державної власності на підприємства.

Бойцун та Яблоновський підкреслюють, що вкрай важливо завершити тріаж (сортування) державних підприємств, розподіливши їх на ті, що підлягають приватизації, ліквідації або збереженню у власності держави, саме на основі оновленої політики державної власності. Наразі не існує законодавчих ініціатив щодо запровадження державної політики власності або публічної інформації щодо тріажу.

Банки

Частка непрацюючих кредитів у держбанках зросла до 53%. Національний банк України повідомив, що станом на 1 травня 2023 року непрацюючі кредити (NPL) у державних банках становили 53% від їхнього загального кредитного портфеля. Зазначимо, що частка непрацюючих кредитів у приватних банках становила 22%.

[Станом на 1 лютого 2022 року частка NPL у держбанках становила 46%. Вона зросла до 53% станом на 1 травня 2023 року на тлі російського вторгнення. Однак частка NPL у “ПриватБанку” за той самий період знизилася на 1 відсотковий пункт – з 68% до 67%. В інших держбанках – включно з “Укрексімбанком”, “Ощадбанком” та “Укргазбанком” – частка непрацюючих кредитів різко зросла більш ніж на 15 відсоткових пунктів, сягнувши 43% із початкових 27%.

Збільшення частки NPL у держбанках, крім “ПриватБанку”, насамперед пояснюється зростанням частки NPL в іноземній валюті, яка зросла на 24 відсоткові пункти – з 23% до 47%. Таке зростання, ймовірно, пов’язане зі значною девальвацією гривні по відношенню до долара США: офіційний обмінний курс змінився з 28,4 грн/дол. у лютому 2022 року до 36,6 грн/дол. у травні 2023 року.

Ця розбіжність також може бути пов’язана з тим, що “ПриватБанк” після націоналізації зосередився на роздрібному банківському обслуговуванні, яке менше постраждало від повномасштабної агресії Росії, тоді як інші банки мали значні кредитні портфелі в корпоративному сегменті, у тому числі кредити держпідприємствам. [Зауважимо, що для перевірки цієї гіпотези нам потрібні додаткові дані. – SOE Weekly.]

[Зауважимо також, що слід очікувати подальшого зростання частки непрацюючих кредитів у держбанках після націоналізації “Сенс Банку” (раніше “Альфа-Банку”). – SOE Weekly].

Кабмін призначив новий склад наглядової ради “Укрексімбанку”. 30 травня 2023 року Кабінет Міністрів призначив шістьох незалежних членів наглядової ради “Укрексімбанку”, п’ятеро з яких є новими. Новими незалежними членами наглядової ради є:

• Сільвія Юмі Ганссер-Поттс – член правління та комітету з аудиту та ризиків Європейського фонду для Південно-Східної Європи (EFSE), також член правління латвійського Citadele Banka та радниця BlackPick Capital, колишня керуючий директор ЄБРР;
• Разван Мунтяну – екс член правління “ПриватБанку“, колишній головний виконавчий директор австрійського Addiko Bank та колишній керуючий директор споживчого кредитування австрійського Raiffeisen Bank International;
• Роберт Коссманн – незалежний директор мікрофінансової організації “Кристал” та екс член правління українського “Райффайзен Банку Аваль” (з 2006 по 2020 рік);
• Енгін Акчакоча – радник ЄБРР в Україні, радник МВФ та Світового банку в Європі та Азії, член правління турецької холдингової компанії Anadolu Grubu та член правління турецької мережі супермаркетів Migros Ticaret A.Ş;
• Ростислав Футало – консультант з питань діджиталізації у словацькому банку ČSOB Finančná skupina, колишній експерт Європейської Комісії та екс керуючий директор “Райффайзен Лізинг” у Raiffeisen Bank International.

П’ятеро нових членів замінять на відповідних посадах Дімітрі Чічло, Ласло Урбана, Оляну Гордієнко, Сергія Коновця та Владислава Винярського.

Домінік Меню, який був незалежним членом попереднього складу наглядової ради, продовжить працювати на своїй посаді.

[Згідно з інформацією на сайті “Укрексімбанку”, Вікторія Страхова, Юрій Буца та Юрій Терентьєв продовжують виконувати обов’язки представників держави в наглядовій раді банку. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що Кабмін затвердив новий склад наглядової ради “Ощадбанку”.

Перед цим ми також писали, що, за інформацією “Економічної правди” (ЕП), Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках, щоб виконати умови нової програми МВФ.

Раніше уряд призначив нові наглядові ради в “ПриватБанку” та “Укргазбанку”.

[Конкурсні відбори до наглядових рад “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року.

Відбір до “ПриватБанку” тривав близько двох з половиною місяців (завершився 27 грудня 2022 року); до “Ощадбанку” – понад шість місяців (завершився 21 квітня 2023 року); до “Укрексімбанку” – понад сім місяців (завершився 30 травня 2023 року). Причини такої різниці у тривалості конкурсів публічно не повідомлялися.

Крім того, SOE Weekly виявив певні закономірності, які прослідковуються за результатами формування нових наглядових рад “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку”, а саме:

• Майже всіх незалежних членів було замінено. Так, у “ПриватБанку” та “Укрексімбанку” на новий термін було перепризначено лише одного [з шести] незалежного члена з попереднього складу наглядової ради; в “Укрексімбанку” – одного [з шести]; в “Ощадбанку” – двох [із шести].
• До складу наглядових рад кожного з трьох держбанків обрано по одному українцеві у якості незалежного члена; всі інші незалежні члени – іноземці. Повноваження всіх українців, які входили до складу наглядових рад цих трьох держбанків у якості незалежних членів, було припинено.
• Не було припинено повноваження жодного представника держави в наглядових радах цих держбанків.
• Було припинено повноваження всіх голів наглядових рад всіх трьох держбанків.

Також, з наявної інформації, акціонер не проводив оцінку результатів роботи жодної із попередніх наглядових рад. Кабмін або Мінфін ніколи публічно не висловлювали претензій до їхньої роботи, в тому числі до фінансових результатів діяльності відповідних банків, хоча вони суттєво відрізнялися між трьома банками. Якщо ж Кабмін як акціонер таки був незадоволений роботою наглядових рад, то незрозуміло, чому не було замінено жодного представника держави, тоді як замінено майже всіх незалежних членів.

Крім того, поки незрозуміло, як по суті нові склади наглядових рад будуть забезпечувати злагодженість у командній роботі цього органу в контексті безпекових питань, пов’язаних з російськими ракетними обстрілами, які можуть вплинути на бажання іноземних членів наглядових рад приїздити для участі в засіданнях до України, і призвести до того, що вони надаватимуть перевагу зустрічам лише в режимі онлайн. – SOE Weekly.]

Фонд державного майна замінив 142 керівників та членів наглядових рад на держпідприємствах. 29 травня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що з вересня 2022 року замінив 89 керівників та 53 членів наглядових рад на підприємствах, що перебувають в управлінні ФДМУ. Фонд очікує затвердження призначень ще на 26 підприємствах.

ФДМУ ініціював ці зміни після того, як компанії не змогли досягти заплановані фінансові показники та зазнали збитків.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив, що планує замінити керівників на 65 держпідприємствах. Таке рішення було прийнято на основі аналізу фінансових показників цих підприємств.

Також ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок звільнення недоброчесних керівників держпідприємств.

Як ми також писали в одному з попередніх дайджестів, ФДМУ оголосив про звільнення т.в.о. голови правління “ОГХК” Владислава Іткіна. 100% акцій “ОГХК” належать ФДМУ, і компанія запланована до приватизації. Згідно з повідомленням ФДМУ, рішення про звільнення було прийнято за результатами ретельного внутрішнього фінансово-економічного аудиту компанії.

Джерело:

• https://www.epravda.com.ua/ 
• https://www.epravda.com.ua/publications/