Держбюджет на 2025 рік передбачає 66,01 млрд грн (1,5 млрд євро) чистого прибутку та дивідендів держпідприємств. 19 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроект №12000 “Про Державний бюджет України на 2025 рік”.
Відповідно до цього закону, у держбюджеті заплановано надходження від чистого прибутку та дивідендів держпідприємств у розмірі 66,01 млрд грн (1,5 млрд євро). [Це становитиме 2,85% від очікуваних доходів держбюджету, які прогнозуються на рівні 2,32 трлн грн (53,3 млрд євро). – SOE Weekly .]
В “Укренерго” – новий член правління. 22 листопада 2024 року “Укренерго” повідомило, що до складу правління компанії увійшов директор з управління об’єднаною енергетичною системою (ОЕС України) – головний диспетчер “Укренерго” Віталій Зайченко.
За словами компанії, Заїченко продовжить виконувати свої обов’язки на посаді головного диспетчера. Він також відповідатиме за координацію паралельної роботи ОЕС України щодо ENTSO-E.
За словами “Укренерго” , Віталій Зайченко розпочав кар’єру інженера з оптимізації електричних режимів в “Укренерго” у 1996 році. Він брав активну участь у створенні “острова Бурштинської ТЕС” та забезпеченні синхронної роботи ОЕС України з ENTSO-E, додали в компанії.
[Як ми писали раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила керівника компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта в.о. голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член та голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.
10 вересня 2024 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF). За схвалення Виконавчою радою МВФ Україна отримає доступ до близько 1,1 млрд дол. Згідно з пресрелізом МВФ, наглядова рада “Укренерго” має бути відновлена у повному складі до кінця грудня 2024 року.
Також ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики як уповноважений орган загальних зборів акціонерів “Укренерго” ухвалило рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії. Четвертого незалежного члена буде обрано паралельно раніше розпочатій процедурі, додали тоді в міністерстві.
Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року. Першочерговим завданням нової наглядової ради буде проведення прозорого конкурсного відбору керівника “Укренерго” , зазначили у міністерстві. – SOE Weekly .]
ВАКС не продовжив дію процесуальних обов’язків Коболєва. 20 листопада 2024 року “Центр протидії корупції” (“ЦПК”) повідомив , що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовився продовжити процесуальні обов’язки для ексголови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва.
За словами “ЦПК”, термін обов’язків для Коболєва спливав 12 листопада 2024 року. Він був зобов’язаний повідомляти про зміну місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками та здати паспорти для виїзду за кордон.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала клопотання до ВАКС щодо продовження терміну виконання обов’язків Коболєва 1 листопада 2024 року. Проте засідання ВАКС 5 та 8 листопада 2024 року, які мають розглянути це клопотання, було скасовано. 1 листопада 2024 року ВАКС надав Коболєву дозвіл на виїзд за кордон з 4 по 25 листопада 2024 року, додали в “ЦПК”.
Проте жодних поїздок за кордон не відбулося, зазначили у “ЦПК”, а сам Коболєв повідомив, що залишається у Києві. Він додав, що не пропустив жодного судового засідання і, незважаючи на закінчення обмежень, не збирається тікати. Коболєв також повідомив, що на наступне судове засідання, призначене на 26 листопада 2024 року, він прийде, як завжди, особисто.
Як повідомлялося раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП висунули колишньому голові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву підозру в незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді “Нафтогазу” за перемогу над російським. “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді 2018 року (8,8 млн дол. США або 7,6 млн євро на момент ухвалення рішення про премії).
Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу в 229 млн грн (5,6 млн євро на той момент) ще на два місяці і залишив без змін процесуальні обов’язки для Коболєва, у тому числі запобіжні заходи.
25 вересня ВАКС зняв із Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави – у фактичну внесену на той момент суму 107 млн грн (2,8 млн євро).
Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за звинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 р. на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов’язки для Коболєва до 30 січня 2024 року.
14 грудня 2023 р. за результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС відмовила захисту у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту, призначила розгляд справи по суті та розпочала слухання у справі Коболєва. З того часу ВАКС постійно продовжував процесуальні обов’язки Коболєва.
[Див. справа № 991/10459/23 – SOE Weekly .]
У червні 2024 року Олексія Носова, провідного адвоката та спікера у справі Коболєва з боку захисту, затримали за підозрою у спробі дати хабар НАБУ та САП у непов’язаній справі, після чого ВАКС призначив йому заставу . Справа стосується ймовірного заволодіння електроенергією “Укренерго” на суму 716 млн грн (16,4 млн євро) групою на чолі з Михайлом Кіперманом, бізнесменом, якого пов’язують із групою” Приват”.
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Аналіз цього кейсу з погляду корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою реформі корпоративного управління?” Частина 1 , Частина 2 , Частина 3 , Частина 4 та Частина 5.
Кабмін затвердив політику держвласності – ключовий документ для корпоративного управління держпідприємств. 29 листопада 2024 року Мінекономіки повідомило, що Кабінет Міністрів затвердив політику державної власності, спрямовану на підвищення ефективності управління держактивами.
[На момент написання дайджесту політика держвласності ще не була опублікована. – SOE Weekly.]
Документ є ключовим для імплементації положень Закону № 3587-IX, який посилює управління держкомпаніями з урахуванням Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств. Мінекономіки розробляло цю політику протягом останніх дев’яти місяців з моменту набуття чинності закону, зазначили в міністерстві.
[Три з половиною роки тому ми повідомляли, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні. Законопроєкт був спрямований на приведення системи корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів ОЕСР.
22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла цей законопроєкт у другому читанні, а 5 березня президент Зеленський підписав його як Закон № 3587-IX.
Докладніше про вдосконалену правову базу для держпідприємств, запроваджену цим законом, читайте у наших попередніх дайджестах.
Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила, що політика держвласності визначає роль держави в управлінні держпідприємствами, окреслює, які компанії є стратегічними для країни та які завдання вони повинні виконувати, а також запроваджує передові стандарти корпоративного управління в державному секторі.
“Разом з цим документом вперше в Україні запроваджується чітка та прозора політика винагороди для керівників та членів наглядових рад держкомпаній, а також – дивідендна політика”, – додала Свириденко.
За словами Мінекономіки, політика державної власності передбачає:
- чітке визначення, в яких секторах економіки держава повинна зберігати свою присутність;
- оптимізацію портфеля держактивів – йдеться про приватизацію чи ліквідацію підприємств, які не є стратегічно важливими для держави;
- впровадження сучасних стандартів корпоративного управління на основі принципів ОЕСР, що серед іншого передбачає створення незалежних наглядових рад;
- критерії обов’язковості утворення наглядових рад;
- плани щодо підвищення ефективності, збереження і підвищення вартості активів;
- правила звітності та визначення цілей діяльності держкомпаній;
- правила організації управління, розподілу функцій і повноважень між органами держави та компаній.
Ухвалення політики держвласності є одним із індикаторів “Плану України для Ukraine Facility” та маяком меморандуму з МВФ.
Наступними кроками буде проведення тріажу – сортування компаній на ті, що залишаються у дервласності, і ті, що які буде приватизовано чи ліквідовано; та розмежуванням спеціальних обов’язків держпідприємств, додали у міністерстві.
Кабмін затвердив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради “Укренерго”, повідомила пресслужба компанії 27 листопада 2024 року.
Пошук кандидатів здійснювала Korn Ferry, міжнародна компанія з підбору керівного персоналу. В “Укренерго” також пояснили, що під час відбору кандидатів враховувалися компетенції, необхідні для вирішення поточних викликів компанії та реалізації її стратегії.
Чотирма новими незалежними членами наглядової ради стали:
- Патрік Роланд Грейхен (Німеччина) – європейський експерт з питань клімату та енергетики. Раніше обіймав посаду державного секретаря Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини. До цього протягом десяти років очолював європейський аналітичний центр Agora Energy Transition.
- Луїджі де Францискі (Італія) – відповідав за регуляторні питання в компанії Terna (Італія), найбільшому незалежному операторі системи передачі електроенергії у Європі. Де Францискі також займав посаду віце-президента чорногорського оператора газотранспортної системи CGES та більше шести років був членом правління ENTSO-E. Раніше він уже обіймав посаду незалежного члена наглядової ради “Укренерго” (з 2019 по 2021 рік).
- Єппе Себастьян Кофод (Данія) – європейський політик та експерт з питань енергетики та безпеки. Обіймав посаду міністра закордонних справ Данії з 2018 по 2022 рік, а також був депутатом Європарламенту та парламенту Данії. В “Укренерго” зазначили, що Кофод має понад 25-річний досвід роботи в дипломатії ЄС, глибоке розуміння енергетичних ринків та регулювання, а також розгалужену міжнародну та європейську мережу контактів.
- Ян Генрік Монтелл (Фінляндія) – чинний член ради директорів фінської компанії з передачі та розподілу електроенергії Linnoituksen Voima Oy. У Fingrid, фінському операторі системи передачі електроенергії, він більше восьми років відповідав за стратегічні фінанси, цифрову трансформацію, інвестиції, корпоративні фінанси та управління ризиками. До цього Монтелл працював партнером у KPMG та членом правління скандинавської енергетичної біржі Nord Pool.
[Як ми писали раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила керівника компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта в.о. голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.
Відповідно до п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) між Україною та МВФ, наглядова рада “Укренерго” має бути відновлена у повному складі до кінця грудня 2024 року. Це є умовою виплати Україні траншу у близько 1,1 млрд дол. за програмою МВФ.
Також ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міненерго (у якості загальних зборів акціонерів “Укренерго”) прийняло рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії. Четвертого незалежного члена обирали паралельно за раніше розпочатою процедурою, додали тоді в міністерстві.
Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планували завершити до 9 грудня 2024 року.
Наразі ще немає новин про відбір чи призначення представників держави. – SOE Weekly.]
Першим і головним завданням нової наглядової ради буде проведення прозорого конкурсного відбору голови правління, заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
Рада призначила голову “Нафтогазу” Чернишова міністром національної єдності; фіндиректор Чумак виконуватиме обов’язки голови правління. 3 грудня 2024 року Верховна Рада призначила Олексія Чернишова віце-прем’єр-міністром – міністром національної єдності.
[Чернишов був головою Київської ОДА у жовтні 2019 – березні 2020 року та міністром розвитку громад та територій України у березні 2020 – листопаді 2022 року.
З 4 листопада 2022 року Чернишов був головою правління “Нафтогазу”. – SOE Weekly.]
Пізніше, 3 грудня 2024 року, Кабмін перейменував Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності.
Як зазначає Kyiv Independent, повноваження нового міністра залишаються незрозумілими. Президент Володимир Зеленський представив міністерство як частину плану стійкості України, заявивши, що воно зосередиться на зміцненні зв’язків з українцями, які проживають за кордоном, повідомило видання.
[За словами джерел Forbes Україна в Раді, Офісі президента та “Нафтогазі”, сам Чернишов прагнув приєднатися до уряду, але лише за умови підвищення до посади віце-прем’єр-міністра. Два джерела додали, що це може бути пов’язано з давнім прагненням Чернишова стати прем’єр-міністром. – SOE Weekly.]
4 грудня 2024 року “Нафтогаз” оголосив, що наглядова рада обрала фінансового директора компанії Романа Чумака виконувачем обов’язків голови правління “Нафтогазу”. Це рішення підтримали всі сім членів наглядової ради, додали в компанії.
[За словами “Нафтогазу”, Чумак працює у компанії понад 19 років, де він обіймав посади від головного спеціаліста до керівника департаменту. 28 вересня 2021 року його призначили членом правління “Нафтогазу”. – SOE Weekly.]
Наглядова рада також ухвалила рішення розпочати процес відбору нового голови правління, який має завершитися до кінця першого кварталу 2025 року.
ВАКС знову продовжив дію процесуальних обов’язків Коболєва. 4 грудня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання САП та продовжив процесуальні обов’язки для колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва.
За даними САП, Коболєв зобов’язаний прибувати за кожною вимогою прокурора та суду; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду; здати на зберігання до Державної міграційної служби всі закордонні паспорти.
У САП нагадали, що 1 листопада 2024 року подали до ВАКС клопотання про поновлення обмежень. Однак наступні судові засідання 5 та 8 листопада 2024 року, на яких ВАКС мав розглянути клопотання, не відбулися з ініціативи суду, а 12 листопада 2024 року процесуальні обов’язки спливли.
8 та 11 листопада 2024 року САП надіслала до ВАКС листи із вимогою розглянути клопотання про поновлення обмежень, але додаткове засідання так і не було призначено, додали в САП.
Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП повідомили колишньому голові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву про підозру у незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді “Нафтогазу” за перемогу над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді у 2018 році (8,8 млн дол. США або 7,6 млн євро на момент прийняття рішення про премії).
Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн (5,6 млн євро на той момент) ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов’язки для Коболєва, в тому числі запобіжний захід.
25 вересня ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави – до фактичної внесеної на той момент суми у 107 млн грн (2,8 млн євро).
Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов’язки для Коболєва до 30 січня 2024 року.
14 грудня 2023 року за результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС відмовила захисту в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, призначила розгляд справи по суті та розпочала слухання у справі Коболєва. Відтоді ВАКС постійно продовжував дію процесуальних обов’язків для Коболєва.
[Див. справу № 991/10459/23 – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли у листопаді 2024 року, ВАКС відмовився продовжити процесуальні обов’язки Коболєву. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління?” Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.
Гендиректор “Укрпошти” Смілянський координуватиме реформу митниці. 3 грудня 2024 року Кабінет Міністрів запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань митної реформи, яку на громадських засадах обійматиме гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський. Кабмін також створив координаційну робочу групу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що завданням групою на чолі з уповноваженим буде “синхронізація з ЄС [можливо, йдеться про приведення українських митних правил у відповідність до правил ЄС – SOE Weekly], модернізація інфраструктури, впровадження ризик-орієнтованої системи, діджиталізація та багато іншого”.
“Економічна правда” (“ЕП”) зазначила, що деякі з вищезазначених обов’язків уповноваженого фактично перетинаються з повноваженнями Мінфіну, викладеними у постанові 2014 року.
Коментуючи своє призначення на посаду Урядового уповноваженого, Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook, що не планує йти з посади гендиректора “Укрпошти”.
Основна мета проєкту – розробити та запропонувати разом з Мінцифри, Мінекономіки, Мінфіном та іншими зацікавленими сторонами абсолютно нову модель роботи митниці протягом наступних 3-4 місяців. У цій моделі переважна більшість процесів базуватиметься на діджиталізації, аналізі даних та ризик-моделях, а людський фактор буде зведений до мінімуму або взагалі відсутній, пояснив він.
“Земельний банк” отримав наглядову раду. Про це повідомила пресслужба ФДМУ 5 грудня 2024 року. Основним завданням наглядової ради буде нагляд за діяльністю ТОВ “Державний земельний банк” та забезпечення відповідності його діяльності законодавству та статуту товариства, пояснили у ФДМУ.
За словами ФДМУ, до повноважень наглядової ради входять:
- затвердження стратегічного плану розвитку, фінансового плану та інвестиційних планів;
- нагляд за управлінням ризиками;
- реалізація антикорупційної політики;
- розробка політики корпоративної соціальної відповідальності;
- розробка політики сталого розвитку.
Членами наглядової ради “Державний земельного банку” стали:
- Богдан Данилишин (голова). Данилишин очолював Раду Національного банку України (НБУ) у 2016-2023 роках, а у 2007-2010 роках був міністром економіки. Він є доктором економічних наук, професором та академіком Національної академії наук України.
- Ігор Потьомка, директор ТОВ “Авангард-Віларті”, через яке ФДМУ володіє 66,65% ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє київським ТРЦ Ocean Plaza.
[Як ми писали у жовтні 2023 року, ФДМУ хоче продати держчастку 66,65% в Ocean Plaza, яка раніше належала підсанкційним російським олігархам Аркадію та Ігорю Ротенбергам.
У квітні 2024 року ми повідомляли, що стартову ціну було встановлено на рівні 1,65 млрд грн (39,2 млн євро за тодішнім курсом).
Докладніше про процес приватизації Ocean Plaza читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
- Олександр Васильченко, керівник Управління підприємств агропромислового комплексу ФДМУ.
- Станіслав Банчук, в.о. генерального директора “Укрспирту” з 3 травня 2024 року. [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
[Про статус членів наглядової ради “Земельного банку”, таких як незалежні члени або представники акціонерів, якщо такі є, не повідомляється. – SOE Weekly.]
За даними ФДМУ, перше засідання наглядової ради відбулося наприкінці листопада 2024 року, на якому головою було обрано Данилишина. Крім того, було створено Комітет з питань аудиту.
[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляв плани централізації управління державною власністю, які передбачали створення Земельного банку.
Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.
Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.
Пізніше ми писали, що ФДМУ завершив корпоратизацію Аграрного інвестиційного фонду, створивши на його базі ТОВ “Державний земельний банк”. Тодішній голова ФДМУ Віталій Коваль також розповів про плани Фонду оголосити перші аукціони.
Згодом ми повідомляли, що 30 серпня 2024 року “Державний земельний банк” оголосив перші 16 аукціонів, а нещодавно писали про їхні результати.
Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]
Джерело: https://epravda.com.ua/