“Укрнафта” завершила формування наглядової ради. 7 серпня 2024 року “Укрнафта” повідомила, що Катерина Кузнецова увійшла до наглядової ради компанії як незалежний член. Таким чином, наглядова рада укомплектована, повідомили в компанії.
За даними “Укрнафти”, Катерина Кузнецова має більше 25 років досвіду в міжнародних аудиторських компаніях – пройшла шлях від молодшої консультантки до старшої менеджерки EY (Австралія); працювала генеральною менеджеркою фіндепартаменту корпоративного центру SingTel Optus (2-ий оператор зв’язку в Австралії); була директоркою Групи ринків капіталу в PwC (Велика Британія).
Як ми повідомляли раніше, 6 березня 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради “Укрнафти”. До складу новообраної наглядової ради увійшли три незалежні члени (Тім Додсон, Іренеуш Фафара та Данкан Найтінгейл) і два представники акціонерів (Людмила Дараган і Роза Тапанова), призначені Міністерством оборони та “Нафтогазом”.
У квітні 2024 року ми писали, що Фафара залишив наглядову раду “Укрнафти”, щоб очолити польський енергетичний концерн Orlen.
“ПриватБанк” призначив члена правління з питань фінансів. 15 липня 2024 року “ПриватБанк” повідомив, що Лариса Чернишова обійматиме цю посаду з 1 вересня. Лариса Чернишова приєдналася до банку у 2017 році, а з 2018 року обіймала посаду членкині правління з питань керування ризиками (CRO).
Чернишова має 28-річний досвід роботи на керівних посадах у фінансовому секторі, в тому числі в таких міжнародних банках, як Swedbank, Credit Agricole та UniCredit Leasing, додали в банку.
Як ми повідомляли раніше, Герхард Бьош подав у відставку з посади голови правління “ПриватБанку”. За інформацією “Економічної правди” (“ЕП”), неофіційною причиною стала невідповідність між завданнями, поставленими перед ним, і реальністю: коли у травні 2021 року Бьоша обрали головою правління “ПриватБанку”, до його завдань входила підготовка до приватизації банку. Однак під час повномасштабної війни цей процес поставили на паузу, повідомила “ЕП”.
Інтерв’ю голови ФДМУ. Голова ФДМУ Віталій Коваль дав інтерв’ю liga.net. Ми обрали ключові моменти:
Про велику приватизацію:
- За словами Коваля, цього року ФДМУ планує виставити на приватизацію перші п’ять [великих] об’єктів. Окрім вже оголошених аукціонів з продажу готелю “Україна” та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”), восени Фонд планує виставити на продаж завод “АЕРОК”. ФДМУ завершив підготовку до аукціону, встановивши стартову ціну на рівні понад 965 млн грн (21 млн євро). Тепер Кабінет Міністрів має затвердити цю ціну та інші умови приватизації.
[Як ми повідомляли раніше, ФДМУ оголосив перші два великі приватизаційні аукціони в системі Prozorro.Продажі: для готелю “Україна” та “ОГХК”. Аукціон з продажу готелю “Україна” заплановано на 18 вересня 2024 року, а аукціон з продажу ОГХК – на 9 жовтня 2024 року.
Як ми писали раніше, ФДМУ планує приватизацію виробника будівельних матеріалів “АЕРОК”, який раніше належав підсанкційному російському олігарху Андрєю Молчанову. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.
Пізніше ми повідомляли, що Кабмін додав ще дві націоналізовані російські компанії до переліку об’єктів великої приватизації: “АЕРОК” та Демурінський ГЗК. – SOE Weekly.]
Про приватизацію “ОГХК”:
- За словами Коваля, “ОГХК” зараз перебуває у стабільному становищі, продовжуючи виробляти та експортувати свою продукцію. Позитивним сигналом є те, що перше півріччя 2024 року комбінат закінчив з чистим прибутком, додав він. Голова ФДМУ зазначив, що міжнародний радник BDO Corporate Finance підтверджує зацікавленість інвесторів та високі шанси на успішний аукціон: є значний інтерес з боку потенційних інвесторів з усього світу, включаючи США та Австралію.
- Коваль також пояснив, чому вирішили продавати Демурінський ГЗК окремо від “ОГХК”. За його словами, “ОГХК” повністю готовий до приватизації, і додавання ГЗК затягнуло б аукціон і призвело би до втрати дорогоцінного часу. Також, як зазначив Коваль, після консультацій з потенційними інвесторами ФДМУ побачив, що немає необхідності об’єднувати ці два активи. Крім цього, є фінансова причина для окремого продажу. Кошти від продажу “ОГХК” спрямують до держбюджету, а кошти від продажу ГЗК – до Фонду з ліквідації наслідків збройної агресії. Це дозволить більш ефективно використати ці кошти і забезпечити їхнє спрямування на відновлення країни, пояснив Коваль.
[Як ми повідомляли раніше, ФДМУ планував приватизувати “ОГХК” однією з перших великих компаній. Докладніше про попередні спроби продати “ОГХК” читайте в наших попередніх дайджестах.
Проте, як ми писали згодом, наприкінці жовтня 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити “ОГХК” в єдиному пакеті з Демурінським ГЗК.
Віталій Коваль, новопризначений голова ФДМУ, підтвердив це пізніше в одному з інтерв’ю (читайте один із наших попередніх дайджестів).
Пізніше ми писали, що Фонд, схоже, відмовився від ідеї продавати “ОГХК” та Демурінський ГЗК одним лотом. – SOE Weekly.]
Про Земельний банк:
- За словами Коваля, реалізація проєкту – на фінішній прямій. 30 серпня 2024 року ФДМУ планує оголосити перші аукціони з оренди держземель сільськогосподарського призначення – вони відбудуться наприкінці вересня 2024 року, додав він.
[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які передбачають створення Земельного банку.
Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.
Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2 764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.
Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]
Спроба ФДМУ продати державну частку “ЗАлК” втретє провалилася. За даними Prozorro.Продажі, аукціон зі стартовою ціною 76 млн грн (1,7 млн євро) був запланований на 22 серпня 2024 року, але не відбувся через відсутність учасників.
Це була третя спроба продати державну частку в 97,5% акцій “Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату” (“ЗАлК”).
ФДМУ оголосив аукціон з приватизації “ЗАлК” на 1 серпня 2024 року зі стартовою ціною 152 млн грн (3,35 млн євро). Перший аукціон було заплановано на 6 серпня 2024 року, але він не відбувся через відсутність учасників. Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.
Другий аукціон було заплановано на 14 серпня, а стартову ціну було знижено удвічі до 76 млн грн (1,7 млн євро), проте він не відбувся з тієї ж причини.
Білгород-Дністровський порт зацікавив польських інвесторів – буде чергова спроба приватизації. За даними Prozorro.Продажі, Фонд держмайна (ФДМУ) призначив аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту на 6 вересня 2024 року. Стартова ціна становить 178 млн грн (3,9 млн євро).
За словами колишнього заступника міністра інфраструктури Віктора Довганя, польські інвестори розглядають можливість участі у приватизації порту.
Це буде вже дев’ята спроба продати порт, зазначає liga.net.
[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту в березні 2023 року не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався.
На другому аукціоні порт було продано за 220 млн грн (5,6 млн євро на той час) ТОВ “Укрдонінвест”, що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак “Укрдонінвест” не сплатив кошти.
Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.
Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).
Згодом ми повідомляли про наступні невдалі спроби продати порт. Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
ФДМУ завершує створення першого державного Земельного банку. 22 серпня 2024 року ФДМУ повідомив, що завершив корпоратизацію Аграрного інвестиційного фонду, створивши на його базі ТОВ “Державний земельний банк”.
Це перший державний оператор земель сільськогосподарського призначення, він на 100% належить державі. Це завершальний етап реалізації проєкту “Земельного банку” перед офіційним запуском перших онлайн-аукціонів з оренди державних земель, пояснили у ФДМУ.
[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які передбачають створення Земельного банку.
Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.
Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2 764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.
Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]
Джерело: https://www.epravda.com.ua/