Оскільки концепція ESG набуває все більше уваги в українському суспільстві, а відповідно й в політиці та нормативному регулюванні, доцільно визначити, на якому етапі розвитку наразі знаходиться концепція ESG в українському законодавстві.
Концепція сталого розвитку на стратегічному рівні
У попередній публікації ESG як інструмент досягнення сталого розвитку та стратегічних цілей бізнесу ми дійшли висновку про співвідношення концепцій сталого розвитку та ESG, де «сталий розвиток» є загальною векторною концепцією прийняття рішень на рівні міжнародного, державного та підприємницького управління.
Тож, в українському законодавстві вектор сталого розвитку закріплений в:
- Цілях сталого розвитку України на період до 2030 року, затверджених у 2019 році, які є орієнтирами для розроблення проєктів прогнозних і програмних документів, проєктів нормативно-правових актів із метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України.
- У 2023 році Уряд створив міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку.
- Завданнях щодо досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року та індикаторах їхнього досягнення, затверджених Урядом у 2024 році. Ці завдання відображають усі три напрямки концепції ESG (Environmental, Social, Governance) на рівні національної політики. Задекларовані завдання спрямовані на інтеграцію принципів сталого розвитку в усі сфери держави та бізнесу, підтримуючи не лише економічне, а й екологічне та соціальне благополуччя. Тому індикатори досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР) неформально можна розглядати як практичні інструменти для реалізації концепції ESG в Україні.
- Національній економічній стратегії на період до 2030 року, затвердженій Урядом у 2021 році, що також передбачає необхідність врахування ЦСР для досягнення економічних результатів.
- Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, схваленій Урядом у 2024 році, що визначає доступ до нефінансової інформації підприємства, що є ключовим фактором забезпечення його сталого розвитку, підвищення його інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. Стратегія передбачає запровадження в Україні вже в 2025 році регулювання щодо складання звітності із сталого розвитку за Європейськими стандартами (ESRS), її подальшого подання та оприлюднення.
Поточні вимоги до звітності
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядком подання фінансової звітності для великих підприємств передбачено необхідність (а для інших – можливість)підготовки та оприлюднення звіту щодо управління – документу, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики й невизначеності його діяльності. Втім, цей звіт не є складовою фінансової звітності.
У Методичних рекомендаціях зі складання звіту про управління передбачено:
- За напрямом «Екологічні аспекти» рекомендується наводити інформацію щодо впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, залежно від галузі, у якій функціонує підприємство та від заходів з охорони довкілля і зменшення впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище. Рекомендується розкривати показники, що характеризують: раціональне використання води; управління відходами; викиди парникових газів; споживання енергії тощо.
- За напрямом «Соціальні аспекти та кадрова політика»рекомендується наводити інформацію щодо: загальну кількість працівників та частку жінок на керівних посадах; заохочення (мотивацію) працівників; охорону праці та безпеку; навчання та освіту персоналу; рівні можливості працевлаштування; повагу прав людини; заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом тощо.
- За напрямом «Корпоративне управління» рекомендується наводити інформацію щодо: органів управління, їхній склад та повноваження, стратегії корпоративного управління; скликання та проведення загальних зборів акціонерів; структури акціонерів та їхньої частки в акціонерному капіталі; власників цінних паперів з особливими правами контролю та опис цих прав; діяльності підприємства щодо операцій із власними акціями; основних характеристик системи внутрішнього контролю; дивідендної політики; перспектив розвитку та удосконалення корпоративного управління; політики підприємства щодо адміністративних, управлінських та наглядових органів підприємства (вимоги до віку, статі, освіти, професійного досвіду, управлінського персоналу, цілі політики її реалізація та результати у звітному періоді тощо).
Політикою державної власності також передбачено, що підприємства з контрольною часткою держави, які складають звіт про управління, мають включати до звіту нефінансову інформацію щодо впливу діяльності відповідного підприємства на навколишнє природне середовище, внеску у сталий розвиток, соціальний захист працівників, запобігання корупції, а також щодо оцінки відповідності підприємства за принципами та рекомендаціями з корпоративного врядування та управління підприємствами державної форми власності, схваленими ОЕСР.
У видобувній сфері необхідно враховувати Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», що спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), метою якого є запровадити систему збирання, розкриття та поширення інформації для забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях. Так, Закон передбачає підготовку та подання звіту ІПВГ, звіту про отримані платежі, звіту про платежі на користь держави та консолідованого звіту про платежі на користь держави, а також вимоги до змісту та строків цих звітів, є реалізованою G-складовою концепції ESG в українському законодавстві.
Зазначимо також, законодавством встановлено ряд особливостей щодо подання звітів, зокрема, можливість їхнього подання протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Напрямки ESG-концепції в українському законодавстві
Окрім зазначених вище нормативних актів, що в більшій мірі стосуються звітування, українське законодавство містить як принципи діяльності в окремих сферах, так і вимоги до діяльності підприємств, що далі розподілені за відповідними ESG напрямками. Наведені нижче переліки не є вичерпними й мають на меті окреслити основні законодавчі акти, що містять окремі аспекти ESG-адженди. Крім того, Україна є підписантом багатьох міжнародних угод, що регулюють окремі аспекти ESG, що однак не є предметом цього аналізу.
Довкілля (E):
- Закон «Про основні засади державної кліматичної політики» (докладніше можна ознайомитися у публікації Можливості та виклики, пов’язані з розвитком кліматичного законодавства).
- Закон «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року».
- Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачає ліміти використання природних ресурсів та ліміти скидів забруднюючих речовин, а також заходи стимулювання раціонального використання природних ресурсів.
- Закон «Про оцінку впливу на довкілля» зобов’язує бізнес здійснювати оцінку їхньої діяльності або майбутніх проєктів на довкілля із залученням громадськості.
- Закон «Про управління відходами» спрямований на зменшення обсягів відходів, максимальне відновлення ресурсів, безпеку для людей і довкілля.
- Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»[1], що передбачає, зокрема, впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу.
- Законодавство, спрямоване на охорону окремих сфер довкілля: Кодекс України про надра, Водний, Лісовий, Земельний кодекси України, Закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону земель», «Про охорону атмосферного повітря», «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», «Про водовідведення та очищення стічних вод» та ін.
- Законодавство про енергетичну ефективність: Закони України «Про енергетичну ефективність», «Про енергетичну ефективність будівель» та ін., норми яких сприяють значному зменшенню викидів парникових газів, що прямо відповідає екологічним цілям концепції ESG.
- Законодавство, що сприяє альтернативним до викопних паливам та джерелам енергії: «Про альтернативні види палива» та «Про альтернативні джерела енергії», оскільки перехід на відновлювані джерела енергії дає змогу знижувати залежність від вугілля, нафти та газу, що зменшує викиди й забруднення.
Соціальна сфера (S):
Загалом, соціальна сфера у вимірі діяльності компанії врегульована трудовим законодавством, що регулює питання зайнятості, безпеки праці, рівності, інклюзивності та соціального захисту, а саме:
- Кодекс законів про працю України є основою соціальних аспектів концепції ESG, сприяючи розвитку соціальної відповідальності та сталого бізнесу. Захист прав працівників та забезпечення безпечних і здорових умов праці в КЗпПУ співвідносяться з принципами соціальної відповідальності в ESG.
- Закон «Про зайнятість населення» регулює питання працевлаштування та захисту прав громадян на працю, зокрема гарантії соціального захисту у разі безробіття. Він визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики у сфері зайнятості.
- Закон «Про відпустки» гарантує надання відпустки зі збереженням місця роботи та заробітної плати, а також забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією, окрім певних випадків.
- Закон «Про пенсійне забезпечення» визначає гарантії надання матеріального забезпечення працівників.
- Законодавство про органи та інструменти захисту прав працівників: Закон «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та «Про колективні договори і угоди».
- Законодавство, спрямоване на боротьбу з дискримінацією: Закони України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Управління (G):
Окрім окреслених вище законодавчих вимог щодо звітності, у сфері Governance варто враховувати:
- Антикорупційне законодавство: Закони України «Про запобігання корупції», «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що регулюють питання доброчесності та прозорості компаній та їх менеджменту, що є ключовим в ESG-напрямку «управління».
- Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує публічні компанії надавати інформацію про свою діяльність, що корелює з ESG-принципами прозорості та звітування щодо діяльності компанії, а також її управлінні.
- Закони щодо окремих видів підприємств: «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлюють вимоги щодо прозорості управління для оцінки зацікавленими сторонами (акціонерами, громадськістю).
- Законодавство, що містить вимоги до управління в окремих сферах: Закони «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»(містить вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків), «Про управління об’єктами державної власності», Політика державної власності (визначають особливості управління підприємств з державною часткою).
Висновки
Отже, із зазначеного вище, можна зробити висновок, що загалом концепція сталого розвитку відображена в українському законодавстві на рівні стратегічних документів із певним інструментарієм для подальшої реалізації цього вектору. Формально термін ESG відсутній в українському законодавстві, відсутні роз’яснення державних органів щодо цієї концепції, проте, її складові задекларовані в законодавчих актах. Крім того, варто враховувати принципи, встановлені в рамкових законах, які виконують спрямовуючу й координуючу функцію в аспектах, що прямо не врегульовані законом.
Загалом, компаніям під час довгострокового стратегічного планування, варто враховувати вже чинне українське законодавство, що містить ряд ESG-вимог, які вже можуть оцінюватись і враховуватись у діяльності компанії як ESG-ризики в разі невиконання, так і вектор України на гармонізацію законодавства з правом ЄС у сфері сталого розвитку та ESG.
У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся, будь ласка, до експертів Sayenko Kharenko.
Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.
Джерело: https://sk.ua/
[1] * Набирає чинності 08.08.2025.