Сергій Булавін, член наглядових та дорадчих рад українських компаній.
Багато експертів радять майбутнім членам рад почати з членства в радах неприбуткових організацій. Однак, це не означає, що членство в таких радах простіше ніж в бізнесі або пов’язано з меншою відповідальністю. Стаття «Керівники комерційних компаній у радах неприбуткових організацій: Win-Win?” («For-Profit Executives on Non-Profit Boards: A Win-Win?»), яка була опублікована INSEAD https://knowledge.insead.edu/leadership-organisations/profit-executives-non-profit-boards-win-win 08.07.2025, фокусується на топ-менеджерах бізнес-компаній, які розглядають свою першу роль в раді неприбуткової організації. Стаття містить багато цікавих та корисних інсайтів та практичних порад. Якщо Ви ще не були в ролі члена ради та плануєте увійти в раду неприбуткової організації – обов’язково прочитайте цю статтю.
«Членство в раді неприбуткової організації може бути глибоко задовольняючим і корисним для справи, але лише за умови повної відданості та готовності до цієї ролі.»
«Отримати запрошення стати членом ради неприбуткової організації (NPO) – це, безперечно, приємно. Адже у неприбутковому секторі давно цінують керівників комерційних компаній за їхню бізнес-обізнаність, орієнтованість на результат та здатність ухвалювати ефективні рішення.
Окрім експертизи у фінансах, праві, людських ресурсах, маркетингу та менеджменті, здатність таких керівників трансформувати широкі стратегічні цілі в конкретні дії може допомогти радам NPO впевненіше орієнтуватися в умовах складності та невизначеності. Ба більше – вони часто мають розвинену мережу контактів, яка може відкрити двері до партнерств, збору коштів або адвокаційної діяльності, що суттєво підсилює здатність NPO досягати своєї місії.»
«… NPO мають зайняти проактивну позицію: уточнити пріоритети, зміцнити операційну стійкість і готуватися до майбутніх викликів. Однак для досягнення цього NPO потрібне сильне лідерство та ефективне корпоративне врядування. І саме тут на сцену виходить рада. В ідеальному світі така співпраця може бути взаємовигідною. Але керівникам без попереднього досвіду роботи в радах може бути важко перейти від «орієнтованого на дії» підходу до підходу нагляду з боку ради, через що вони іноді впадають у мікроменеджмент і розмивають межу між управлінням і врядуванням.»
«Перш ніж розпочати шлях члена ради неприбуткової організації, надзвичайно важливо як для самого керівника, так і для NPO оцінити свою готовність і взаємну відповідність.»
- Оцінка мотивації, спроможності та відданості:
- Чи поділяю я щиру пристрасть до місії та цінностей цієї NPO? Чи отримаю я задоволення, долучаючись до цієї справи, навіть якщо це не принесе професійної вигоди?
- Чи маю я достатньо часу й енергії для цієї ролі? Чи готовий(-а) я брати участь у засіданнях, працювати в комітетах та підтримувати організацію за межами засідань Ради?
- Чи зможу я поєднати цю роль з іншими професійними та особистими обов’язками? Як вона вплине на мій розклад та інші зобов’язання? Чи справді я готовий(-а) брати на себе додаткову відповідальність у кризові періоди?
- Чи чесно я відповідаю собі й організації щодо своєї мотивації? Чи це прагнення «віддати борг», підтримати важливу для мене справу, розширити мережу контактів, здобути нові знання чи все разом?
- Оцінка експертизи:
- Чи зможу я своїми знаннями та досвідом зробити внесок у розвиток NPO? Чи є галузі — наприклад, стратегія, фандрейзинг, фінансовий контроль – у яких я можу бути особливо корисним(-ою)?
- Чи достатньо я розумію специфіку та виклики неприбуткового врядування? Чи готовий(-а) я орієнтуватися у відмінностях між комерційною та неприбутковою діяльністю – динамікою стейкхолдерів, моделями фінансування, місійною орієнтацією?
- Розуміння ролі:
- Чи чітко я розумію очікування та обов’язки члена ради в цій організації? Чи ознайомився(-лася) я зі статутом, фінансовим станом та стратегічними пріоритетами організації?
- Чи усвідомлюю (або чи готовий(-а) навчитися), яку саме функцію нагляду виконує член ради? Чи зможу я дотримуватися стратегічного, наглядового підходу, не впадаючи в мікроменеджмент?
- Чи готовий(-а) я ставити складні запитання та вимагати підзвітності? Чи говоритиму я відкрито, коли це потрібно для забезпечення прозорості, етичності та належного врядування?
- Як я можу скоригувати свої очікування з реальністю роботи NPO? Неприбуткові організації часто мають обмежені ресурси порівняно з бізнесом. Зрозуміти, де справді межа можливого, а де можна вимагати більшого – завдання делікатне та складне.
- Оцінка ризиків:
- Чи готовий(-а) я пов’язати свою особисту репутацію з цією організацією? Чи я дослідив(-ла) репутацію NPO, її лідерство, фінансовий стан, статут та відповідність законодавству? Чи готовий(-а) прийняти можливі ризики, які можуть вплинути на мої професійні амбіції?
- Чи є потенційні конфлікти інтересів? Чи може моя професійна роль або особисті інтереси призвести до етичних викликів або упередженого сприйняття?
- Чи готовий(-а) я неодноразово залучати свою мережу контактів? Залучення знайомств – один із найефективніших способів підтримки NPO, зокрема у фандрейзингу, партнерствах або адвокації. Але оскільки це вимагає постійної активності, варто реально оцінити свою готовність до цього.
- Готовність вчитися та залучатися:
- Чи відкритий(-а) я до навчання та адаптації у секторі NPO? Чи готовий(-а) я інвестувати час у розуміння місії, спільноти та операційних нюансів неприбуткової сфери?
- Чи вмію я працювати в команді з різними стейкхолдерами? Чи готовий(-а) я взаємодіяти та вчитися у людей з різним професійним, культурним і соціально-економічним бекграундом?”