Оновлений Меморандум із МВФ. 28 червня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після четвертого перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Меморандум містить наступні зобов’язання України, пов’язані з державними підприємствами та банками:
- Всі банки з мажоритарною державною власністю залишаться під управлінням Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки буде негайно передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для врегулювання (постійний структурний маяк). Згідно з повідомленням Кабміну, він готується до продажу двох системних державних банків, “Сенс Банку” та “Укргазбанку”, і планує призначити міжнародно визнаного фінансового радника до кінця вересня 2024 року.
[Як ми писали раніше, іноземні інвестори зацікавилися купівлею “Укргазбанку” та “Сенс Банку”. – SOE Weekly.]
- Влада підготує концепцію санації банків у консультаціях з представниками ФГВФО та МВФ (структурний маяк; кінець грудня 2024 року).
- Україна розробить політику державної власності, дивідендну політику та стратегію приватизації держпідприємств (кінець жовтня 2024 року).
[У попередній версії Меморандуму з МВФ від грудня 2023 року кінцевим терміном для цього критерію значився кінець серпня 2024 року. – SOE Weekly.]
- Влада проаналізує борги та оцінить фінансовий стан підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) за допомогою кабінетного дослідження, проведеного авторитетною аудиторською фірмою, в тому числі шляхом розділення заборгованості до та після лютого 2022 року (структурний маяк; кінець жовтня 2024 року – змінено та перенесено з кінця червня 2024 року).
Герхард Бьош йде з посади голови правління “ПриватБанку”. 26 червня 2024 року “Економічна правда” (“ЕП”) повідомила про відставку Бьоша з посиланням на джерело у держбанку.
За даними “ЕП”, неофіційною причиною є невідповідність між завданнями, поставленими перед Бьошем, і реальністю: коли у травні 2021 року Бьоша обрали головою правління “ПриватБанку”, до його завдань входила підготовка банку до приватизації. Однак під час повномасштабної війни цей процес поставили на паузу, пише “ЕП”.
27 червня 2024 року пресслужба “ПриватБанку” підтвердила, що наглядова рада банку розпочала пошук нового голови правління. Бьош залишатиметься на посаді голови правління до плавного переходу управління і лідерства у правлінні, заявили в банку.
“Нафтогаз” змінив т.в.о. гендиректора “Укргазвидобування”. 28 червня 2024 року наглядова рада “Нафтогазу” замінила Олега Толмачева на Сергія Лагна.
[“Нафтогазу” належить 100% акцій “Укргазвидобування”. – SOE Weekly.]
До цього призначення Сергій Лагно працював головним інженером “Укргазвидобування”.
За даними “Економічної правди” (“ЕП”), 25 червня 2024 року Олег Толмачев написав заяву про звільнення за власним бажанням, яку затвердило правління “Нафтогазу”. Толмачев виконував обов’язки гендиректора “Укргазвидобування” з січня 2023 року.
Причини його відставки у “Нафтогазі” не уточнили.
“Центренерго” змінило гендиректора, повідомила пресслужба компанії 24 червня 2024 року. Наглядова рада компанії призначила новим гендиректором технічного директора “Центренерго” Євгенія Гаркавого. Він змінив на цій посаді Андрія Чуркіна, який очолював компанію з 15 серпня 2023 року. Чуркін переходить на нову посаду.
“Минулого року “Центренерго” потребувало кризис-менеджера, який зміг би покращити фінансовий стан підприємства та наповнити склади наших ТЕС вугіллям. Із цими задачами команда під керівництвом Андрія Чуркіна впоралася: “Центренерго”, вперше, за багато років почало працювати з прибутком; склади наповнювалися вугіллям безперебійно – “Центренерго” перевиконало план забезпечення паливом на 200 відсотків, і, як наслідок – ми успішно пройшли опалювальний сезон 2023/2024.
Зараз, коли росіяни повністю знищили державну теплову генерацію, першочергове завдання – не дати шансів ворогу шантажувати нас теплом та світлом. Тому було прийнято рішення посилити команду “Центренерго” технічно і обрати нового директора під нові виклики”, – пояснив голова наглядової ради “Центренерго” Андрій Гота.
[До складу “Центренерго” входили три ТЕС, які, по суті, й були всіма активами компанії: Трипільська у Київській області, Зміївська у Харківській області та Вуглегірська у Донецькій області.
25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС. 22 березня 2024 року було повністю зруйновано Зміївську ТЕС.
11 квітня 2024 року внаслідок масштабного ракетного удару з боку Росії було повністю зруйновано й Трипільську ТЕС. Вона забезпечувала електроенергією майже 3 млн людей і була найбільшим постачальником електроенергії в Київській, Житомирській та Черкаській областях. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Таким чином, “Центренерго” втратило 100% своєї генерації.
14 травня 2024 року Гаркавий повідомив, що на Зміївській та Трипільській ТЕС досі розбирають завали після ракетних ударів. За його словами, це займе ще щонайменше місяць-два. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Кабмін призначив наглядову раду “Енергоатому”. 21 червня 2024 року Кабінет Міністрів призначив усіх п’ятьох членів наглядової ради – трьох незалежних та двох представників держави за поданням Міністерства енергетики:
- Тімоті Джон Стоун (Велика Британія; чинний невиконавчий директор Great British Nuclear; колишній невиконавчий директор Horizon Nuclear Power та колишній експерт правління Європейського інвестиційного банку – ЄІБ) – незалежний член;
- Майкл Елліотт Кірст (США; засновник і керуючий директор консалтингової компанії EuroAtlantic Partners у Бельгії; колишній віцепрезидент Westinghouse Electric Company) – незалежний член;
- Ярек Неверович (Литва; колишній міністр енергетики Литви, головний радник президента Литви з питань навколишнього середовища та інфраструктури) – незалежний член;
- Віталій Петрук (Україна; чинний державний секретар Міністерства економіки; колишній заступник голови Адміністрації морських портів України (АМПУ); колишній голова Державного агентства України з управління зоною відчуження) – представник держави;
- Тимофій Милованов (Україна; президент Київської школи економіки, доцент Піттсбурзького університету, колишній міністр економіки – з серпня 2019 року по березень 2020 року, колишній голова наглядової ради “Укроборонпрому”, чинний представник держави у наглядовій раді “УОП”, призначений Міністерством економіки) – представник держави.
[У лютому 2023 року ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію “Енергоатому”.
За повідомленням енергетичного комітету Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
“Енергоатом” залишається на 100% у власності держави, а саме Кабміну. Його акції не підлягають приватизації та не можуть бути відчужені у інший спосіб.
Майже три роки тому ми писали, що рішення про початок корпоратизації “Енергоатому” декларувалися протягом десятку років, починаючи щонайменше з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки.
Більше року тому ми повідомляли, що реформа корпоративного управління НАЕК “Енергоатом” була одним із головних пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також мав отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах. Кінцевим терміном значився листопад 2023 року.
Також ми повідомляли, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію “Енергоатому”.
У травні 2023 року ми писали, що на виконання прийнятого закону Кабмін схвалив перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство та створив для цього комісію з перетворення.
У грудні ми повідомляли, що Міненерго оголосило про укладення угоди з рекрутинговою компанією, яку було найнято для пошуку кандидатів до наглядової ради “Енергоатому”, – ТОВ “Екзекьютів Серч Юкрейн” [працює під брендом Amrop – SOE Weekly]. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що 29 грудня 2023 року Кабмін схвалив довгоочікуване перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство (АТ). За даними YouControl, АТ “Енергоатом” було зареєстровано 11 січня 2024 року.
Крім того, було призначено тимчасово виконуючих обов’язки членів правління на період до формування постійного складу правління. Президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петра Котіна призначили в.о. гендиректора новоствореного АТ “Енергоатом”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
5 лютого 2024 року уряд оголосив конкурсний відбір трьох членів наглядової ради “Енергоатому”. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]
НБУ погодив Пономаренка на посаду голови правління “Укрексімбанку”. Про це повідомила пресслужба банку 20 червня 2024 року. Він приступить до виконання своїх обов’язків з 1 липня 2024 року, додали в банку.
Як ми писали раніше, 3 травня 2024 року наглядова рада “Укрексімбанку” за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління.
Пономаренко має понад 24 роки досвіду роботи в банківському секторі, в тому числі 20 років у “ПроКредит Банк Україна”, який є частиною німецької фінансової компанії ProCredit Holding. Пономаренко обіймав посаду голови правління “ПроКредит Банку” з 2012 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
ВАКС продовжив дію процесуальних обов’язків для Коболєва. 11 червня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про продовження процесуальних обов’язків для ексголови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва до 11 серпня 2024 року. Такі процесуальні обов’язки включають:
- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
- повідомляти про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі свої паспорти для виїзду за кордон.
Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП висунули колишньому голові правління “Нафтогазу” Андрію Коболєву підозру у незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді “Нафтогазу” за перемогу над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді у 2018 році (8,8 млн дол. США або 7,6 млн євро на момент прийняття рішення про премії).
Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн (5,6 млн євро на той момент) ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов’язки для Коболєва, в тому числі запобіжний захід.
25 вересня ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави – до фактичної внесеної на той момент суми у 107 млн грн (2,8 млн євро). Докладніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов’язки для Коболєва до 30 січня 2024 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
14 грудня 2023 року за результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС відмовила захисту в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, призначила розгляд справи по суті та розпочала слухання у справі Коболєва. З того часу відбулося щонайменше вісім судових засідань. [Див. справу № 991/10459/23 – SOE Weekly.]
[Зазначимо, що Олексій Носов, головний адвокат захисту Коболєва, який надавав публічні коментарі про перебіг справи, був затриманий за підозрою у спробі дати хабар НАБУ та САП у іншій, непов’язаній справі, після чого ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді застави. Справа стосується ймовірної крадіжки електроенергії “Укренерго” на суму 716 млн грн (16,4 млн євро) групою осіб на чолі з нібито Михайлом Кіперманом – бізнесменом, якого пов’язують з групою “Приват”. – SOE Weekly.]
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління?” Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.
Кабмін 4 червня 2024 року затвердив Матрицю реформ на основі рекомендацій міжнародних партнерів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на 2024 рік заплановано понад 200 реформ. Для моніторингу виконання рішенням Кабміну також визначено 400 індикаторів та запущено спеціальний веб-сайт для відстеження прогресу.
Матриця реформ складається з чотирьох структурних документів: рекомендацій Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, умов програми МВФ, Плану дій для України в рамках програми ЄС Ukraine Facility та умов позики Світового банку (DPL).
Ми відібрали ключові реформи у сфері держпідприємств та держбанків з кінцевим терміном реалізації до кінця 2024 року:
- Набрання чинності законом про корпоративне управління держпідприємств (законопроєкт № 5593-д): 2 квартал 2024 року (виконано).
[22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт № 5593-д, який приводить систему корпоративного управління держкомпаній у відповідність до Керівних принципів ОЕСР для держпідприємств. Закон набрав чинності 8 березня 2024 року. Докладніше про цей закон читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
- Набрання чинності законодавством щодо вдосконалення режиму банкрутства та неплатоспроможності: 4 квартал 2024 року (у процесі виконання).
- Забезпечення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП): 4 квартал 2024 року (у процесі виконання).
- Розробка політики державної власності для держпідприємств, дивідендної політики держпідприємств та стратегії приватизації (3 квартал 2024 року), після чого – прийняття, публікація та впровадження політики державної власності та проведення “сортування” держпідприємств (4 квартал 2024 року) – у процесі виконання.
[Як ми повідомляли раніше, ключові зобов’язання України за оновленим Меморандумом з МВФ (від 11 грудня 2023 року) включають комплексну політику державної власності, дивідендну політику та стратегію приватизації – структурний маяк, кінець серпня 2024 року].
- Підготовка механізму оздоровлення банків у консультаціях з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та МВФ: 4 квартал 2024 року (не виконано).
Кабмін призначив Перелигіна виконуючим обов’язки голови правління “ОГХК”. До призначення 4 червня 2024 року Єгор Перелигін обіймав посаду першого заступника голови правління “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”).
[Більше двох років тому ми повідомляли, що на 31 серпня 2021 року було заплановано аукціон з приватизації “ОГХК”. Пізніше ми писали, що Фонд державно майна України (ФДМУ) скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.
Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені у покупці “ОГХК”. Деякі з них заявили, що актив не було добре підготовлено до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси сировини компанії.
Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року. Проте, як ми повідомляли тоді, ФДМУ скасував і той аукціон, а згодом – і аукціон, призначений на 20 грудня 2021 року (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
У жовтні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ змінив склад правління “ОГХК”, звільнивши першого заступника голови правління Ярославу Максименко і призначивши замість неї Єгора Перелигіна.
Згодом ми повідомляли, що ФДМУ планував виставити “ОГХК” на продаж однією з перших у рамках великої приватизації. Стартову ціну планувалося визначити разом із компанією BDO Corporate Finance, радником ФДМУ з питань приватизації “ОГХК”.
Проте, як ми писали згодом, наприкінці жовтня 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити “ОГХК” в єдиному пакеті з Демуринським гірничо-збагачувальним комбінатом (ГЗК).
Віталій Коваль, новопризначений голова ФДМУ, підтвердив це пізніше в одному з інтерв’ю (читайте один із наших попередніх дайджестів).
По суті, це означало би, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо приватизації “ОГХК” як одного з перших об’єктів будуть серйозно відтерміновані, якщо не відкладені на невизначений термін.
Проте, із повідомлення ФДМУ 23 травня 2024 року випливає, що Фонд, схоже, відмовився від ідеї продавати “ОГХК” та Демуринський ГЗК одним лотом.
Докладніше про попередні спроби продажу “ОГХК” читайте в наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли раніше, аукціонна комісія ФДМУ визначила умови приватизації “ОГХК”. Стартова ціна становить 3,9 млрд грн (90 млн євро). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Держава станом на 1 січня 2024 року володіла 3 134 держпідприємствами, встановила команда SOE Weekly після аналізу оновленого Єдиного реєстру об’єктів державної власності.
Рік тому, станом на 1 січня 2023 року, кількість підприємств, що перебувала у державній власності, становила 3 256. Це означає, що протягом 2023 року їхня кількість зменшилася на 122 держпідприємства, або на 3,7% від загального портфелю.
[Ця кількість не включає щонайменше 14 тис. підприємств, що належать місцевим органам влади, щодо кількості яких немає достовірної статистики.
Крім того, до списку, схоже, не включено дочірні підприємства інших держпідприємств. Для прикладу, нам не вдалося знайти такі держпідприємства, як “Укрнафта” або “Укргазвидобування”, які належать до групи “Нафтогаз”.
Нам невідомо, чи існують інші державні реєстри, які містять повну інформацію про всі держпідприємства. Створення такого реєстру було би необхідним для сортування держпідприємств, яке держава планує провести до четвертого кварталу 2024 року в рамках плану реформ Ukraine Facility на 2024-2027 роки. – SOE Weekly.]
Команда SOE Weekly також проаналізувала перелік держпідприємств за їх організаційно-правовою формою, а також суб’єктом управління. 2 884 (92%) з 3 134 держпідприємств зареєстровано як “державні унітарні підприємства”. Всього зареєстровано 84 суб’єкти управління держпідприємствами.
До суб’єктів, що здійснюють управління найбільшою кількістю держпідприємств, належать:
- Фонд державного майна України (ФДМУ): 1,784 підприємств;
- Державне агентство лісових ресурсів: 157;
- Міністерство юстиції: 130;
- Міністерство енергетики: 107;
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури: 99;
- Міністерство оборони: 96;
- Національна академія наук: 94;
- Національна академія аграрних наук: 93;
- АТ “Українська оборонна промисловість”: 82.
ФДМУ, який веде Єдиний реєстр, опублікував за 2023 рік лише назви держпідприємств, їхні організаційно-правові форми та суб’єктів управління. До повномасштабного російського вторгнення оприлюднювані дані також включали таку інформацію, як код ЄДРПОУ, місцезнаходження, основний вид діяльності та фінансові показники.
Обмеження можуть бути пов’язані із заходами безпеки у воєнний час. Проте показники, які не включають чутливі дані (наприклад, місцезнаходження компаній), також заслуговують на оприлюднення, аби уможливити громадський нагляд за держпідприємствами.
Організаційно-правові форми, які не є типовими для приватних компаній, такі як “державне унітарне підприємство”, не відповідають Принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами.
Зазначимо, що 12 січня 2023 року було прийнято у першому читанні законопроєкт №6013. Зокрема, законопроєкт має на меті сприяти перетворенню держпідприємств у стандартні організаційно-правові форми, такі як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Пропоноване законодавство встановлює семирічний термін для корпоратизації всіх держпідприємств.
У звіті “Економічні пріоритети в післявоєнній Україні“, опублікованому CASE Польща та CASE Україна в лютому 2023 року, члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський наголосили на необхідності затвердження оновленої політики держвласності в Україні на рівні парламенту, в якій необхідно зазначити обґрунтування перебування підприємств у держвласності.
Вони також підкреслили, що вкрай важливо завершити сортування держпідприємств, розділивши їх на ті, що підлягають приватизації, ліквідації або збереженню у держвласності, на основі оновленої політики держвласності.
Також відповідні вимоги щодо державної власності були передбаченні в Законі 3587 (раніше відомий як законопроект 5593-д).
Наразі впровадження цих реформ включено до урядових планів реформ (див. вище).
“Укрексімбанк” призначив трьох нових членів правління. 23 травня 2024 року “Укрексімбанк” повідомив, що його наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Павла Гашковця, Максима Земляного та Світлану Агєєву новими членами правління банку. Тепер їхні кандидатури має затвердити Національний банк України (НБУ).
Павел Гашковець обраний на посаду члена правління з питань організації роботи з проблемними активами. Згідно з пресрелізом банку, Гашковець має більш ніж 25 років керівного досвіду у банках України, Австрії, Італії, Казахстану і Чехії (в тому числі 23 роки в UniCredit на різних посадах в Україні, Чехії, Казахстані та Італії).
Максим Земляний обраний на посаду операційного директора. Він обіймав керівні посади в українських банках понад 20 років і підвищував їх операційну стійкість під час повномасштабного вторгнення РФ. З 2016 року Земляний обіймав посаду заступника голови правління “ТАСкомбанку”.
Новим фінансовим директором обрано Світлану Агєєву. За її плечима понад 10 років досвіду фінансового планування та аналізу в європейських та українських банках (у тому числі в “Сенс Банку”, “Першому Українському Міжнародному Банку” (“ПУМБ”), а також TBI Bank у Болгарії).
Як ми повідомляли раніше, 3 травня 2024 року наглядова рада “Укрексімбанку” за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління банку. Його кандидатуру ще має затвердити НБУ. До того часу головою правління банку залишатиметься Сергій Єрмаков. (Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
В “Укртатнафті” сформують незалежну наглядову раду. 21 травня “Нафтогаз” та Міністерство оборони України – акціонери “Укртатнафти”, які спільно володіють 100% акцій компанії – розпочали процес формування її наглядової ради.
Згідно з пресрелізом “Нафтогазу”, більшість у наглядовій раді становитимуть незалежні члени, призначені за результатами конкурсного відбору. Також до складу ради увійдуть представники акціонерів.
Раніше ми повідомляли, що акції “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” та “Запоріжтрансформатора” (ЗТР) було вилучено “для потреб держави” та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року.
Вилучення відбулось відповідно до Закону “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану”, який зобов’язує державу згодом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію.
[“Нафтогазові” належить 43,05% акцій “Укртатнафти”. Решта акцій, за повідомленнями ЗМІ, раніше була поділена між так званою групою “Приват”, яку пов’язують із бізнесменами Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, та Олександром Ярославським.
За словами “Нафтогазу”, Міністерство оборони зараз управляє тими акціями “Укртатнафти”, які раніше належали приватним власникам.
Як ми повідомляли раніше, директором як “Укрнафти”, так і “Укртатнафти”, було призначено Сергія Корецького (8 та 10 листопада 2022 року відповідно).
Також ми писали, що Міністерство оборони, як новий акціонер “Укрнафти” та “Укртатнафти”, призначило нові наглядові ради цих компаній 7 листопада 2022 року. В обох компаніях всіх нових членів наглядових рад було призначено у якості представників акціонера, причому виключно від Міністерства оборони як акціонера.
Крім цього, ми повідомляли, що 6 березня 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради “Укрнафти” з незалежними членами. – SOE Weekly.]
Парламент дав задній хід закону про корпоративне управління держпідприємств, щоб “Укрнафта” платила дивіденди безпосередньо до держбюджету, повідомив “Економічній правді” (“ЕП”) член команди SOE Weekly Олександр Лисенко.
Верховна Рада внесла цю правку, ухвалюючи закон про експорт окремих товарів (законопроєкт №10168-2), який не має нічого спільного ані з держпідприємствами, ані з корпоративним управлінням. Однак, серед іншого, вона внесла зміни до нещодавно прийнятого ключового закону про держпідприємства (законопроект № 5593-д). [Докладніше про цей закон читайте у наших попередніх дайджестах.]
Правку вніс голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Данило Гетманцев (фракція “Слуга народу”). Вона передбачає, що компанії, які (а) перейшли під управління держави внаслідок примусового відчуження або конфіскації майна в умовах воєнного стану [зокрема, “Укрнафта” – докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів], та (б) в яких акціонером є суб’єкт господарювання з державною часткою 50% і більше [“Нафтогазу належить 50% + 1 акція “Укрнафти” – SOE Weekly], сплачуватимуть дивіденди безпосередньо до держбюджету.
“Іншими словами, “Нафтогаз”… більше не матиме права на отримання дивідендів як акціонер… а “Укрнафта” повинна буде сплачувати дивіденди напряму до бюджету (як це було до прийняття закону про корпоративне управління держпідприємствами)”, – заявив Лисенко.
Він назвав це відкатом реформи корпоративного управління. Запровадження консолідованої виплати дивідендів було одним із важливих досягнень після прийняття законопректу 5593-д. Зокрема, це було однією з рекомендацій ОЕСР при розробці цієї реформи.
“Прийняття законопроєкту №5593-д саме відповідно до стандартів ОЕСР було передумовою отримання такого важливого для України фінансування від наших [міжнародних] партнерів, зокрема, МВФ. А тепер виходить, що ми обіцяли прийняти хороший закон, але не обіцяли його потім не змінювати,” – додав він.
Це не перша спроба держави запровадити таку норму. Наприклад, як ми повідомляли раніше, держава хотіла забрати у “Нафтогазу” право приймати рішення щодо дивідендів своїх дочірніх компаній у проєкті закону про держбюджет на 2024 рік.
[Практика, що відповідає Принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, передбачає, що дивіденди консолідуються на рівні материнської компанії. Натомість практика, коли дочірні компанії держпідприємства сплачують дивіденди безпосередньо до держбюджету, порушує принцип ОЕСР щодо рівних умов для держпідприємств та приватних компаній. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли раніше, “Укрнафта” має сплатити державі загалом 8 млрд грн (202 млн євро за середнім обмінним курсом у 2023 році) дивідендів за 2023 рік. Аудійована фінансова звітність “Укрнафти” за 2022 або 2023 роки не була публічно доступною на момент написання дайджесту.
Також ми писали, що “Укрнафта” заробила майже 24 млрд грн (607 млн євро) чистого прибутку у 2023 році.
Кабмін призначив нового в.о. директора “Укрспирту”. 3 травня 2024 року на цю посаду було призначено Станіслава Банчука. 6 травня 2024 року держпідприємство “Укрспирт” підтвердило призначення Банчука, не надавши додаткових подробиць.
Банчук раніше займався юридичною практику в Києві. Також, людина з таким прізвищем до 2014 року була заступником обласного прокурора Чернівецької області, зазначає “Економічна правда” (ЕП).
За даними YouControl, Банчук є засновником низки підприємств, зокрема ТОВ “Юридична компанія “Стандарт”, ТОВ “Газтехком”, ТОВ “Новітні енергетичні системи”, Торговий дім “П.Е.Г.О.”, ТОВ “ВОГА Ресурси” і ТОВ “СпецОіл”, які спеціалізуються на торгівлі нафтою і газом.
[1 березня 2024 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Коваль заявив, що приватизація спиртових заводів вийшла на фінішну пряму: у 2024 році Фонд планує приватизувати ще 17 об’єктів “Укрспирту”.
За словами Коваля, ФДМУ провів 115 онлайн-аукціонів з продажу активів “Укрспирту”; 54 аукціони завершилися продажем лотів. Сумарна стартова ціна цих активів під час аукціонів зросла з 1,25 млрд грн до 3,01 млрд грн. – SOE Weekly.]
У січні 2022 року ми повідомляли, що в.о. директора “Укрспирту” Сергій Блескун подав у відставку. Після цього Кабмін тимчасово призначив новим в.о. директора Віталія Жадобіна.
11 листопада 2022 року Кабмін призначив Івана Кучеренка новим в.о. директора “Укрспирту”.
[Востаннє “Укрспирт” мав постійного директора у 2014 році, і з того часу компанію очолювали “виконуючі обов’язки” директора. – SOE Weekly.]
Колишньому голові ФДМУ, який підозрюється у багатомільйонних рокараданнях, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 8 травня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишнього голови ФДМУ Дмитра Сенниченка, який перебуває у міжнародному розшуку.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Сенниченко очолював злочинну групу, яка привласнила понад 500 млн грн держпідприємств, зокрема “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”), та відмила 10 млрд грн у 2019-2021 роках.
Як ми повідомляли у березні 2023 року, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом Сенниченка. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Він подав у відставку в листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]
У квітні 2023 року ми писали, що підозрюваних у цій справі, зокрема Сенниченка, оголосили в розшук.
У листопаді 2023 року ми повідомляли, що НАБУ і САП оновили підозри всім учасникам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації злочинних доходів на суму понад 10 млрд грн.
[Докладніше про цю справу читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
“Укрексімбанк” обрав нового голову правління. 3 травня 2024 року “Укрексімбанк” повідомив, що наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління банку.
За словами банку, відбір проводився із залученням рекрутингової компанії Odgers Berndtson. Для остаточного призначення на посаду кандидатура Пономаренка ще має бути затверджена Національним банком України (НБУ).
У банку зазначили, що Пономаренко має понад 24 роки досвіду роботи в банківському секторі, в тому числі 20 років у “ПроКредит Банк Україна”, який є частиною німецької фінансової компанії ProCredit Holding. Пономаренко обіймає посаду голови правління “ПроКредит Банку” з 2012 року.
Як ми повідомляли раніше, 11 березня 2024 року “Укрексімбанк” оголосив конкурсний відбір на посаду нового голови правління. Кінцевим терміном подачі документів було 1 квітня 2024 року.
Чинним головою правління банку є Сергій Єрмаков, який виконував обов’язки голови правління з жовтня 2021 року по березень 2022 року, після чого його призначили повноцінним головою правління.
Член наглядової ради “Укрексімбанку” Вікторія Страхова раніше пояснила, що Єрмаков продовжить працювати на цій посаді до призначення нового голови правління. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Іренеуш Фафара пішов з наглядової ради “Укрнафти”, щоб очолити польський енергетичний концерн Orlen. 10 квітня 2024 року енергетична група Orlen S.A., найбільша державна компанія Польщі, оголосила про призначення Іренеуша Фафари своїм новим генеральним директором.
11 квітня 2024 року директор “Укрнафти” Сергій Корецький написав на своїй сторінці у Facebook, що Фафара подав повідомлення про дострокове припинення повноважень на посаді незалежного члена наглядової ради “Укрнафти”.
За даними SMIDA, повноваження Фафари були припинені 12 квітня 2024 року. На заміну йому поки що нікого не призначено.
Як ми повідомляли раніше, 6 березня 2024 року Фафару було призначено незалежним членом нової наглядової ради “Укрнафти”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/