Провали в корпоративному управлінні або чому реформа неписана для “Укрзалізниці”
Цей спеціальний випуск Ukrainian SOE Weekly підготовлено Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном та присвячено значним недолікам у корпоративному управлінні “Укрзалізниці” як необхідної складової, необхідної для запобігання політичному втручанню у діяльність держкомпаній.
Цей випуск має на меті привернути увагу уряду до цих недоліків, щоби запобігти негативним наслідкам для цієї стратегічно важливої компанії. Крім того, випадок з “Укрзалізницею“ демонструє, що нове законодавство щодо корпоративного управління держпідприємств, прийняте на початку цього року, допоки так і не запрацювало на практиці.
Кабмін не розпочав відбір наглядової ради “Укрзалізниці” попри вимоги закону про корпоративне управління держпідприємств. Чинний склад наглядової ради “Укрзалізниці” було призначено рішенням Кабміну 29 грудня 2021 року (докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів). Відповідно до цього рішення Анатолій Амелін, Олександр Долл, Якуб Карновскі та Гебхард Хафер стали незалежними членами, а Сергій Лещенко, Сергій Москаленко та Давід Ломджарія були призначені представниками держави в наглядовій раді.
Відповідно до законодавства, що діяло на момент їх призначення, а також статуту компанії, максимальний термін повноважень членів наглядової ради становить три роки. Таким чином, повноваження вищезазначеного складу наглядової ради мають закінчитися вже 28 грудня 2024 року.
З моменту формування наглядової ради у 2021 році публічно відомо лише про нещодавнє призначення Олександра Камишіна членом наглядової ради “Укрзалізниці” (представником держави). За повідомленнями ЗМІ, Камишін замінив на цій посаді Сергія Москаленка (докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
Водночас, обов’язкова інформація, яку акціонерні товариства зобов’язанні розкривати відповідно до закону про ринки капіталу та положення про розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на вебсайті “Укрзалізниці” відсутня. Зокрема, відсутня особлива інформація щодо змін (призначення та звільнення) посадових осіб компанії – членів правління та наглядової ради.
На практиці це означає, що на основі інформації, яку розкрила “Укрзалізниця”, наразі неможливо дізнатися, хто входить до складу правління, чи є у компанії сформована наглядова рада та хто є її членами. “Укрзалізниця” лише повідомила у підрозділі “Новини” на своєму сайті про призначення Перцовського та зміни у складі правління, не пояснивши причини цих рішень. [Детальніше про вимоги до розкриття інформації див. нижче.]
Відповідно до нових вимог закону про управління об’єктами державної власності (які були запроваджені Законом № 3587, що набув чинності 8 березня 2024 року – докладніше про нього читайте в одному з наших попередніх дайджестів), відбір кандидатів до наглядової ради держпідприємства має розпочатися не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень відповідного члена наглядової ради (якщо не було прийнято рішення про продовження строку його повноважень) або не пізніше ніж через 10 днів з дня дострокового припинення його повноважень.
Це означає, що Кабмін, як акціонер “Укрзалізниці”, мав би до 29 вересня 2024 року прийняти рішення або про продовження повноважень чинних членів наглядової ради, або оголосити конкурс на заміщення вакантних посад членів наглядової ради.
Звертаємо увагу, що постановою Кабміну № 643 від 31 травня 2022 року було скасовано обов’язковість проведення конкурсних відборів членів наглядових рад майже для всіх держпідприємств, у тому числі й “Укрзалізниці”. Проте, наразі ця постанова, ймовірно, суперечить закону про управління об’єктами державної власності, який тепер передбачає, що добір кандидатів на посаду члена наглядової ради здійснюється з дотриманням принципів колективної придатності, різноманітності складу, рівності вимог, професійності, відкритості і прозорості.
Кабмін звільнив та призначив нового голову та членів правління “Укрзалізниці” попри вимоги про корпоративне управління держпідприємств. 18 жовтня 2024 року Кабмін припинив повноваження всього складу правління “Укрзалізниці”, включаючи голову правління Євгена Лященка та членів правління Володимира Крота, Ореста Логунова, Антона Мішина та Олександра Перцовського.
Цією ж постановою Кабмін призначив Перцовського новим головою правління на наступні три роки, а Лященка перепризначив членом правління до 31 березня 2025 року. Водночас Володимир Крот, Орест Логунов та Антон Мішин були звільнені зі складу правління.
Відповідно до редакції Закону “Про Кабінет Міністрів”, яка діяла до 8 березня 2024 року, Кабмін мав повноваження приймати рішення про призначення голови правління та керівників держпідприємств, що перебувають у його управлінні.
Крім того, у статуті “Укрзалізниці” зазначено, що Кабмін, діючи від імені загальних зборів товариства, призначає на посаду та звільняє з посади голову та членів правління за поданням наглядової ради, що означає, що Кабмін не може приймати ці рішення без такого подання. Однак це положення статуту, ймовірно, не могло обмежити надані законом Кабміну повноваження приймати ці рішення без пропозиції наглядової ради.
У свою чергу, згідно з новими вимогами законодавства, запровадженими Законом № 3587, у тому числі змінами до Закону “Про Кабінет Міністрів” та Закону про управління об’єктами державної власності, які набули чинності з 8 березня 2024 року, повноваження призначати або звільняти керівників та членів виконавчого органу всіх держпідприємств є виключною компетенцією наглядової ради.
Разом з тим, нам невідомо про будь-які положення в Законі № 3587, Законі про управління об’єктами державної власності, Законі про воєнний стан або інших законах, які би дозволяли Кабміну своїм рішенням призначати або звільняти голову та членів правління “Укрзалізниці” під час дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до Закону № 3587, єдиною правовою можливістю під час воєнного стану в Україні, яка дозволяє Кабміну приймати такі рішення замість наглядової ради, є ситуація, коли наглядова рада відсутня або має неправомочний склад. Однак немає жодної інформації, яка би вказувала на те, що така ситуація склалася в “Укрзалізниці”.
Таким чином, Кабмін, ймовірно, не мав законних підстав для прийняття рішень про звільнення та призначення голови та членів правління “Укрзалізниці”.
Якщо ж призначення нового голови та членів правління буде визнано незаконним, рішення, які прийняті головою або правлінням, також можуть бути визнані недійсними.
[Олександр Перцовський був членом правління “Укрзалізниці” та керівником пасажирського бізнесу компанії з жовтня 2020 року. До цього, у 2016-2020 роках, був операційним директором / першим заступником генерального директора “Укрпошти”.
У 2010-2016 роках Перцовський працював у Deutsche Post DHL Group, найбільшій логістичній компанії світу. За шість років роботи він пройшов шлях від консультанта до асоційованого партнера та керівника з розвитку бізнесу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні зі штаб-квартирою у Сінгапурі.
Як ми писали раніше, Євген Лященко, який обіймав посаду голови правління “Укрзалізниці” з березня 2023 року, подав заяву про відставку на початку жовтня. Публічних коментарів з боку Ляшенка щодо його відставки не було, проте кілька авторитетних видань назвали кілька можливих причин. Докладніше про читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
З моменту створення незалежної наглядової ради в “Укрзалізниці” у 2018 році в компанії змінилося шість голів правління. Значну частину цього шестирічного періоду компанією керували виконувачі обов’язків. З моменту свого заснування наприкінці 2020 року SOE Weekly висвітлював чотири останні зміни голів правління “Укрзалізниці”. Докладніше про це читайте в наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Низька прозорість та нерозкриття інформації в “Укрзалізниці” попри вимоги законодавства. Як ми зазначали вище, закон про ринки капіталу та положення НКЦПФР про розкриття інформації вимагають від акціонерних товариств (АТ) оприлюдення певної інформації. Ще жорсткіші вимоги до розкриття інформації встановлені для державних АТ, таких як “Укрзалізниця”. Так, згідно законодавства, вони повинні розкривати, в тому числі на своїх веб-сайтах, три типи інформації:
- Регулярна інформація.Ця інформація включає річні та проміжні звіти, які містять вичерпну інформацію про діяльність компанії за звітний рік або квартал, охоплюючи як фінансову, так і нефінансову інформацію про результати діяльності, а також фінансову звітність. Однак, відповідно до закону, під час дії воєнного стану АТ (у тому числі державні АТ) звільнені від обов’язку розкривати регулярну інформацію на 2021-2024 роки.
- Особлива інформація.Ця категорія вимагає негайного розкриття будь-яких суттєвих змін у діяльності компанії, зокрема інформації про:
- призначення та звільнення посадових осіб товариства, в тому числі членів виконавчого органу та наглядової ради,
- правочини із заінтересованістю та значні правочини,
- виплату дивідендів,
- затвердження звіту про винагороду,
- неплатоспроможність компанії,
- наявність ділових зв’язків з державою-агресором,
- іншої інформації.
Закон не передбачає жодних винятків щодо звільнення АТ від необхідності розкриття особливої інформації під час воєнного стану.
Уся регулярна та особлива інформація повинна залишатися доступною на веб-сайті протягом 10 років після оприлюднення. Крім того, правила розкриття інформації вимагають, щоб на веб-сайтах компаній був створений розділ “Інформація для акціонерів та стейкхолдерів”, доступний з головної сторінки веб-сайту, з метою розкриття інформації на виконання вимог законодавства.
Хоча на веб-сайті “Укрзалізниці” й є такий розділ, він не містить оприлюденої регулярної або особливої інформації.
- Інша інформація.Сюди входить оприлюднення на веб-сайті компанії статуту, структури власності, положення про наглядову раду, положення про виконавчий орган та інших внутрішніх документів компанії, а також протоколів загальних зборів акціонерів та звітів наглядової ради та виконавчого органу.
Вся ця інформація також має залишатися доступною на веб-сайті протягом 10 років у відповідному розділі, і на неї не поширюються винятки під час воєнного стану.
На сайті “Укрзалізниці” у розділі “Інформація для акціонерів та стейкхолдерів” є підрозділ “Інша інформація“. Проте, він містить лише перелік документів, що стосуються відокремлених підрозділів та представництв “Укрзалізниці”.
Таким чином, НКЦПФР як регулятор може накласти штрафні санкції на “Укрзалізницю” за порушення правил розкриття інформації.
Обов’язки наглядової ради щодо корпоративного управління “Укрзалізниці”. Відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”, наглядова рада “Укрзалізниці” відповідає за забезпечення своєчасного розкриття інформації про компанію. Відповідно до Закону про управління об’єктами державної власності, наглядова рада також є відповідальною за призначення та звільнення виконавчого органу компанії.
Незважаючи на ці встановлені обов’язки, наглядова рада “Укрзалізниці”, схоже, не виходила з публічними комунікаціями про останні події, зокрема про зміну керівництва та практику розкриття інформації компанії.
Цей факт дає підґрунтя для підняття питання щодо належності дотримання наглядовою радою своїх фідуціарних обов’язків. Дійсно, закон передбачає, що наглядова рада повинна діяти в найкращих інтересах компанії та її акціонерів. Члени наглядової ради, які порушують свої обов’язки, несуть персональну відповідальність за збитки, завдані компанії своїми діями або бездіяльністю.
Крім того, відповідно до Закону про управління об’єктами державної власності, набрання законної сили рішенням суду, яким члена наглядової ради визнано винним у порушенні фідуціарних обов’язків, є підставою для дострокового припинення його повноважень.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/11/5/721467/
Оновлений Меморандум МВФ. 18 жовтня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після п’ятого перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Меморандум містить наступні ключові зобов’язання України, пов’язані з держпідприємствами та банками:
- Залишити всі банки з мажоритарною державною власністю під управлінням Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки буде негайно передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для врегулювання (постійний структурний маяк).
[Як ми писали раніше, іноземні інвестори цікавилися купівлею “Укргазбанку” та “Сенс Банку”. – SOE Weekly.]
- Завершити формування повного складу наглядової ради “Укренерго” (7 членів), більшість у якій становитимуть незалежні члени (новий структурний маяк; кінець грудня 2024 року).
[Як ми повідомляли раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта виконуючим обов’язки та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) повідомили про дострокове складення повноважень. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Наразі Роман Піонковскі залишається єдиним незалежним членом наглядової ради “Укренерго”. Він був призначений разом з іншими незалежними членами у грудні 2021 року, тобто термін його повноважень повинен закінчитися у грудні 2024 року.
Згодом ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики у якості загальних зборів акціонерів “Укренерго” прийняло рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії.
Четвертого ж незалежного члена буде обрано паралельно за раніше розпочатою процедурою, додали в міністерстві.
Через три тижні Мінекономіки повідомило, що Номінаційний комітет затвердив вимоги до кандидатів та оголосив конкурсний відбір на посади трьох членів наглядової ради. Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.
Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.
“УОП” отримав нового гендиректора. 21 жовтня 2024 року “Українська оборонна промисловість” (“УОП”) оголосила, що її наглядова рада призначила Олега Гуляка новим генеральним директором компанії після конкурсного відбору, в якому взяли участь понад 20 претендентів.
[Як ми писали раніше, гендиректор “УОП” Герман Сметанін подав у відставку 4 вересня 2024 року, щоби стати новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості, замінивши на цій посаді Олександра Камишіна.
Наглядова рада “УОП” тоді призначила Олега Гуляка виконуючим обов’язки гендиректора та оголосила, що якнайшвидше розпочне конкурсний відбір на посаду нового гендиректора.
За даними “УОП”, Гуляк служив у Збройних силах України (ЗСУ) з 1993 року. У 2021-2024 роках був командувачем Сил логістики ЗСУ. З 1 липня 2024 року працював радником гендиректора з питань військового співробітництва “УОП”, зміцнюючи зв’язки компанії із Силами оборони. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми повідомляли, що 19 вересня 2024 року наглядова рада “УОП” розпочала конкурсний відбір на посаду гендиректора. Кандидати могли подавати документи з 20 вересня по 4 жовтня 2024 року. – SOE Weekly.]
“ПриватБанк” призначив нового голову правління. 7 жовтня 2024 року “ПриватБанк” оголосив, що його наглядова рада обрала Мікаеля Бьоркнерта (Швеція) новим головою правління банку після конкурсного відбору, який включав кандидатів як з України, так і з-за кордону. Кандидатура Бьоркнерта очікує на затвердження Національним банком України (НБУ).
У банку зазначили, що Бьоркнерт має понад 25 років досвіду роботи у фінансовому секторі. Останнім часом він обіймав посаду керівника напрямку банківського бізнесу в Swedbank. До приходу в Swedbank Бьоркнерт обіймав посаду голови ради директорів шведського Bankgirot, керівника напрямку міжнародних транзакцій у банку SEB (Естонія) та члена ради директорів у Nasdaq (Швеція).
У “ПриватБанку” Бьоркнерт зосередиться на розвитку клієнтоцентричної моделі бізнесу, прискоренні цифрових ініціатив та підготовці банку до майбутніх викликів, додали в банку.
[Підготовка банку до приватизації не зазначена серед завдань Бьоркнерта, як це було у випадку з сьогоднішнім головою правління Герхардом Бьошем.
Як ми повідомляли раніше, наприкінці червня 2024 року Бьош подав у відставку. За даними “ЕП”, неофіційною причиною стала невідповідність поставлених перед ним завдань реальному стану справ: коли у травні 2021 року Бьоша було обрано головою правління “ПриватБанку”, до його завдань входила підготовка банку до приватизації. Однак під час повномасштабної війни цей процес було призупинено, зазначала “ЕП”.
У вересні 2024 року ми писали, що контракт Бьоша закінчується 1 листопада 2024 року. Forbes Україна тоді писало, що якщо до того часу не буде визначено переможця конкурсу на посаду нового голови правління, керувати банком почне один із членів правління у якості в.о. голови правління.
Однак, якщо Бьоркнерт отримає погодження НБУ до 1 листопада, “ПриватБанк” не потребуватиме тимчасового в.о. голови правління, вчасно завершивши конкурсний відбір. – SOE Weekly.]
Оголошено конкурсний відбір трьох незалежних членів наглядової ради “Укренерго”. 10 жовтня 2024 року Мінекономіки повідомило, що Номінаційний комітет з відбору кандидатів затвердив вимоги до кандидатів. Кінцевий термін подачі заявок – 31 жовтня 2024 року.
[Як ми повідомляли раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта виконуючим обов’язки та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) повідомили про достроковий вихід з наглядової ради.
“Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника “Укренерго” є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав”, – заявили вони.
[Наразі Роман Піонковскі залишається єдиним незалежним членом наглядової ради “Укренерго”. Він був призначений разом з іншими незалежними членами у грудні 2021 року, тобто термін його повноважень закінчується у грудні 2024 року. – SOE Weekly.]
10 вересня 2024 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF). За умови схвалення Виконавчою радою МВФ, Україна отримає доступ до близько 1,1 млрд дол. Згідно з пресрелізом МВФ, повний склад наглядової ради “Укренерго” має бути відновлений до кінця грудня 2024 року.
Згодом ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики у якості загальних зборів акціонерів “Укренерго” прийняло рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії. – SOE Weekly.]
Четвертого ж незалежного члена буде обрано паралельно за раніше розпочатою процедурою, додали в міністерстві.
[Згідно зі статутом “Укренерго”, наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних та трьох представників держави.
Як ми повідомляли у червні 2023 року, Кабмін все ще мав відібрати та затвердити одного незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. Таким чином, незалежні члени не становили більшості в наглядовій раді, що не відповідало вимогам закону та статуту “Укренерго”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Як ми писали у квітні 2024 року, Мінекономіки оголосило конкурсний відбір на заміщення вакантної посади незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. – SOE Weekly.]
Мінекономіки очікує, що до 7 листопада 2024 року консультант з підбору керівників проведе попередню оцінку документів, проведе співбесіди з претендентами та подасть список потенційних кандидатів. Відбір усіх членів наглядової – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/