Несхвалення наглядовою радою укладеного і частково виконаного правочину без жодних мотивів є зловживанням своїм правом, яке спрямоване на завдання шкоди контрагенту

Постанова ВС (КГС) від 09 червня 2021 року у справі № 911/3039/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926318

48. Верховний Суд також погоджується з доводами скаржника про те, що поведінка ПрАТ “Факел” була суперечливою і має ознаки зловживання правом.
49. Суди встановили, що рішенням наглядової ради ПрАТ “Факел”, оформленим протоколом від 04.11.2019 № 23, відмовлено у схваленні правочину – Договору. Таким чином, з цієї дати ПрАТ “Факел” вважало цей правочин недійсним, відповідно до вимог ст. 92 ЦК ст. 70, 72 Закону “Про акціонерні товариства”, Статуту товариства, про що не могло не бути невідомо генеральному директору та іншим посадовим особам товариства.
50. Незважаючи на це, починаючи з 04.11.2019 ПрАТ “Факел” не вживалися жодні заходи щодо врегулювання спірної ситуації з ТОВ “НВП АСУ”:

– ПрАТ “Факел” не повідомило постачальника про відповідне рішення і не звернулося до постачальника з метою врегулювання ситуації, тоді як діючи добросовісно і розумно мало би направити ТОВ “НВП АСУ” повідомлення про відповідне рішення наглядової ради, повернути постачальнику залишки отриманого товару (за наявності), направити постачальнику вимогу про повернення коштів, отриманих за недійсним договором;

– ПрАТ “Факел” не звернулося з позовом до суду про визнання недійним Договору;

– 09.12.2019, тобто вже після відповідного рішення наглядової ради ПрАт “Факел” направило постачальнику “Повідомлення про виявлення дефекту поставленої продукції” №630/837, в якому наполягало на виконанні ТОВ “НВП АСУ” гарантійних зобов`язань за Договором; із цього листа також випливає, що частина отриманої за Договором продукції вже була поставлена ПрАТ «Факел» третій особі (встановлена на 10 об`єктах АТ «Укртрансгаз).

51. Таким чином, ані наглядова рада, ухваливши відповідне рішення, ані виконавчий орган ПрАТ “Факел” не вчиняли жодних дій по врегулюванню цієї ситуації.
52. Відомості про наявність відповідного рішення наглядової ради ПрАТ «Факел» з`являються лише після звернення ТОВ “НВП АСУ” з позовом до суду, що викликає обґрунтовані сумніви у справжній даті та причинах ухвалення наглядовою радою такого рішення.
53. Суди попередніх інстанцій не встановили причин відмови наглядової ради у схваленні правочину; не змогли пояснити цих причин і представники ПрАТ “Факел” в судовому засіданні.
54. Враховуючи той факт, що відповідно до висновку експерта, наданого самим ПрАТ “Факел”, ринкова вартість майна, яке було предметом правочину, відрізнялася від договірної вартості на 5,35 % (ринкова вартість товару за висновком експерта становила 20 819 505, 9 грн, а ціна товару за Договором – 21 995 882,4 грн), Верховний Суд доходить висновку, що товар не був придбаний ПрАТ “Факел” за вочевидь завищеною вартістю.
55. ПрАТ “Факел” не заявляло про те, що воно придбало непотрібний товар, як і не спростувало тверджень ТОВ «НВП АСУ» про те, що товар був використаний (поставлений іншій особі) покупцем, не заявляло про пов`язаність чи зловмисну домовленість генерального директора ОСОБА_1 з представниками ТОВ “НВП АСУ”, тобто добросовісність дій представників ТОВ “НВП АСУ” не ставилась під сумнів.
56. Претензії покупця полягали лише в тому, що ТОВ “НВП АСУ” як постачальник не проявило належної розумності і обачливості при укладенні правочину, необачливо поклалося на публічні відомості з ЄДР про контрагента, розміщені ним самим, і додатково не здійснило складний комплекс дій по перевірці повноважень керівника покупця. Це на думку суду виходить за розумні межі розумної обачності.
57. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц, постановах Верховного суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20; від 11.02.2021 у справі № 922/109/19; від 16.07.2020 у справі № 923/831/18.
58. Суди не встановили пов`язаності генерального директора ОСОБА_1 з представниками ТОВ “НВП АСУ” чи будь-якої іншої недобросовісності дій ТОВ “НВП АСУ”.
59. ПрАТ “Факел” не зверталося до колишнього генерального директора ОСОБА_1 , який порушив приписи статуту і уклав спірний договір без його погодження з наглядовою радою, з позовом про стягнення будь-яких збитків, завданих цим правочином відповідно до ст. 92 ЦК, ст. ст. 63, 71 Закону “Про акціонерні товариства”. Представники ПрАТ “Факел” також пояснили в судовому засіданні, що звільнення генерального директора ОСОБА_1 з ПрАТ “Факел” не було пов`язано із укладенням спірного договору, тобто не може розглядатися як застосований до нього захід корпоративної відповідальності (припинення повноважень) чи дисциплінарної відповідальності (звільнення з посади).
60. Доктрина “venire contra factum proprium” (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі – “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини “venire contra factum proprium” лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20).
61. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
62. Верховний Суд вважає обґрунтованими посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин принципу заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також ст. 13 ЦК про заборону зловживання правами.
63. Наглядова рада наділена правом погоджувати правочини, однак несхвалення цим органом правочину повинно мати розумне пояснення, мотиви. Несхвалення укладеного і частково виконаного правочину без жодних мотивів є зловживанням своїм правом, яке спрямоване на завдання шкоди контрагенту. Суд вважає, що єдиним мотивом такого несхвалення правочину було небажання розраховуватися за зобов`язаннями, які виникли за спірним договором.
64. Заявляючи зустрічний позов про визнання Договору недійсним, ПрАТ “Факел” не просило суд застосувати наслідки недійсності правочину, не стверджувало про наявність в нього товару та намір повернути його ТОВ «НВП АСУ», що є додатковим свідченням іншої мети цього позову – не оплачувати борг перед постачальником.
65. Відтак, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ПрАТ “Факел” про визнання оспорюваного Договору недійсним