Корпоративне управління держпідприємств, SOE WEEKLY з 24 березня по 21 квітня 2023

ВАКС продовжив запобіжний захід Коболєву ще на два місяці. 17 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив на два місяці строк дії процесуальних обов’язків, покладених на екскерівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва:

• прибувати за кожним викликом детектива, прокурора, слідчого судді чи суду;
• не залишати межі Київської області без спеціального дозволу детектива або прокурора, які ведуть цю справу;
• повідомляти детектива та прокурора про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
• носити електронний засіб контролю.

Як повідомили в юридичній компанії “Міллер“, яка представляє інтереси Коболєва, йому повернули документи про громадянство і дозволили пересуватися Київською областю.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що адвокати Коболєва подали клопотання до ВАКС із проханням скасувати запобіжний захід щодо внесення застави у 230 млн грн та встановлення процесуальних обов’язків, замінивши його на особисте зобов’язання.

У САП наголошують, що попри те, що рішення про внесення застави було ухвалено ще 1 березня 2023 року, кошти на заставу у повному обсязі ще й досі не внесені. Також у САП додали, що прокурор не погоджується із застосуванням до Коболєва більш м’якого запобіжного заходу та відстоюватиме у суді свою позицію.

Згодом САП повідомила, що ВАКС залишив без розгляду клопотання сторони захисту.

Раніше ми повідомляли, що ВАКС відмовив детективу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо Коболєва.

Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ САП повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly] та його захисту (див. попередній дайджест).

Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3“.

Кабмін призначив нового члена правління “Укрзалізниці”. 18 квітня 2023 року Кабінет Міністрів призначив Антона Мішина новим членом правління “Укрзалізниці” строком на шість місяців.

[Відповідно до статуту “Укрзалізниці”, Кабмін призначає голову та членів правління за поданням наглядової ради “Укрзалізниці”. Таким чином, у випадку “Укрзалізниці” Кабмін приймає фінальне рішення не лише щодо призначення голови правління, але й всіх інших членів правління компанії. – SOE Weekly.]

Мішин обіймає посаду фінансового директора “Укрзалізниці” з серпня 2022 року.

З липня 2019 року по квітень 2022 року він був виконавчим директором та директором з фінансів та ризиків “ДТЕК ВДЕ”. З 2016 по 2019 рік працював фінансовим директором “ДТЕК Енерго”.

У 2015-2016 роках працював фінансовим директором та членом правління ПАТ “Укртранснафта”. З 2014 по 2015 рік був директором департаменту економіки та планування “Нафтогазу”.

З 2008 по 2013 рік Мішин працював фінансовим директором Єнакіївського металургійного заводу (входить до групи “Метінвест”).

За словами голови правління “Укрзалізниці” Євгена Лященка, компанії прагне вийти на беззбитковість, тому завдання Мішина полягає у тому, щоби оптимізувати фінансові процеси та продовжити скорочення витрат.

[Як ми повідомляли раніше, у 2022 році “Укрзалізниця” отримала 11 млрд грн збитку, а у 2023 році очікує вдвічі більші збитки, а саме 20,2 млрд грн – SOE Weekly.]

Ще одним пріоритетом для Мішина є зміцнення та розвиток відносин з міжнародними фінансовими партнерами, підтримка яких зараз є критично важливою для розвитку “Укрзалізниці”, додав Лященко.

Раніше ми повідомляли, що 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив Олександра Камишіна з посади голови правління “Укрзалізниці” та призначив на його місце іншого члена правління компанії Євгена Лященка терміном на два роки.

Верховна Рада встановила ліміт на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств. 10 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8312.

Першочергово законопроєкт був спрямований на “удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану”, зокрема щодо здійснення примусового відчуження майна та управління ним. Разом з цим, законопроектом також пропонується встановити ліміти на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств у військовий час.

Правку, яка передбачає встановлення обмежень розміру цих зарплат, було внесено Дмитро Разумковим та іншими депутатами під час розгляду парламентом законопроєкту 8312. Разумков зазначив, що вона спрямована на “повернення виплат у 30 тисяч військовим, службі цивільного захисту, поліцейським за рахунок обмеження зарплат топ-посадовцям”.

[Згідно з текстом відповідної правки № 48 обмеження щодо розміру зарплати, крім топ-посадовців (до числа яких можна віднести членів Кабінету Міністрів, народних депутатів, керівників держпідприємств), також поширюється і на звичайних працівників держпідприємств та державних органів влади – SOE Weekly.]

Правка передбачає встановити граничний розмір зарплати держслужбовців та працівників держпідприємств, що не перевищує 10 мінімальних зарплат (тобто 67 тис грн) на час дії воєнного стану. Парламент підтримав цю правку 254 голосами. 

Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція “Голос”) заявив, що для фінансування цих виплат військовим потрібні зміни до держбюджету – скорочення зарплат держслужбовців і працівників держпідприємств становить лише 2% від суми, необхідної для покриття цих витрат.

Народний депутат, голова фінансового комітету Данило Гетманцев (фракція “Слуга народу”) заявив, що правка Разумкова пропонує збільшити видатки на виплати військовим без зазначення реального джерела фінансування. “[Разумков] передбачив видатки бюджету на 154 млрд грн, а… скорочення заробітних плат держслужбовцям до 67 тис грн… [компенсує] лише 2,5 млрд грн… [Решту 98%]… необхідно десь взяти”, – заявив Гетманцев.

11 квітня 2023 року народний депутат Володимир Цабаль (фракція “Голос”) вніс у парламент проєкт постанови про скасування рішення про ухвалення вищезгаданого закону.

На своїй сторінці у Facebook він висловив думку, що поправка Разумкова є популістською, і що перед тим, як пропонувати такі витрати, потрібно знайти джерела їх фінансування. Серед мотивів проти поправки, які перерахував Цабаль, він назвав і те, що вона порушує зобов’язання України перед ЄС, МВФ та іншими міжнародними донорами щодо реформи корпоративного управління держпідприємств та інших реформ.

За словами Железняка, поки ця постанова не буде розглянута в парламенті, спікер не має права підписувати закон.

Гевін Грей, голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) по Україні повідомив, що МВФ також вивчає прийняту парламентом поправку.

Член команди SOE Weekly Олександр Лисенко назвав рішення про обмеження зарплат для працівників держпідприємств крахом “як з точки зору корпуправління держкомпаніями, так і з будь-якої іншої (окрім популістичної) точки зору”. За його словами, якщо таке рішення набуде чинності, то та частина працівників, яка “матиме таку змогу (тобто найкращі, бо є попит на ринку праці)” підуть на більш високооплачувану роботу, а решту це просто демотивує.

Лисенко підкреслив, що це рішення не матиме жодного фіскального ефекту.

Член команди SOE Weekly Андрій Бойцун зазначив, що Україна вже мала дуже поганий досвід обмеження зарплат керівників держпідприємств під час пандемії Covid-19. Він додав, що президент повинен накласти вето на цей закон із зауваженнями, щоби Рада ухвалила закон без встановлення такого ліміту зарплат.

Бойцун також закликав депутатів, які публічно виступають за належне корпоративне управління, таких як Олексій Мовчан, та депутатів, які заявили, що були введені в оману Разумковим, таких як Ярослав Юрчишин, підтримати проєкт постанови Цабаля. [Ці депутати голосували за вищезгадану правку Разумкова. – SOE Weekly.]

Три роки тому Лисенко та Бойцун написали статтю, в якій пояснювали шкідливість рішення про встановлення ліміту на зарплати керівництва та наглядових рад держпідприємств під час пандемії Covid-19: “Як зекономити по півтори гривні на наглядових радах і втратити по 700 гривень на держпідприємствах“. Вони зазначили, що аргументи, викладені в цій статті, є так само актуальними, як і три роки тому.

ВАКС відмовився продовжувати досудове розслідування щодо премій Коболєва, незважаючи на клопотання НАБУ. 12 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив детективу НАБУ у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва.

Обґрунтування цього рішення суд оголосить 17 квітня 2023 року.

За інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), НАБУ обґрунтувало необхідність продовження строку тим, що у справі ще незавершені експертизи, детективи не вилучили окремі документи як щодо першої частини премії, так і щодо другої (яку було виплачено через банківську гарантію). [Коболєв отримав другу частину стокгольмської премії у 2021 році. – SOE Weekly.]

Вони також надіслали запит на міжнародну правову допомогу для допиту двох членів наглядової ради в інших країнах. Ці допити потрібні для повного та всебічного з’ясування всіх питань у розслідуванні, зазначили у ЦПК.

Захист наполягав, що підстав для продовження розслідування немає, оскільки воно триває з 2018 року і свідків можна було допитати раніше.

Коболєв прокоментував рішення ВАКС на своїй сторінці у Facebook. Він написав, що детективи НАБУ направили запит про міжнародну правову допомогу для допиту деяких (не всіх) колишніх незалежних членів наглядової ради лише в березні 2023 року. За словами Коболєва, жодних пояснень, чому одним було надіслано запит, а іншим – ні, надано не було.

За словами юридичної фірми “Міллер”, яка представляє інтереси Коболєва у цьому судовому процесі, ухвала ВАКС не підлягає оскарженню, і НАБУ має три законні сценарії дій:

• завершити розслідування до 19 квітня 2023 року і направити справу до суду [для розгляду по суті – SOE Weekly] з тим обсягом доказів, який є на даний момент;
• зупинити досудове розслідування в очікуванні відповіді на запит про міжнародну правову допомогу;
• закрити кримінальне провадження.

Пізніше в “Міллер” додали, що НАБУ вирішило діяти “всупереч вимогам закону. Детективи не можуть оскаржити рішення про відмову, тому вирішили звернутись до ВАКС повторно – з таким самим клопотанням про продовження строків розслідування.” Увечері 12 квітня 2023 року НАБУ вручило Коболєву та його адвокатам вищезгадане клопотання разом із клопотанням про продовження зобов’язань Коболєва в рамках запобіжного заходу. “Міллер” заявила, що повідомить ВАКС про “це зловживання правами з боку НАБУ”.

14 квітня 2023 року ВАКС виніс ухвалу про залишення нового клопотання НАБУ без розгляду, повідомив на своїй сторінці у Facebook адвокат Олексій Носов. Цю ухвалу можна оскаржити в апеляційному суді протягом п’яти днів – однак до того часу часу на продовження досудового розслідування вже не залишиться, додали в “Міллер”.

Невдовзі після цієї ухвали САП повідомила, що досудове розслідування завершено, а матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту для ознайомлення.

Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) понад 229 млн грн у 2018 році, які були частиною премій, нарахованих команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді. Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3“.

НАБУ знайшло нову інформацію, яка може свідчити, що Коболєв прийня рішення про виплату премій без узгодження з наглядовою радою. 13 квітня 2023 року НАБУ подало до ВАКС нове клопотання про продовження досудового розслідування щодо премій екскерівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва.

У НАБУ заявили, що вилучили 37 ГБ електронного листування осіб, залучених до ініціювання, погодження та виконання рішення про виплату премій голові, членам правління та працівникам “Нафтогазу” у зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражі над російським “Газпромом”.

Як зазначило НАБУ, вилучені документи та інформація мають суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні. Наразі детективи здійснюють огляд вилученої інформації, який, у зв’язку із великим масивом даних, може тривати протягом значного періоду часу.

Тим часом НАБУ оприлюднило зразки вилучених матеріалів, а саме чотири скріншоти вищезгаданого листування.

• На одному зі скріншотів – фрагмент листа директора з персоналу голові правління “Нафтогазу” [Коболєву], датованого 14 червня 2017 року, у якому директор з персоналу надсилає “інформацію щодо методології розрахунку винагороди голови правління та членів правління, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів № 859”.

На думку НАБУ, це підтверджує, що Постанова № 859 поширювалась на “Нафтогаз”, і що голова правління знав про це щонайменше з того часу.

[Постанова Кабміну № 859 встановлює, що в держкомпаніях квартальна премія керівника не може перевищувати трьох місячних посадових окладів, а річна премія не може перевищувати 24 місячних посадових окладів. – SOE Weekly.]

• На ще одному скріншоті – фрагмент листа директора з комунікацій до директора з персоналу та корпоративного секретаря, датованого 11 червня 2018 року. У листі директор з комунікацій просить надати додаткову інформацію щодо обґрунтування розміру премії, оскільки він був сприйнятий громадськістю як суперечливий і потенційно міг мати негативний вплив на репутацію керівництва та реформу корпоративного управління.

НАБУ заявило, що цей лист спростовує твердження про те, що розмір премії спирався на загальновизнану світову практику.

[Станом на сьогодні у відкритому доступі немає інформації про те, як обґрунтовувався та за якою логікою визначався як загальний розмір премії для команди “Нафтогазу”, так і премії голови правління. Члени команди SOE Weekly встановили, що частка премії Коболєва становила майже 50% від загальної суми премій на 41 працівника за перемогу у Стокгольмському арбітражі. – SOE Weekly.]

• Третій скріншот наводить фрагмент листа директора з комунікацій директорові з персоналу, корпоративному секретареві та голови правління, датованого 29 травня 2018 року. У цьому листі містився проєкт прес-релізу, де йшлося про те, що, згідно з міжнародною практикою, винагорода осіб, відповідальних за ведення важливих судових справ, у разі виграшу, може становити до п’яти річних окладів.

НАБУ зазначило, що останню частину було видалено з фінальної версії прес-релізу, оскільки вона спростовувала твердження, що розмір премії голові правління відповідав міжнародній практиці. НАБУ повідомило, що Коболєв фактично отримав премію, яка у 20 разів перевищувала його річний посадовий оклад.

• На четвертому скріншоті наведено фрагмент листа голови наглядової ради двом іншим членам наглядової ради, датованого 29 червня 2018 року. У цьому листі голова наглядової ради висловлює своє невдоволення тим, що виплати премій були здійснені до того, як наглядова рада повинна була погодити список осіб, які ці премії отримають, а також зазначила, що це “не є належним процесом”.

НАБУ дійшло висновку, що голова правління не повідомив наглядову раду про суми премій, виплачених собі та іншим працівникам “Нафтогазу”. У зв’язку з цим наглядова рада не мала можливості ознайомитись з остаточними пропозиціями і проконтролювати розміри преміювання.

[Із цього листування також випливає, що незважаючи на сказане вище, наглядова рада, вірогідно, не вжила жодних заходів щодо перегляду або скасування виплати премій. – SOE Weekly.]

Станом на момент написання цього дайджесту публічної реакції Коболєва з цього приводу не було.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3“.

З моменту створення наглядової ради “МГУ” її члени могли отримати винагороди на близько 4,8 млн доларів. Два тижні тому SOE Weekly зазначав, що “Магістральні газопроводи України” (“МГУ”) розкрило інформацію про винагороду членів наглядової ради лише за 2018 рік, але відтоді більше не публікувала її жодного разу.

SOE Weekly, спираючись на наявну публічну інформацію та зроблені на основі неї реалістичні припущення, підрахувало суму коштів, яку могло бути витрачено на винагороди членів наглядової ради “МГУ” за час її існування.

За нашими підрахунками, з 28 лютого 2018 року (першого дня роботи наглядової ради “МГУ”) по 31 березня 2023 року, загальний розмір винагорода всіх її членів міг скласти близько 136 млн грн. Це близько 4,8 млн доларів США за середнім курсом Національного банку (НБУ) за цей період.

До складу першої наглядової ради входило шість членів: чотири незалежних (Вальтер Больц, Фабріс Нуайлан, Ян Чадам і Каріна Лучинкіна) і два представники держави (Адомас Аудіцкас і Костянтин Мар’євич). 28 серпня 2019 року Віктора Пинзеника у якості представника держави було обрано сьомим членом ради.

Повноваження Больца було припинено 29 травня 2020 року, коли його звільнив Мінфін, який на той час був єдиним акціонером “МГУ”. Членство Нуайлана, Чадама та Лучинкіної в раді припинилося у зв’язку із закінченням терміну дії їхніх контрактів 2 червня 2021 року. Повноваження Мар’євича було припинено 18 вересня 2019 року, а повноваження Аудіцкаса – 1 березня 2021 року.

Для розрахунку загальної суми винагороди за 2018 рік ми використали дані, які “МГУ” зазначило у звіті про винагороду ради за 2018 рік. Зі звіту випливає, що представник держави отримував винагороду, яка дорівнювала 75% від винагороди, яку отримував незалежний член ради.

Незалежні члени отримували максимальні суми, встановлені для “МГУ” Постановою Кабінету Міністрів № 668 (у редакції, чинній на той час), а саме 5 062 400 гривень (близько 186 000 доларів США на той час) на рік, плюс додаткові 20% за головування в раді та ще 10% за членство в комітетах ради.

Максимальний розмір винагороди для членів наглядової ради “МГУ” визначався Постановою № 668 як конкретна сума у гривнях до моменту внесення змін до полстанови від 3 березня 2020 року. Відтоді граничні розміри винагороди членів наглядової ради стали непрозорими – вони визначаються виходячи з середньої заробітної плати в галузі, в якій здійснює діяльність держпідприємство, та його річного доходу. (Детальніше див. Огляд ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами в Україні.)

З цієї причини із публічних джерел неможливо встановити точні граничні суми для наглядової ради “МГУ”. У свою чергу, ми виходили з припущення, що розмір винагороди членів наглядової ради “МГУ” залишився приблизно такими самим, як і в 2018 році. На основі цього припущення ми розрахували винагороду наглядової ради за період з 1 січня 2019 року по 31 березня 2023 року.

Крім того, на основі звіту наглядової ради за 2019 рік ми припустили, що всі члени вищезгаданої ради входили до принаймні одного комітету ради з 2019 року до закінчення їхніх повноважень у раді (і тому отримували додаткові 10% за участь у роботі комітетів).

Якщо наші припущення є вірними, то члени першої наглядової ради отримали:

• Вольтер Больц, який очолював наглядову раду з 25 квітня 2018 року по 29 травня 2020 року (і тому отримував додаткові 20% за головування в раді), отримав близько 14,52 мільйонів гривень за час перебування на посаді (близько 552 тис дол. за середнім курсом НБУ за цей період);
• Фабріс Нуайлан, який замінив Больца на посаді голови ради 12 червня 2020 року, отримав близько 19 млн грн (близько 710 тис дол.);
• Ян Чадам – близько 18,02 млн грн (близько 673 тис дол.);
• Каріна Лучинкіна – близько 18,02 млн грн (близько 673 тис дол.);
• Адомас Аудіцкас – близько 12,46 млн грн (близько 467 тис дол.);
• Костянтин Мар’євич – близько 6,40 млн грн (близько 239 тис дол.);
• Віктор Пинзеник отримав близько 8,75 млн грн (близько 327 тис дол.) до 5 жовтня 2021 року, коли було оновлено склад наглядової ради.

До нової наглядової ради, яку було обрано 5 жовтня 2021 року, увійшли п’ять членів: троє незалежних (Уберт Беттонвіль, Ян Чадам та Ірина Марушко) та два представники держави (Віктор Пинзеник та Тетяна Федорова).

Якщо припустити, що винагорода членів цієї наглядової ради не зазнала змін, а кожен із її членів входив до принаймні одного комітету, то друга наглядова рада “МГУ” з початку своєї роботи і до 31 березня 2023 року отримала такі винагороди:

• Уберт Беттонвіль, яка очолювала раду з 6 жовтня 2021 року по 20 березня 2023 року, – 9,57 мільйонів гривень (близько 298 тис дол.);
• Ян Чадам, який очолив раду 21 березня 2023 року, – 8,30 млн грн (близько 258 тис дол.);
• Ірина Марушко – 8,27 млн грн (близько 258 тис дол.);
• Віктор Пинзеник – 6,20 млн грн (близько 193 тис дол.);
• Тетяна Федорова – 6,20 мільйонів гривень (близько 193 тис дол.).

За весь період найбільш високооплачуваним незалежним членом ради був Ян Чадам, який отримав близько 26,32 млн грн (близько 932 тис дол.). Найбільш високооплачуваним представником держави є Віктор Пинзеник, який отримав близько 14,95 млн грн (близько 521 тис дол.) за час перебування на посаді, до якого наближається Адомас Аудіцкас, який отримав близько 12,46 млн грн (близько 467 тис дол.) за дещо коротший період.

SOE Weekly готовий надати усі розрахунки для публікації або ознайомлення за відповідним запитом.

3 березня 2022 року наглядова рада “МГУ” оголосила, що перерахувала свою винагороду за лютий 2022 року (загальна сума 2,17 млн грн, або близько $76 тис дол., тобто в середньому близько 435 тис грн, або близько 15 тис дол. на одного члена ради, відповідно до вищезазначених припущень) на потреби оборони України.

Востаннє “МГУ” публікувала звіт наглядової ради та її комітетів за 2019 рік. З 2020 року компанія таких звітів не публікувала. З цієї причини важко сказати, чим саме займалася наглядова рада та її комітети з 2020 року і дотепер.

Крім того, компанія публікувала річні звіти та/або аудійовану річну фінансову звітність у 2017-2019 роках, але відтоді їх більше не публікувала.

Підозрюваних у розкраданні 500 млн грн “ОГХК” та “Одеського припортового заводу” оголосили в розшук. 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило в розшук наступних осіб:

• Дмитра Сенниченка, голова Фонду державного майна України (ФДМУ) у 2019-2021 роках;
• Андрія Гмиріна, наближену до голови ФДМУ особу (на плівках детективів він фігурує як лідер злочинної організації). За даними “Економічної правди” (ЕП), Гмирін є ключовою особою в ТОВ “Агрогазтрейдинг” – компанії, яка постачала газ на “Одеський припортовий завод” (“ОПЗ”). Згідно з розслідуванням ЕП у 2017 році, “Агрогазтрейдинг” був пов’язаний з колишнім головою ФДМУ Ігорем Білоусом та колишнім головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним;
• Миколу Парсентьєва, в.о. директора “ОПЗ” у 2020-2021 роках;
• Олександра Горбуненка та Володимира Колота, співвласників компанії “Агрогазтрейдинг”;
• Артура Сомова, в.о. голови правління “ОГХК” у 2020-2021 роках;
• Павла Присяжнюка, інвестиційного банкіра. За даними джерел “Цензор.нет”, Присяжнюк був куратором Сенниченка від влади.

У жовтні 2022 року журналісти-розслідувачі “Української правди” (УП) помітили Сенниченка на Лазурному узбережжі. За даними журналістів УП, зараз Сенниченко може перебувати в Іспанії.

Раніше ми повідомляли, що НАБУ та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював Сенниченко. Детальніше про цю справу читайте в одному іх попередніх дайджестів.

Також ми писали, що суд обрав запобіжний захід двом фігурантам цієї справи: колишньому раднику Сенниченка Юрію Липку та колишньому в.о. директора “ОПЗ” Миколі Синиці.

Корпоратизація “Укроборонпрому” ще не розпочалася: відповідну постанову уряду ще не оприлюднено. Як ми повідомляли раніше, Кабінет Міністрів схвалив перетворення держконцерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”.

Державі належатиме 100% акцій нової компанії. Також було затверджено статут “Укроборонпрому” та положення про його наглядову раду, а статутний капітал компанії було сформовано у розмірі 237 мільйонів гривень за рахунок передачі активів від “Укроборонпрому”, заявляли в Кабміні.

На той час постанови Кабміну, затвердженого статуту та положення про наглядову раду, про які йшлося у повідомленні Кабміну, у відкритому доступі не було (див. наш попередній дайджест).

12 квітня 2023 року Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) також заявила, що корпоратизація “Укроборонпрому” ще не розпочалася – хоча прем’єр-міністр Денис Шмигаль й оголосив про трансформацію 21 березня 2023 року особисто, постанову досі не опубліковано на сайті уряду.

У листі, який є у розпорядженні НАКО, Секретаріат Кабміну підтвердив, що станом на 11 квітня 2023 року постанову про реформування оборонного концерну не було оприлюднено, оскільки вона ще “оформлюється відповідно до регламентних вимог”.

Умови МВФ – Україна має провести реформу щодо корпоративного управління держпідприємств, структурний маяк для “ОГТСУ”. 31 березня 2023 року Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) схвалила чотирирічний пакет фінансування на суму 15,6 млрд доларів, щоб допомогти Україні задовольнити нагальні фінансові потреби в умовах війни, що триває.

МВФ опублікував запит України на отримання програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Серед нових критеріїв програми – реформа корпоративного управління держпідприємств.

• Україна має провести реформу корпоративного управління “ОГТСУ”. Згідно з програмою МВФ, влада взяла на себе зобов’язання здійснити наступні кроки щодо реформи корпоративного управління “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”):

1. Передати всі корпоративні права (частки) “ОГТСУ” від “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) Міністерству енергетики та прийняти нову редакцію статуту “ОГТСУ”, який був розроблений та погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства до кінця червня 2023 року (структурний маяк);
2. Обрати та призначити наглядову раду “ОГТСУ” до кінця жовтня 2023 року;
3. Після цього призначити нового керівника “ОГТСУ” і врешті-решт ліквідувати “МГУ”.

В інтерв’ю ICIS заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірк Бушле наполіг на важливості реформи корпоративного управління “ОГТСУ”. Він зазначив, що якщо не буде вжито заходів для посилення корпоративного управління в “ОГТСУ” та гарантування незалежності наглядової ради, Секретаріат буде змушений переглянути питання сертифікації компанії [як незалежного оператора системи передачі – SOE Weekly].

ICIS також поспілкувалося з членом команди SOE Weekly Олександром Лисенком. Лисенко висловив занепокоєння, що після того, як Міністерство енергетики отримає акції “МГУ”, нинішню наглядову раду “МГУ” може бути просто перепризначено до “ОГТСУ” замість того, щоби обрати нову наглядову раду “ОГТСУ” через прозору конкурсну процедуру.

Раніше ми повідомляли, що наглядова рада “МГУ” призначила Дмитра Липпу новим гендиректором “ОГТСУ”.

Також ми писали, що у своєму Плані пріоритетних дій на 2023 рік Кабінет Міністрів задекларував плани привести корпоративне управління “ОГТСУ” у відповідність до Керівних принципів OECP з корпоративного управління держпідприємств. Відповідно до Плану, “ОГТСУ” має бути переданий до сфери управління Міненерго, отримати наглядову раду та правління, а також має бути затверджена нова редакція його статуту. Термін – до грудня 2023 року.

Ще раніше ми повідомляли, що “Європейська правда” оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації “ОГТСУ” до червня 2023 року.

Крім цього, раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства звернувся з листом до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Германа Галущенка, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління “ОГТСУ”:

1. передати “ОГТСУ” у власність від “МГУ” до Міністерства енергетики;
2. ухвалити новий статут “ОГТСУ”, який передбачає створення незалежної наглядової ради;
3. провести конкурсний відбір членів наглядової ради “ОГТСУ”;
4. забезпечити обрання та призначення нового складу правління “ОГТСУ” новою наглядовою радою.

• Влада повинна відновити регулярну звітність держпідприємств. Відповідно до умов програми МВФ, Міністерство фінансів планує поступово відновити всі вимоги до звітності держпідприємств (крім тих, які розташовані на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій), що стане важливим внеском в оцінку фіскальних ризиків, зокрема, при підготовці середньострокового бюджетного планування.

[Програма МВФ не уточнює вимог до звітності та того, чи повинна така звітність бути публічно доступною. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд обмежив доступ до порталу “ПроЗвіт”, який містить фінансову інформацію про держпідприємства, а також дані моніторингу ефективності управління держпідприємствами та корпоративного управління, які раніше були доступні на сайті Мінекономіки.

Держава продовжує вести Реєстр суб’єктів господарювання державного сектору економіки (доступ до якого є відкритим). Його останнє оновлення датовано 1 жовтня 2022 року. Багато інформації про держпідприємства також можна знайти на приватних агрегаторах даних, таких як YouControl або Oпендатабот. Крім того, окремі держпідприємства, такі як “Нафтогаз” або “Енергоатом”, публікують детальну інформацію про різні аспекти на своїх веб-сайтах. – SOE Weekly.]

• НБУ проведе детальну діагностику банків. Команди банківського нагляду Національного банку України (НБУ) завершать оцінку активів та платоспроможності банків, на які припадає 90% активів банківської системи, до кінця грудня 2023 року.

[В банківському секторі діють чотири держбанки – “ПриватБанк”, “Ощадбанк”, “Укрексімбанк” та “Укргазбанк”, на які припадає близько 51% активів усієї банківської системи. У зв’язку з цим, цей захід в основному охоплює державні банки. – SOE Weekly.]

• Влада взяла на себе зобов’язання посилити корпоративне управління держпідприємств. До жовтня 2023 року має бути ухвалений законопроєкт, який приведе систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів OECP (законопроєкт № 5593-д), зокрема шляхом посилення підзвітності та розширення повноважень наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати та звільняти керівників підприємств.

Раніше ми повідомляли, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5593-д щодо корпоративного управління держпідприємств.

[Поточна редакція законопроєкту № 5593-д ще не у повній мірі відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств та потребує доопрацювання. Остаточна версія законопроєкту, що готується до другого читання, ще не є загальнодоступною.

Також, можливо, не буде можливості для значного вдосконалення законопроєкту 5593-д. Згідно з діючою процедурою підготовки та розробки законопроектів, поправки до законопроекту мають бути запропоновані народними депутатами не пізніше, ніж через 14 днів після прийняття законопроєкту в першому читанні.

Це означає, що термін подання поправок до законопроєкту 5593-д закінчився 30 липня 2021 року. Таким чином, остаточна редакція законопроекту може змінитися лише в межах поправок, які раніше були запропоновані народними депутатами. – SOE Weekly.]

“МГУ” розкрили значну частину ключової корпоративної інформації, яку не публікували раніше. Минулого тижня SOE Weekly звернув увагу на те, що “Магістральні газопроводи України” (“МГУ”) не розкривають важливу інформацію про своє корпоративне управління (див. попередній дайджест).

Цього тижня у “МГУ” підтвердили відставку колишньої голови наглядової ради Уберт Беттонвіль. Згідно з українською та англійською версіями веб-сайту “МГУ”, Беттонвіль більше не значиться як член наглядової ради, а головою ради зазначено Яна Чадама.

“МГУ” також офіційно розкрили інформацію про відставку Беттонвіль та обрання Чадама головою наглядової ради. Згідно з цим повідомленням “МГУ”, наглядова рада припинила повноваження Беттонвіль відповідно до її заяви про відставку від 6 березня 2023 року, а Чадам очолив раду 21 березня 2023 року.

Крім цього, “МГУ” розкрили інформацію про те хто очолює компанію. Дениса Фудашкіна зазначено як в.о. гендиректора як на українській, так і на англійській версіях веб-сайту “МГУ”, а також у повідомленні про зміну посадових осіб компанії. Згідно з повідомленням, наглядова рада припинила повноваження Олександра Лісніченка як в.о. гендиректора 7 березня 2023 року. Того ж дня рада призначила Фудашкіна новим в.о. гендиректора. Він приступив до виконання своїх обов’язків 8 березня 2023 року.

Раніше ми також писали, що остання інформація, яку “МГУ” розкривали через інформаційну базу даних НКЦПФР (SMIDA) та на сайті компанії, датована листопадом 2021 року.

Як ми також писали, згідно з даними веб-сайту компанії, “МГУ” лише один раз розкривали інформацію про винагороду у 2018 році на виконання вимог законодавства про акціонерні товариства, але відтоді більше не публікували її.

Ще одна підозра екскерівнику “Антонова” – СБУ звинувачує його в тому, що його дії призвели до знищення найбільшого у світі літака. 5 квітня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) заявила про повідомлення про підозру колишньому гендиректору ДП “Антонов” Сергію Бичкову. Його звинувачують у службовій недбалості, через яку російські війська знищили всесвітньо відомий вантажний літак Ан-225 “Мрія”.

За версією слідства, Бичков мав організувати своєчасну евакуацію літака з аеропорту “Гостомель” на початку 2022 року. Для забезпечення охорони повітряного судна його мали перевезти в аеропорт німецького міста Лейпциг.

Напередодні повномасштабного вторгнення “Мрія” була в хорошому технічному стані і могла вилетіти. Однак Бичков не дав дозволу на евакуацію літака [незважаючи на пропозиції зробити це – SOE Weekly]. СБУ заявляє, що ці злочинні дії призвели до знищення літака, внаслідок чого збитки держави оцінюються у 8,4 млрд грн.

Бичков також не забезпечив своєчасне продовження договору страхування літака. У результаті “Антонов” недоотримав понад 42 мільйони гривень страхового відшкодування, додали в СБУ.

За даними Національної поліції, слідчі також перевіряють інформацію про можливість евакуації шести інших літаків, у тому числі Ан-124 “Руслан”, які на той час перебували в аеропорту.

За інформацією Офісу генерального прокурора (ОГП), підозрюваний наразі перебуває під вартою без можливості внесення застави.

Раніше ми повідомляли, що СБУ повідомила Бичкову про підозру у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України.

За даними СБУ, напередодні повномасштабного вторгнення Росії керівництво “Антонова” не допустило українських військових на територію аеропорту “Гостомель” для підготовки до його оборони.

Про підозру також повідомили в.о. заступника гендиректора та заступника гендиректора з авіаційної безпеки. За даними ЗМІ, йдеться про Михайла Харченка та Олександра Нетьосова.

Двом підозрюваним у причетності до розкрадання 500 млн грн ОГХК та ОПЗ обрали запобіжний захід; досі немає публічних коментарів від Сенниченка. 24 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) дав дозвіл на затримання колишнього радника ексголови Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитра Сенниченка.

Сенниченка підозрюють у розкраданні 500 мільйонів гривень з “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”), повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

САП не називає ім’я підозрюваного, але за даними ЗМІ, йдеться про Юрія Липка. Суд визначив заставу у розмірі 5,4 мільйона гривень.

У разі внесення застави, Липко матиме такі зобов’язання (до 20 травня):

• прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, суду;
• повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
• утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
• здати на зберігання закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд з України або в’їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржено в Апеляційній палаті ВАКСу протягом п’яти днів.

Того ж дня ВАКС ухвалив рішення про взяття під варту ще одного фігуранта справи, одного з колишніх в.о. директора “ОПЗ” Миколи Синиці. Заставу визначено у розмірі 5,9 млн грн.

За словами САП, прокурор не погоджується з рішенням суду щодо Синиці і планує подати апеляцію.

Тим часом, на основі розмов зі своїми джерелами, Forbes Україна ідентифікував шістьох з дев’яти підозрюваних НАБУ у цій справі:

• Дмитро Сенниченко, голова ФДМУ у 2019-2021 роках; 
• Андрій Гмирін, людина, близька до голови ФДМУ (на плівках детективів він фігурує як лідер злочинної організації). За даними “Економічної правди” (ЕП), Гмирін є ключовою особою в ТОВ “Агрогазтрейдинг” – компанії, яка постачала газ на “ОПЗ”. Згідно з розслідуванням ЕП у 2017 році, “Агрогазтрейдинг” був пов’язаний з колишнім головою ФДМУ Ігорем Білоусом та колишнім головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним;
• Микола Синиця, в.о. директора “ОПЗ” у 2020 році;
• Микола Парсентьєв, в.о. директора “ОПЗ” у 2020-2021 роках;
• Олександр Горбуненко та Володимир Колот, співвласники “Агрогазтрейдингу”.

[За інформацією видання “Слово і Діло”, сьомим з дев’яти підозрюваних у цій справі є Юрій Липко. – SOE Weekly.]

За даними джерел Forbes Україна, Гмирін був посередником між ФДМУ та “Агрогазтрейдингом”. Він також мав контакти з Офісом президента. За інформацією Forbes Україна, в Офіс президента Гмиріна привів заступник голови Офісу Олег Татаров. За словами джерел видання, “в Офісі Гмирін знайшов спільну мову із Сергієм Шефіром”, першим помічником президента України Володимира Зеленського.

Водночас публічної реакції від Сенниченка досі немає. ЕП зверталася до нього за коментарем 23 березня, і той відповів, що “обов’язково надасть коментар після консультацій з юридичною командою”. За його словами, це повинно було зайняти кілька днів, але відтоді жодних коментарів не було.

Раніше ми повідомляли, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював Сенниченко. Більше про цю справу читайте у попередньому дайджесті.

Нова наглядова рада ПриватБанку обрала голову. За інформацією SMIDA, 23 березня 2023 року наглядова рада “ПриватБанку” обрала своїм головою Нільса Мелнґайліса.

[Раніше ми писали, що 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів звільнив майже всіх незалежних членів наглядової ради “ПриватБанку” та замінив їх новими після конкурсного відбору.

Як ми також повідомляли, Нільс Мелнґайліс, один із новопризначених незалежних членів, має багаторічний досвід роботи на керівних посадах у банківському секторі. Він також працював незалежним членом наглядової ради кількох банків та головою наглядової ради Luminor Bank AS, одного з провідних банків у Балтійському регіоні, із штаб-квартирою в Естонії.

Конкурсний відбір незалежних членів наглядових рад для трьох українських державних банків – “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” – розпочався одночасно 11 жовтня 2022 року з кінцевим терміном подачі документів 11 листопада 2022 року.

Публічної інформації про хід або результати відбору до “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” донині не було. – SOE Weekly.]

Рішення Кабміну про затвердження нових членів наглядової ради “Укрпошти” ще не оприлюднено. На момент написання цього дайджесту Кабінет Міністрів ще не опублікував своє рішення про затвердження членів наглядової ради “Укрпошти”.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін затвердив п’ятьох незалежних членів та двох представників держави до складу наглядової ради державного оператора поштового зв’язку “Укрпошта”.

Згідно з повідомленням Кабміну, незалежними членами наглядової ради стали Рінат Абдрасілов, Якуб Карновскі, Гері Джон Керролл, Олена Малинська та Ігор Мітюков. Два представники держави – Наталія Бернацька та Крістіна Прасолова. Докладніше про нових членів наглядової ради Укрпошти читайте у попередньому дайджесті.

Постанову Кабміну про корпоратизацію “Укроборонпрому” ще не опубліковано. Кабінет Міністрів ще не опублікував постанову, прийняту 21 березня 2023 року, якою він затвердив корпоратизацію “Укроборонпрому”.

Раніше ми повідомляли, що минулого тижня Кабмін заявив, що схвалив перетворення державного концерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”.

Державі належить 100% акцій нової компанії. Також було затверджено статут “Української оборонної промисловості” та положення про його наглядову раду. Статутний капітал компанії у розмірі 237 мільйонів гривень було сформовано за рахунок передачі активів “Укроборонпрому”.

[На момент написання цього дайджесту ані статуту, ані положення про наглядову раду, про які повідомлялося у релізі Кабміну, у публічному доступі ще не було. – SOE Weekly.]

“МГУ” не розкриває ключову інформацію з корпоративного управління – у тому числі про те, хто очолює компанію. Відставка Уберт Беттонвіль, колишньої голови наглядової ради “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”), про яку ми повідомляли раніше, мала би уже набути чинності.

Згідно з українським законодавством, заява про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства подається щонайменше за два тижні. Якщо Беттонвіль подала заяву 6 березня, як повідомляють ЗМІ, то її відставка мала набути чинності 20 березня або пізніше.

Згідно з україномовною версією веб-сайту “МГУ”, Беттонвіль більше не значиться як член наглядової ради, а головою ради зазначено Яна Чадама. На англомовній версії веб-сайту Беттонвілль також більше не значиться як член наглядової ради, але там не зазначено, хто є головою.

[З цього ми робимо висновок, що повноваження Беттонвіль було припинено, а головування у наглядовій раді перейшло до Чадама.

Відповідно до законодавства, “МГУ” зобов’язане публічно розкривати певну інформацію як акціонерне товариство, емітент цінних паперів та держпідприємство.

Зокрема, відповідно до Положення про розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), “МГУ” має розкривати особливу інформацію, включаючи інформацію про зміну складу посадових осіб товариства, у т.ч. інформацію щодо призначення/звільнення у наглядовій раді та виконавчому органі. Така інформація повинна розкриватися через веб-сайт компанії та інформаційну базу даних НКЦПФР (такі як Stockmarket та SMIDA. – SOE Weekly.]

Однак, “МГУ” не оприлюднило інформацію про відставку Беттонвіль: ця інформація відсутня як на сайті компанії, так і в інформаційній базі даних НКЦПФР. Останні розкриття інформації “МГУ” в SMIDA та на сайті компанії датуються листопадом 2021 року.

Крім того, “МГУ” також не розкрила інформацію про зміну в.о. генерального директора. [Згідно з попереднім інтерв’ю Беттонвіль, близько місяця тому Олександра Лісніченка на цій посаді замінив Денис Фудашкін. – SOE Weekly.]

Інформація про в.о. генерального директора відсутня навіть на українській версії сайту “МГУ”. У розділі “Менеджмент” на сайті “МГУ” згадується лише в.о. головного бухгалтера Світлана Письменна. На англомовній версії сайту розділ “Менеджмент” взагалі відсутній.

За даними SMIDA, в.о. гендиректора є Валерій Ноздрін, якого було призначено на цю посаду при створенні “МГУ” у 2017 році.

Вільний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) під час дії воєнного стану закрито. За даними приватних агрегаторів, зокрема “Опендатабот” та “YouControl“, які спираються на інформацію з ЄДР, керівником “МГУ” є Денис Фудашкін.

Крім того, “МГУ” також має оприлюднювати звіти про винагороду наглядової ради та виконавчого органу, як того вимагає законодавство, що застосовується до акціонерних товариств та до держпідприємств.

Згідно з веб-сайтом компанії, “МГУ” опублікувало лише один звіт про винагороду у 2018 році на виконання вимог законодавства про акціонерні товариства, але відтоді цих звітів більше не публікувало.

[Відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”, контроль за своєчасним розкриттям товариством достовірної інформації про його діяльність є відповідальністю наглядової ради. – SOE Weekly.]

Колишнього голову Фонду держмайна Сенниченка звинувачують у розкраданні 500 млн грн в ОГХК та Одеському припортовому заводі. 23 березня 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна (ФДМУ) Дмитра Сенниченка. 

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Заяву про відставку він подав у листопаді 2021 року, але Верховна Рада задовольнила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]

За даними НАБУ, злочинна група на чолі з Сенниченком протягом 2019-2021 років привласнила понад 500 млн грн через схеми з використанням “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”). За даними НАБУ, учасники злочинного угруповання, контролюючи “ОПЗ”, отримали вигоду на суму 2 млрд грн. 

[“ОПЗ”, розташований у місті Южне Одеської області, є великим виробником аміаку та карбаміду. В останні роки підприємство працювало за давальницькою схемою, за якою приватна компанія постачає на “ОПЗ” газ, який держкомпанія переробляє на добрива і повертає їх постачальнику газу. За цією схемою постачальник є власником як газу, так і добрив. “ОПЗ” не платить за газ, а лише отримує плату за переробку.

“ОПЗ” був запланований до приватизації щонайменше з 2009 року. Після Революції Гідності він був названий маркером великої приватизації, але три спроби продати ОПЗ не увінчалися успіхом.

У своєму аналізі у 2018 році члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський наводили “ОПЗ” як приклад того, як затягування приватизації призводить до падіння вартості держпідприємств через корупцію. (Див. статтю: “13 років брехні та імітації. Чи є ще у України шанси на справжню приватизацію”.)

“ОГХК” був одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, на його частку припадало 4% світового ринку за обсягами видобутку титанової руди. Спочатку компанія продавала свою продукцію в більш ніж 30 країн світу. ФДМУ, який тоді очолював Сенниченко, тричі відкладав його приватизацію у 2021 році. Детальніше про спроби приватизації “ОГХК” читайте у нашому попередньому дайджесті.

За даними НАБУ, серед спільників Сенниченка були:

• особа, близька до голови ФДМУ (співорганізатор);
• радник голови ФДМУ;
• два в.о. директора “ОПЗ” (у різні періоди);
• в.о. голови правління “ОГХК”;
• два власники компанії, яка виграла аукціон на постачання газу на “ОПЗ”;
• ще двоє співучасників.

Затримали в.о. директора “ОПЗ” та радника голови ФДМУ. Заочно повідомили про підозру сімом особам, серед яких Сенниченко, близька до нього особа, в.о. директора “ОПЗ”, в.о. голови правління “ОГХК”, двоє власників компаній, які постачали газ на “ОПЗ”, та ще одній особі. Ще одній особі повідомили про підозру особисто, заявили в НАБУ.

За версією слідства, Сенниченко призначив лояльних до себе людей до наглядової ради “ОПЗ”, 99,56% якого належить державі. Згодом ці люди погодилися призначити директором”ОПЗ” члена злочинного угруповання Сенниченка, заявили в НАБУ.

За даними НАБУ, з травня 2020 року по жовтень 2021 року підозрювані незаконно пролонгували угоду “ОПЗ” на переробку газу з підконтрольною їм компанією [ТОВ “Агрогазтрейдинг” – SOE Weekly], щоби платити заводу менше коштів.

Члени злочинної організації розуміли, що постійне безпідставне продовження контракту може викликати питання.Тому провели конкурсний відбір постачальника сировини “для галочки”, припускаючи, що “Агрогазтрейдинг” виграє його.

Однак, коли він не став переможцем, результати незаконно скасували і підписали договір з “Агрогазтрейдингом”. В результаті компенсація “ОПЗ” за переробку газу на аміак зменшилася, а не зросла. За даними НАБУ, “ОПЗ” поніс непередбачені витрати на суму понад 80 млн грн.

Слідство дійшло висновку, що тендер був зірваний навмисно, щоб дозволити “Агрогазтрейдингу” продовжувати привласнювати гроші.

За версією НАБУ, Сенниченко та його близький соратник, в.о. директора “ОПЗ” і власник “Агрогазтрейдингу” незаконно продовжували додаткові угоди на переробку газу на карбамід і аміак на невигідних для заводу умовах.

Інша частина справи стосується “ОГХК”. Сенниченка підозрюють у тому, що він призначив лояльного голову правління, який у 2020-2021 роках підписав чотири контракти на продаж титановмісної сировини (ільменітового концентрату) за заниженими цінами з чеською компанією, підконтрольною раднику Сенниченка.

Потім товар перепродавали за ринковими цінами. Як встановило слідство, ільменітовий концентрат постачався на підприємства до Росії та на територію тимчасово окупованого Криму, повідомили в НАБУ. Внаслідок цього державі було завдано збитків на суму понад 118 млн грн.

Зазначимо, що згідно з розслідуванням “Економічної правди” (ЕП) у 2017 році, “Агрогазтрейдинг” був пов’язаний з колишнім головою ФДМУ Ігорем Білоусом та колишнім головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним.

НАБУ також заявило, що Сенниченко видавав себе за викривача корупції, щоб усунути потенційного конкурента [іншу компанію, яка хотіла отримати давальницьку угоду з “ОПЗ” – SOE Weekly], подавши 22 червня 2020 року заяву до НАБУ про те, що йому пропонували хабар.

Після цього Сенниченко продовжив займатися зазначеними злочинами. Наступного дня, 23 червня 2020 року, він забезпечив підписання нового контракту між “ОПЗ” та “Агрогазтрейдингом” на невигідних для “ОПЗ” умовах, стверджує НАБУ.

Наразі публічної реакції від Сенниченка немає. ЕП звернулася до нього за коментарем, і той відповів, що “обов’язково надасть коментар після консультацій з юридичною командою”, на що, за його словами, потрібно кілька днів.

Нового гендиректора “ОГТСУ” призначили після того, як компанія пройшла весь опалювальний сезон без постійного керівника. 21 березня 2023 року наглядова рада “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) призначила Дмитра Липпу новим генеральним директором “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”). Кабінет міністрів затвердив його кандидатуру 17 березня 2023 року.

 [Згідно з чинним законодавством, кандидатуру керівника “ОГТСУ” має спочатку затвердити Кабінет Міністрів, а вже потім призначити наглядова рада “МГУ”. – SOE Weekly.]

До призначення в “ОГТСУ” Липпа працював гендиректором компанії “Камет-Сталь”, що входить до групи “Метінвест”.

[Липпа залишив посаду генерального директора “Камет-Сталь” 26 грудня 2022 року, коли ще тривав конкурсний відбір на посаду гендиректора “ОГТСУ”.

Як ми повідомляли раніше, за словами колишньої голови наглядової ради “МГУ” Уберт Беттонвіль, “МГУ” обрало Липпу новим гендиректором “МГУ” 31 грудня 2022 року, але він не міг заступити на посаду, оскільки відповідні рішення Міністерства енергетики та Кабінету Міністрів ще не було прийнято, що ставило під сумнів незалежність “МГУ”.

Примітно, що Липпа звільнився з попереднього місця роботи ще до того, як стали відомі результати конкурсного відбору, тобто, не маючи на той момент підтвердження щодо свого призначення до “ОГТСУ” – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що наглядова рада “МГУ” досі не призначила нового керівника “ОГТСУ”, більш ніж через п’ять місяців після звільнення попереднього керівника Сергія Макогона у вересні 2022 року.

Наглядова рада “МГУ” оголосила конкурс на посаду гендиректора “ОГТСУ” 25 листопада 2022 року.

Як ми повідомляли згодом, список кандидатів потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел “Економічної правди”, до списку увійшло 19 кандидатів. Липпа також був у цьому списку. Кінцевим терміном подачі документів було 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати пройшли перевірку, і лонг-лист був сформований менш ніж за тиждень.

Раніше ми писали, що наглядова рада “МГУ” звільнила попереднього гендиректора “ОГТСУ” Сергія Макогона 16 вересня 2022 року. Макогона замінив в.о. гендиректора Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора “ОГТСУ” з питань розвитку та трансформації.

Макогон пов’язував своє звільнення зі своєю активною позицією у просуванні реформи корпоративного управління “ОГТСУ” (проти якої виступала наглядова рада “МГУ”), що передбачала ліквідацію “МГУ” та створення незалежної наглядової ради у самому “ОГТСУ”.

За даними ЗМІ, у червні 2022 року наглядова рада “МГУ” офіційно запропонувала кандидатури Сергія Олексієнка та Андрія Хоменка на посаду гендиректора без проведення конкурсного відбору, але Кабмін тоді не затвердив жодного з них.

Кабмін призначив Євгена Лященка новим головою правління “Укрзалізниці”; колишнього керівника Камишіна призначили міністром стратегпрому. 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив Камишина з посади голови правління “Укрзалізниці” та призначив наступні два роки замість нього Євгена Лященка. Раніше Лященко обіймав посаду члена правління “Укрзалізниці”.

Раніше ми повідомляли, що за інформацією Forbes Україна, віце-прем’єр-міністр з питань відновлення України Олександр Кубраков попросив Камишіна піти у відставку за два тижні до того, як той оголосив про це. В Офісі президента були здивовані цим, але президент схвалив відставку, писав Forbes.

[Очевидно, Forbes мав на увазі неформальне схвалення, оскільки формально президент не має повноважень щодо призначення або звільнення голови правління “Укрзалізниці”. – SOE Weekly.]

За словами джерел Forbes Україна в “Укрзалізниці”, “Кубраков вважає, що Лященко впорається з роботою краще, ніж Камишін”. Видання писало, що Камишін запропонував чотири кандидатури на посаду свого наступника, і Кубраков одразу обрав Лященка, який відповідав за кадрові та фінансові питання.

[У нормальній корпоративній практиці наглядова рада повинна забезпечити належне планування наступництва в компанії. Це означає, що наглядова рада повинна скласти список наступників на випадок дострокової відставки голови правління компанії – SOE Weekly.]

Анонсуючи призначення нового гендиректора на своїй сторінці у Facebook, Кубраков додав, що перед Лященком стоять три ключові завдання:

• Продовження реформи “Укрзалізниці”, а саме виділення окремих бізнес-вертикалей відповідно до сфери діяльності (пасажирська, вантажна, виробнича та інфраструктурна) і відповідність до європейського законодавства, особливо в питаннях безпеки та інклюзивності.
• Виконання інвестиційної програми – розвиток експортних шляхів та створення необхідної інфраструктури, електрифікація необхідних залізничних ділянок тощо. 

[Нам не відомо про наявність інвестиційної програми “Укрзалізниці” як такої. Інвестиційна програма є притаманною для регульованих галузей, які зазвичай мають незалежного регулятора, що затверджує таку програму для регульованої компанії. Хоча “Укрзалізниця” є монополістом, транспортна галузь України не має незалежного регулятора, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, очолюване Кубраковим, продовжує виконувати функції органу, що встановлює тарифи. – SOE Weekly.]

• Вихід компанії на беззбитковість.

[Кубраков не уточнив, коли мають бути реалізовані ці завдання, зокрема, коли “Укрзалізниця” має вийти на беззбитковість або коли має відбутися виділення її окремих бізнес-вертикалей. У нормальній корпоративній практиці завдання керівника мають бути формалізовані та пов’язані зі стратегією компанії. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що у 2022 році “Укрзалізниця” зазнала 11 млрд грн збитків і очікує вдвічі більших збитків у 2023 році.

Також раніше ми писали, що 21 лютого 2023 року Олександр Камишін, тодішній голова правління “Укрзалізниці”, заявив, що “Укрзалізниця” може створити компанію для перевезення вантажів до Європи до кінця 2023 року.

Через тиждень Камишін оголосив, що йде у відставку (див. наш попередній дайджест). Камишін заявив, що очолить офіс європейської інтеграції “Укрзалізниці” в Європі, за його спільним рішенням з Кубраковим. Незрозуміло, чи мав Камишін на увазі існуючий європейський офіс “Укрзалізниці”, чи той, який ще буде створений, або ж вищезгадану європейську вантажну компанію.

3 березня 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Камишіна своїм радником, про що ми повідомляли раніше.

21 березня 2023 року Верховна Рада призначила Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.

Уряд схвалив корпоратизацію “Укроборонпрому”. Згідно з повідомленням Кабінету Міністрів, 21 березня 2023 року уряд схвалив перетворення держконцерну “Укроборонпром” на акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”.

[На момент написання цього дайджесту Постанову Кабміну, на яку той посилається у своєму прес-релізі, не опубліковано. – SOE Weekly.]

Держава володіє 100% акцій нової компанії. Також було затверджено статут “Укроборонпрому” та положення про його наглядову раду. Статутний капітал компанії у розмірі 237 мільйонів гривень було сформовано за рахунок передачі майна від “Укроборонпрому”.

[На момент написання цього дайджесту ані статут, ані положення про наглядову раду, на яку Кабмін посилається у своєму прес-релізі, у публічному доступі не було. – SOE Weekly.]

На сьогодні 27 підприємств-учасників “Укроборонпрому” вже перетворено з державних та/чи казенних [тобто некорпоратизованих – SOE Weekly] підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Ще 29 перебувають у процесі перетворення, повідомили в “Укроборонпромі”.

Раніше ми повідомляли, що реформа корпоративного управління держпідприємств, включаючи “Укроборонпром”, є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Зокрема, створення “Української оборонної промисловості” є частиною плану пріоритетних дій Уряду.

Концепцію реформи корпоративного управління “Укроборонпрому”, включаючи її цільову модель та детальний план дій щодо її впровадження, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Аналіз цієї роботи можна знайти в Огляді ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств в Україні.

Раніше ми писали, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації “Укроборонпрому”.

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство. Кабмін також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств “Укроборонпрому” на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

Президент підписав закон про корпоратизацію “Енергоатому”. 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію державного “Енергоатому”.

Раніше ми повідомляли, що реформа корпоративного управління “Енергоатому” є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планується, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін –  листопад 2023 року.

Раніше ми писали, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 (у другому читанні) про корпоратизацію “Енергоатому”.

Детальніше про корпоратизацію “Енергоатома” читайте у наших попередніх дайджестах.

Кабмін затвердив нових членів наглядової ради “Укрпошти”. 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів оголосив про затвердження п’яти незалежних членів та двох представників держави членами наглядової ради “Укрпошти”.

Згідно з повідомленням Кабміну, рішення було прийнято на засіданні 21 березня 2023 року.

[На момент написання цього дайджесту Розпорядження Кабміну, на яку той посилається у своєму прес-релізі, не опубліковано. – SOE Weekly.]

Згідно з повідомленням Кабміну, незалежними членами наглядової ради стали:

• Рінат Абдрасілов (старший партнер Cambridge Management Consulting, британської компанії з управлінського консалтингу);
• Якуб Карновскі (колишній гендиректор Польської державної залізниці (PKP S.A.), де він успішно провів розділення компанії на бізнес-вертикалі та завершив приватизацію PKP Cargo, вантажного підрозділу PKP S.A.; також працював незалежним членом різних наглядових рад у польських компаніях та банках, а також у наглядових радах “Укрпошти” та “Укрзалізниці”);
• Гері Джон Керролл (у Companies House, урядовому реєстрі компаній Великої Британії, є три особи на ім’я Гері Джон Керролл; в LinkedIn немає жодної);
• Олена Малинська (колишня голова правління банку “Кредит Дніпро”);
• Ігор Мітюков (міністр фінансів України у 1997-2001 роках та голова українського представництва Morgan Stanley у 2008-2014 роках).

[У листопаді 2019 року Кабінет Міністрів призначив Мітюкова незалежним членом наглядової ради “Ощадбанку”, але в березні 2020 року НБУ відхилив його кандидатуру. НБУ заявив, що Мітюков не відповідає вимогам незалежності, оскільки був членом наглядової ради Національного депозитарію України, в якому “Ощадбанк” володіє значним пакетом акцій. – SOE Weekly.]

Двома представниками держави є:

• Наталія Бернацька (колишня секретарка Центральної виборчої комісії, колишня перша заступниця міністра юстиції).

[У січні 2020 року НАБУ повідомило Бернацькій та іншим особам про підозру у привласненні та легалізації понад 54 мільйонів гривень з державного бюджету у справі ТОВ “Золотий мандарин ойл”.

4 лютого 2020 року Бернацькій було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Її зобов’язали здати закордонні паспорти та не спілкуватися з іншими підозрюваними чи свідками у справі. Її адвокати подали апеляційні скарги, але Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив залишити в силі попередню ухвалу слідчого судді.

У коментарі Forbes Україна, Бернацька сказала, що після того, як Велика палата Європейського суду з прав людини визнала, що НАБУ порушило міжнародне право і чинило тиск на свідків з метою незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також відмовила у знятті недоторканності з головного підозрюваного у справі, у неї більше не залишилося жодних перспектив. Її індивідуальну скаргу про порушення Конвенції зараз розглядає Європейський суд, додала вона.

“Після цього я вже була членом наглядової ради комерційного банку, і жодних репутаційних питань не виникало. В Україні діє презумпція невинуватості, тому закон ставить питання лише про те, чи є у людини судимість”, – стверджує Бернацька].

• Крістіна Прасолова (колишня заступниця міністра економіки).

За даними Мінекономіки, загалом заявку подала 131 особа з усього світу.

За допомогою міжнародних партнерів та компанії з пошуку керівного персоналу Boyden Ukraine Номінаційний комітет провів співбесіди з 18 кандидатами на сім посад на фінальному етапі відбору, зазначили в мінекономіки.

Мінекономіки оголосило конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради “Укрпошти” більше року тому – 14 січня 2022 року. Кінцевим терміном подачі заявок було 14 лютого 2022 року.

Після цього, як ми повідомляли, Мінінфраструктури перепризначало членів наглядової ради “Укрпошти” у 2022 році чотири рази.

[Незрозуміло, чому уряду знадобилося більше року для проведення конкурсного відбору до наглядової ради “Укрпошти”.

Відповідно до законодавства, яке діяло до 31 травня 2022 року, суб’єкт управління – Мінінфраструктури у випадку “Укрпошти” – не міг приймати рішення про продовження повноважень членів наглядової ради держпідприємства. – SOE Weekly.]

Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках, щоби відповідати вимогам нової програми МВФ. За інформацією “Економічної правди” (ЕП), потенційна нова програма Міжнародного валютного фонду (МВФ) включатиме кілька вимог до України.

Станом на сьогодні, МВФ та українська влада досягли домовленості на рівні персоналу щодо програми розширеного фінансування (EFF) на суму $15,6 млрд, яка ще має бути схвалена Виконавчою радою МВФ.

Остаточний перелік вимог та структурних маяків цієї програми буде опубліковано разом із Меморандумом про економічну та фінансову політику, коли/якщо Виконавча рада МВФ затвердить програму EFF. За інформацією ЕП, деякі з вимог МВФ уже відомі.

ЕП зазначає, що однією з таких вимог є завершення відбору та призначення членів наглядових рад держбанків. Наразі уряд призначив наглядові ради “ПриватБанку” (докладніше див. в одному із наших минулих дайджест) та “Укргазбанку” (див. наші попередні дайджести). Конкурсні відбори на посади незалежних членів наглядових рад “Укрексімбанку” та “Ощадбанку” ще не завершено.

[Конкурсні відбори до “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року.

Наразі не було жодної публічної інформації про результати відбору до “Ощадбанку” та “Укрексімбанку”. Причини затримки невідомі. – SOE Weekly.]

Джерело:

• https://www.epravda.com.ua