Сергій Булавін, член наглядових та дорадчих рад українських компаній.
«Сучасні Ради працюють не лише для моніторингу та дотримання правил. Нині вони є центрами бачення та змін. У міру того як ринки змінюються швидше, а порушення статус-кво стає нормою, перед Радами постає виклик трансформації. Моделі Корпоративного Врядування, які були створені як стабільні, нині опиняються під тиском стрімких змін: цифрового прискорення, геополітичної нестабільності, зростаючих очікувань стейкхолдерів і імперативів ESG… Стратегічна Адаптивність – це не просто модне слово, це здатність Ради передбачати виклики, швидко змінюватися, не втрачаючи цілей, і приймати рішення в умовах невизначеності. Це спосіб мислення, який приймає складність, зберігає зацікавленість і прагне руху вперед. Зміни у Корпоративному Врядуванні — це не щось, що станеться в майбутньому. Вони вже відбуваються, і саме ті Ради, які відповідають цим викликам, визначатимуть, що буде далі.»
Стаття «Управління трансформацією ради з стратегічною адаптивністю» («Navigating Boardroom Transformation with Strategic Agility» https://www.directors-institute.com/post/navigating-boardroom-transformation-with-strategic-agility ), яка була опублікована Directors’ Institute, привертає увагу до необхідності змінювати підходи до корпоративного врядування та надає корисні рекомендації. Я рекомендую прочитати повний текст цієї статті. Нижче – переклад деяких тез.
«Директори, які володіють Стратегічною адаптивністю, роблять більше, ніж просто здійснюють нагляд – вони також надають компанії імпульс для руху вперед. Це дозволяє Раді вчасно виявляти проблеми, мудро скеровувати нові ідеї та впроваджувати зміни з чіткою метою. Більше того, ця навичка не лише корисна, але й критично необхідна в сучасному середовищі, де відсутність прогресу часто означає відставання.»
«Адаптивні Ради вибудовують механізми, які дозволяють їм змінюватися швидко, не втрачаючи стабільності. Вони залишаються гнучкими, аналізуючи склад комітетів, правила ухвалення рішень і формати засідань – щоб забезпечити адаптивність та готовність до майбутнього. Також вони сприяють формуванню культури постійного навчання. Директори, які навчаються, шукають альтернативні точки зору й зберігають допитливість, значно краще справляються з невизначеністю. Такі Ради не застрягли в минулому…»
«Справжня Стратегічна Адаптивність – це не про швидкі зміни. Йдеться про те, щоб Ради з часом змінювали свій спосіб мислення, роботи та лідерства…
Адаптивна Рада починається з формування мислення, яке приймає зміни, а не чинить їм опір.
Директори мають бути готовими ставити під сумнів усталені підходи – навіть якщо це означає вихід на незвідану територію…
Не менш важливо створити середовище, яке сприяє навчанню.
Бути адаптивним – означає постійно вчитися… Ради, які стежать за новими трендами, глобальними викликами та технологічними змінами, здатні ухвалювати більш релевантні та практичні рішення…
Ще один критичний елемент – вдосконалення процесу ухвалення рішень.
Адаптивні Ради відмовляються від надмірно ієрархічних, громіздких процедур. Натомість, вони використовують планування на основі сценаріїв та аналітики, розглядаючи всі можливі варіанти ще до настання кризи.
Ключову роль у цьому відіграє співпраця.
… Додавання точок зору з різних напрямів – фінансів, права, технологій, ESG – робить дискусії глибшими й більш обґрунтованими. Ради, до складу яких входять професіонали з різноманітним досвідом, краще помічають «сліпі зони», ставлять правильні питання та приймають збалансовані рішення.
Щоб бути справді адаптивними, потрібно цінувати унікальні навички кожного члена Ради.
Коли члени Ради можуть вільно висловлюватися та робити внесок, спираючись на свої сильні сторони, Рада перетворюється з пасивної групи на активну команду.
Стратегічна Адаптивність – це не просто концепція; це щоденна практика.
Саме ті Ради, які впровадять стратегічну адативність у свою повсякденну діяльність, будуть лідерами в світі, що постійно змінюється…»