Кабмін завершив формування наглядової ради “УОП”. 4 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів призначив Тімура Бондарєва незалежним членом наглядової ради “Української оборонної промисловості”. Після цього призначення формування наглядової ради “УОП” завершено, зазначає liga.net.
[Тімур Бондарєв є партнером-засновником та керуючим партнером Адвокатського об’єднання Arzinger, а також старшим викладачем кафедри приватного права Києво-Могилянської академії.
Як ми повідомляли у червні 2023 року, держконцерн “Укроборонпром” було ліквідовано, а замість нього створено акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (“УОП”). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
У січні 2024 року ми писали, що Кабмін призначив наглядову раду “УОП”. Олексій Гончарук та Сергій Коновець є її незалежними членами, а Тимофій Милованов, Давид Ломджарія та Ліннді Сміт – представниками держави. 16 січня 2024 року Ломджарію обрали головою наглядової ради. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Згідно зі статутом “УОП”, наглядова рада має складатися з шести членів: половина ради має складатися з незалежних членів, а інша половина – з представників держави.
Також звертаємо увагу, що нам не відомо про наявність публічної інформації щодо проведення конкурсного відбору при формуванні наглядової ради “УОП”, зокрема відбору її незалежних членів. – SOE Weekly.]
НАБУ завершило досудове розслідування у справі Сенниченка – колишнього голову ФДМУ та його спільників підозрюють у привласненні сотень мільйонів. 4 жовтня 2024 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про завершення розслідування щодо злочинної групи, яку у 2019-2021 роках очолював колишній голова Фонду державного майна України (ФДМУ). Хоча ні НАБУ, ні САП не називають ім’я підозрюваного, ФДМУ в цей період очолював Дмитро Сенниченко.
НАБУ і САП заявили, що група привласнила понад 700 млн грн (приблизно 23 млн євро за середнім курсом на період, про який йдеться у розслідуванні) з держпідприємств, включно з “Одеським припортовим заводом” (“ОПЗ”) і “Об’єднаною гірничо-хімічною компанією” (“ОГХК”), а також відмила 10 млрд грн (близько 333 млн євро) у 2019-2021 роках.
Як ми повідомляли у березні 2023 року, НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом Сенниченка. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Він подав у відставку в листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]
Тоді “ЕП” звернулася до Сенниченка за коментарем, на що той відповів, що “обов’язково надасть коментар після консультацій з юридичною командою”, які, за його словами, займуть кілька днів. [Нам невідомо про жодні публічні коментарі Сенниченка з березня 2023 року. – SOE Weekly.]
У квітні 2023 року ми писали, що підозрюваних у цій справі, зокрема Сенниченка, оголосили в розшук.
У листопаді 2023 року ми повідомляли, що НАБУ і САП оновили підозри всім учасникам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації злочинних доходів на суму понад 10 млрд грн.
За даними НАБУ, до спільників Сенниченка входили:
- особа, наближена до голови ФДМУ (співорганізатор) – НАБУ не називає ім’я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Андрія Гмиріна;
- радник голови ФДМУ – Юрій Липко;
- два в.о. директора “ОПЗ” у різні періоди – Микола Парсентьєв та Микола Синиця;
- в.о. керівника “ОГХК” – Артур Сомов;
- два власники компанії, яка виграла аукціон на постачання газу на “ОПЗ” – Олександр Горбуненко та Володимир Колот, співвласники “Агро Газ Трейдінг”;
- ще двоє співучасників – Павло Присяжнюк, інвестиційний банкір [за даними джерел “Цензор.нет“, Присяжнюк був “куратором” Сенниченка від влади – SOE Weekly], та ще один фігурант справи.
12 грудня 2023 року НАБУ та САП також повідомили про підозру Денису Кудіну, колишньому першому заступнику голови ФДМУ. [Раніше він також входив до наглядової ради “ОПЗ”. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли в лютому 2023 року, директор “Укрнафти” Сергій Корецький написав, що Денис Кудін, який нещодавно пішов з посади першого заступника міністра економіки, очолив департамент стратегії, розвитку та взаємодії з органами державної влади ПАТ “Укрнафта”.
[У 2013-2018 роках Кудін працював разом з Корецьким у мережі АЗС “WOG”. Кудін обіймав посаду першого заступника міністра економіки з листопада 2021 року. До цього він був першим заступником голови ФДМУ. – SOE Weekly.]
Того ж дня (12 грудня 2023 року) Кудін підтвердив, що отримав повідомлення про підозру. Він заявив, що буде доводити свою невинуватість у законний спосіб.
[17 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив Кудіну заставу в розмірі 9 млн грн (близько 218 тис. євро на той час), після чого той написав у Facebook, що не згоден з рішенням суду і оскаржуватиме його в апеляційному суді.
З того часу нам не відомо про будь-які заяви Кудіна щодо цього кримінального провадження. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли у травні 2024 року, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Сенниченка, який перебуває у міжнародному розшуку.
Рада ухвалила закон про приватизацію держбанків. 19 вересня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11474 про особливості продажу державних пакетів акцій у статутному капіталі банків.
Як зазначає liga.net, одним із ключових положень закону, що було вимогою Світового банку, є дозвіл на продаж будь-якої державної частки в банку, а не лише 100% акцій, як це наразі передбачено чинним законодавством.
Рішення про підготовку пакету акцій банку до продажу прийматиметься Кабінетом Міністрів з урахуванням висновку Ради з фінансової стабільності. Чи виставляти пакет на продаж після завершення всіх необхідних підготовчих заходів, також вирішуватиме Кабмін, додало видання.
У разі проведення торгів в Україні, продаж акцій відбуватиметься на Prozorro.Продажі. Якщо ж аукціон відбудеться за кордоном, то спосіб проведення торгів буде залежати від рішення Кабміну з урахуванням рекомендацій радника з продажу.
Як уточнює liga.net, цей закон поширюється на п’ять банків, якими володіє держава, а саме: “ПриватБанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, PINbank і “Мотор-Банк” – а на “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” не поширюється.
[“Сенс Банк”, PINbank та “Мотор-Банк” були націоналізовані після початку повномасштабної війни. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. “ПриватБанк” та “Укргазбанк” були націоналізовані раніше. “Ощадбанк” та “Укрексімбанк” перебувають у держвласності з моменту заснування.
За даними Національного банку України (НБУ), частка держави в банківському секторі перевищує 50%, хоча перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявляла, що “більше 25% – це вже забагато”.
Як ми повідомляли в січні 2024 року, іноземні інвестори зацікавилися придбанням “Укргазбанку” та “Сенс Банку”.
У червні 2024 року ми писали, що, згідно з оновленим Меморандумом з МВФ, Кабмін готується до продажу двох системних держбанків – “Сенс Банку” та “Укргазбанку” – і планував призначити міжнародно фінансового радника до кінця вересня 2024 року.
10 вересня 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що приватизація “Укргазбанку” та “Сенс Банку” планується, але також зазначив, що сказати, коли це станеться, важко. Шмигаль додав, що Кабмін наразі не розглядає питання приватизації “Ощадбанку” чи “Укрексімбанку”, а також не має стратегії їхнього продажу.
У 2017 році два члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський опублікували аналітичну записку “Що робити державі зі своїми банками?”. Вони дійшли висновку, що ризики, пов’язані з держвласністю на банки в Україні, переважають над вигодами, і запропонували приватизувати всі держбанки. Держава може отримати ті ж самі послуги від приватних банків або міжнародних фінансових установ розвитку.
Відповідно до Стратегії реформування держбанків, яку уряд ухвалив у 2020 році, держава мала намір приватизувати всі держбанки. – SOE Weekly.]
Рада планує збільшити податок на прибуток для банків до 50% заднім числом другий рік поспіль. 17 вересня 2024 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 11416-д про підвищення податків для фінансування потреб держбюджету.
Як зазначає Forbes Україна, порівняно з версією, схваленою Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 29 серпня 2024 року, Рада додала норму про збільшення податку на прибуток банків з 25% до 50% у 2024 році. Це могло б згенерувати 27,3 млрд грн (594 млн євро) надходжень до держбюджету у 2024 році та 9,3 млрд грн (202 млн євро) у 2025 році.
Ця ідея не була підтримали Мінфін та Національний банк України (НБУ).
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей висловила побоювання, що банки в такому разі не збільшать вкладення в ОВДП, тоді як, за розрахунками міністерства, до кінця 2024 року облігації мають принести понад 200 млрд грн (4,4 млрд євро) додаткових надходжень.
Однак, за словами народного депутата Ярослава Железняка, пізніше Мінфін погодився на збільшення податків для банків. Оскільки закон не буде прийнятий в цілому до жовтня 2024 року, його впровадження буде “заднім числом” з 1 жовтня 2024 року, додав Железняк.
Водночас НБУ вважає підвищення податку на прибуток банків до 50% занадто ризикованим. “Ризики такого кроку для вирішення проблеми фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж переваги. Баланс є досить крихким і його потрібно зберігати”, – сказав голова НБУ Андрій Пишний.
17 вересня 2024 року Пишний повідомив, що НБУ розробить пакет заходів, які забезпечать розширення покриття банками дефіциту держбюджету – через купівлю ОВДП, без емісії нових грошей з боку НБУ.
Пізніше, в інтерв’ю Forbes Україна, Пишний пояснив, що НБУ та Мінфін розробляють індивідуальні стратегії для банків щодо залучення ОВДП для фінансування бюджетних потреб. Він очікує найбільшого внеску від держбанків. Пишний також очікує, що НБУ проведе конструктивну дискусію з депутатами щодо цього законопроекту перед другим читанням.
За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, якщо доходи банків будуть ретроспективно оподатковуватись за ставкою 50% (замість 25%), два держбанки, “Укрексімбанк” та “Сенс Банк”, порушать вимоги до капіталу. Це вимагатиме додаткової капіталізації цих банків, що означатиме витрати з держбюджету на 3 млрд грн (65 млн євро), підкреслила Рожкова.
[Зауважимо, що Верховна Рада не вперше вдається до кроку з підвищення податку на прибуток банків до 50%. У 2023 році парламент ухвалив закон про підвищення податків для банків, у якому ключові зміни стосувалися ставки податку на прибуток. Раніше ця ставка становила 18%, але закон запровадив податок у розмірі 50% на 2023 рік, який застосовувався ретроспективно. З 1 січня 2024 року податок на прибуток було встановлено на рівні 25%. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Як ми повідомляли раніше, за січень-липень 2024 року українські банки отримали сукупний прибуток у розмірі 120 млрд грн (2,8 млрд євро), причому прибутки держбанків становили 63% від цієї суми. – SOE Weekly.]
“УОП” шукає нового гендиректора. 19 вересня 2024 року “Українська оборонна промисловість” (“УОП”) повідомила, що її наглядова рада розпочала конкурсний відбір на посаду генерального директора. Кандидати можуть подавати заявки з 20 вересня по 4 жовтня 2024 року.
Пошук та відбір претендентів здійснює український офіс Odgers Berndtson, міжнародної компанії з пошуку керівного персоналу, додали в “УОП”.
[Як ми писали раніше, гендиректор “УОП” Герман Сметанін звільнився 4 вересня 2024 року, аби наступного дня обійняти посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості, замінивши на цьому посту Олександра Камишіна.
Наглядова рада “УОП” призначила Олега Гуляка виконуючим обов’язки гендиректора та повідомила, що оголосить конкурс на посаду нового гендиректора якнайшвидше. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
“Укрзалізниця” отримала нового члена наглядової ради. 13 вересня 2024 року Кабмін призначив Олександра Камишіна представником держави в наглядовій раді “Укрзалізниці” з 26 вересня 2024 року.
Камишін замінить на цій посаді Сергія Москаленка, додало джерело Forbes Україна. (Докладніше про склад наглядової ради “Укрзалізниці” читайте в одному з наших попередніх дайджестів.)
[У серпні 2021 року ми повідомляли, що тодішній в.о. голови правління “Укрзалізниці” Іван Юрик подав у відставку. Після цього Кабмін призначив Камишіна новим в.о. голови правління.
У жовтні 2021 року ми писали, що Камишіна було перепризначено на посаду голови правління до 31 грудня 2021 року.
24 березня 2022 року Камишін повідомив, що за поданням наглядової ради Кабмін призначив правління “Укрзалізниці” на постійній основі. Камишіна було призначено на чотири роки, а інших членів правління – на три.
У березні 2023 року ми писали, що Кабмін звільнив Камишіна і призначив новим головою правління “Укрзалізниці” Євгена Лященка на наступні два роки. Того ж дня Верховна Рада призначила Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Два тижні тому ми повідомляли, що гендиректор “УОП” Герман Сметанін залишив компанію, аби очолити міністерство з питань стратегічних галузей промисловості замість Камишина, який пізніше перейшов на посаду радника президента зі стратегічних питань. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
“Укренерго” отримає нову наглядову раду. 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики [у своїй якості загальних зборів акціонерів “Укренерго” – SOE Weekly] оголосило конкурсний відбір трьох незалежних членів наглядової ради компанії.
[Як ми писали раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила керівника компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта в.о. голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.
“Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника “Укренерго” є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав”, – заявили вони.
6 вересня 2024 року посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що Україна має доукомплектувати наглядову раду “Укренерго” після того, як незалежні члени пішли у відставку на знак протесту проти звільнення Кудрицького. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
10 вересня 2024 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF). За умови схвалення Виконавчою радою МВФ, Україна отримає доступ до близько 1,1 млрд дол. Згідно з пресрелізом МВФ, наглядова рада “Укренерго” має бути відновлена у повному складі до кінця грудня 2024 року. – SOE Weekly.]
Термін повноважень нинішніх членів наглядової ради “Укренерго” спливає наприкінці 2024 – на початку 2025 року, додали в Міненерго. Одночасно з конкурсним відбором незалежних членів, міністерство також визначить та відбере представників держави.
[Відповідно до статуту “Укренерго”, наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.
Як ми повідомляли в червні 2023 року, Кабмін все ще мав обрати та затвердити одного незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. Таким чином, незалежні члени не становили більшості в наглядовій раді, що не відповідало вимогам закону та статуту “Укренерго”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року.
Першочерговим завданням нової наглядової ради буде проведення прозорого конкурсного відбору голови правління “Укренерго”, зазначили у міністерстві.
Колишній голова правління “Укренерго” Кудрицький дав інтерв’ю. Володимир Кудрицький, якого було звільнено з посади голови правління “Укренерго” 2 вересня 2024 року дав інтерв’ю “Економічній правді” (“ЕП”). Ми вибрали ключові моменти.
Про звільнення:
- “Ця історія почалася далеко не минулого понеділка, їй уже три роки. Ще з кінця 2021 року почалися спроби зміни менеджменту компанії з боку Міністерства енергетики. Коли припинилися повноваження попередньої наглядової ради, було таке “вікно”, коли нова наглядова рада ще не була створена. І тоді Міненерго видало наказ про розширення правління “Укренерго”, включення туди пʼятьох представників, номінованих міністерством. Такий наказ був виданий, потім скасований буквально через день. Урешті-решт тодішня ситуація завершилася призначенням наглядової ради з більшістю незалежних членів.” Потім, у квітні 2022 року була спроба призначити в правління компанії кількох номінованих міністерством людей через лист заступника міністра до наглядової ради, зазначив Кудрицький. [У квітні 2022-го заступник міністра енергетики звернувся з листом до наглядової ради з проханням призначити в правління двох людей від міністерства, але теж не вийшло.]
[Як ми писали майже три роки тому, спроба змінити правління “Укренерго” була ще до призначення наглядової ради у грудні 2021 року – тобто, в період коли Міненерговиконувало повноваження наглядової ради компанії. Тоді міністерству вдалося припинити повноваження двох членів правління “Укренерго” – Андрія Немировського та Максима Юркова.
“Укренерго” повідомило, що Офіс генпрокурора проводить обшуки в головному офісі компанії за ухвалою Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року. В “Укренерго” тоді заявили, що охоче надали б слідчим усі необхідні документи без обшуку, але правоохоронці не звернулися з проханням про добровільну передачу.
Серед документів, які цікавили слідство, були деякі контракти, які Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила до березня 2023 року. За інформацією liga.net, обшук проводився в рамках кримінальної справи, відкритої Міністерством внутрішніх справ 16 20 вересня 2023 рокувересня 2023 року за результатами цього аудиту. За даними видання, згадані договори стосуються кількох компаній, які постачали товари та послуги “Укренерго” у 2019-2023 роках. В “Укренерго” тоді заявили, що оскаржують результати перевірки в суді, оскільки вважають їх “упередженими та непрофесійними”, а “деякі з них прямо суперечать законодавству”. – SOE Weekly.]
Про причини звільнення:
- “Оскільки “Укренерго” має оборот 100 млрд грн і залучила понад 1,5 млрд євро західної підтримки, то, безумовно, така компанія завжди у фокусі уваги. Враховуючи, що Міністерство енергетики отримало великий вплив на регулятора – НКРЕКП – через призначення членами комісії людей, які були недавно працівниками Міненерго, виходить, що “неслухняна” компанія в секторі залишалася лише одна.”
- “Думаю, ця зміна пов’язана з бажанням отримати більше контролю за всім, що відбувається в “Укренерго”. Можливо, мета в тому, щоб перевести під ручний контроль усі ці майбутні інвестиції у відбудову енергетики та розвиток нової генерації. Крім того, безумовно, “Укренерго” завжди не давало спокою тими рівнями закупівельних цін на обладнання та матеріали, які ми завжди публікували і які часто виявлялися нижчими, ніж в інших компаній енергетичного сектору.”
- “Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго. Саме воно відповідальне за все, що відбуватиметься в державних компаніях галузі чи в енергосистемі.”
[Як ми повідомляли раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила Кудрицького. Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про дострокове припинення повноважень. – SOE Weekly.]
Про захист підстанцій “Укренерго”:
- “Перший рівень захисту – від уламків [і він побудований на 100%]. Другий – інженерні споруди, які захищають обладнання від шахедів [і він побудований лише на підстанціях “Укренерго”, він не побудований на жодних інших об’єктах – наприклад, на електростанціях], третій – від ракет.”
- Кудрицький підтвердив, що захисту третього рівня підлягають 22 підстанції, і на це потрібно приблизно 100 млрд грн. “Цей проєкт призупинений, тому що на нього необхідно знайти гроші. “Укренерго” не відповідало за цей проєкт… Замовником є Держагентство з відновлення, яке укладало контракти з підрядниками… Зараз поки немає керівництва Агентства з відновлення. Коли воно буде призначене, … його завдання [буде знайти гроші на цей проєкт.]
[Як ми повідомляли раніше, причиною звільнення Кудрицького озвучувалась недостатня охорона об’єктів “Укренерго” і, як наслідок, проблеми з електроенергією, що виникли після російських обстрілів 26 серпня 2024 року. – SOE Weekly.]
На посаду нового голови правління “ПриватБанку” претендують десять кандидатів, пише Forbes Україна. Серед них є нинішні топменеджери “ПриватБанку” та іноземні банкіри, додає видання.
За даними Forbes Україна, на посаду можуть претендувати кілька українців:
- Артем Шевальов (заступник голови наглядової ради “ПриватБанку” – представник держави);
- Дмитро Мусієнко (член правління “ПриватБанку” з питань роздрібного бізнесу);
- Євген Заіграєв (член правління “ПриватБанку” з питань корпоративного та малого і середнього бізнесу;
- Антон Тютюн (заступник голови правління “Ощадбанку”, відповідальний за роздрібний бізнес);
- Володимир Мудрий (голова правління “ОТП Банку Україна”).
Усі вищезгадані кандидати або відмовилися коментувати свою можливу участь у конкурсному відборі, не заперечуючи і не підтверджуючи її, або не відповіли на запит про коментар, додало видання.
[Розголошення імен потенційних кандидатів на посаду голови правління є поганою практикою, яка шкодить конкурсному відбору. По-перше, потенційний роботодавець повинен забезпечити конфіденційність кандидатів, оскільки кандидати рідко хочуть, щоб їхній нинішній роботодавець знав про те, що вони претендують на іншу роботу. По-друге, інформація про кандидатів, як правило, є чутливою для ринку. – SOE Weekly.]
За даними Forbes Україна, у переліку кандидатів також є такі іноземні банкіри:
- троє чинних топменеджерів, які працюють в європейських банках – Swedbank, Intesa Sanpaolo та Raiffeisen Bank. Видання не називає їхніх імен, оскільки вони все ще мають роботодавців в інших країнах;
[Дивно, що Forbes Україна вирішило розрізняти “українських” та “іноземних” кандидатів. Всі “українські” кандидати, перераховані вище, наразі теж мають інших роботодавців. Крім того, один із них, Шевальов, обіймає посаду члена ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Лондоні, Велика Британія. – SOE Weekly.]
- Рейніс Рубеніс (Латвія, колишній голова правління Swedbank Latvia);
- Едгар Зальцманн (Німеччина, колишній топменеджер в Postbank Deutschland).
“Цього разу є запит на українського CEO”, – припустив співрозмовник Forbes Україна.
[Як ми повідомляли раніше, наприкінці червня 2024 року Герхард Бьош подав у відставку з посади голови правління “ПриватБанку”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що контракт Бьоша спливає 1 листопада 2024 року. Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]
Наглядова рада “Укренерго” звільнила голову правління Кудрицького попри заперечення міжнародних партнерів; двоє незалежних членів ради пішли у відставку через політичний тиск. 2 вересня 2024 року численні авторитетні ЗМІ – “Економічна правда” (“ЕП”), “Forbes Україна” та “Суспільне” – повідомили, що наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького.
За даними “Суспільного”, за звільнення проголосували троє представників держави у наглядовій раді (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк) і один незалежний член (Роман Піонковскі), тоді як двоє інших незалежних, Педер Андреасен і Даніель Доббені, проголосували проти.
За словами “ЕП”, перед засіданням наглядової ради інвестори в зелену енергетику та представники міжнародних організацій (ЄС, ЄБРР, IFC та бізнес-омбудсмен) закликали наглядову раду компанії, президента Зеленського та Кабмін не поспішати з кадровими рішеннями, поки не буде проаналізовано діяльність “Укренерго” та не буде призначено ще одного незалежного члена ради.
[Відповідно до статуту “Укренерго”, наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.
Як ми повідомляли в червні 2023 року, Кабмін все ще мав відібрати та затвердити одного незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. Таким чином, незалежні члени не становили більшості в наглядовій раді, що не відповідало вимогам закону та статуту компанії. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
3 вересня 2024 року Кудрицький підтвердив дострокове припинення своїх повноважень за рішенням наглядової ради. Він повідомив, що рада призначила члена правління Олексія Брехта виконуючим обов’язки голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового голови правління. Він додав, що 4 вересня 2024 року стане його останнім робочим днем в “Укренерго”.
“Я ініціював позачергове засідання наглядової ради, тому що переконаний, що питання звільнення і призначення керівника “Укренерго” – повноваження виключно наглядової ради, – написав Кудрицький на своїй сторінці у Facebook.
За даними “ЕП”, під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 30 серпня 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко та на той час заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма вимагали звільнення Кудрицького. Приводом для цього став нібито недостатній захист об’єктів “Укренерго” і, як наслідок, проблеми з електрикою, що виникли після російського обстрілу 26 серпня 2024 року. [Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]
Однак Кудрицький заперечує цю причину своєї відставки. “Рішення наглядової ради щодо мого звільнення не має жодного стосунку до питання захищеності підстанцій “Укренерго”. Я представив членам ради детальний звіт щодо кожного об’єкту. І до нього у членів ради жодних запитань не було. Я не можу вдаватися в деталі, але на підстанціях “Укренерго” побудовано більше 60 антидронових укриттів, практично на кожній підстанції. Такі інженерні споруди побудовані лише на об’єктах “Укренерго”, – написав він.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про дострокове припинення повноважень.
“Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника “Укренерго” є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав”, – заявили вони.
“Укренерго” успішно виконала свої основні стратегічні цілі попри російське вторгнення. Компанія – член енергооб’єднання ENTSO-E, енергосистема України – об’єднана з енергосистемою континентальної Європи. Побудувано більше 60 об’єктів унікального комплексного антидронового захисту на високовольтних підстанціях. Темпи відновлення високовольтної мережі після безпрецедентних ракетних і дронових атак дозволяють компанії в повній мірі виконувати функцію оператора енергосистеми.
За час повномасштабної війни “Укренерго” залучило більше ніж 1,5 млрд євро міжнародної підтримки на відновлення енергосистеми, підтримку ліквідності та будівництво інженерного захисту. Це свідчення прозорих закупівельних процесів в компанії та її бездоганної репутації серед міжнародних стейкхолдерів”, – додали Доббені й Андреасен.
Вони підкреслили, що з перших днів роботи в наглядовій раді “Укренерго” в грудні 2021 року відчували політичний тиск і “спостерігали постійні спроби в обхід конкурсу призначити в правління компанії людей, професійні якості яких викликали сумніви”.
“І сьогодні,… коли корпоративне управління компанією… поставлено під сумнів, ми не бачимо можливості продовжувати свою роботу в наглядовій раді “Укренерго”. Порушення принципів корпоративного управління та прийняття рішення про звільнення керівника [компанії] без доказу неналежного управління є неприйнятним, і може позначитися на подальшій співпраці “Укренерго” з операторами-членами ENTSO-E”, – заявили Доббені й Андреасен.
6 вересня 2024 року посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що Україна має доукомплектувати наглядову раду “Укренерго” після того, як незалежні члени пішли у відставку на знак протесту проти звільнення Кудрицького.
Брінк підтвердила, що США порушують це питання у діалозі з українськими посадовцями, хоча й не уточнила, якими саме сигналами США обмінюються з Україною. Однак вона пов’язала розвиток цієї ситуації з обсягом інвестицій в український енергетичний сектор.
“Наша рекомендація – заповнити три вільні позиції в наглядовій раді і обрати нового керівника компанії у відповідності до стандартів ОЕСР”, – підкреслила вона.
Нова наглядова рада “Енергоатому” не працює вже три місяці. За даними Forbes Україна, наглядова рада “Енергоатому”, призначена у червні 2024 року, мала запрацювати до кінця липня 2024 року, але цього досі не сталося.
[Як ми писали раніше, 21 червня 2024 року Кабінет Міністрів призначив усіх п’ятьох членів наглядової ради – Тімоті Джона Стоуна, Майкла Елліотта Кірста та Ярека Неверовича як незалежних членів, а Віталія Петрука та Тимофія Милованова – як представників держави за поданням Міністерства енергетики. – SOE Weekly.]
Forbes Україна звернулось до пресслужби “Енергоатому” з проханням пояснити, чому наглядова рада досі не розпочала роботу, але компанія не відповіла у встановлений законом п’ятиденний термін. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв, який брав участь у процесі формування наглядової ради, переадресував інформаційний запит до пресслужби міністерства, яка так і не надала відповіді, додало видання.
За даними Forbes Україна, контракти підписали лише українські члени наглядової ради, тоді як іноземні незалежні члени вважають, що перше засідання може відбутися лише після підписання контрактів. Щоб не порушувати закон, перше засідання було розпочато протягом 30 днів після призначення членів ради, але рада не ухвалила жодного рішення і не може завершити засідання – воно досі має статус відкладеного, повідомило джерело видання.
[Під час засідання Верховної Ради 6 вересня 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що наглядова рада “Енергоатому” збиралася – є відкрите засідання. За словами Галущенка, відбувається фіналізація контрактів, а наглядова рада є правомочною. – SOE Weekly.]
“Іноземні члени наглядової ради не розуміють наших контрактів, тому що в Україні інше законодавство. Вони бояться, ставлять запитання, просять щось змінити, а змінити часто неможливо”, – розповів співрозмовник видання. Вони неохоче приступають до роботи, тому що ще не мають надійної страховки від наслідків своїх можливих неправильних рішень, додав він. “Вони звикли до цивільного права, а у нас – кримінальне. А страховки від кримінального права немає”, – пояснило джерело. Іноземним учасникам знадобиться щонайменше ще місяць, щоб “зрозуміти і змиритися з українським законодавством” і почати працювати, підсумував співрозмовник видання.
У серпні колишній гендиректор “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) Сергій Макогон припустив, що в.о. голови правління “Енергоатому” [Петро Котін – SOE Weekly] і його керівник [міністр енергетики Герман Галущенко – SOE Weekly] не дуже задоволені обраними членами наглядової ради, тому “Енергоатом” саботує підписання контрактів з ними. Зокрема, винагорода, запропонована в проєктах їхніх контрактів, була значно нижчою, ніж та, що обговорювалася на етапі відбору.
Цю версію підтвердив один з народних депутатів. “Можливо, сюрприз з винагородою підготували спеціально, і процес загальмував. У разі початку роботи нової наглядової ради треба оголошувати конкурс на посаду керівника “Енергоатому”, і в. о. керівника Петро Котін може не пройти, а Галущенку невигідна зміна лояльного керівника”, – припустив він.
Голова ФДМУ Коваль пішов у відставку, щоб очолити Мінагрополітики. 3 вересня 2024 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Коваль подав до Верховної Ради заяву про відставку. Наступного дня Рада не змогла її затвердити, але зробила це з другої спроби 5 вересня. Того ж дня Верховна Рада призначила Коваля новим міністром аграрної політики та продовольства.
За словами джерел “Української правди” (“УП”) в команді президента Зеленського, Коваль є креатурою керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За даними “УП”, Коваль також має ділові зв’язки з Тимуром Міндічем, колишнім партнером олігарха Ігоря Коломойського та співвласником “Кварталу 95” [співвласником якого до президентства також був Володимир Зеленський. – SOE Weekly].
Як ми писали раніше, 21 листопада 2023 року Верховна Рада призначила екс-очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля головою ФДМУ замість Рустема Умєрова.
[За даними “Чесно”, Віталій Коваль обіймав посаду очільника Рівненської області з 2019 року. У 2020 році він був кандидатом на виборах у мери міста Рівне від “Слуги народу”, де в першому турі набрав 13,52% голосів вибоців, посівши третє місце.
У 2020 році Коваля обрали депутатом Рівненської міськради від “Слуги народу”.
Також Коваль є членом Національного олімпійського комітету України та першим віцепрезидентом Федерації греко-римської боротьби України.
У 2006-2019 роках він очолював та був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ “Атлант-транс”, ТОВ “Інвесттрейдсервіс”, ТОВ “РГС-Логістикгруп”, ТОВ “ВВВ Монтаж” та ТОВ “Санако”. – SOE Weekly.]
Сметанін залишив “УОП”, щоб очолити Мінстратегпром. 4 вересня 2024 року наглядова рада “Української оборонної промисловості” (“УОП”) припинила повноваження гендиректора компанії Германа Сметаніна та призначила т.в.о. гендиректора Олега Гуляка.
За словами “УОП”, Гуляк служить у Збройних силах України (ЗСУ) з 1993 року. У 2021-2024 роках був командувачем Сил логістики ЗСУ. З 1 липня 2024 року працював радником гендиректора з питань військового співробітництва “УОП”, зміцнюючи зв’язки компанії із Силами оборони.
Наглядова рада компанії також заявила, що якнайшвидше оголосить конкурсний відбір на посаду нового гендиректора.
5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила Сметаніна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості замість Олександра Камишіна, який пізніше перейшов на посаду радника президента зі стратегічних питань.
[Як ми писали в червні 2023 року, держконцерн “Укроборонпром” було ліквідовано, а замість нього створили акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (“УОП”).
Ми також повідомляли, що гендиректор “Укроборонпрому” Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабмін призначив Германа Сметаніна гендиректором новоствореної “УОП”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Голова правління “ПриватБанку” Герхард Бьош піде з посади 1 листопада 2024 року, повідомили Forbes Україна в пресслужбі банку. За словами банку, контракт з Бьошем буде розірвано 1 листопада 2024 року на підставі Кодексу законів про працю України: звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку з припиненням повноважень.
“Протягом наступних двох місяців голова правління продовжуватиме повноцінно виконувати свої обов’язки до плавної передачі управління банком”, – додали у пресслужбі банку.
Як ми повідомляли наприкінці червня 2024 року, Герхард Бьош подав заяву про відставку з посади голови правління “ПриватБанку”. За даними (“ЕП”), неофіційною причиною стала невідповідність поставлених перед ним завдань реальному стану справ: коли у травні 2021 року Бьоша було обрано головою правління “ПриватБанку”, до його завдань входила підготовка до приватизації банку. Однак під час повномасштабної війни цей процес був призупинений, писала тоді “ЕП”.
Джерела Forbes Україна також підтвердили цю причину. Ще однією можливою причиною є вік Боша і той факт, що його родина живе в Австрії, також повідомило видання. “Мені вже понад 67 років, і я згоден, що “ПриватБанку” потрібна свіжа кров. До речі, змінювати CEO мого віку – це цілком нормальна практика корпоративного управління в Європі”, – сказав Бьош у коментарі Forbes Україна.
За даними Forbes Україна, якщо до 1 листопада 2024 року не буде визначено переможця конкурсного відбору на посаду нового голови правління, один із членів правління почне керувати банком як в.о голови правління. [Окрім Бьоша, до складу правління “ПриватБанку” наразі входять шість членів: Антон Разумний, Марюс Качмарек, Євген Заіграєв, Дмитро Мусієнко, Солвіта Деглава та Лариса Чернишова. – SOE Weekly.]
“Думаю, цього разу є запит на обрання українського, а не іноземного CEO”, – припустив співрозмовник видання.
Три джерела Forbes Україна, знайомі з процесом конкурсного відбору, назвали Антона Тютюна, заступника голови правління “Ощадбанку”, відповідального за роздрібний бізнес, одним з кандидатів. Сам Тютюн не підтвердив і не спростував свою участь у конкурсному відборі, додало видання. Одне з джерел також повідомило, що в конкурсному відборі беруть участь чинні співробітники “ПриватБанку”, але не уточнило, про кого саме йдеться.
[Своєчасне оголошення про заплановані зміни у вищому керівництві є стандартною корпоративною практикою, що дозволяє забезпечити передбачуваність і плавний перехід управління.
Наведені вище оголошення також говорять про те, що “ПриватБанку” може й не знадобитися тимчасовий в.о. голови правління, якщо конкурсний відбір нового голови правління буде завершено вчасно.
Зазначимо також, що розголошення імен потенційних кандидатів на посаду голови правління було би поганою практикою, яка шкодить конкурсному відбору. По-перше, потенційний роботодавець повинен забезпечити конфіденційність кандидатів, оскільки кандидати рідко хочуть, щоб їхній нинішній роботодавець знав про те, що вони претендують на іншу роботу. По-друге, інформація про кандидатів, як правило, є чутливою для ринку. – SOE Weekly.]
Джерело: https://www.epravda.com.ua