“Укрексімбанк” працює без наглядової ради вже понад пів року. Незважаючи на те, що Кабінет Міністрів призначив нових незалежних членів наглядової ради “Укрексімбанку” 30 травня 2023 року, це саме розпорядження Кабміну, схоже, заблокувало роботу ради.
Так, розпорядженням передбачено, що строк повноважень незалежних членів наглядової ради становить три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради.
[Виходячи з нашого аналізу, наведеного нижче, розпорядження Кабміну передбачає, що незалежні члени можуть приступити до виконання своїх обов’язків лише після того, як кожен з них отримає погодження від Національного банку України (НБУ). Однак, розпорядження не дає відповіді на питання, що відбудеться у разі, якщо чиюсь кандидатуру не буде погоджено НБУ. В результаті, це призвело до того, що вже понад півроку “Укрексімбанк” працює без правомочної наглядової ради. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що згідно з розпорядженням Кабміну, новими незалежними членами наглядової ради, призначеними 30 травня 2023 року, стали Сільвія Ганссер-Поттс, Разван Мунтяну, Роберт Коссманн, Енгін Акчакоча та Ростислав Футало. Домінік Меню, який був незалежним членом попереднього складу ради, продовжить працювати на своїй посаді. Також свої посади представників держави в наглядовій раді банку зберегли Вікторія Страхова та Юрій Буца.
Згодом ми писали, що 4 серпня 2023 року Кабмін призначив представником держави у наглядовій раді “Укрексімбанку” Олександра Бевза за поданням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Згідно з інформацією на сайті “Укрексімбанку”, Страхова, Буца та Бевз наразі є представниками держави в наглядовій раді банку.
Відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність”, член наглядової ради банку вступає на посаду після погодження з НБУ. Згідно з Положенням НБУ про ліцензування, процедура погодження керівників банку може тривати до 90 днів із дня подання банком повного пакету документів до НБУ. У разі повторного призначення особи на посаду її погодження не вимагається.
[Тобто Меню, Страхова та Буца не потребували погодження НБУ і могли приступити до виконання своїх обов’язків негайно, починаючи з 30 травня 2023 року. – SOE Weekly.]
Щодо новообраних членів наглядової ради “Укрексімбанку”, згідно з базою даних НБУ:
- Кандидатури Мунтяну та Коссманна було затверджено НБУ 14 серпня 2023 року, тобто через 76 днів після призначення;
- Кандидатури Ганссер-Поттс, Футала та Бевза було затверджено НБУ 28 серпня 2023 року, тобто через 90 днів після призначення двох незалежних членів та 24 дні після призначення Бевза.
[Відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність”, наглядова рада державного банку має складатися з дев’яти членів, із яких шість членів є незалежними, а три – представниками держави.
У свою чергу, відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”, наглядова рада вважається правомочною, якщо кількість членів наглядової ради становить більше половини її загального складу. У випадку державного банку, такого як “Укрексімбанк”, це означає, що наглядова рада повинна складатися щонайменше з п’яти членів, щоби бути правомочною та приймати рішення з усіх питань, що належать до її компетенції.
Таким чином, станом на 29 серпня 2023 року вісім з дев’яти членів наглядової ради “Укрексімбанку” були затверджені НБУ і могли приступити до виконання своїх обов’язків, що дозволяло би сформувати правомочну наглядову раду. – SOE Weekly.]
- Енгін Акчакоча протягом більш ніж 190 днів все ще не був погоджений НБУ.
[Відсутність погодження НБУ протягом такого тривалого часу може свідчити про наявність певних проблем, які не дозволяють НБУ прийняти позитивне рішення щодо погодження Акчакочі.
6 грудня 2023 року під час VI Міжнародного форуму корпоративних директорів голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що документи на погодження Акчакочі було відкликано (тобто процедура його погодження наразі зупинена).
Це означає, що Акчакоча навряд чи стане членом наглядової ради “Укрексімбанку”, а відтак – розпорядження Кабміну (у його нинішній редакції) навряд чи коли-небудь буде виконано. Як наслідок, решта із п’яти незалежних членів не зможуть приступити до виконання своїх обов’язків, що унеможливить створення правомочної наглядової ради як такої.
Незрозуміло, чому Кабмін сформулював своє розпорядження таким чином, що “Укрексімбанк” вже понад пів року не має правомочної наглядової ради, хоча вже з 29 серпня 2023 року рада мала все необхідне, щоби розпочати свою роботу. Також незрозуміло, чому Кабмін досі не вніс до розпорядження відповідних змін та не запустив роботу наглядової ради. – SOE Weekly.]
Напередодні ми повідомляли, що через ідентичне розпорядження Кабміну понад пів року без наглядової ради залишався “Ощадбанк”.
[Фактично такі розпорядження Кабміну створюють прецедент, який дозволяє державним банкам залишатися без наглядових рад на невизначений час. – SOE Weekly.]
Незалежний член вийшов зі складу наглядової ради “Ощадбанку”. У відповідності до розкритої “Ощадбанком” інформації, незалежний член наглядової ради банку Антон Пятигін подав заяву про складання повноважень 15 листопада, а з 29 листопада 2023 року його повноваження були припинені. Він обіймав цю посаду з листопада 2021 року.
Пізніше Пятигін повідомив, що став віцепрезидентом Visa, очоливши напрямок Visa Consulting and Analytics в країнах СНД і Південно-Східної Європи.
Для призначення нового незалежного члена до наглядової ради державного банку закон вимагає публічного оголошення та проведення конкурсного відбору.
Раніше ми писали, що 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада “Ощадбанку”, яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.
[Як ми повідомляли раніше, Кабмін призначив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку” ще у квітні 2023 року. Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилося майже сім місяців, щоби розпочати роботу лише зараз. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]
Згодом ми повідомляли, що Кабмін перепризначив трьох представників держави в наглядовій раді “Ощадбанку” на другий термін. Детальніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.
Для відбору наглядової ради “Енергоатому” найняли рекрутингову компанію. 1 грудня 2023 року Міністерство енергетики оголосило про укладення угоди з компанією-переможцем – ТОВ “Екзекьютів Серч Юкрейн” [працює під брендом Amrop – SOE Weekly], яка здійснюватиме пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради “Енергоатому”.
Угоду підписали 29 листопада 2023 року, а відбір членів наглядової ради має розпочатися у грудні, повідомили в Мінекономіки.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, план перетворення державного атомного оператора “Енергоатом” на акціонерне товариство йде за графіком.
Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію “Енергоатому”.
Згодом ми повідомляли, що реформа корпоративного управління “Енергоатому” є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планувалося, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін – листопад 2023 року.
Також ми писали, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію “Енергоатому”.
Крім цього, ми писали, що на виконання закону Кабмін схвалив перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство. Для цього Кабмін створив комісію, яку очолив заступник міністра економіки Олексій Соболев, а до її складу увійшли президент “Енергоатома” Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.
Детальніше про корпоратизацію “Енергоатому” читайте у наших попередніх дайджестах.
Справу про премії Коболєва скерували до суду, йому продовжили процесуальні обов’язки. 29 листопада 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем щодо колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва. Його підозрюють у неправомірному нарахуванні собі понад 229 млн грн.
30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні за обвинуваченням Коболєва Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив процесуальні обов’язки Коболєва до 30 січня 2024 року:
- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
- повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі;
- здати до Державної міграційної служби всі закордонні паспорти.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру застави та повернення Коболєву закордонного паспорта. Наступне підготовче засідання призначено на 14 грудня 2023 року.
Раніше ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року ВАКС ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн ще на два місяці та залишив процесуальні обов’язки Коболєва, в тому числі запобіжний захід, без змін.
Згодом ми писали, що ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив йому заставу до розміру вже внесеної суми – 107 млн грн. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді “Нафтогазу” у травні 2018 року за перемогу компанії над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді.
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: “Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.
Верховна Рада призначила нового очільника ФДМУ. 21 листопада 2023 року Верховна Рада призначила головою Фонду державного майна України (ФДМУ) екс-очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля.
[За даними “Чесно”, Віталій Коваль обіймав посаду очільника Рівненської області з 2019 року. У 2020 році він був кандидатом на виборах у мери міста Рівне від “Слуги народу”, де в першому турі набрав 13,52% голосів вибоців, посівши третє місце.
У 2020 році Коваля обрали депутатом Рівненської міськради від “Слуги народу”.
Також Коваль є членом Національного олімпійського комітету України та першим віцепрезидентом Федерації греко-римської боротьби України.
У 2006-2019 роках він очолював та був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ “Атлант-транс”, ТОВ “Інвесттрейдсервіс”, ТОВ “РГС-Логістикгруп”, ТОВ “ВВВ Монтаж” та ТОВ “Санако”.
Нам невідомо, чи має Коваль інвестиційно-банківський досвід або досвід управління державним майном. – SOE Weekly.]
Раніше ми писали, що голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про плани Верховної Ради призначити Коваля новим головою ФДМУ. Згодом прем’єр-міністр Денис Шмигаль офіційно вніс кандидатуру Коваля на розгляд парламенту.
Перед цим ми повідомляли, що колишній голова ФДМУ Рустем Умєров пішов у відставку, щоби замінити Олексія Резнікова на посаді міністра оборони.
Кабмін перепризначив на другий термін трьох представників держави у наглядовій раді “Ощадбанку”. 17 листопада 2023 року Кабінет Міністрів перепризначив трьох представників держави у наглядовій раді “Ощадбанку”: Юлію Пашко (від Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики), Розу Тапанову (від Кабміну) та Олександра Роднянського (від Президента України).
За даними SMIDA, Роднянський і Тапанова є представниками держави в наглядовій раді з 2021 року, а Пашко – з 2019 року.
Минулого тижня ми писали, що 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада “Ощадбанку”, яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.
[Як ми повідомляли раніше, Кабмін призначив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку” ще у квітні 2023 року. Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилося сім місяців, щоб розпочати роботу лише зараз. Детальніше про це читайте в нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]
Уряд затвердив план заходів з імплементації програми ОЕСР для України. 3 листопада 2023 року Кабінет Міністрів зробив крок у напрямку виконання плану дій ОЕСР для України. Ми вибрали ключові пункти, що стосуються держпідприємств.
[План дій відповідає проєктам, зазначеним у чотирирічній програмі, яку ОЕСР та уряд України запустили 7 червня 2023 року. Докладніше про програму читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
У 2024-2025 роках буде переглянуто політику щодо вдосконалення фінансового ринку та корпоративного управління для відновлення. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Мініекономіки, Мінфін, Фонд держмайна (ФДМУ), Нацбанк та інші центральні органи виконавчої влади мають надати інформацію на запит ОЕСР.
У 2023-2024 роках Мінекономіки, ФДМУ, НКЦПФР та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) мають посилити спроможність виконувати рекомендації ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств в Україні.
План також передбачає покращення співпраці між українським урядом та Комітетом з корпоративного управління ОЕСР і його Робочою групою з питань державної власності та практики приватизації. Для цього Кабмін має подати запити до ОЕСР про приєднання до Комітету та Робочої групи відповідно. Терміни виконання не визначено.
Ще один пункт – запровадження Рекомендації Ради ОЕСР щодо керівних принципів корпоративного управління держпідприємств у 2024 році. Для цього українське законодавство має бути приведене у відповідність до положень Рекомендації.
[На практиці це означає дотримання Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств. Україна подала заявку на приєднання до дотримання цих Керівних принципів у 2020 році. – SOE Weekly.]
Наглядова рада “Ощадбанку” розпочала роботу. 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада “Ощадбанку”, яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.
[Раніше ми повідомляли, що у квітні 2023 року Кабмін затвердив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку”. Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилось майже сім місяців, щоби нарешті розпочати свою роботу.
Новими членами наглядової ради, затвердженими у квітні, стали Міхал Крупінські, Володимир Лавренчук, Елізабет Нельсон та Філіп Хізлі. Ще два члени – Хуан Енріке Перес Калот та Антон Пятигін – зберегли свої місця в наглядовій раді з попередньої каденції. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Як зазначено на сайті “Ощадбанку”, до наглядової ради надалі входять ті самі три представники держави, що й у попередній каденції: Юлія Пашко (від Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики), Роза Тапанова (від Кабміну) та Олександр Роднянський (від президента України).
[Згідно з розпорядженням Кабміну про призначення незалежних членів наглядової ради “Ощадбанку”, їх було призначено строком на три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради. Відповідно до Закону про банки, члени наглядової ради вступають на посаду після погодження їхньої кандидатури Національним банком України (НБУ).
Згідно з Положенням НБУ про ліцензування, процедура погодження керівників банків може тривати до 90 днів із дня подання банком до НБУ повного пакету документів. Крім того, банківське законодавство передбачає, що у випадку повторного призначення особи на посаду, її кандидатуру не потрібно погоджувати з НБУ.
Згідно з базою даних НБУ:
- Володимир Лавренчук був погоджений НБУ 24 липня 2023 року, а вступив на посаду 27 липня 2023 року – тобто, через 3 місяці після призначення Кабміном.
- Міхал Крупінський та Елізабет Нельсон були погоджені НБУ 14 серпня 2023 року та вступили на посади 16 серпня 2023 року – тобто, через понад 3 місяці після призначення Кабміном.
- Філіп Хізлі був погоджений НБУ 1 листопада 2023 року та вступив на посаду 2 листопада 2023 року – тобто, через понад 6 місяців після призначення Кабміном.
[Незрозуміло, чому погодження кандидатури Хізлі зайняло стільки часу. – SOE Weekly.]
Що стосується Хуана Енріке Переса Калота та Антона Пятигіна, яких було перепризначених незалежними членами наглядової ради, то їхні кандидатури не потребували погодження з НБУ і, як зазначено у базі НБУ, продовжили обіймати свої посади.
Згідно з даними на сайті “Ощадбанку” та бази даних НБУ, колишні представники держави також продовжили працювати в новому складі наглядової ради.
Таким чином, станом на 16 серпня 2023 року наглядова рада “Ощадбанку” вже складалася з 8 членів, у тому числі 5 незалежних, які вступили на свої посади – таким чином мала правомочний склад наглядової ради. Відтак, незрозуміло, чому наглядова рада чекала майже 3 місяці, щоби провести своє перше засідання. Крім того, незрозуміло, чи отримували члени наглядової ради винагороду протягом цього періоду – SOE Weekly.]
В “Ощадбанку” також зазначили, що Лавренчук має 36-річний досвід роботи в банківській сфері, з них 27 років на керівних посадах в “Ощадбанку” та “Райффайзен Банку Аваль”. З 2020 року Лавренчук є керівником українського офісу NEQSOL Holding з фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів та членом наглядової ради Vodafone Україна.
Також було повідомлено, що наглядова рада “Ощадбанку” обрала голів комітетів ради:
- Елізабет Нельсон – комітету з питань ризиків та комплаєнсу;
- Хуан Енріке Перес Калот – комітету з питань аудиту;
- Володимир Лавренчук – комітету з питань призначень та винагород;
- Олександр Роднянський – комітету з питань стратегії та трансформації.
ФДМУ презентував концепцію Українського суверенного фонду. 8 листопада 2023 року в.о. Голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Федоришин представив Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України концепцію Українського суверенного фонду.
[На момент написання цього дайджесту концепції у публічному доступі не було. – SOE Weekly.]
За словами Федоришина, до суверенного фонду поетапно мають увійти всі стратегічні держкомпанії, які не підлягатимуть приватизації. Він зазначив, що завданням фонду буде підготовка стратегій розвитку не лише окремих держкомпаній, а й цілих галузей, а також пошук інвестицій під їх реалізацію.
Федоришин розраховує, що фонд почне свою роботу у 2024 році.
У ФДМУ також зазначили, що наразі вони разом з консультантами працюють над законопроєктом, який визначить основні засади роботи Українського суверенного фонду. Також у ньому буде окреслено критерії, за якими державні активи включатимуться до фонду.
Структура фонду має бути побудована за міжнародними стандартами і нормами, зокрема, МВФ та OЕСР, а сам фонд працюватиме як холдинг, який включатиме від 6 до 11 галузевих субхолдингів, додали у ФДМУ.
[Невідомо, про які стандарти МВФ щодо суверенних фондів ідеться. Водночас щодо стандартів ОЕСР, найімовірніше, йдеться про Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР та Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. ОЕСР не має окремих стандартів для суверенних фондів. – SOE Weekly.]
За словами ФДМУ, фонд очолить генеральний директор, який призначатиметься наглядовою радою. [Із цього можна зробити висновок, що концепцією фонду пропонується створення одноосібного виконавчого органу, а не колегіального – такого, як правління. – SOE Weekly.]
Гендиректор, на основі затвердженої наглядовою радою галузевої стратегії, втілюватиме дорожню карту залучення інвестицій та зростання вартості активів фонду. У свою чергу, гендиректор звітуватиме про результати виконання стратегії та діяльності фонду перед наглядовою радою.
[ФДМУ не надав інформації щодо пропонованого порядку формування наглядової ради суверенного фонду, зокрема співвідношення незалежних членів та представників держави, а також щодо порядку обрання членів цієї наглядової ради. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління держвласністю, які включають створення суверенного фонду.
За словами ФДМУ, він слугуватиме єдиним інструментом для довгострокового управління держкомпаніями, включатиме стратегічні активи, які розвиватимуться з метою отримання прибутку та збільшення добробуту для майбутніх поколінь. Детальніше про цю ініціативу, включно з міжнародним досвідом та попередніми планами щодо створення таких фондів в Україні, читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Заступник міністра Соболев дав інтерв’ю. Цього тижня заступник міністра економіки Олексій Соболев дав інтерв’ю “Економічній правді” (ЕП). Ми відібрали ключові моменти щодо держпідприємств у контексті чотирирічної програми ЄС Ukraine Facility для України на суму 50 млрд євро.
Про управління державним майном:
- “Державний сектор збільшується, у тому числі через те, що ми санкціонуємо російські активи. Тому ми кажемо, що потрібно і далі приватизовувати компанії і посилювати корпоративне управління. Також потрібно централізувати управління для частини компаній, які лишаються. Створимо фонд з незалежною наглядовою радою, який професійно займеться цим. Ми обговорюємо з МВФ та СБ, як це краще зробити… І ми, і ЄС, здається, сходимося на тому, що частину державних активів потрібно буде консолідувати під одним дахом.”
[Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які включають створення суверенного фонду. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
- “Для компаній, які залишаються державними, потрібно йти в напрямку залучення конкуренції в сектори, у яких вони працюють. Тобто будувати такі процеси або регуляції, щоб приватний капітал міг заходити на ті ринки, де зараз переважно працює лише держава.”
Про скорочення державного сектору економіки:
- “Скорочення державного сектору є однією з вимог цього плану. Це важлива частина, адже державний сектор у нас дійсно великий.”
- “Потрібно законодавчо визначити стратегічні компанії. Ми гадаємо, їх буде близько сотні. Найбільші – “Нафтогаз”, “Укрзалізниця”, “Укренерго”, “Енергоатом”. Багато стратегічної державної енергетики. Війна показала, що там є не лише бізнесові завдання. Дуже багато оборонних компаній і дуже багато технічних компаній, які виконують державну функцію, як “Прозорро.Продажі”.”
- “Ми розглядаємо варіант входження іноземних компаній в капітал цих стратегічних підприємств. Сподіваємося, що парламент або уряд затвердять перелік компаній, для яких можна це робити. Наприклад, говорили, що для “Укрпошти” та “Укрзалізниці” можна знайти стратегічного інвестора.”
- “Мені здається, що корпоративна реформа запрацює тоді, коли в людей буде грошова частка. Тобто коли не просто є незалежний член наглядової ради, а є третя сторона, яка туди інвестувала багато грошей і їй не байдуже. Їй важливо, щоб там було все добре, жодної корупції, усе суперефективно.
Тому розділяємо кампанії на стратегічні та нестратегічні. Нестратегічні – приватизувати. Над сотнею стратегічних – консолідувати управління.”
Україна – за крок до виконання структурних маяків МВФ щодо реформи корпоративного управління “ОГТСУ”. 1 листопада 2023 року “Оператор газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”) повідомив, що Кабмін погодив чотирьох із п’яти кандидатів до наглядової ради “ОГТСУ”, а саме:
- Девіда Чарльза Девіса (Великобританія; невиконавчий директор та голова комітету з аудиту Petrofac Limited, а також член наглядової ради та голова комітету з аудиту Wienerberger AG, Австрія) – незалежний член;
- Яна Хадама (Польща; доцент економічного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської, раніше – член наглядової ради “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”)) – незалежний член;
- Сергія Коновця (Україна; фінансовий директор Torwell Holding Limited, раніше був членом наглядової ради “Укрексімбанку”, а ще раніше – фінансовим директором “Нафтогазу”) – незалежний член;
- Світлану Гринчук (Україна; заступник міністра енергетики та колишній радник прем’єр-міністра з питань зміни клімату) – представник держави.
Тепер, коли Кабмін прийняв це рішення, Міністерство енергетики має право призначити цих осіб членами наглядової ради “ОГТСУ”.
“ОГТСУ” також опублікував на своєму вебсайті оновлений статут компанії, затверджений Міністерством енергетики 23 жовтня 2023 року. Згідно з новим статутом, наглядова рада має призначатися Міністерством енергетики, як загальними зборами компанії.
Статутом також передбачено, що реалізація цього повноваження Міненерго забезпечується при консультаціях з регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП) та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. При цьому надані ними пропозиції не є обов’язковими для виконання.
[Раніше ми писали, що, відповідно до структурного маяка поточної програми МВФ, новий статут “ОГТСУ”, розроблений та погоджений НКРЕКП, за погодженням із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, мав бути прийнятий до кінця липня 2023 року.
Іще один структурний маяк програми МВФ, пов’язаний з “ОГТСУ”, вимагає, щоби нова наглядова рада компанії була відібрана та призначена через конкурентну та прозору процедуру до кінця жовтня 2023 року.
Відповідно до статуту, наглядова рада “ОГТСУ” має складатися з п’яти членів, троє з яких мають бути незалежними. В уряді не пояснили чому наразі не було погоджено кандидатуру п’ятого члена наглядової ради – представника держави.
Як повідомляється, прем’єр-міністр Денис Шмигаль наполягав на кандидатурі Віктора Пинзеника на посаду представника держави у наглядовій раді “ОГТСУ”. Раніше Пинзеник обіймав аналогічну посаду в наглядовій раді “МГУ”.
Зобов’язання України перед МВФ вимагають відбору та призначення нової наглядової ради “ОГТСУ”. У свою чергу, Віктор Пинзеник та Ян Хадам раніше вже входили до складу як першої, так і другої наглядової ради “МГУ”. Незрозуміло, чи буде така наглядова рада “ОГТСУ” вважатися новою. – SOE Weekly.]
Раніше ми писали, що з моменту створення наглядової ради “МГУ” її членам, ймовірно, було виплачено до 4,8 млн дол. станом на кінець березня 2023 року.
[Згідно з аналізом SOE Weekly, станом на кінець жовтня 2023 року ця цифра становила би 5,2 млн дол. – SOE Weekly.]
Водночас з 2020 року “МГУ” не публікувало жодних річних звітів, аудійованої річної фінансової звітності, звітів наглядової ради чи звітів комітетів ради. Тому складно сказати, що саме робила наглядова рада ” МГУ” та її комітети від 2020 року дотепер, і наскільки ефективною була ця робота.
У 2021 році українські ЗМІ опублікували лист Пинзеника до прем’єр-міністра, який тоді міг призвести до зупинки або зриву реформу корпоративного управління “ОГТСУ”. У зв’язку з цим невідомо, як пропозицію про його призначення було чи може бути сприйнято Номінаційним комітетом, який, зокрема, повинен надавати свою думку щодо кандидатур, що пропонуються на посади представників держави.
Крім того, за даними YouControl, новим власником “ОГТСУ” офіційно стало Міністерство енергетики, тоді як попереднього власника, “МГУ”, було ліквідовано.
Раніше ми повідомляли, що Кабмін ухвалив рішення про передачу корпоративних прав “ОГТСУ” від попереднього власника, “МГУ”, безпосередньо до Міненерго. Це рішення було прийнято відповідно до Закону № 3293-IX про приєднання “МГУ” до “ОГТСУ”, який створив правову основу для реформування “ОГТСУ”.
Закон № 3293-IX був раніше відомий як законопроєкт № 9311-1-д. Цей законопроєкт базувався на попередній версії № 9311-1, запропонованій народними депутатами Максимом Хлапуком (“Голос”), Ярославом Железняком (“Голос”) та іншими депутатами. Законопроєкт №9311-1 було розроблено двома членами команди SOE Weekly Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном.
Також ми писали, що 26 вересня 2023 року Мінекономіки оголосило конкурсний відбір для відбору трьох незалежних членів наглядової ради “ОГТСУ”.