Увійти|Реєстрація

г. Киев, ул. Владимирская, 23

info@cgpa.com.ua

Подписаться на новости
24.12.2015Опыт других стран: О некоторых особенностях правового регулирования общества с ограниченной ответственностью в Германии

Автор: Виктор Сивцов, “CMS Hasche Sigle” Кельн, Германия, адвокат

Товариство з обмеженою відповідальністю є однією з найпоширеніших організаційно-правових форм юридичної особи. Ця форма організації юридичних осіб широко використовується практично у всіх державах світу, однак кожна країна має свої особливості правового регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю. Ця стаття має на меті прояснити загальні правові засади та деякі особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю у Федеративній Республіці Німеччина.

Товариство з обмеженою відповідальністю (нім.: Gesellschaft mit beschränkter Haftung (GmbH), скорочено ГмбХ) є найбільш розповсюдженою формою господарських товариств в Федеративній Республіці Німеччина. Станом на 1 січня 2014 р. в Німеччині було зареєстровано 1.128.000 ГмбХ. Завдяки своїй гнучкості ця організаційно-правова форма використовується як підприємствами малого та середнього бізнесу, так і великими корпораціями, які засновують товариства з обмеженою відповідальністю в межах своїх структур для зосередження в них окремих напрямів своєї діяльності. Німецька ГмбХ є, як правило, також найбільш зручною та привабливою формою для іноземних інвесторів.

Основні правові принципи, що застосовуються до ГмбХ, містяться в законі ФРН про товариства з обмеженою відповідальністю (Gesetz über Gesellschaften mit beschränkter Haftung, ГмбХГ). Закон був прийнятий у 1892 р. та з урахуванням внесенних змін і доповнень діє до цього часу.

Згідно вкaзаного Закону ГмбХ – це господарське товариство-юридична особа, що може бути заснована з будь-якою метою, не забороненою законом.

ГмбХ має статутний фонд який складається з вкладів учасників ГмбХ та має розмір, передбачений статутом товариства.

Мінімальний розмір статутного фонду, передбачений ст. 5, ч. 1 ГмбХГ, становить 25.000,00 евро. До моменту реєстрації ГмбХ, у статутний фонд повинно бути внесено не менше половини його розміру, при цьому кожен з учасників має внести не менше 25 відсотків свого вкладу. (ст. 7, ч. 2 ГмбХГ). Строк для внесення вкладів у повному обсязі німецьким законодавством – на відміну від українського – не передбачений. У випадках, коли на момент реєстрації статут ГмбХ оплачено лише частково, питання щодо внесення залишків вкладів учасників вирішується зборами учасників. Законодавством Німеччини не встановлено строку для прийняття такого рішення зборами.

Засновниками та учасниками ГмбХ можуть бути як німецькі так і іноземні фізичні та юридичні особи. На відміну від українського законодавства (ст. 142 ч. 2 Цивільного Кодексу України), німецьке законодавство не передбачає обмежень щодо числа засновників і учасників ГмбХ, та ГмбХ може бути засноване в тому числі однією юридичною чи фізичною особою. Німецьке законодавство також не містить обмежень щодо заснування однією особою кількох ГмбХ, в яких ця особа є єдиним учасником. Крім того, ГмбХ може мати єдиним учасником інше господарське товариство, яке теж засноване однією особою.

За зобов’язаннями ГмбХ перед третіми особами відповідає виключно ГмбХ. В тому числі у випадку неповної сплати учасником свого внеску до статутного фонду товариства учасники німецької ГмбХ, на відміну від учасників української ТОВ (див. ст. 50 ч. 3 ЗУ “Про господарські товариства), відповідальності за зобов’язаннями товариства не несуть. В той же час, німецьке корпоративне право не передбачає відповідальності ГмбХ за зобов’язаннями учасників ГмбХ. На відміну від української ТОВ (див ст. 57 ч. 1 ЗУ “Про господарські товариства”), звернення стягнення на майно ГмбХ за особистими боргами учасника ГмбХ німецьким законодавством не передбачено навіть у тих випадках, коли майна уачасника ГмбХ недостатньо для виконання його зобов’язань перед кредиторами.

Управління німецькою ГмбХ, як правило, здійснюється лише двома органами: зборами учасників та дирекцією, що складається з одного чи декількох директорів. Лише в окремих випадках (наприклад, для ГмбХ, що мають 500 чи більше робітників) німецьке законодавство вимагає створення наглядової ради, яка контролює діяльність дирекції та за своїм призначенням є тотожньою ревізійній коміссії, передбаченій ст. 63 ЗУ “Про господарські товариства”.

Так само як і в українській ТОВ, збори учасників німецької ГмбХ є вищим органом товариства, якому підпорядковується дирекція. Ст. 46 ГмбХГ передбачає перелік питань, що можуть відноситися до компетенції зборів учасників. Однак цей перелік не є обов’язковим, та статутом ГмбХ до компетенції загальних зборів може бути віднесено інші питання, що звужують або розширюють повноваження зборів учасників по відношенню до передбачених ст. 46 ГмбХГ.

Не дивлячись на можливість вільного розподілу повноважень між зборами учасників та дирекцією, на практиці, як правило, до компетенції зборів учасників відносяться питання, що мають визначальне значення для товариства, в той час як дирекція здійснює щоденне управління товариством в межах визначених зборами основних засад.

Німецьким законодавством не передбачено спеціального обов’язкового порядку та періодичності проведення зборів учасників. Так само, законодавство не передбачає майже ніяких обов’язкових правил щодо процедури прийняття рішень зборів учасників (за виключенням рішень про зміну статуту, які мають бути нотаріально посвідчені і зареєстровані в німецькому торговельному реєстрі, див. ст. 53 ГмбХГ). Тому статут ГмбХ може вільно регулювати питання проведення зборів учасників і процедуру прийняття рішення зборів, що на практиці дозволяє учасникам ГмбХ приймати рішення без дотримання особливих формальностей таких, наприклад, як скликання та проведення зборів, що зберігає багато часу та коштів та є, таким чином, суттєвою перевагою в умовах сучасного бизнесу.

Дирекція ГмбХ складається з одного чи декількох директорів – фізичних осіб. Німецьке законодавство не передбачає обмежень щодо числа, громадянства чи місця проживання директорів. Наприклад, єдиним директором товариства може бути його єдиний учасник; при цьому, директор може бути іноземцем і проживати за межами ФРН, за умови, що цей іноземець має можливість в’їжджати на теритотію ФРН у разі потреби. Членами дирекції не можуть бути лише особи, які були притягнені до кримінальної відповідальності за певні злочини (наприклад, шахрайство чи злочини у сфері банкрутства) або яким за рішенням суду заборонено займатися діяльністю, передбаченою статутом ГмбХ.

Так само як і українська ТОВ, німецька ГмбХ набуває прав юридичної особи з моменту ії державної реєстрації. Німецька ГмбХ реєструється у німецькому торговельному реєстрі (нім.:Handelsregister).

Для реєстрації ГмбХ в Німеччині повинні бути виконані наступні вимоги німецького законодавства:

  • Статут ГмбХ повинен містити щонайменше наступні відомості (див. ст. 3 ч. 1 ГмбХГ):
    • Назва та місцезнаходження ГмбХ;
    • Предмет діяльності;
    • Розмір статутного капіталу;
    • Кількість і номінальний розмір часток у статутному капіталі.
    • Статут ГмбХ має бути посвідчений німецьким нотаріусом, для чого є необхідною особиста присутність у нотаріуса представників усіх учасників ГмбХ, що засновується.
    • У момент нотаріального посвідчення статуту повинен бути призначений щонайменше один директор ГмбХ. На практиці новопризначені директори ГмбХ також особисто присутні при посвідченні статуту і мають можливість підписати в присутності німецького нотаріуса документи, необхідні для реєстрації цих директорів в торговельному реєстрі. Заяву, необхідну для реєстрації діректора в торговельному реєстрі може бути оформлено нотаріально і в окремому порядку, в тому числі і за межами Німеччини. В цьому разі така нотаріально посвідчена заява потребує відповідної легалізації/апостилювання.
    • Внески до статутного капіталу ГмбХ здійснюються до реєстрації ГмбХ в торговельному реєстрі. Для чого новопризначені директори ГмбХ, як правило, відкривають банківський рахунок для ГмбХ в одному з німецьких банків. На цей банківський рахунок і переказують свої внески учасники ГмбХ. Необхідно враховувати, що в зв’язку з проведенням банками обов’язкової перевірки учасників ГмбХ щодо дотримання європейського законодавства про відмивання грошей, процедура відкриття банківського рахунку може зайняти від декількох днів до декількох тижнів.
    • Заява на реєстрацію ГмбХ в торговельному реєстрі подається до місцевого суду за місцезнаходженням ГмбХ, зазначенним у статуті. Процедура перевірки реєстраційної документації судом триває, як правило, від одного до чотирьох тижнів – в залежності від рівня завантаженості суду.

В зв’язку з тим, що процедура реєстрації ГмбХ може тривати в середньому від двох до дванадцяти тижнів, в Німеччині також існує можливість придбання так званої полочної компанії – заздалегідь заснованої та зареєстрованої з метою продажу ГмбХ. Купівля-продаж полочної компанії оформлюється протягом декількох робочих днів, що дає можливість починати підприємницьку діяльність набагато швидше, ніж у випадку заснування нової ГмбХ.

Процеси космополізації у світі розширюють в тому числі межі та можливості сучасного бізнесу. Німеччина є на сьогоднішній день однією з провідних країн Європи та світу. Прозорість правової системи Німеччини та її географічне положення створюють привабливі умови для розвитку підприємницької діяльності. Враховуючи гнучкість та зручність такої організаційно-правової форми як ГмбХ, вона є оптимальним інструментом здійснення підприємницької діяльності в Німеччині.

Источник: www.yur-gazeta.com